Рішення № 91683376, 22.09.2020, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.09.2020 Справа № 920/292/20 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі головуючого судді Яковенка В.В., за участю секретаря судового засідання Данілової Т.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/292/20 в порядку загального позовного провадження

за позовом: приватного акціонерного товариства “Технологія” (40031, м. Суми, проспект Курський, 147-А, ідентифікаційний код 14022407)

до відповідача: The Booze Store NV (Xavier de Cocklaan 3/Ксавьєр де Коклан 3 B-9831 Duerle/Деурле, Belgium/Бельгія)

про стягнення 7977,30 євро,

представники сторін:

позивача – адвокат Кучменко С.В.,

відповідача – не з`явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Сумської області надійшла позовна заява до відповідача, в якій просить суд стягнути з відповідача 7977,30 євро заборгованості за контрактом № 516 від 10.09.2018, з яких: 7363,50 євро основний борг, 613,80 євро неустойка за порушення строків виконання грошових зобов`язань, а також стягнути з відповідача судовий збір в сумі 3565,11 грн.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 31.03.2020 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 28.04.2020, 11:00.

Однак, 28.04.2020 розгляд справи не відбувся, оскільки суддя Яковенко В.В. знаходився у відпустці, що унеможливлювало розгляд справи.

Ухвалою суду від 05.05.2020 призначено підготовче засідання на 21.05.2020.

Ухвалою суду від 21.05.2020 продовжено строк підготовчого провадження до 29.06.2020 та відкладено підготовче засідання на 16.06.2020.

Ухвали суду від 31.03.2020, від 05.05.2020 та від 21.05.2020 надіслані на електронну адресу відповідача.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 16.06.2020 відкладено підготовче засідання на 21.07.2020.

Однак, 21.07.2020 розгляд справи не відбувся, оскільки суддя Яковенко В.В. знаходився у відпустці, що унеможливлювало розгляд справи.

Ухвалою суду від 20.08.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

21.08.2020 представник позивача надав до суду для долучення до матеріалів справи повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу ухвали господарського суду Сумської області від 16.06.2020 з перекладом на німецьку мову.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом у межах наданих йому повноважень створені належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

10.09.2018 між позивачем та відповідачем у письмовій формі був укладений господарський договір (зовнішньоекономічний контракт) за № 516, відповідно до пункту 1.1. якого позивач зобов`язався поставити відповідачу продукцію виробничо-технічного призначення в асортименті (далі товар), а відповідач зобов`язується прийняти товар, та сплатити його вартість на умовах контракту.

Невід`ємною частиною контракту є Специфікації (додатки), які погоджуються сторонами при поставці кожної партії товару, в яких зазначається найменування, асортимент, ціна товару, та інші суттєві умови поставки.

Згідно з умовами пункту 4.4 контракту валютою контракту і платежів є Євро (EUR).

01.07.2019 сторонами контракту була підписана Специфікація № 7 на поставку відповідачеві партії товару (етикеток самоклеючих в комплекті) у кількості загальною вартістю 1290 євро. Умови поставки - DАР Ауденарде, Бельгія (Інкотермс 2010), умови оплати – протягом 30 днів від дати рахунку-фактури позивача.

Обумовлена сторонами партія товару була поставлена відповідачу кур`єрською службою «UPS» на умовах DАР Ауденарде, Бельгія (Інкотермс 2010), за рахунком-фактурою № 1135 від 03.07.2019, митною декларацією UA805180/2019/018651. Строк оплати партії товару – не пізніше 02.08.2019. Однак, як зазначає позивач відповідач до цього часу оплату товару не здійснив

01.07.2019 сторонами контракту була підписана Специфікація № 8 на поставку відповідачеві партії товару (етикеток самоклеючих) загальною вартістю 942,50 євро. Умови поставки - DАР Синт-Мартенс-Латем, Бельгія (Інкотермс 2010), умови оплати – протягом 30 днів від дати рахунку-фактури позивача.

Обумовлена сторонами партія товару була поставлена відповідачу кур`єрською службою «UPS» на умовах DАР Синт-Мартенс-Латем, Бельгія (Інкотермс 2010), за рахунком-фактурою № 1127 від 02.07.2019, митною декларацією UA805180/2019/018521. Строк оплати партії товару – не пізніше 02.08.2019.

11.09.2019 відповідач сплатив кошти в сумі 1526,00 євро, які позивач зарахував в погашення боргу відповідача, що обраховувався станом на 01.07.2019.

01.10.2019 сторонами контракту була підписана Специфікація № 9 на поставку відповідачеві партії товару (етикеток самоклеючих) загальною вартістю 5131,00 євро. Умови поставки - DАР Синт-Мартенс-Латем, Бельгія (Інкотермс 2010), умови оплати – протягом 30 днів від дати рахунку-фактури позивача.

Обумовлена сторонами партія товару була поставлена відповідачу кур`єрською службою «UPS» на умовах DАР Синт-Мартенс-Латем, Бельгія (Інкотермс 2010), за рахунком-фактурою № 1765 від 02.10.2019, митною декларацією UA805180/2019/027388, авіаційною накладною SN # 598575020Т. Строк оплати партії товару – не пізніше 01.11.2019. Однак, як зазначає позивач відповідач до цього часу оплату товару не здійснив.

Фактично відповідачеві було поставлено товару на 7363,50 євро.

Однак, як зазначає позивач відповідач до цього часу оплату товару не здійснив, хоча отримання Товару неодноразово підтверджував та обіцяв його оплатити (роздруківка листування представників сторін засобами електронного зв`язку та переклад українською мовою додана позивачем до позову).

Відповідно пункту 10.2. контракту при відсутності у сторін взаємного рішення по суперечці (розбіжності, вимозі), така суперечка передається на розгляд і рішення до компетентного суду за місцем знаходження позивача (м. Суми, Україна). Застосовуваним матеріальним та процесуальним правом є право України.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного Кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договорами.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 ЦК України передбачає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. Сторонами договору поставки можуть бути суб`єкти господарювання, зазначені у пунктах 1, 2 частини другої статті 55 цього Кодексу. Сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України. Поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом.

Статтею 266 ГК України визначено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ст. 267 ГК України договір поставки може бути укладений на один рік, на строк більше одного року (довгостроковий договір) або на інший строк, визначений угодою сторін. Якщо в договорі строк його дії не визначений, він вважається укладеним на один рік. Строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством. Якщо в довгостроковому договорі кількість поставки визначено лише на рік або менший строк, у договорі повинен бути передбачений порядок погодження сторонами строків поставки на наступні періоди до закінчення строку дії договору. Якщо такий порядок не передбачений, договір вважається укладеним на один рік. У разі якщо сторонами передбачено поставку товарів окремими партіями, строком (періодом) поставки продукції виробничо-технічного призначення є, як правило, квартал, а виробів народного споживання, як правило, - місяць. Сторони можуть погодити в договорі також графік поставки (місяць, декада, доба тощо). У договорі поставки за згодою сторін може бути передбачений порядок відвантаження товарів будь-яким видом транспорту, а також вибірка товарів покупцем. Договором може бути передбачено відвантаження товарів вантажовідправником (виготовлювачем), що не є постачальником, та одержання товарів вантажоодержувачем, що не є покупцем, а також оплата товарів платником, що не є покупцем. Договором може бути передбачений порядок поставки недоодержаної покупцем у встановлений строк кількості товарів.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) – ч. 1 ст. 530 ЦК України.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено наявність факту заборгованості відповідача за переданий йому позивачем товар на суму 7363,50 євро, яка також була визнана відповідачем.

Положення статті 524 ЦК України надають сторонам можливість визначати грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті, що і було узгоджено сторонами у пункті 4.4 контракту.

На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин, суд визнає вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 7363,50 євро правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 613,80 євро неустойки за прострочення виконання зобов`язання по оплаті товару.

Судом встановлено, що пунктом 9.4. контракту визначено, що в разі запізнення в оплаті партії товару більш, ніж на 14 днів проти строків, узгоджених сторонами, покупець (відповідач) на вимогу постачальника (позивача) зобов`язаний виплатити йому борг і неустойку в розмірі 0,05% від суми боргу за кожен день запізнення.

Згідно наданого позивачем розрахунку суми неустойки з урахуванням строку прострочення виконання зобов`язань 231 день (з 02.08.2019 по 19.03.2020) ця сума становить 613,80 євро.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 549 вищевказаного Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Враховуючи, що нарахування неустойки за прострочення виконання зобов`язань за контрактом передбачено як його умовами, так і положеннями цивільного і господарського законодавства України, про застосування якого домовились сторони, суд визнає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на свою користь 613,80 євро неустойки правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 123, 129, ГПК України, враховуючи що спір у даній справі виник з вини відповідача, суд вважає за доцільне покласти на нього витрати позивача по сплаті судового збору у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 185, 232, 233, 236– 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з The Booze Store NV (Xavier de Cocklaan 3/Ксавьєр де Коклан 3 B-9831 Duerle/Деурле, Belgium/Бельгія) на користь приватного акціонерного товариства “Технологія” (40031, м. Суми, проспект Курський, 147-А, ідентифікаційний код 14022407) 7977,30 євро, у тому числі: 7363,50 євро основного боргу, 613,80 євро неустойки за порушення строків виконання грошових зобов`язань згідно умов зовнішньоекономічного контракту № 516 від 10.09.2018; а також 119,66 євро судового збору, що становить 3565,11 грн. за курсом НБУ станом на 19.03.2020.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно зі статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 22.09.2020.

Суддя В.В. Яковенко