Рішення № 91684025, 21.09.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2020 року ЛуцькСправа № 140/9167/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся з позовом до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про визначення коду товару №KT-UA204000-0036-2020 від 27.05.2020 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ФОП ОСОБА_1 14.05.2020 року до Поліської митниці Держмитслужби було подано митну декларацію №KT-UA204000-0036-2020 на товар рукавички в асортименті, які задекларовано за кодом УКТЗЕД 6116102000 «рукавички, просочені або покриті гумою».

Однак, рішенням Поіської митниці відділу УАМП та МТР про визначення коду товару від 27.05.2020 року № КТ - UA204000-0036-2020 встановлено, що вказаний товар повинен класифікуватися за кодом УКТ ЗЕД - « 6116108000» інші.

Позивач вважає вказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки наявні в матеріалах справи докази та первинні документи, зокрема - характеристики товару, експортна декларація посвідчена та перевірена (якою встановлено достовірність даних вказаних в цій декларації) митними органами Євросоюзу, Міжнародна товарно-транспортна накладна в яких зазначено код товару, який повністю співпадає з тим що було зазначено у поданих до митного органу України деклараціях, а відтак, просить визнати протиправним та скасувати рішення про визначення коду товару №KT-UA204000-0036-2020 від 27.05.2020 року.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 30.06.2020 року прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та на підставі частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України) ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідач 21.07.2020 року за вх. №35184/20 подав відзив у якому вказав, що позов вважає безпідставним і таким, що не підлягає до задоволення.

У відповіді на відзив позивач наголосив, що митниця навела зовсім інші підстави, які не зазначались під час електронного листування з декларантом, ні у спірному рішенні.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до повного задоволення, враховуючи наступне.

Частина 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Судом встановлено, що 04.05.2020 року між ФОП ОСОБА_1 та фірмою ADMAR ADRIAN CHARKOT SPOLKA JAWNA (Польща) було укладено контракт №01/05/2020. Згідно даного контракту продавець польська фірма ADMAR ADRIAN CHARKOT SPOLKA JAWNA зобов`язувалась постачати товари в адресу ОСОБА_1 на умовах СРТ Луцьк згідно інвойсів та по ціні зазначеній в інвойсах.

14.05.2020 року до відділу митного оформлення №1 митного поста «Луцьк», Поліської митниці Держмитслужби, подано електронну митну декларацію типу ІМ 40 ДЕ № UA204120/2020/035882, в якій заявлено товар №2 «Рукавички робочі трикотажні просочені або покриті гумою: Захисні рукавички ОХ- LATEKS BS10 (блакитно-сірі) - 12000 шт. Рукавички захисні, виготовлені з поліестеру, покриті латексом, з резинкою по краях, розміром 10. Захисні рукавички OX-LATUA WN (біло-сірий) - 12000 шт. Захисні рукавички ОХ- LATUA WP (біло-оранжевий) - 36000 шт. Рукавички виготовлені з поліестеру з латексним покриттям оздоблені резинкою, розміром L. Захисні рукавички ОХ- NITERFULL (темно-сині) - 3600 шт. Захисні рукавички з нітриловим покриттям, оздоблені жорстким манжетом, розміром 10. Захисні рукавички OX-NITER 10 (жовті) - 1200 шт. Захисні рукавички OX-NITER 8 (жовті) - 2400 шт. Захисні рукавички OX-NITER 9 (жовті) - 2400 шт. Захисні рукавички з нітриловим покриттям, оздоблені в`язаною резинкою, розміром 8-10. Захисні рукавички OX-NITRICAR BS10 (чорно-сірі)- 12000 шт. Рукавички захисні, виготовлені з поліестеру, покриті нітрілом з резинкою по краям, розміром 10. Захисні рукавички OX-PUNKTER SB 10 (чорно-сірі) - 600 шт. розміром 10. Торговельна марка-OGRIFOX. BHPO6HHK:OGRIFOX,CN» В товарній категорії 6116 10 20 00 за УКТ ЗЕД (ставка ввізного мита 5%), як рукавиці покриті чи просочені гумою.

За даною МД по товару № 2, системою АС АУР, згенеровано обов`язкову форму митного контролю за кодом 905-03 «взяття проб (зразків) товарів для проведення досліджень (аналізу, експертизи) з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД».

На виконання даної форми митного контролю, посадовою особою митного поста «Луцьк», проведено відбір зразків/проб товару. Зразки товару із запитом направлено на дослідження до Львівського відділу з питань експертизи та досліджень СЛЕД Держмитслужби.

За результатами лабораторних досліджень контролюючим органом встановлено, що трикотажні рукавиці з маркуванням OX-LATEKS BS10, OX-LATUA WN, OX-LATUA WP покриті поліізопреном (висновок Львівського відділу з питань експертизи та досліджень СЛЕД Держмитслужби від 26.05.2020 № 1420003400-0221). В свою чергу, природний поліізопрен є основним компонентом природного каучуку. Каучук є основним компонентом гуми. Оскільки з каучуку методом вулканізації (нагрівання з сіркою) отримують гуму. Тобто характеристики товару заявлених у графі 31 даної МД відповідають коду товару зазначеного у графі ЗЗМД.

Разом з тим, в результаті досліджень встановлено, що трикотажні рукавиці з маркуванням OX-NITERFULL, OX-NITER 10, OX-NITER 8, OX-NITER 9, OX-NITRICAR BS10, OX-PUNKTER SB 10 покриті полімерами/співполімерами стиролу бутадієну та акрилонітрилу. Скорочена назва суміші зазначених компонентів це АБС-пластик, створено з початкових букв назви мономерів, який являє собою сополімер акрилонітрил-батадиен-стиролу. Отже, матеріал покриття встановлений лабораторними дослідженнями відмінний від покриття заявленого у графі 31 МД (рукавиці покриті нітрилом).

Враховуючи результати лабораторних досліджень, митним постом «Луцьк» направлено запит до спеціалізованого підрозділу з метою перевірки правильності класифікації товару.

При опрацюванні запиту, відділом КТ та ЗМТР УКМВКПТтаПН (відділ класифікації товарів) прийнято рішення про визначення коду товару №2 від 27.05.2020 року №KT-UA204000-0036-2020, згідно якого, рукавиці покриті поліізопреном класифіковано за кодом 6116 10 20 00 (ставка ввізного мита 5%), рукавиці покриті полімерами/співполімерами стиролу бутадієну та акрилонітрилу класифіковано за кодом 6116 10 80 00 (ставка ввізного мита 8%).

Сума податкових зобов`язань, що виникла в результаті невірної класифікації трикотажних рукавиць покритих полімерними речовинами становить 5906,70 грн., в тому числі мито - 4922,25 грн., ПДВ- 984,45грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України від 13.03.2012 року №4495-VІ.

Відповідно до статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно зі статтею 318 МК України, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної

декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.

Статтею 257 МК України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема: код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати).

Відповідно до ст. 266 МК України декларант зобов`язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом, надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу.

Згідно статті 67 МК України Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Ст. 69 МК України визначено, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко- технологічну документацію на них (ч. 3 статті 69).

Відповідно до ч. 5 статті 69 МК України під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Частиною 7 статті 69 МК України передбачено, що у разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Згідно із частиною першою статті 68 МК України ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Як встановлено судом, декларантом до декларації було надано весь перелік необхідних для митного оформлення документів зокрема:

міжнародну товарно-транспортну накладну(СМЯ UA204120/2020/035-330); експортну декларацію країни виробника MRN 20PL301010E03622328; інвойс; контракт; декларацію про походження товару; прайс-лист виробника; банківський платіжний документ.

Як вбачається з оскаржуваного рішення митного органу підставою для прийняття такого рішення був висновок Львіського відділу з питань експертизи та досліджень від 26.05.2020 року №1420003400-0221.

Із вказаного висновку вбачається, що підставою для її проведення була постанова від 18.05.2020 року №7,13-1/28-07/3822.

Метою було ідентифікація товару для перевірки правильності визначення коду УКТЗЕД. Можливість кваліфікації товару в товарній позиції УКТ ЗЕД 611618000.

За результатами даного дослідження було зроблено наступний висновок: Надані на дослідження зразки ідентифіковано як трикотажні рукавички, з покриттям, тобто як це зазначено в товарній позиції УКТЗЕД 6116102000.

Жодного висновку про віднесення вищевказаного товару до товарної позиції УКТЗЕД 611618000 зроблено експертами не було.

Однак, митний орган посилається на даний висновок як єдину підставу для прийняття оскаржуваного рішення про зміну визначення коду УКТ ЗЕД.

Відповідно до пунктів 2. З Порядку №428 УКТЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України», що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі та здійснення митного оформлення товарів.

УКТЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації (далі - Гармонізована система) з урахуванням Комбінованої номенклатури Європейського Союзу (далі - Комбінована номенклатура).

При цьому слід зазначити, що митним органом не взято до уваги експортну декларацію країни відправника товару, де митним органом Європейського Союзу підтверджено ті коди товарів які було внесено ФОП ОСОБА_1 до декларації, аналогічні коди зазначені і в міжнародній товарно-транспортній накладній.

Крім того, митному органу було надано висновок експертного дослідження МВС НДКЦ №62 від 04.06.2020 року.

Даним Висновком встановлено наступне.

Процес встановлення відповідності товару характеристикам УКТЗЕД регулюється:

Законом України «Про Митний тариф України» від 19.09.2013 № 5 84-VII зі змінами і доповненнями; поясненнями до УКТЗЕД, затвердженими наказом Державної фіскальної служби України від 09.06.2015 року № 401 «Про затвердження Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності»; Законом України «Про Митний тариф України» встановлено основні правила інтерпретація УКТЗЕД:

« 1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюєтьється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток

Висновок експертного дослідження від 04.06.2020 № 62, сторінка 4 з 16 до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:

У разі коли згідно з правилом 2 (Б) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином (а) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;

Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.

Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше».

Рукавиці вкриті Нітриловим покриттям це є різновид гумового покриття як і каучуковий латекс теж є різновидом гуми.

За результатами аналізу вказаних вище нормативно-правових актів, а саме Додатку до наказу Державної фіскальної служби України від 09.06.2015 № 401 «Про затвердження Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності», встановлено, що досліджувані рукавиці робочі OX-NITERFULL розмір 10; OX-NITER розмір 8, 9, 10; OX-NITRICAR BS розмір 10 та OX-PUNKTER SB розмір 10 відповідають наступним характеристикам згідно УКТЗЕД:

Текстиль та вироби з текстилю.

Одяг та додаткові речі до одягу, трикотажні. Рукавички, мітенки, рукавиці, трикотажні: просочені або покриті пластмасою або гумою:

рукавички, просочені або покриті гумою.

Тобто, зазначеним повністю підтверджується правильність визначення та декларування ФОП ОСОБА_1 товарів.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення митного органу не містить необхідних посилань на належні докази які стали б підставою для прийняття оскаржуваного рішення, тому є необґрунтованим та протиправним.

При цьому, наявні в матеріалах справи докази та первинні документи, зокрема - характеристики товару, експортна декларація посвідчена та перевірена (якою встановлено достовірність даних вказаних в цій декларації) митними органами Євросоюзу, міжнародна товарно-транспортна накладна де зазначено код товару, який повністю збігається з тим що був зазначений у поданих до митного органу України деклараціях.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

На думку суду, позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені МК України, необхідні для підтвердження заявленого коду товару, та які містять повну інформацію про товар. Натомість контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують визначений позивачем код товару, та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлене товару саме за вказаним кодом.

Отже, підстави вважати, що рішення відповідача про визначення коду товару №KT-UA204000-0036-2020 від 27.05.2020 року є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України відсутні. Відтак, таке рішення підлягає скасуванню як протиправне. Тому з огляду на приписи частини другої статті 77 КАС України рішення у спорі належить прийняти на користь позивача, а не владного суб`єкта, та позов задовольнити повністю.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Частинами першою, третьою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року, заява №19336/04, пункт 268; рішення у справі "Баришевський проти України", заява № 71660/11, пункт 95; рішення у справі "Двойних проти України", заява №72277/01, пункт 80; рішення у справі "Меріт проти України", заява №66561/01, пункті 88). Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника сторони за договором. При цьому надані послуги повинні бути обґрунтованими, а доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі. Суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи та не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним чи необґрунтованим щодо іншої сторони спору.

В позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача понесені ним судові витрати. 23 червня 2020 року позивачем подано до суду клопотання про відшкодування судових витрат, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу - 9 465,20 грн.

В матеріалах справи міститься копія договору про надання правничої допомоги від 15 червня 2020 року №15/06/20-03, укладеного між Адвокатським об`єднанням «Преміум Сервіс» (далі - Адвокатське єднання) та ФОП ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 1.1. договору клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання надавати правничу допомогу у справі про визнання протиправним та скасування рішення Поліської митниці Держмитслужби про визначення коду товару від 27.05.2020 року № КТ - UA204000 - 0036 - 2020.

Згідно п. 4.1. та п. 4.2. договору розмір винагороди Адвокатського об`єднання за представництво інтересів клієнта в суді становить 4 000 грн. За правничу допомогу, крім допомоги за представництво інтересів клієнта в суді, клієнт оплачує винагороду в розмірі вказаному в актах виконаних робіт/наданих послуг.

Так, на виконання умов договору №15/06/20-03 про надання правничої допомоги від 15.06.2020 року, акту приймання-передачі наданих послуг від 17.06.2020 року та рахунка-фактури №17/06/20-03 від 17.06..2020 року ФОП ОСОБА_1 сплатив Адвокатському об`єднанню:

- 4000 грн. за представництво його інтересів у суді (одна інстанція);

- 840,80 грн. за надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з питань правомірності винесення Поліською митницею Держмитслужби рішення про визначення коду товару від 27.05.2020 року № КТ - UA204000 - 0036 - 2020;

- 1 681,60 грн. за вивчення та підготовка документів по справі щодо оскарження рішення Поліської митниці Держмитслужби про визначення коду товару від 27.05.2020 року № КТ - UA204000 - 0036 - 2020;

- 2942,80 грн. складання позовної заяви про визнання протиправним і скасування рішення про визначення коду товару від 27.05.2020 року № КТ - UA204000 - 0036 - 2020.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги адвоката, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, суті виконаних послуг, зокрема, відсутності юридичного супроводу адвоката в суді у зв`язку з розглядом справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 9 465,20 грн. є неспівмірною та надмірною з фактичним обсягом наданих адвокатом послуг, оскільки послуги щодо за надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з питань правомірності винесення Поліською митницею рішення про визначення коду товару, вивчення та підготовка документів по справі щодо оскарження рішення охоплюються загальною діяльністю адвоката та має на меті складання позовної заяви і подання її до суду.

На думку суду, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п`ятою статті 134, частиною дев`ятою статті 139 КАС України, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правову допомогу в сумі 2 942,80 грн. за складання позовної заяви.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд враховує, що позивач сплатив судовий збір у сумі 2 102 грн згідно з платіжним дорученням від 23 червня 2020 року №23, зазначена сума судового збору зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

З урахуванням наведеного, оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у сумі 5 044,80 грн, з них: судовий збір - 2 102 грн, витрати на професійну правничу допомогу - 2 942,80 грн.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі МК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Поліської митниці Держмитслужби про визначення коду товару №KT-UA204000-0036-2020 від 27.05.2020 року.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Поліської митниці Держмитслужби судові витрати у сумі 5 044,80 грн. (п`ять тисяч сорок чотири гривні 80 копійок).

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статями 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу. Апеляційна скарга може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_1 ).

Відповідач: Поліська митниця Держмитслужби (33028, Рівненська область, місто Рівне, вулиця Соборна, 104, ідентифікаційний код юридичної особи 43350097).

Головуючий-суддя С.Ф. Костюкевич