Рішення № 91684035, 09.09.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2020 року ЛуцькСправа № 140/7034/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Костюкевича С.Ф.,

при секретарі судового засідання Філімоновій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

20.05.2020 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ) про визнання протиправним та скасування рішення про призначення йому щомісячного довічного грошового утримання з 26.03.2020 року та зобов`язання призначити йому виплату довічного щомісячного грошового утримання з 18.03.2020 року у розмірі встановленому законодавством.

21.05.2020 року подано заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просив визнати протиправним та скасувати рішення про призначення йому щомісячного довічного грошового утримання з 26.03.2020 року та зобов`язати призначити йому виплату довічного щомісячного грошового утримання з 18.03.2020 року у розмірі 90% від суми суддівської винагороди, а не 76%, як призначив відповідач.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25.03.2020 року він звернувся із заявою у Ківерцівський відділ обслуговування громадян «Сервісний центр» ГУ ПФУ у Волинській області про призначення щомісячного довічного грошового утримання, як судді у відставці.

22.04.2020 року на його звернення, відповідно до діючого законодавства, отримав відповідь про те, що у відповідності п. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» йому вірно призначено щомісячне довічне грошове утримання з 26.03.2020 року, оскільки переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів.

Вважає такі дії ГУ ПФУ у Волинській області неправомірними, а оскаржуване рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки грубо порушує його права на соціальний захист та суперечить нормам діючого законодавства так як щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, повинно виплачуватись з 18.03.2020 року, а не з 26.03.2020 року і з врахуванням його стажу повинно бути призначене у розмірі 90% суддівської.

Позивач в судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи без його участі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Відповідно до частини першої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Як визначено частиною четвертою статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З урахуванням наведеного, справу вирішено у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, враховуючи наступне.

Частина 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист.

Судом встановлено, що 17.03.2020 року Вищою радою правосуддя відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 126 Конституції України ОСОБА_1 був звільнений з посади судді Ківерцівського районного суду Волинської області у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Наказом голови Ківерцівського районного суду Волинської області від 17.03.2020 року № 05/02-04 його відраховано зі штату суду з 18.03.2020 року.

25.03.2020 року він звернувся із заявою у Ківерцівський відділ обслуговування громадян «Сервісний центр» ГУ ПФУ у Волинській області про призначення щомісячного довічного грошового утримання, як судді у відставці.

16.04.2020 року ОСОБА_1 звертався із зверненням у Ківерцівський відділ обслуговування громадян «Сервісний центр» ГУ ПФУ у Волинській області з проханням повідомити про те, чи призначене йому щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, якщо призначене, то з якої дати воно буде виплачуватись.

22.04.2020 року позивачем від ГУ ПФУ у Волинській області отримано відповідь про те, що у відповідності п. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» йому призначено щомісячне довічне грошове утримання з 26.03.2020 року, оскільки переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами п. 14 ч. 1 ст. 92 Конституції України статус суддів визначається виключно законами України.

Пунктами 8, 11 ч. 5 ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що незалежність судді забезпечується, зокрема, його належним матеріальним та соціальним забезпеченням, а також правом судді на відставку.

Згідно з ч. 1, 5 Закону № 1402-VIII судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.

Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

За змістом наведених норм, поняття «право на відставку» слід розуміти як одну із позитивних підстав припинення суддею своїх повноважень з одночасним гарантуванням отримання належного матеріального забезпечення після відставки. За своєю правовою природою щомісячне довічне грошове утримання, на відміну від пенсії на загальних підставах (в тому числі по інвалідності), є гарантованою державою щомісячною грошовою виплатою, що служить забезпеченням належного матеріального утримання судді, яка призначається і нараховується державою за результатом багаторічної праці особи саме на суддівській посаді, виплачується лише за умови наявності встановленого законом стажу роботи на посаді судді та є складовою правового статусу судді, як фінансова гарантія незалежності суддів.

Згідно п. 2 Розділу 1 Порядку № 3-1 щомісячне довічне утримання призначається з дня, наступного за днем звільнення судді з посади у відставку, якщо звернення за призначенням щомісячного довічного утримання відбулося не пізніше трьох місяців з дня звільнення судді з посади.

У разі звернення пізніше трьох місяців з дня звільнення судді з посади щомісячне довічне утримання призначається з дня звернення за його призначенням.

Днем звернення за призначенням щомісячного довічного утримання вважається день прийняття органом, що призначає щомісячне довічне утримання, заяви та документів, перелік яких наведено в розділі IIІ цього Порядку (п. 3 Розділу 1 Порядку № 3-1).

Як встановлено судом, відрахування ОСОБА_1 із штату суду відбулось з 18 березня 2020 року на підставі наказу голови Ківерцівського районного суду Волинської області від 17.03.2020 року №05/02-04. За призначенням щомісячного довічного грошового утримання позивач звернувся 25.03.2020 року, тобто в межах визначеного тримісячного строку з дня його відрахування зі штату суду, а тому щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути призначено ОСОБА_1 з 18 березня 2020 року.

Посилання відповідача на те, що при призначенні позивачу щомісячного довічного грошового утримання було застосовано положення ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-ІV, відповідно до якого переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду, суд вважає помилковими, оскільки наведеною нормою регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.

Водночас, у даній справі, мало місце не переведення з одного виду пенсії на інший, а призначення щомісячного довічного грошового утримання, яке є спеціальним видом грошового забезпечення судді у відставці, виплачується за рахунок коштів державного бюджету, а не коштів пенсійного фонду та не відноситься до жодного з видів пенсійних виплат, визначених в ст. 9 Закону №1058-ІV.

Аналогічна правова позиція щодо визначення дати довічного грошового утримання викладена в постанові Верховного Суду від 10.04.2019 року в справі №211/3380/17 (2-а/211/191/17).

За таких обставин, суд приходить до висновку про протиправність рішення ГУ ПФУ у Волинській області про призначення ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 26.03.2020 року та наявності підстав для зобов`язання відповідача призначити виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 18.03.2020 року.

Щодо застосування розміру відсотків від суддівської винагороди для призначення щомісячного довічного грошового утримання суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 перебував на обліку в органах Пенсійного фонду України в області з 18 липня 2013 року, як одержувач пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

З 23.10.2015 року, позивач перебуває на обліку та отримує пенсію за віком відповідно до Закону №1058 на підставі його заяви та доданих документів.

25.03.2020 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, на підставі довідки про суддівську винагороду, рішення Вищої ради правосуддя про звільнення судді у відставці, наказу про відрахування судді зі штату суду, документів про стаж та документів, що засвідчують особливий статус особи.

Позивачу призначено довічне грошове утримання як судді у відставці з урахуванням розрахунку від 12.05.2020 року у розмірі 76 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» з 26.03.2020 року, зарахувавши у страховий стаж судді 33 роки 2 місяці 7 днів.

Крім того до стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді, що дає право на відставку та отримання щомісячного грошового утримання, підлягає зарахування:

- служба в армії в 1974-1976 роках (1 рік 11 місяців 27 днів);

- половина строку навчання у Львівському державному університеті в 1976-1981 роках (2 роки 4 місяці 27 днів);

- період (з 18.03.2017 року по 20.10.2019 року) припинення повноважень судді, який позивачу було зараховано в т.ч. і до стажу, який дає право на відставку, наказом голови Ківерцівського районного суду №06/02-04 від 05.11.2019 року відповідно до ст. 7 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» (копія даного наказу знаходиться в матеріалах адміністративної справи).

Так, на час призначення позивачу щомісячного довічного грошового утримання діяли норми Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII. (далі - Закон №1402)

Згідно абзацу четвертого пункту 34 Розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону №1402 судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

За правилами частини першої статті 120 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року №2453-VI, суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається статтею 135 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

Згідно із вимогами статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді:

1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України;

2) члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

3) судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Частинами 1-3 статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року;

2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Водночас, відповідно до пункту 11 Перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року №2453-VI, в редакції чинній до 28 березня 2015 року, судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року №2453-VI зазначені правовідносини регулювались Законом України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 року №2862-ХІІ.

Відповідно до частини першої статті 43 Закону України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 року №2862-ХІІ кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов`язків за власним бажанням або у зв`язку з закінченням строку повноважень.

Абзацом другим частини четвертої цієї статті передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

У свою чергу, пунктом 3-1 Постанови Кабінету Міністрів України №865 від 03.09.2005 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання судді» передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менше 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.

Крім того, відповідно до статті 1 Указу Президента України №584/95 від 10.07.1995 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів», чинної на час набуття позивачем стажу роботи безпосередньо на посаді судді 10 років, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.

Положеннями частини першої статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

На час набрання чинності Законом Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року №2453-VI (30 липня 2010 року) діяла постанова Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року №865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів».

Оскільки стаж роботи позивача на посаді судді становить більше 10 років, до стажу роботи, який дає судді право на відставку, враховується також період проходження строкової військової служби та половина строку навчання на юридичному факультеті вищого навчального закладу.

Крім того, наказом Ківерцівського районного суду від 05.11.2019 року №06/02-04 зараховано судді Ківерцівського районного суду Волинської області ОСОБА_1 до загального трудового стажу, стажу роботи за спеціальністю, стажу державної служби, безперервного стажу та стажу, який дає право на відставку, період припинення повноважень судді Ківерцівського районного суду Волинської області з 18.03.2017 року по 20.10.2019 року включно, шо становить 2 роки 7 місяців 3 дні відповідно до ст. 7 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

Дослідивши пенсійну справу №161380 ПФУ на ОСОБА_1 , копію трудової книжки, що міститься в ній, розпорядження №161380 від 06.03.2017 року про призначення пенсії, рішення ГУ ПФУ від 31.03.2020 року про перерахунок пенсії, довідку ТУ ДСА від 18.03.2020 року про суддівську нагороду, рішення ВРП №789/0/15-20 від 17.03.2020 року про звільнення з посади у відставку та рішення УПФУ від 12.05.2020 року про перерахунок пенсії, які долучені до матеріалів адміністративної справи, суд вважає, що до стажу роботи позивача, який дає право на відставку належить враховувати, крім роботи на посаді судді, який зарахований відповідачем, (33 роки 2 місяців 7 дні) календарний період проходження строкової служби (1 рік 11 місяців 27 днів) та половину строку навчання на юридичному факультеті вищого навчального закладу (2 роки 4 місяців 27 днів) та період припинення повноважень судді Ківерцівського районного суду Волинської області з 18.03.2017 року по 20.10.2019 року, який зарахований наказом Ківерцівського районного суду від 05.11.2019 року №06/02-04 (2 роки 7 місяців 3 дні), загалом стаж роботи позивача, який дає право на відставку судді та отримання щомісячного грошового утримання становитиме більше 40 років.

Таким чином, невключення до відповідного стажу роботи на посаді судді, зокрема, періоду проходження строкової військової служби, половини строку навчання на юридичному факультеті вищого навчального закладу та періоду зарахування до повноважень судді є порушенням права позивача на довічне утримання, тому врахування відповідачем для встановлення (визначення) розміру щомісячного довічного грошового утримання лише періоду роботи на посаді судді є неправомірним.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 14 березня 2019 року у справі №490/7796/17 (провадження №К/9901/53275/18), від 02 квітня 2019 року у справі №607/8578/17 (провадження №К/9901/3253/17), від 13 травня 2020 року у справі №242/1890/17 (провадження №К/9901/29641/18).

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Повноваження суду при вирішенні справи визначені статтею 245 КАС України. Як встановлено частиною другою вказаної статті, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Таким чином, з метою ефективного захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог де визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ №907520161380 від 31.03.2020 про призначення позивачу щомісячного довічного грошового утримання з 26.03.2020 року, зобов`язати відповідача зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 для визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання період проходження військової служби - 1 рік 11 місяців 27 днів, половину строку навчання за денною формою в Львівському державному університеті - 2 роки 4 місяці 27 днів та період зарахування повноважень судді Ківерцівського районного суду Волинської області за наказом голови Ківерцівського районного суду від 05.11.2019 року №06/02-04 2 роки 7 місяців 3 дні, що з врахуванням зарахованого відповідачем строку, що дає право на відставку в загальному становитиме більше 40 років, тому слід здійснити перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 18.03.2020 року в розмірі 90% суддівської винагороди, з врахуванням раніше виплачених сум.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області №907520161380 від 31.03.2020 в частині призначення щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 з 26.03.2020 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи для визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання - період проходження військової служби - 1 рік 11 місяців 27 днів, половину строку навчання за денною формою в Львівському державному університеті - 2 роки 4 місяці 27 днів та період зарахування повноважень судді Ківерцівського районного суду Волинської області за наказом голови Ківерцівського районного суду від 05.11.2019 року №06/02-04 2 роки 7 місяців 3 дні відповідно до ст. 7 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 18.03.2020 року в розмірі 90% суддівської винагороди, з врахуванням раніше виплачених сум.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статями 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу. Апеляційна скарга може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, м. Луцьк, вул. Кравчука, 22В, ідентифікаційний код 13358826).

Головуючий-суддя С.Ф. Костюкевич

Повне рішення суду складено 21.09.2020 року.