Рішення № 91683356, 14.09.2020, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.09.2020 Справа № 920/684/20 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі головуючого судді Соп`яненко О.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи №920/684/20

за позовом: Державного підприємства “Шосткинське лісове господарство” (41124, Сумська область, Шосткинський район, с. Собич, вул. Городок, буд. 35, код ЄДРПОУ 00992987),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Вудлайн плюс” (44226, Сумська область, Ямпільський район, смт. Свеса, вул. Грушевського, 27/24, код ЄДРПОУ 40387240),

про стягнення 35 842 грн. 06 коп.,

за участю представників сторін:

від позивача: Кандюков Г.Г., адвокат, ордер серія СМ №0028 від 01.09.2020,

від відповідача: не з`явився,

Секретар судового засідання Молодецька В.О.

встановив:

Позивач відповідно до вимог позовної заяви просить суд стягнути з відповідача на свою користь 35842 грн. 06 коп. залишку боргу за отриманий товар, відповідно до ТТН № 332883 від 15.06.2018 та ТТН № 710934 від 18.06.2018.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо своєчасної оплати поставленого товару.

Ухвалою господарського суду від 13.07.2020 відкрито провадження у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 18.08.2020. Відповідачу встановлено строк для подачі відзиву на позов протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Розгляд справи неодноразово відклався.

Ухвали суду направлялися на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю “Вудлайн плюс” (44226, Сумська область, Ямпільський район, смт. Свеса, вул. Грушевського, 27/24), проте поверталися до суду.

Частиною четвертою статті 89 Цивільного кодексу України визначено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

Згідно з пунктами 4, 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення, зокрема, є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 за № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою “Судова повістка” з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу.

Відповідач відзиву на позов та доказів проведення розрахунку із заборгованості суду не надав. Повідомляючи відповідача про дату, місце та час судового засідання, йому направлялася ухвала за адресою, яка згідно витягу з ЄДРЮОФОПГФ є реєстраційною (44226, Сумська область, Ямпільський район, смт. Свеса, вул. Грушевського, 27/24). Ухвала суду повернута відділенням поштового зв`язку на адресу суду з відміткою “адресат відсутній за вказаною адресою”. Проте, враховуючи направлення кореспонденції за реєстраційною адресою, суд виходить з того, що ТОВ «Вудлайн плюс» належним чином повідомлений про розгляд справи судом.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ст. 114 Господарського процесуального кодексу України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своєї позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

В судовому засіданні представник позивача зазначив, що відповідач знаходиться та функціонує за адресою вказаною в позовній заяві.

Відповідач відзиву на позовну заяву та доказів погашення заборгованості суду не подав.

В судовому засіданні були оглянуті оригінали документів, на підставі яких відбулася поставка товару відповідачу.

Враховуючи вищевикладене, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши повноважного представника позивача, суд встановив:

Між Державним підприємством “Шосткинське лісове господарство” (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Вудлайн плюс” (Покупець) виникли договірні відносини поставки (купівлі-продажу) товару внаслідок укладення господарських договорів поставки товару у спрощений спосіб.

Так позивач здійснював поставку товару відповідачу на підставі товарно-транспортних накладних.

Відповідно до товарно-транспортних накладних № 332883 від 15.06.2018 на суму 70460,56 грн та № 710934 від 18.06.2018 на суму 68433,67 грн. відповідачу був поставлений товар (деревина).

Відповідач частково сплатив кошти за товар, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями. Залишок несплаченої суми на час розгляду справи становить 35 842,06 грн.

Відповідач доказів повної оплати поставленого позивачем товару чи інших доказів на спростування позиції позивача суду не подав.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов`язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно частини 1 статті 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до частини 2 статті 184 Господарського кодексу України укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого статтею 181 цього Кодексу.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частини 1, 2 статті 712 Цивільного Кодексу України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відтак, у відповідача виник обов`язок оплатити поставлений товар з моменту його отримання та підписання відповідних товарно-транспортних накладних.

Позивач на підтвердження факту поставки відповідного товару долучив до матеріалів справи відповідні товарно-транспортні накладні та, як зазначив у позовній заяві, у зв`язку з частковою оплатою частини товару, залишок заборгованості становить 35 842,06 грн.

У свою чергу відповідач доказів погашення заборгованості чи інших доказів на спростування зазначених обставин не подав.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідач проти задоволення позову не заперечив, доказів погашення заборгованості чи спростування вимог позивача не подав, про наявність таких не повідомив.

Зважаючи на все вищевикладене, позовні вимоги позивача у даній справі підлягають задоволенню у повному обсязі.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 2102,00 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73, 74, 76-79, 123, 129, 233, 236-238, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1.Позов Державного підприємства “Шосткинське лісове господарство” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Вудлайн плюс” про стягнення 35 842,06 грн - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Вудлайн плюс” (44226, Сумська область, Ямпільський район, смт. Свеса, вул. Грушевського, 27/24, код ЄДРПОУ 40387240) на користь Державного підприємства “Шосткинське лісове господарство” (41124, Сумська область, Шосткинський район, с. Собич, вул. Городок, буд. 35, код ЄДРПОУ 00992987) 35 842 грн 06 коп – боргу, 2102 грн 00 коп - витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити сторонам у справі.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-258 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 21.09.2020.

Суддя О.Ю. Соп`яненко