Рішення № 91684498, 21.09.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2020 року Справа № 160/8653/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ількова В.В.,

при секретарі: Мартіросян Г.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу №160/8653/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

І. ПРОЦЕДУРА

1. 29.07.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо невиплати мені заборгованості за періоди з 01.12.2017 року по 31.05.2018 року, з 01.11.2018 року по 31.12.2018 року та з 01.02.2019 року по 28.02.2019 року в розмірі 13 158 гривень;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити виплату заборгованості по пенсії у зв`язку з інвалідністю за періоди з 01.12.2017 року по 31.05.2018 року, з 01.11.2018 року по 31.12.2018 року та з 01.02.2019 року по 28.02.2019 року в розмірі 13 158 гривень.

2. Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу між суддями від 29.07.2020 року ця справа була розподілена судді Ількову В.В.

3. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.07.2020 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №160/8653/20 та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в порядку положень ст.262 КАС України.

4. Також, ухвалою суду від 31.07.2020 року було витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії таких документів:

- пенсійної справи позивача;

- звернення позивача про виплату заборгованості за спірний період у розмірі 13158,00 грн.,

- лист Пенсійного фонду №227/03.7-22 від 25.10.2019 року та іншій наявні докази щодо суті спору.

5. 14.08.2020 року відповідачем були долучені до матеріалів справи витребувані судом докази по справі.

6. 27.08.2020 року від відповідача до канцелярії суду надійшов відзив на адміністративний позов з додатками та доказами направлення позивачу.

7. За приписами статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

8. Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

9. У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

10. Отже, рішення у цій справі приймається судом 21.09.2020 року, тобто у межах строку встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

11. У позовній заяві зазначено, що протоколом засідання ВКК Комунальної лікувально-профілактичної установи «Донецьке обласне клінічне територіальне медичне об`єднання» № 146 від 19.11.2013 року позивачу встановлений діагноз «Цукровий діабет 1 типу середньої тяжкості», який був підтверджений МСЕК від 19.12.2013 року акт № 2007. На підставі цих висновків та у зв`язку з наявністю супутніх захворювань позивача було визнано особою з інвалідністю 3 групи та призначено пенсію по інвалідності.

12. Позивач вказав, що на сьогоднішній день є внутрішньо переміщеною особою, та наразі проживає разом із родиною у м.Павлоград, Дніпропетровської області, при цьому він одразу став на облік до Пенсійного фонду, як цього вимагає Постанова КМ України від 01 жовтня 2014 року (в редакції Постанов КМ України №264 від 15.04.2015 року, №636 від 26.08.2015 року).

13. У вересні 2019 року позивач отримав нову Довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 1205-5000193532 від 13.09.2019 року при реєстрації місця проживання у м.Дніпро.

14. 21.10.2019 року звернувся з запитом про нарахування та виплату йому пенсії за інвалідністю та причини невиплати пенсії за окремі періоди.

15. Однак, 25.10.2019 року, він отримав відповідь Пенсійного фонду, в якій було зазначено, що нарахований борг за періоди з 01.12.2017 року по 31.05.2018 року, з 01.11.2018 року по 31.12.2018 року та з 01.02.2019 року по 28.02.2019 року у розмірі 13158,00 грн., який обліковується в Пенсійному фонді України, згідно Порядку здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України №365 від 08.06.2016 року зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України №335 від 25.04.2018 року. Також Пенсійний фонд повідомив позивачу, що згідно положень п.15 зазначеної Постанови суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

16. 02 квітня 2020 року адвокатом у інтересах позивача було направлено заяву до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вх.№2509/8 від 06.04.2020 року), в якій було зазначено, що п.15 вищевказаної Постанови відповідно до Рішення Окружного адміністративного суду м.Києва по справі №640/18720/18 від 11.06.2019 року в частині, що стосується сум невиплачених пенсій було визнано протиправним та нечинним та запропоновано здійснити виплату позивачу суми, несплаченої за попередній період, в розмірі 13158,00 грн. на його рахунок в досудовому порядку.

17. Проте, у відповіді, від 09.04.2020 року Пенсійний фонд вказав, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2019 року по справі №160/1324/19 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_2 пенсію згідно ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з моменту права на її виникнення.

18. На думку позивача, відповідь була надана стосовно іншої особи. На інший запит відповідь щодо того, що інформація в листі від 09.04.2020 року позивача не стосується та досі не отримана.

19. Позивач вважає, що така відмова Пенсійного фонду у виплаті суми заборгованості за періоди з 01.12.2017 року по 31.05.2018 року, з 01.11.2018 року по 31.12.2018 року та з 01.02.2019 року по 28.02.2019 року у загальному розмірі 13 158 грн., який обліковується в Пенсійному фонді України, є незаконною та порушує його право на соціальний захист, гарантоване ст.46 Конституції України, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх порушених прав.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

20. Відповідач позов не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позову.

21. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив, що позивач перебуває на обліку в управлінні, як внутрішньо переміщена особа, якій призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

22. 12.12.2018 року позивач звернувся із заявою та відповідним пакетом документів (запит з Павлоградського об`єднаного УПФУ в Дніпропетровській області від 12.12.2018 року №556) для отримання пенсії, за адресою:

АДРЕСА_1 . Після отримання витягу із протоколу № 63 від 28.12.2018 засідання Комісії з -питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо перемішеним особам Самарської у місті Дніпрі ради, виплату пенсії позивачу було поновлено з 01.01.2019 року з моменту припинення виплати пенсії в місті Павлоград.

24. Пенсія виплачувалась у розмірі 1497,00 гривень.

25. Нарахований борг за періоди з 01.12.2017 року по 31.05.2018 року, з 01.11.2018 року по 31.12.2018 року та з 01.02.2019 року по 28.02.2019 року в розмірі 13158,00 грн., який обліковується в Пенсійному фонді України, згідно Порядку здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам затверджено Постановою Кабінету Міністрів України №365 від 08.06.2016 року із змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України №335 від 25.04.2018 року. Відповідно до пункту 15 зазначеної Постанови суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

26. Також вказали, що у пенсійній справі позивача, містяться дані: у електронному вигляді дія довідки МСЕК з 17.12.2013 року по 31.12.2014 року в паперовому вигляді з 31.10.2017 року по 31.10.2018 року, з 01.11.2018 року по 31.10.2020 року.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

27. Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що протоколом засідання ВКК Комунальної лікувально-профілактичної установи «Донецьке обласне клінічне територіальне медичне об`єднання» № 146 від 19.11.2013 року позивачу, ОСОБА_1 , був встановлений діагноз «Цукровий діабет 1 типу середньої тяжкості», який був підтверджений МСЕК від 19.12.2013 року акт № 2007.

28. На підставі вказаних вище висновків та у зв`язку з наявністю супутніх захворювань, позивача було визнано особою з інвалідністю 3 групи, у зв`язку із чим призначено пенсію по інвалідності.

29. Отже, позивач є пенсіонером, та відповідно отримує пенсію по інвалідності, згідно положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

30. Відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 15.08.2017 року №00002698650 позивач був взятий на облік як внутрішньо переміщена особа, фактичне місце проживання:

АДРЕСА_2 . У подальшому у вересні 2019 року позивачу було видано нову довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 13.09.2019 року №1205-5000193532, де фактичне місце проживання позивача зазначено:

АДРЕСА_3 . Згідно із заявою та довідкою внутрішньо переміщеної особи від 15.08.2017 року №0000298650 позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію по інвалідності як внутрішньо переміщена особа.

33. На підставі рекомендації Міністерства фінансів України щодо зупинення або припинення виплат, наданої Пенсійному фонду України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення верифікації та моніторингу достовірності інформації, поданої фізичними особами для нарахування та отримання соціальних виплат, пільг, субсидій, пенсій, заробітної плати, інших виплат, що здійснюються за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, коштів Пенсійного фонду України, фондів загальнообов`язкового соціального страхування» від 18.02.2016 року №136, та відповідно до п.12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебуванння, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року №365 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 року) відповідачем було призупинено виплату пенсії позивачу.

34. 12.12.2018 року позивач звернувся із заявою та відповідним пакетом документів (запит з Павлоградського об`єднаного УПФ України в Дніпропетровській області від 12.12.2018 року №556) для отримання пенсії, за адресою: вул.Дитинства, буд. 128.

35. Після отримання витягу із протоколу № 63 від 28.12.2018 року засідання Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо перемішеним особам Самарської у місті Дніпрі ради, виплату пенсії позивачу було поновлено з 01.01.2019 року, тобто з моменту припинення виплати пенсії в місті Павлоград.

36. На підставі вищезазначених документів позивачу було нараховано борг за періоди з 01.12.2017 року по 31.05.2018 року, з 01.11.2018 року по 31.12.2018 року та з 01.02.2019 року по 28.02.2019 року у загальному розмірі 13158,00 грн., який обліковується в Пенсійному фонді України.

37. 21.10.2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив сплатити йому заборгованість з виплати пенсії за період з 01.12.2017 року по 31.05.2018 року, з 01.11.2018 року по 31.12.2018 року та з 01.02.2019 року по 28.02.2019 року у загальному розмірі 13158,00 гривень.

38. Листом від 25.10.2019 року №227/03.7-22 Пенсійний фонд повідомив позивачу про те, що нарахований борг за періоди з 01.12.2017 року по 31.05.2018 року, з 01.11.2018 року по 31.12.2018 року та з 01.02.2019 року по 28.02.2019 року в розмірі 13158,00 грн., який обліковується в Пенсійному фонді України, згідно Порядку здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам затверджено Постановою Кабінету Міністрів України №365 від 08.06.2016 року із змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України №335 від 25.04.2018 року. Відповідно до пункту 15 зазначеної Постанови суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

39. Таким чином, з урахуванням наведеного вище зазначена вище сума боргу Пенсійним фондом позивачу виплачена так і не була.

40. У квітні 2020 року позивач через свого представника звернувся повторно до Пенсійного фонду із заявою про сплату йому заборгованість з виплати пенсії за період з 01.12.2017 року по 31.05.2018 року, з 01.11.2018 року по 31.12.2018 року та з 01.02.2019 року по 28.02.2019 року у загальному розмірі 13158,00 гривень.

41. Проте, листом №0400-0319-8/16078 від 09.04.2020 року Пенсійний фонд також відмовив позивачу у виплаті вказаної вище заборгованості з виплати пенсії за спірний період.

42. Не погодившись із такою бездіяльність Пенсійного фонду щодо невиплати пенсії позивачеві за казаний вище період, позивач звернувся до суду та просить захистити його порушене право на належне пенсійне забезпечення шляхом визнання такої бездіяльності протиправною, зобов`язання відповідача виплатити пенсію позивачеві за спірний період у загальному розмірі 13158,00 гривень.

43. Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд виходить із такого.

V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

44. Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09 липня 2003 року, Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

45. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

46. Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

47. Статтею 2 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» передбачено, що Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.

48. Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

49. Громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов`язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.

50. Згідно зі ст. ст. 44, 46, 47 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

51. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

52. Пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

53. Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що зобов`язання здійснювати облік пенсіонерів та проводити виплату призначених їм пенсійних виплат покладено на орган ПФУ за місцем реєстрації особи.

VІ. ОЦІНКА СУДУ

54. Дослідивши докази по справі, встановлено, що у квітні 2014 році на території постійного місця проживання позивача, розпочалася антитерористична операція, яка продовжується по сьогодні.

55. Позивач був змушений покинути своє місце проживання та переселитися до м.Павлоград, Дніпропетровської області, а згодом до міста Дніпро.

56. Відповідно до статті 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на пенсійне забезпечення, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

57. У пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року №637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 509. Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати), що призначені зазначеним особам, здійснюється виключно через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України".

58. Тобто, за приписами наведеної норми умовами призначення та продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам є: знаходження внутрішньо переміщених осіб на обліку місця перебування, що підтверджується довідкою; наявність рахунку в установі ПАТ "Державний ощадний банк".

59. Згідно з п.6 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 01.10.2014 року (в редакції Постанови КМ № 352 від 08.06.2016 року) (далі Порядок №509), довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону та абзацом шостим цього пункту.

60. Відповідно до ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо недостовірні відомості.

61. За приписами п.7.1 Порядку №509, у разі наявності підстав, передбачених статтею 12 Закону, МВС, Національна поліція, ДМС, СБУ, Адміністрація Держприкордонслужби, Мінфін подають уповноваженому органу відповідну інформацію для прийняття рішення щодо зняття з обліку внутрішньо переміщених осіб.

62. Рішення про скасування дії довідки відповідно до статті 12 Закону приймається керівником уповноваженого органу за місцем проживання особи та надається їй протягом трьох днів з дати прийняття такого рішення або надсилається на адресу місця проживання, зазначену в довідці.

63. У статті 49 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" зазначені підстави припинення та поновлення виплати пенсії. У частині 1 цієї статті визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

64. Дослідивши матеріали справи, встановлено, що позивачу була припинена виплата пенсії, але після отримання витягу із протоколу № 63 від 28.12.2018 року засідання Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо перемішеним особам Самарської у місті Дніпрі ради, виплату пенсії позивачу було поновлено з 01.01.2019 року, тобто з моменту припинення виплати пенсії в місті Павлоград, у зв`язку із чим утворилась заборгованість з виплати пенсії за період з 01.12.2017 року по 31.05.2018 року, з 01.11.2018 року по 31.12.2018 року та з 01.02.2019 року по 28.02.2019 року у загальному розмірі 13158,00 грн., який відповідно обліковується в Пенсійному фонді України,

65. Отже, встановлено, а також не заперечується Пенсійним фондом, що сума заборгованості з пенсії за період з 01.12.2017 року по 31.05.2018 року, з 01.11.2018 року по 31.12.2018 року та з 01.02.2019 року по 28.02.2019 року нарахована та становить 13158,00 грн., але не виплачена, з посиланням на те, що вона буде виплачена після отримання Пенсійним фондом окремого порядку визначеного Кабінетом Міністрів України.

66. Щодо невиплати відповідачем нарахованої пенсії з посиланням на те, що вона буде виплачена після отримання ПФУ окремого порядку визначеного Кабінетом Міністрів України, суд зазначає про таке.

67. У зв`язку з набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 595, якою затверджений Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей (далі - Тимчасовий порядок), у населеному пункті, де мешкав позивач, було припинено здійснення повноважень відповідним управлінням пенсійного фонду України, а також зупинені до моменту повернення непідконтрольної території під контроль органів державної влади видатки з державного бюджету, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

68. Відповідно до п. 8 Тимчасового порядку, особам, які переміщені на контрольовану територію та взяті на облік відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296), пенсії та інші соціальні виплати з бюджетів усіх рівнів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування виплачуються за заявами таких осіб до органів (установ), які здійснюють такі виплати протягом усього строку дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

69. Позивач є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджено довідкою Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради від 15.08.2017 року №0000298650, а також довідкою Управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради від 13.09.2019 року №1205-5000193532 та відповідно знаходиться на обліку у відповідача.

70. Постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року №365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» затверджений Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам (надалі - Порядок призначення), та Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування (надалі - Порядок контролю).

71. Відповідно до п. 4 Порядку призначення (в редакції, на момент початку виникнення спірних правовідносин), соціальні виплати внутрішньо переміщеним особам призначаються і виплачуються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення), територіальними органами Пенсійного фонду України, робочими органами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, центрами зайнятості (далі - органи, що здійснюють соціальні виплати) за місцем їх фактичного проживання/перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування.

72. Відповідно до п. 15. Порядку контролю, поновлення соціальних виплат внутрішньо переміщеній особі, припинених відповідно до підпункту 2 пункту 12 цього Порядку, здійснюється за рішенням комісії, прийнятим на підставі подання структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, що внесене разом з актом обстеження матеріально-побутових умов сім`ї.

73. Згідно з пунктом 16 цього Порядку, зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 року №335, у разі прийняття позитивного рішення комісією згідно з пунктом 15 цього Порядку соціальні виплати поновлюються через два місяці з місяця прийняття рішення про припинення таких виплат. Комісія може прийняти рішення про поновлення соціальних виплат внутрішньо переміщеній особі з місяця припинення таких виплат у разі, коли така особа перебуває у складних життєвих обставинах і з поважних причин не виконала вимоги структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, передбачені пунктами 6 і 7 цього Порядку. Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. (Пункт 16 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ №335 від 25.04.2018 року - про визнання протиправним та нечинним зміни в частині, що стосується сум невиплачених пенсій, див. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва №640/18720/18 від 11.06.2018 року).

74. Згідно матеріалів справи, відповідач обґрунтовує відмову у виплаті здійсненого пенсії за минулий період тим, що відсутній окремий порядок виплати таких коштів, визначений Кабінетом Міністрів України.

75. Однак, така відмова відповідача не ґрунтується на приписах законодавства, а тому є протиправною, з огляду на таке.

76. Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 року №335 були внесені зміни до пункту 16 Порядку контролю та передбачено, що суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

77. Між тим, на час розгляду справи такого порядку не визначено Кабінетом Міністрів України.

78. Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

79. Тому, виплата пенсії є соціальною гарантією держави.

80. Згідно з ст. ст. 46, 47 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

81. Пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

82. Тому, порядок виплати пенсії регулюється Законом та передбачає регулярну виплату пенсії, щомісячно.

83. Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення, захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

84. Особливу увагу варто звернути на те, що у преамбулі до Закону №1058-IV зазначено, що зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

85. На посилання відповідача на те, що дії з невиплати пенсії вчинені на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 року №335 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року №365», слід зазначити, що це посилання є неналежним, оскільки підзаконні нормативно-правові акти не можуть змінювати в бік звуження права громадян, які встановлено нормативно-правовими актами вищої юридичної сили.

86. Тому, з огляду на те, що позивачу не було виплачено пенсію спірний період, слід дійти висновку, що позовні вимоги позивача в частині визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо невиплати ОСОБА_1 заборгованості з виплати пенсії по інвалідності за періоди з 01.12.2017 року по 31.05.2018 року, з 01.11.2018 року по 31.12.2018 року та з 01.02.2019 року по 28.02.2019 року у загальному розмірі 13158 гривень, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

87. Враховуючи те, що позивач має право на виплату пенсії за спірний період, слід також дійти висновків, що позовні вимоги в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити виплату ОСОБА_1 заборгованість з виплати пенсії по інвалідності за періоди з 01.12.2017 року по 31.05.2018 року, з 01.11.2018 року по 31.12.2018 року та з 01.02.2019 року по 28.02.2019 року у загальному розмірі 13158 гривень, є також доведеними, та такими, що підлягають задоволенню.

88. Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, є належним чином доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

89. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

90. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

91. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

92. Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Рисовський проти України" (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов`язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу "доброго врядування".

93. Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах "Beyeler v. Italy" № 33202/96, "Oneryildiz v. Turkey" № 48939/99, "Moskal v. Poland" № 10373/05).

94. Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі "Hasan and Chaush v. Bulgaria" № 30985/96).

95. Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

96. Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

97. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

98. Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що контролюючим органом не було доведено належними та допустимими доказами щодо правомірної відмови позивачу у виплаті заборгованості пенсії по інвалідності за спірні періоди у загальному розмірі 13158,00 гривень.

99. Отже, з урахуванням вищевикладеного, та з системного аналізу матеріалів справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову, у зв`язку із чим позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, підлягають задоволенню та визнанню протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо невиплати ОСОБА_1 заборгованості з виплати пенсії по інвалідності за періоди з 01.12.2017 року по 31.05.2018 року, з 01.11.2018 року по 31.12.2018 року та з 01.02.2019 року по 28.02.2019 року у загальному розмірі 13158 гривень, а також зобов`язанню Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити виплату ОСОБА_1 заборгованість з виплати пенсії по інвалідності за періоди з 01.12.2017 року по 31.05.2018 року, з 01.11.2018 року по 31.12.2018 року та з 01.02.2019 року по 28.02.2019 року у загальному розмірі 13158 гривень.

100. Щодо розподілу судових витрат.

101. Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

102. Відповідно до приписів статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

103. Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

104. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

105. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо невиплати ОСОБА_1 заборгованості з виплати пенсії по інвалідності за періоди з 01.12.2017 року по 31.05.2018 року, з 01.11.2018 року по 31.12.2018 року та з 01.02.2019 року по 28.02.2019 року у загальному розмірі 13158 гривень.

106. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити виплату ОСОБА_1 заборгованість з виплати пенсії по інвалідності за періоди з 01.12.2017 року по 31.05.2018 року, з 01.11.2018 року по 31.12.2018 року та з 01.02.2019 року по 28.02.2019 року у загальному розмірі 13158 гривень.

107. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 840,80 гривень.

108. Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , код ОКПП НОМЕР_1 ).

109. Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427).

110. Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

111. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

112. Повний текст рішення складено 21.09.2020 року.

Суддя В.В Ільков