Рішення № 91684770, 21.09.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2020 р. Справа№200/4263/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хохленкова О.В. за участю секретаря судового засідання Синкової А.О.

за участю:

представника позивача: Шведа А.М.

представника відповідача: Голуб М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби України у Донецькій області про визнання протиправними та скасування рішення про застосування фінансових санкцій №000031/05-99-32-01/ НОМЕР_1 від 05.03.2020 року,

УСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби України у Донецькій області про визнання протиправними та скасування рішення про застосування фінансових санкцій №000031/05-99-32-01/ НОМЕР_1 від 05.03.2020 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він як фізична особа-підприємець зареєстрований в якості суб`єкта підприємницької діяльності 11.04.2007 та є платником єдиного податку (3-тя група) .

Зареєстрованими видами економічної діяльності позивача за КВЕДом-2010 є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (47.11), діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (56.10), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 16.04.2020 року та на 02.10.2019 року.

Позивач здійснює зареєстровані види діяльності на торговельній точці (магазин-закусочна) за адресою: АДРЕСА_1 , де вроздріб продаються продуктові товари (в тому числі продукти харчування, кулінарія), алкогольні напої. Магазин-закусочна обладнана торговельним залом зі стільцями та столами для споживання відвідувачами їжі та напоїв, підсобним приміщенням з холодильником, міні - кухнею і централізованим водопостачанням для приготування закусок, туалетом тощо.

Роздрібна торгівля алкогольними напоями на вище зазначеній торговельній точці здійснюється на підставі ліцензій, остання (діюча) ліцензія №0522/03/08/2019/03475 від 15.10.2019 року, в яких торговельна точка визначена, як закусочна, 30,3 кв.м.

Магазин-закусочна за адресою: АДРЕСА_1 віднесено до закладів громадського харчування, його потужність 03.06.2016 року отримала державну реєстрацію під № r-UА-05-05-2 та зареєстрована у державному реєстрі потужностей операторів ринку, що підтверджується довідкою управління Держпродспоживслужби в Слов`янському районі від 03.06.2016 року №01-17/26 та інформацією у Державному реєстрі потужностей операторів ринку Донецької області.

14.03.2020 року на адресу за місцем його реєстрації поштовим відправленням надійшло оспорюване рішення ГУ ДПС у Донецькій області про застосування фінансових санкцій №000031/05-99-32-01/ НОМЕР_1 від 05.03.2020 року, за яким до нього як фізичної особи-підприємця застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу 6800 грн. за те, що в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 здійснено продаж 100 грамів горілки за ціною 18 грн. для споживання на місці без статусу у торговельної точки суб`єкта господарювання громадського харчування, чим порушено ч.6 ст. 153 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 №481/95-ВР та за що абз.13 ч.2 ст.17 Закону №481 передбачено фінансові санкції у вигляді штрафу.

Підставою для винесення контролюючим органом оспорюваного рішення стали результатами перевірки стану дотримання вимог законодавства під час провадження діяльності, пов`язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів у ФОП ОСОБА_1 та адміністративний матеріал: протокол серія ГР №404418 від 02.10.2019 Слов`янського ВП ГУНП в Донецькій області та постанова №170 від 17.10.2019 адміністративної комісії при виконавчому комітеті Слов`янської міської ради.

Так, продавцем магазину-закусочної ОСОБА_2 на початку жовтня 2019 року була здійснена продаж горілки декільком покупцям на розлив. До закусочної зайшли поліцейські Слов`янського ВП та звинуватили її у продажі на розлив покупцю горілки без дозвільних на то документів. ОСОБА_2 надала поліцейським відповідні документи, в тому числі ліцензію на право здійснення роздрібної торгівлі алкоголем та довідку управління Держпродспоживслужби в Слов`янському районі від 03.06.2016 року №01-17/26 про державну реєстрацію потужностей закусочної у державному реєстрі потужностей операторів ринку, як закладу громадського харчування, оскільки була переконана, що вказані документи надають їй право на продаж алкоголю на розлив. Перевіривши документи, поліцейські заявили, що цих документів не достатньо та склали стосовно неї протокол про адміністративне правопорушення. Згодом ОСОБА_2 була викликана на засідання адміністративної комісії при виконкомі Слов`янської міської ради, де на неї було накладено адміністративне стягнення. Продавець ОСОБА_2 самостійно сплатила штраф та не повідомляла позивача про ці події.

Позивач не погоджується з прийнятим відповідачем рішенням, у зв`язку з відсутністю його особистої вини.

Також позивач наголошує на порушенні його права на участь в прийнятті рішення.

Як зазначено у оспорюваному рішенні про застосування фінансових санкцій, воно винесене за результатами проведення податковим органом перевірки стану дотримання вимог законодавства під час провадження діяльності, пов`язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів у ФОП ОСОБА_1 .

Але, ніякої перевірки податковим органом не проводилося, а рішення про застосування фінансових санкцій прийняте на підставі постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Також, позивач наголошує на невідповідність правопорушення, яке було встановлено постановою по справі про адміністративне правопорушення та норми закону, за якою він притягнутий до відповідальності.

Відповідно до оскаржуваного рішення його притягнуто до відповідальності за абзацом тринадцятим ч.2 ст.17 Закону № 481.

Але, абзац тринадцятий ч.2 ст.17 Закону № 481 передбачає відповідальність за оптову або роздрібну торгівлю коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.

Позивач стверджує, що ні ним ні від його імені довіреною особою в магазині-закусочній за адресою: АДРЕСА_1 не здійснювалася оптова або роздрібна торгівля алкогольними напоями з переліку в вище наведеному абзаці 13 за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої.

Підсумовуючі свої позовні вимоги, позивач вважає що він має право на торгівлю у магазині-закусочній продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці.

Просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Донецькій області №000031/05-99-32-01/ НОМЕР_1 від 05.03.2020 про застосування фінансових санкцій у розмірі 6800 грн. стосовно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

04.06.2020 року через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідач зазначив, що 02.10.2019 року працівниками Слов`янського ВП ГУ НП в Донецькій області складено протокол про адміністративне правопорушення ГР 404418 стосовно ОСОБА_2 . Відповідно до рапорту інспектор з ст. ДОП Слов`янського ВП ГУНП в Донецькій області капітан поліції Маликова С.О. встановлено, що 02.10.2019 року о 14 год. 30 хв. громадянка ОСОБА_2 , знаходилась в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташований в будинку АДРЕСА_1 реалізувала алкогольні напої на розлив, тобто порушила правила торгівлі алкогольними напоями, чим порушила п.22 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених Постановою КМУ від 30.07.1996 № 854.

Постановою № 170 по справі про адміністративне правопорушення адміністративною комісією при виконавчому комітеті Слов`янської міської ради від 17.10.2019 встановлено 02.10.2019 року о 14 год. 30 хв. громадянка ОСОБА_2 , знаходилась в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташований в будинку АДРЕСА_1 реалізувала алкогольні напої на розлив, тобто порушила правила торгівлі алкогольними напоями, чим порушила п.22 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених Постановою КМУ від 30.07.1996 №854, що є адміністративним правопорушенням, передбаченим ч. 2 ст. 156 КУпАП.

Враховуючи протокол про адміністративне правопорушення від 02.10.2019 серія ГР 404418 та додані до нього матеріали про адміністративне правопорушення, а також Постанови №170 по справі про адміністративне правопорушення адміністративною комісією при виконавчому комітеті Слов`янської міської ради від 17.10.2019 року ГУ ДПС у Донецькій області було виписано рішення про застосування фінансових санкцій від 05.03.2020 № 000031/05-99-32-01/ НОМЕР_1 .о

Відповідно до ч. 6 ст. 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі - Закон №481) продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб`єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб`єктів господарювання громадського харчування, суб`єктів господарювання з універсальним асортиментом товарів.

Відповідальність за порушення цього Закону передбачено ст. 17 Закону №481, а саме за порушення вимог ст. 15 3 цього Закону накладається штраф у сумі 6800 гривень.

Слід зазначити, що Постановою Кабінету міністрів України від 2 червня 2003 року № 790, з урахуванням змін та доповнень, затверджений Порядок застосування фінансових визначено Порядок накладання санкцій, передбачених ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Пунктом 5 цього Порядку визначено, що підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади (звертаємо Вашу увагу на те, що при прийнятті відповідного рішення вивчались та враховувались всі документи адміністративного матеріалу, а саме: пояснення позивача, пояснення покупця - неповнолітньої особи, тощо...) щодо недотримання суб`єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно- правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Згідно з положеннями пункту 2 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 року № 854 (далі - Правила № 854) роздрібна торгівля алкогольними напоями здійснюється через спеціалізовані підприємства, в тому числі фірмові, спеціалізовані відділи (секції) підприємств з універсальним асортиментом продовольчих товарів, а також заклади ресторанного господарства.

Пунктом 22 Правил № 854 встановлено, що продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці здійснюється тільки закладами ресторанного господарства та спеціалізованими відділами підприємств, що мають статус закладів ресторанного господарства, підприємств з універсальним асортиментом товарів.

Так, відповідно до пунктів 2.2 та 2.4 розділу ІІ Інструкції щодо заповнення форм державних статистичних спостережень стосовно торгової мережі та мережі ресторанного господарства, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 24.10.2005 № 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 8 листопада 2005 року за № 1350/11630, ресторанне господарство це вид економічної діяльності суб`єктів

господарювання щодо надання послуг із задоволення потреб споживачів у харчуванні з організацією дозвілля або без нього в закладах (об`єктах) ресторанного господарства. Об`єкт (заклад) ресторанного господарства - місцева одиниця (структурний підрозділ) суб`єкта господарювання, яка розміщується в окремій будівлі або приміщенні, має, як правило, обладнаний столами та стільцями для споживання їжі зал і необхідні виробничі та побутові приміщення в якій здійснюється продаж продукції власного виготовлення і купованих товарів, переважно для споживання на місці.

Основні вимоги щодо роботи суб`єктів господарської діяльності (закладів, підприємств) усіх форм власності, що здійснюють діяльність на території України у сфері ресторанного господарства, затверджені наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України Про затвердження Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства від 24.07.2002 № 219, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 серпня 2002 року за № 680/6968 (далі - Наказ № 219).

Згідно з положеннями пунктів 1.3, 1.5, 1.6 Наказу № 219 заклад ресторанного господарства - організаційно-структурна одиниця у сфері ресторанного господарства, яка здійснює виробничо-торговельну діяльність: виробляє і (або) доготовляє, продає і організовує споживання продукції власного виробництва і закупних товарів, може організовувати дозвілля споживачів. заклади (підприємства) ресторанного господарства поділяються за типами: фабрики-кухні, фабрики-заготівельні, ресторани, бари, кафе, їдальні, закусочні, буфети, магазини кулінарних виробів, кафетерії, а ресторани та бари - також на класи (перший, вищий, люкс). Відкриття закладу (підприємства) ресторанного господарства узгоджується з органами місцевого самоврядування, установами державної санітарно-епідеміологічної служби в установленому законодавством порядку.

Тобто, здійснювати продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці продажу має право виключно заклад (підприємство) ресторанного господарства або спеціалізований відділ, що має статус підприємства з універсальним асортиментом товарів за умови наявності узгодження органу місцевого самоврядування, державної санітарно- епідеміологічної служби, наявності ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями.

Наявність ліцензії №0522/03/08/2019/03475 на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями на місце торгівлі за адресою АДРЕСА_1 , від 15.10.2019 на об`єкт торгівлі - закусочна та наявність виду економічної діяльності код КВЕД 47.11 не позбавляє позивача від обов`язку отримання узгоджень відповідних органів та не надає магазину статусу закладу ресторанного господарства.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги той факт, що відповідач діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України, у позовних вимогах просить відмовити.

Вважає що відповідач діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України, в позовних вимогах просив відмовити.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2020 року було відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено розгляд на 28 травня 2020 року.

28 травня 2020 року в судове засідання з`явилися сторони та наполягали кожен на своїх доводах.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28 травня 2020 року суд витребував від позивача відповідні документи.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28 травня 2020 року суд витребував від адміністративної комісії копію платіжного доручення про сплату штрафу ОСОБА_2 відповідні документи.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28 травня 2020 року суд витребував у Держпродспоживслужби в Слов`янському районі відповідних документів.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 червня 2020 року суд перейшов до загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 21 липня 2020 року.

21 липня 2020 року суд відклав розгляд справи в підготовчому провадженні на 19 серпня 2020 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2020 року суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 21 вересня 2020 року.

21 вересня 2020 року представник позивача в судове засідання з`явився. Позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

21 вересня 2020 року представник відповідача в судове засідання з`явився. Позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні з підстав, вказаних у відзиві.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, заслухавши доводи представників сторін, встановивши яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, встановив наступне.

Позивачем у справі є фізична особа - підприємець ОСОБА_1 який є громадянином України відповідно до паспорту серія НОМЕР_2 виданого Слов`янським МВ ГУДМС України в Донецькій області 03 вересня 2013 року (а.с.20).

Відповідачем є Головне управління Державної податкової служби України у Донецькій області яке є юридичною особою код ЄДРПОУ 43142826 та суб`єктом владних повноважень.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 16.04.2020 року та на 02.10.2019 року зареєстрованими видами економічної діяльності позивача за КВЕДом-2010 є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (47.11), діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (56.10) (а.с.21-27).

Відповідно до Договору оренди нежитлового приміщення від 01.01.2020 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 орендує у фізичної особи ОСОБА_3 нежитлове приміщення, розташоване за адресою АДРЕСА_1 , площею 30,3 кв.м. (а.с.138-140).

Роздрібна торгівля алкогольними напоями на вище зазначеній торговельній точці здійснюється на підставі ліцензій, остання (діюча) ліцензія №0522/03/08/2019/03475 від 15.10.2019 року, в яких торговельна точка визначена, як закусочна, 30,3 кв.м. (а.с.28).

Магазин-закусочна за адресою: АДРЕСА_1 віднесено до закладів громадського харчування, його потужність 03.06.2016 року отримала державну реєстрацію під № r-UА-05-05-2 та зареєстрована у державному реєстрі потужностей операторів ринку, що підтверджується довідкою управління Держпродспоживслужби в Слов`янському районі від 03.06.2016 року №01-17/26 та інформацією у Державному реєстрі потужностей операторів ринку Донецької області (а.с.29).

14.08.2018 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 уклав трудовий Договір № 2 із ОСОБА_2 - продавцем продовольчих товарів 3 р. (а.с.32).

Постановою № 170 від 17.10.2019 адміністративної комісії при виконавчому комітеті Слов`янської міської ради продавець ОСОБА_2 була притягнута до адміністративної відповідальності за реалізацію алкогольних напоїв на розлив, чим порушено п.22 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою КМУ від 31.07.1996 року № 854 у вигляді штрафу у розмірі 1700 гривень (а.с.38-41).

Рішенням ГУ ДПС у Донецькій області про застосування фінансових санкцій №000031/05-99-32-01/ НОМЕР_1 від 05.03.2020 року, за яким до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу 6800 грн. на підставі адміністративного матеріалу встановлено що в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 здійснено продаж 100 грамів горілки за ціною 18 грн. для споживання на місці без статусу у торговельної точки суб`єкта господарювання громадського харчування, чим порушено ч.6 ст. 153 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 №481/95-ВР та за що абз.13 ч.2 ст.17 Закону №481 передбачено фінансові санкції у вигляді штрафу (а.с.17).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам суд зазначає наступне.

Правовідносини з приводу обігу алкогольних напоїв та застосування юридичної відповідальності за протиправні діяння у цій сфері регулюються приписами Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" №481-95-ВР від 19 грудня 1995 року.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" незаконним обігом спирту етилового, коньячного, плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту - сирцю виноградного, спирту - сирцю плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів є імпорт, експорт, транспортування, зберігання, торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом тиловим ректифікованим плодовим, спиртом - сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами з порушенням вимог законодавства, що регулює ці питання.

Частиною 6 статті 153 Закону №481 встановлено, що продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб`єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб`єктів господарювання громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів.

Частиною 1 статті 17 Закону №481 визначено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

У відповідності до частини 2 статті 17 Закону України № 481 до суб`єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 6800 гри. у разі порушення вимог статті 153 цього Закону.

Частиною 20 статті 15 Закону №481 визначено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Відповідно до ч.1 ст.15-3 Закону № 481забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів:

1) особами, які не досягли 18 років;

2) особам, які не досягли 18 років;

3) у приміщеннях та на території навчальних закладів, закладів охорони здоров`я, крім ресторанів, що знаходяться на території санаторіїв;

4) у приміщеннях спеціалізованих торговельних організацій, що здійснюють торгівлю товарами дитячого асортименту або спортивними товарами, а також у відповідних відділах (секціях) універсальних торговельних організацій;

5) у закритих спортивних спорудах (крім пива у пластиковій тарі);

6) з торгових автоматів;

7) на полицях самообслуговування (крім тютюнових виробів у блоках та алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, пива);

8) поштучно (для тютюнових виробів, крім сигар);

9) у споживчих упаковках, що містять менш як 20 сигарет;

10) з рук;

11) у невизначених для цього місцях торгівлі.

Суд критично ставиться до посилань представника відповідача на Правила роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджені постановою КМУ від 30.07.1996 року № 854. Таке посилання є недоречним, оскільки ця постанова втратила чинність на підставі постанови КМУ від 23.10.2019 року № 1026.

Отже, роздрібна торгівля алкогольними напоями наразі регулюється виключно нормами Закону № 481.

Порядок та механізм застосування фінансових санкцій визначається Порядком застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 2 червня 2003 року № 790 (далі-Порядок №790).

Пунктом 3 Порядку №790 встановлено, що фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірах, передбачених Законом, застосовуються до суб`єктів господарювання, винних у вчиненні порушень.

З аналізу вище наведених норм вбачається, що обов`язковою передумовою застосування фінансових санкцій до суб`єкта підприємницької діяльності за порушення, передбачені статтею 17 Закону №481 є наявність і доведеність його вини у вчиненні таких порушень.

Іншими словами, відсутність вини суб`єкта підприємницької діяльності у вчиненні порушення, передбаченого статтею 17 Закону №481, виключає у нього відповідальність за таке правопорушення та застосування до нього фінансових санкцій.

Приймаючи оскаржуване рішення відповідач керувався виключно постановою про адміністративне правопорушення № 170 від 17.10.2019 року, яким адміністративна комісія при виконавчому комітеті Слов`янської міської ради притягнула продавця ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за реалізацію алкогольних напоїв на розлив, чим порушено п.22 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою КМУ від 31.07.1996 року № 854 у вигляді штрафу у розмірі 1700 гривень.

Але, судом встановлено що у позивача були всі необхідні документи для здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями на вище зазначеній торговельній точці. А саме на підставі ліцензій, остання (діюча) ліцензія №0522/03/08/2019/03475 від 15.10.2019 року, в яких торговельна точка визначена, як закусочна, 30,3 кв.м.

Магазин-закусочна за адресою: АДРЕСА_1 віднесено до закладів громадського харчування, його потужність 03.06.2016 року отримала державну реєстрацію під № r-UА-05-05-2 та зареєстрована у державному реєстрі потужностей операторів ринку, що підтверджується довідкою управління Держпродспоживслужби в Слов`янському районі від 03.06.2016 року №01-17/26 та інформацією у Державному реєстрі потужностей операторів ринку Донецької області.

Згідно з ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з нормами частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З вищевказаних мотивів суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення суб`єкта владних повноважень є таким, що вчинено не на підставах встановлених законом, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші протии Україн" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з квитанцією № 88550 від 23.04.2020 року позивач сплатив судовий збір в розмірі 840,80 гривні (а.с.12).

Саме ця сума судового збору підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби України у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій №000031/05-99-32-01/ НОМЕР_1 від 05.03.2020 року, задовольнити.

Визнати протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій №000031/05-99-32-01/ НОМЕР_1 від 05.03.2020 року.

Стягнути з Головного управління Державної податкової служби України у Донецькій області (87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул.. Італійська, 59, код ЄДРПОУ 43142826) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 40 копійок.

Рішення прийняте в нарадчій кімнаті та його вступна та резолютивна частини проголошено в судовому засіданні 21 вересня 2020 року.

Повний текст рішення складено та підписано 22 вересня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя О.В. Хохленков