Рішення № 91684617, 31.08.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2020 року Справа № 160/6633/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЮркова Е.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови, -

ВСТАНОВИВ:

18 червня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Одеської митниці Держмитслужби, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби (65078, Одеська обл., м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, б. 21-А, код ЄДРПОУ 43333459) про коригування митної вартості товарів від 26.02.2020 р. № UA500070/2020/000027/2;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці Держмитслужби (65078, Одеська обл., м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, б. 21-А код ЄДРПОУ 43333459) в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 26.02.2020 р. № UA500070/2020/00110.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що ТОВ «АТБ-Маркет» з метою митного оформлення товарів подало до Дніпропетровської митниці ДФС електронну митну декларацію № UA500072/2020/206990 від 25.02.2020 р. та документи на підтвердження заявленої митної вартості товару. Під час декларування товарів за вказаною електронною митною декларацією позивачем обрано основний метод визначення митної вартості товару за ціною договору та подані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України, зокрема контракт, рахунок-фактуру (інвойс), пакувальний лист, коносамент та інші документи, зазначені в графі 44 митних декларацій. Вказує, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів митницею не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів, не обґрунтовано неможливість застосування основного методу визначення митної вартості та не обґрунтовано застосування резервного методу. Всі необхідні документи для підтвердження митної вартості товару наявні у підприємства та надані під час митного оформлення товару. З огляду на викладене позивач вважає, що спірне рішення про коригування митної вартості товару є безпідставним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 23.06.2020 року відкрито провадження у справі, та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

26.08.2020 року відповідачем надано до суду відзив, в якому просив у задоволенні позову відмовити та зазначив, що при перевірці поданої ТОВ «АТБ-Маркет» митної декларації № UA500072/2020/206990 від 25.02.2020 р., а також документів, долучених до декларації, митним органом здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В результаті такого контролю було встановлено, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності. Враховуючи, що декларантом не надано додаткові документи, спірне рішення про коригування митної вартості товарів є цілком обґрунтованими, а підстави для задоволення позову відсутні.

28.08.2020 року представником позивача надано до суду відповідь на відзив, в якій позивач вказує, що надані документи у своїй сукупності підтверджують числові значення складових митної вартості. Відповідач при винесенні рішення про коригування митної вартості та у ході прийняття такого рішення порушив вимоги Митного кодексу України щодо застосування методів визначення митної вартості, оскільки застосування другорядного методу визначення митної вартості не обґрунтовано. Отже відмова митниці у визнанні митної вартості є необґрунтованою.

Згідно положень статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 02.03.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» та компанією NINGBO GLOBALWAY IMP.& EXP. CO., LTD., (Китай, продавець) укладено контракт на поставку продукції № 2901-NB/CH.

Відповідно до п. 2.2 контракту вартість товару розуміється згідно умов FOB-Нінгбо, КНР (Інкотермс-2000), якщо інше не обумовлено у специфікаціях, і включає у себе вартість погрузки товару у продавця, вартість сертифікації товару, вартість упаковки, маркування, без урахування податків и мита на території України.

До вказаного договору сторонами погоджено специфікацію № 294NG від 09.01.2020 року, згідно якої погоджено найменування товару загальною вартістю 29060,88 дол. США.: набір акумуляторів холоду 2 шт. у кількості 26,028 загальною вартістю 8849,52 дол. США., тапочки гостьові у кількості 26,760 загальною вартістю 11774,40 дол. США., бейсболка молодіжна у кількості 9,072 загальною вартістю 8436,96 дол. США.

З метою митного оформлення ввезеного товару, позивачем 25.02.2020 року було подано відповідачу митну декларацію № UA500072/2020/206990, відповідно до якої до ввезення задекларовано наступний товар:

- вироби з пластмас, виготовлені з листового полімерного матеріалу, заповнені рідиною, що замерзає при низькій температурі, заморожується в морозильній камері холодильника та використовується як додаткове джерело холоду в ізотермічних сумках, термобоксах та автохолодильниках: - арт. GW0560, набір акумуляторів холоду 2 шт. - 26028 наборів, торгівельна марка: NINGBO GLOBALWAY, виробник NINGBO GLOBALWAY ІМР.&ЕХР.СО., LTD, країна виробництва: CN (Китай), ціна товару в іноземній валюті 8849,52 дол. США. Код товару 3926909290 (товар № 1);

- взуття на підошві з полімерних матеріалів та з верхом з текстильних матеріалів: - арт. GW0662, тапочки кімнатні гостьові - 26760 пар, торгівельна марка: NINGBO GLOBALWAY, виробник NINGBO GLOBALWAY ІМР.&ЕХР.СО., LTD, країна виробництва: СТ8І (Китай), ціна товару в іноземній валюті 11774,40 дол. США, код товару 6404191000 (товар № 2).

На підтвердження митної вартості товару ТОВ «АТБ-Маркет» надано до митного органу: зовнішньоекономічний контракт № 2901-NB/CH від 02.03.2015 року, специфікацію № 294NG від 09.01.2020 року, інвойс HY3-ATB20010_2 від 09.01.2020 р., коносамент WMS19126638 від 13.01.2020 року, генеральний договір добровільного страхування вантажів № 40-0197-19-00032 від 26.02.2019 р., страховий сертифікат № 40-0197-19-00032/4644 від 20.01.2020 р..

Митна вартість товару ТОВ «АТБ-Маркет» визначена за основним методом - за ціною договору: вартість товару № 1 - 11414,77 дол. США., вартість товару № 2 - 12200,57 дол. США.

Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товару виявлені розбіжності у наданих документах, що стало підставою для витребування у декларанта додаткових документів для підтвердження митної вартості товару повідомленням: 1. виписку з бухгалтерської документації; 2. каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3. копію митної декларації країни відправлення; 4. висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У відповідь на повідомлення митного органу ТОВ «АТБ-Маркет» надано пояснення та додаткові документи: прайс-лист від виробника від 26.12.2019 р., комерційну пропозицію, від 02.01.2020 р., копію митної декларації країни відправлення від 09.01.2020 р. № 310420200549965511.

Одеською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості № UA500070/2020/000027/2 від 26.02.2020 року, яким до товарів застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2-ґ - резервний метод, та скориговано вартість товару до 32647,20 доларів США.

Обставини прийняття вказаного рішення: аналізуючи подані спочатку та надані додатково документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, митний орган приходить до висновку про неможливість визнання заявленої митної вартості, враховуючи положення п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, з таких причин: 1) у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо складової митної вартості товару, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов 'язаних із пакуванням; 2) наданий страховий поліс 40-0197-19-00032/4644 від 20.01.2020 не відповідає умовам Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс, згідно яких мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%) і повинно бути обумовлене у валюті договору. Також дата складання страхового полису 20.01.2020, а дата коносаменту 13.01.2020, що свідчить що товар 7 днів слідував маршрутом незастрахований.

Крім того зазначено, що декларантом не було за власним бажанням надано додаткові, наявні у нього, інші документи, які б переконливо спростували (пояснили) розбіжності у наданих документах; та у зв`язку з тим, що митному органу не надано всіх витребуваних документів, а саме: виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Вказано, що заявлена митна вартість товарів є нижчою за рівень митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких уже здійснено в Україні в час, максимально наближений до часу експорту товарів, заявлених до митного оформлення.

За наслідком прийняття рішення про коригування митної вартості товарів відповідачем відмовлено у прийнятті вказаних митних декларацій шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 26.02.2020 р. № UA500070/2020/00110.

З метою випуску товарів у вільний обіг позивачем було подано до Дніпропетровської митниці ДФС нову ВМД № UA500070/2020/207339, у якій вказано митну вартість товару на рівні, визначеному митним органом з відповідною сплатою до бюджету митних платежів.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає таке.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (частина 1 статті 52 Митного кодексу України).

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини 5 статті 54 Митним кодексом України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Наказом Державної митної служби України № 689 від 11.09.2015 року затверджено Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України.

У випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Кодексу та частиною першою статті 55 Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів.

Контроль за правильністю визначення митної вартості у випадках, передбачених абзацом першим, здійснюється посадовою особою, що здійснює такий контроль, за погодженням з керівником підрозділу митного оформлення (заступником керівника, старшим зміни). Відповідне погодження засвідчується шляхом проставлення підпису на роздрукованому переліку митних формальностей за митною декларацією, поряд з відомостями про виконання митної формальності за напрямком контролю митної вартості (п.8 розділу 2 Методичних рекомендацій).

Відповідно до положень частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом. (частина 1 статті 337 Митного кодексу України).

Обсяги митного контролю, передбачені главою 49 розділу ХІ Митного кодексу України, визначаються за результатами аналізу ризиків відповідно до положень глави 52 розділу ХІ Митного кодексу України.

Так, відповідно до пункту першого частини 4 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 Митного кодексу України).

Частиною першою статті 51 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно приписів 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Надаючи оцінку доводам відповідача, які стали підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів, суд вказує, що підставою для прийняття спірного рішення були такі розбіжності: у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо складової митної вартості товару, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов 'язаних із пакуванням

Так, пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України визначено, що при визначені митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Проте суд зазначає, що поставка Товару здійснювалася на підставі Контракту на поставку продукції від 02.03.2015р. № 2901-NB/CH, укладеного між ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» (Покупець) та NINGBO GLOBALWAY ІМР.&ЕХР.СО., LTD, Китай (Постачальник).

Відповідно до п. 2.2. Контракту № 2901-NB/CH ціна на товар розуміється згідно з умовами FOB - Нінгбо, КНР (у відповідності до «Інкотермс - 2000»), якщо інше не обумовлено у специфікаціях, і включає в себе вартість завантаження товару у Постачальника, вартість усіх митних формальностей в країні Постачальника, вартість сертифікації товару, вартість пакування, маркування, не включаючи податки та мита на території України.

Крім того, в специфікації № 294NG від 09.01.2020р. також зазначено, що умови поставки - FOB-Hiнгбo/FOB-Ningbo.

Отже, умовами Контракту № 2901-NB/CH визначено, що ціна на товар включає в себе вартість пакування, у зв`язку із чим у позивача відсутні підстави для окремого додавання вартості упаковки до ціни, що фактично сплачена за Товар, при визначенні митної вартості Товару.

Таким чином, суд доходить висновку, що доводи відповідача про те, що у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, не відповідають дійсності. У даному випадку при розрахунку митної вартості не повинна враховуватися така окрема її складова, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Другою підставою для прийняття спірного рішення стало те, що наданий позивачем страховий поліс 40-0197-19-00032/4644 від 20.01.2020 не відповідає умовам Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс, згідно яких мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%) і повинно бути обумовлене у валюті договору. Також дата складання страхового полису 20.01.2020, а дата коносаменту 13.01.2020, що свідчить що товар 7 днів слідував маршрутом незастрахований

Разом з тим, суд зазначає, що дійсно термінами CIF і СІР передбачено обов`язок продавця за власний рахунок застрахувати вантаж у відповідності з договором купівлі-продажу, на умовах надання права покупцю або іншій особі, що володіє страховим інтересом відносно товару, заявляти вимоги безпосередньо до страховика, а також надати покупцю страховий поліс або інший доказ страхового покриття. Мінімальне страхування повинне покривати ціну договору купівлі-продажу плюс 10 відсотків (тобто 110 %) і бути обумовленим у валюті договору купівлі-продажу.

Проте, Специфікацією № 294NG від 09.01.2020р. до Контракту № 2901-NB/CH передбачено, що Товар має бути поставлений на умовах поставки FOB-Ningbo.

Відповідно до пунктів А.З. та Б.З. «Терміни» Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати «Інкотермс» в редакції 2000р. передбачено, що «Договори перевезення та страхування» терміну поставки FOB як у Продавця та і Покупця відсутні зобов`язання щодо укладення договорів страхування.

Таким чином, при поставці товару на умовах FOB сторони самі вирішують, чи бажають вони застрахуватися та в якій мірі.

Судом встановлено, що ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» за Генеральним договором добровільного страхування вантажів від 26.02.2019р. № 40-0197-19-00032, укладеним з ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», здійснило добровільне страхування Товару.

Згідно з п. 1.9 Генерального договору добровільного страхування вантажів від 26.02.2019р. № 40-0197-19-00032 страховий тариф складає 0,03% від страхової суми.

20.01.2020р. Сторонами підписано страховий сертифікат страхування окремого перевезення вантажу № 40-0197-19-00032/4644, яким передбачено, що Товар за інвойсом HY3-ATB20010_2 від 09.01.2020р, вантажовідправник NINGBO GLOBALWAY ІМР.&ЕХР.СО., LTD, страхова вартість вантажу 704 804,80 грн. застраховано. Страхова сума складає 704 804,80 грн., страховий тариф % - 0,03, страховий платіж 211,44 грн.

Таким чином, витрати Позивача на страхування у розмірі 211,44 грн. підтверджуються Генеральним договором добровільного страхування вантажів від 26.02.2019р. № 40-0197-19-00032, страховим сертифікатом № 40-0197-19-00032/4644 від 20.01.2020р. Ці документи були надані Позивачем Відповідачу під час митного оформлення Товару.

Також суд зазначає, що коносамент (Bill of lading, B/L) - це документ, що видається судновласником вантажовідправнику у засвідчення прийняття вантажу до перевезення морським шляхом. Коносамент виконує три основні функції: засвідчує прийняття судновласником (перевізником) вантажу до перевезення, є товаророзпорядчим документом, свідчить про укладення договору перевезення вантажу морським шляхом, по якому перевізник зобов`язується доставити вантаж.

Отже, коносамент № WMS19126638 від 13.01.2020р. встановлює факт того, що: продавцем проведено процедуру митного оформлення товару на підставі митної декларації Китайської Народної Республіки № 310420200549965511 від 09.01.2020р.; 13.01.2020р. продавцем відвантажено товар на борт судна, а судновласником прийнято вантаж для перевезення морським шляхом.

Крім того, інформація, вказана у митній декларації країни відправлення від 09.01.2020р. та коносаменті № WMS19126638 від 13.01.2020р., кореспондується з інформацією, зазначеною у інших наданих документах: кількість (26028, 26760, 9072, відповідно), вартість (8849,52, 11774,40, 8436,96, відповідно) з відомостями, зазначеними у пакувальному листі, інвойсі HY3-ATB20010_2 від 09.01.2020р., специфікації № 294NG від 09.01.2020р.

Суд зазначає, що процедурі відвантаження товару передує процедура митного оформлення товару. Продавець не має права організовувати відвантаження товару без його митного оформлення.

Отже, при складанні коносаменту, в якому зазначена дата завантаження товару на судно – 13.01.2020р., тобто пізніше за митну декларацію країни відправлення від 09.01.2020р., є логічним процесом під час митного оформлення товару та його відвантаження для поставки на умовах FOB Ningbo.

Таким чином, вищевказані документи повністю підтверджують вартість товару, а вказані в них відомості узгоджуються між собою та дають змогу ідентифікувати товар, що перевозився та його вартість.

Щодо посилання відповідача, що під час порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, а саме: митної вартості товару №1 є більшим - 1,66 доларів США за кг ваги нетто (МД від 15.01.2020 № UA500020/2020/200914), а товару №2 - 1,22 долар США за пару (МД від 14.02.2020 № UA500110/2020/001615), суд зазначає, що використання митним органом відповідних митних декларацій є необґрунтованим, оскільки не відомо на яких умовах здійснювалась поставка товару за вказаними митними деклараціями.

Наведені зауваження, що викладені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості товарів, суд вважає помилковими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару, не вказують на наявність розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості. Документи, на які посилається відповідач (комерційні рахунки, прайс-лист, митна декларація країни відправлення) не є документами, які підтверджують митну вартість товарів, вичерпний перелік яких наведено у частині 1 статті 53 Митного кодексу України.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, контролюючий орган повинен також зазначити докладну інформацію і джерела, які ним використовувалися.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.03.2018 року у справі № 809/4367/15.

Проте у спірному рішенні про коригування митної вартості такі дані відсутні, а навелено лише дату на номер ЕМД, за якими здійснено коригування.

Відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Надані позивачем до митного оформлення документи містять необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у відповідача були в наявності документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Отже, розглянувши матеріали справи суд доходить висновку, що відповідач не спростував контрактну ціну товару, а також не підтвердив об`єктивну неможливість на підставі наданих позивачем документів визначити ціну та рівень митної вартості товару за ціною договору. Додаткових переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не надано, a інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.

Таким чином подані декларантом документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товару за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої п`ятої статті 58 Митного кодексу України.

На підставі встановлених судом обставини, суд доходить висновку, що відповідачем безпідставно проведено коригування митної вартості за рішенням від 26.02.2020р. № UA500070/2020/000027/2, а тому зазначене рішення та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 26.02.2020р. № UA500070/2020/00110 є протиправними та підлягають скасуванню.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на викладене, доводи позивача є обґрунтованими, а позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 5277,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 400981 від 16.06.2020 року.

Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 5277,00 грн. підлягає стягненню з Одеської митниці Держмитслужби на користь позивача.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді у період з 25.08.2020 року по 28.08.2020 року у відпустці, рішення суду складено 31.08.2020 року.

Керуючись ст.ст. 2, 8, 9, 72-77, 139, 242-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби (65078, Одеська обл., м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, б. 21-А, код ЄДРПОУ 43333459) про коригування митної вартості товарів від 26.02.2020 р. № UA500070/2020/000027/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці Держмитслужби (65078, Одеська обл., м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, б. 21-А код ЄДРПОУ 43333459) в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 26.02.2020 р. № UA500070/2020/00110.

Стягнути з Одеської митниці Держмитслужби (65078, Одеська обл., м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, б. 21-А, код ЄДРПОУ 43333459) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» (пр. Олександра Поля, буд.40, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49000, ІК в ЄДРПОУ 30487219) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 5277,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 31 серпня 2020 року.

Суддя Е.О. Юрков