Ухвала суду № 91684627, 22.09.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

22 вересня 2020 року Справа №160/10500/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Єфанова О.В. розглянувши в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРКТ СЕРВІС ГРУППЕ" про відвід судді у справі № 160/10500/20 за позовною заявою Громадської організації "Платформа Громадський Контроль" до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАРКТ СЕРВІС ГРУППЕ" про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа № 160/10500/20 за позовною заявою Громадської організації "Платформа Громадський Контроль" до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАРКТ СЕРВІС ГРУППЕ" про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРКТ СЕРВІС ГРУППЕ" подано заяву про відвід головуючого судді – Голобутовського Р.З.

Ухвалою судді Голобутовського Р.З. від 21.09.2020 року передано справу іншому складу суду для вирішення питання про відвід судді.

В обґрунтування заяви зазначено, що суддя Голобутовський Р.3. призначаючи заяву Громадської організації “Платформа Громадський Контроль” про забезпечення позову у справі № 160/10500/20 до розгляду у судовому засіданні на 02 вересня 2020 року о 15:30 годин, фактично позбавив Товариство з обмеженою відповідальністю “Паркт Сервіс Группе”, фундаментальних принципів адміністративного судочинства, які полягають в наданні розумних строків для подачі останнім до суду своїх заперечень та доказів безпідставності заяви про забезпечення позову і у доведенні перед судом їх переконливості, не беручи до уваги дані обставини, які також були зазначені Виконавчим комітетом Дніпровської міської ради та не беручи до уваги той факт, що рішенням Дніпровської міської ради № 90/60 від 02.09.2020 року фактично скасовано рішення ВК ДМР від 28.08.2020 року № 882 “Про затвердження тарифів вартості послуг паркування на майданчиках для платного паркування транспортних засобів у м.Дніпрі”, але попри все суддею 02.09.2020 року винесено ухвалу, відповідно до якої заяву Громадської організації “Платформа Громадський Контроль” про забезпечення позову у справі № 160/10500/20 за позовною заявою Громадської організації “Платформа Громадський Контроль” до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю “Паркт Сервіс Группе” про визнання протиправним та нечинним рішення - задоволено частково.

Зупинено дію рішення ВК ДМР від 28.08.2020 року № 882 “Про затвердження тарифів вартості послуг паркування на майданчиках для платного паркування транспортних засобів у м.Дніпрі” до набрання законної сили рішенням Дніпровської міської ради № 90/60 від 02.09.2020 року “Про деякі питання щодо організації паркування транспортних засобів у м.Дніпрі”.

Заявник також зазначає, що у зв`язку з тим, що справа має великий резонансний громадський інтерес у судді Голобутовського Р.З., як громадянина міста Дніпро, є заінтересованість у вирішення справи на користь Позивача, а тому виникає беззаперечний сумнів щодо неупередженості та об`єктивності судді при розгляді даної позовної заяви, а тому є достатні підстави для задоволення відводу судді.

Згідно ч.8 ст.40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.

Таким чином, суддя вирішив розглянути заяву про відвід судді в порядку письмового провадження.

Оцінивши доводи заяви про відвід судді у справі, суд дійшов до наступного висновку.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 36 КАС України передбачено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Аналізуючи підстави поданої заяви про відвід, суд враховує практику Європейського суду з прав людини.

Так, виходячи із загальних засад здійснення судочинства, визначених положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №№2, 4, 7 та 11 Конвенції" від 17.07.1997 року, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків або при висуненні проти неї будь-якого кримінального обвинувачення має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до п. п. 103, 104, 105 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України" від 09.01.2013 року, "для того, щоб встановити, чи може суд вважатися "незалежним" у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції, слід звернути увагу на спосіб призначення його членів і строк їхніх повноважень, існування гарантій проти тиску ззовні та на питання, чи створює орган видимість незалежного. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (1) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (2) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Проте, між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності".

Водночас, особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Веттштайн проти Швейцарії".

Суд наголошує, що при вирішенні того, чи є у цій конкретній справі обґрунтовані причини побоюватися, що суддя може бути небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (п. 44 рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" та п. 58 рішення у справі "Ферантелі та Сантанжело проти Італії" від 07.08.1996 року).

Як зазначалося, відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Тому, для відведення судді заявнику необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Водночас, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Із урахуванням практики Європейського суду з прав людини, не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування упередженості, не підтверджені належними та допустимими доказами.

Крім того, фактично в заяві зазначено про незгоду з процесуальним рішенням судді щодо розгляду заяви про забезпечення позову.

Частиною 4 ст. 36 КАС України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно, думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Тому, враховуючи, що заява про відвід ґрунтується лише на суб`єктивних сумнівах третьої особи у неупередженості суду, переконливих підстав для таких сумнівів товариством не наведено, суд доходить висновку, що у її задоволенні слід відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 36, 39, 40 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду – Голобутовського Р.З. у адміністративній справі №160/10500/20 за позовною заявою Громадської організації "Платформа Громадський Контроль" до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАРКТ СЕРВІС ГРУППЕ" про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не оскаржується. Заперечення на ухвалу може включаться до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О.В. Єфанова