
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
21 вересня 2020 р. Справа № 120/3405/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницького області (код ЄДРПОУ - 13322403, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100) про повернення безпідставно сплачених коштів
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницького області (далі - відповідач) про повернення безпідставно сплачених коштів.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що на підставі договору купівлі-продажу вона придбала квартиру. Під час нотаріального посвідчення правочину позивачем відповідно до ст. 49 Закону України "Про нотаріат" сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% вартості придбаного майна, що становив 3439,10 грн. Разом з тим, відповідно до ч. 9 ст. 1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Таким чином, оскільки позивач придбала житло вперше, вона не є платником збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, тому звернулась з заявою до відповідача щодо повернення сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. Відповідач, розглянувши заяву позивача, відмовив останньому в поверненні сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, мотивувавши це відсутністю законодавчо визначеного переліку документів та уповноваженого органу, який підтверджує, що особа придбає житло вперше і відсутній механізм перевірки інформації про факт придбання особою нерухомості вперше. Не погоджуючись з цим, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 20.07.2020 відкрито провадження у даній справі та вирішено розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) відповідно до положень ст. 262 КАС України. Даною ухвалою надано відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.
28.07.2020 на адресу суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області, в якому представник відповідача заперечує щодо задоволення адміністративного позову. Обґрунтовуючи відзив відповідач зіслався на відсутність нормативних актів, як б визначали обов`язок Пенсійного фонду на повернення сплаченого збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування особам, які вперше придбали житло та порядок його здійснення. Оскільки документального підтвердження правових підстав для звільнення позивача від сплати або повернення помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування ні в зверненнях до Пенсійного фонду, ні в позовній заяві надано не було, тому в Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області відсутні правові підстави для повернення сум сплаченого збору.
Частиною четвертою статті 243 КАС України визначено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.
25.06.2020 між ОСОБА_2 (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір купівлі-продажу квартири.
Згідно п. 1 Договору продавець передав у власність (продав), а Покупець прийняла (купила) належну Продавцю на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_2 .
Відповідно до п. 2.1 Договору продаж вчинено за 343 910,00 грн, які Продавець отримала від Покупця повністю до підписання цього договору.
З операції купівлі - продажу нерухомого майна позивач сплатила збір на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1 % від вартості об`єкта купівлі - продажу, що становить суму у розмірі 3 439,10 грн. Факт сплати збору підтверджується квитанцією №1830 0465 5469 469 від 25.06.2020.
З метою повернення сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 3 439,10 грн, у зв`язку з придбанням житла вперше, позивач звернулась до відповідача із заявою.
Листом відповідача від 06.07.2020 №0200-0502-8/29649 позивача повідомлено, що у зв`язку із тим, що відсутній правовий механізм перевірки інформації про факт придбавання особою нерухомості вперше, правові підстави для надання повідомлення до органів Державної казначейської служби України про повернення сплачених сум збору на обов`язкове державне пенсійне страхування під час придбавання нерухомого майна в органів Пенсійного фонду України відсутні.
Не погоджуючись з отриманою відмовою, позивач звернулась до суду з цим позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.
Спірні правовідносини виникли у сфері справляння збору на обов`язкове державне пенсійне страхування і стосуються повернення позивачу сплаченого ним збору.
Порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування визначено положеннями Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 № 400/97-ВР (далі - Закон від 26.06.1997 № 400/97-ВР).
Згідно з п. 9 ст. 1 Закону від 26.06.1997 № 400/97-ВР платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є: підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Закон від 26.06.1997 № 400/97-ВР врегульовано Порядком сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 за № 1740 (далі - Порядок № 1740).
Згідно з п. 15-1 Порядку № 1740 збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Як вбачається з наявних у справі засвідчених копій договору купівлі-продажу квартири від 25.06.2020, нотаріально посвідченого і зареєстрованого в реєстрі за №4528, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 25.06.2020 за № 214024022, позивачем придбано у власність квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Факт сплати позивачем збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у сумі 3 439,10 грн. (1% від операції купівлі-продажу нерухомого майна) підтверджується квитанцією №1830 0465 5469 469 від 25.06.2020, код платежу 24140500.
Згідно з наявною у справі Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 25.06.2020 за № 214024022, відсутні інші відомості про придбання позивачем житла, крім вищевказаної, що дає суду підстави для висновку про придбання позивачем житла вперше.
Відповідач не надав доказів, які б спростували вказані аргументи позивача і подані ОСОБА_1 докази про придбання житла вперше.
Беручи до уваги аргументи позивача, які підтверджені належними доказами і не були спростовані відповідачем, суд дійшов висновку про те, що позивач вперше придбала житло, тому на підставі п. 9 ст. 1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" і п. 151 Порядку № 1740 була звільненою від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.
Пунктом 15-3 Порядку № 1740 передбачено, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Аналіз наведених норм свідчить, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється лише за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, однак, громадяни, які придбавають житло вперше, не є платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.
Аналогічні правовідносини були предметом розгляду у Верховному Суді, зокрема оцінка їм надана у постановах Верховного Суду від 30 січня 2018 року (справа №819/1498/17) та 31 січня 2018 року (справа №819/1667/17).
На час придбавання позивачем житла і звернення до відповідача із заявою чинне національне законодавство не визначало механізму звільнення від сплати збору на обов`язкове державне страхування з операцій придбання громадянами житла вперше.
Водночас, у постанові від 03 липня 2018 року (справа № 819/33/17) Верховний Суд дійшов правового висновку, що за відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб`єкта владних повноважень зобов`язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов`язана сплачувати збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.
Враховуючи зазначене, суд доходить висновку про протиправний характер дій у формі відмови Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 06.07.2020 №0200-0502-8/29649 "Про повернення коштів".
Аналізуючи процедуру повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів суд враховує наступне.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" платники збору, визначені пунктами 6, 7, 9 і 10 статті 1 цього Закону, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування сплачують на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до загального фонду державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України.
Згідно з додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 за №106 "Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов`язкових платежів) та інших доходів бюджету" контроль за справлянням (стягненням) до бюджету надходжень, що обліковуються за кодом доходів бюджету 24140500 "Збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна" покладений на Пенсійний фонд України.
Пунктом 3 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787 (далі - Порядок №787), повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.
Згідно з п. 5 Порядку № 787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.
Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС)) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Положеннями п. 10 Порядку №787 передбачено, що заява та подання або ухвала суду подається до відповідного органу Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету. Органи Казначейства приймають подання від органів, які контролюють справляння надходжень бюджету або які здійснюють облік заборгованості в розрізі позичальників, у строки, визначені нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів. У разі відсутності такого нормативно-правового акта платник подає до відповідного органу Казначейства заяву та подання, дати складання яких не перевищують 30 календарних днів.
Отже, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є територіальний орган Пенсійного фонду України, то саме на відповідача покладено обов`язок щодо оформлення та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
З огляду на встановлені обставини та надану їм правову оцінку, суд доходить висновку про наявність правових підстав для виходу за межі позовних вимог з метою визнання відмови від 06.07.2020 №0200-0502-8/29649 "Про повернення коштів" протиправною та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області подання про повернення ОСОБА_1 суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 3 439,10 грн.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат, суд виходить з того, що згідно з частиною першою ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 06.07.2020 № 0200-0502-8/29649 "Про повернення коштів".
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області подання про повернення ОСОБА_1 суму збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 3439,10 грн (три тисячі чотириста тридцять дев`ять гривень 10 копійок) сплаченого згідно квитанції № 1830 0465 5469 469 від 25.06.2020.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області сплачений при звернені до суду судовий збір у розмірі 840,80 коп. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Реквізити: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ); Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницького області (код ЄДРПОУ - 13322403, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100)
Повний текст рішення складено: 21.09.2020
Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна
Судове рішення № 91683882, Вінницький окружний адміністративний суд було прийнято 21.09.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 120/3405/20-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: