Рішення № 91683210, 21.09.2020, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2020 р. Справа № 916/1622/18

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Малярчук І.А.,

при секретарі судового засідання Мукієнко Д.С.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

розглянувши справу №916/1622/18 за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Тверська, буд. 5, м. Київ, 03680) в особі регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (84400, Донецька область, м.Лиман, вул. Привокзальна, буд. 22) до Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" (68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Праці,6) про стягнення 102260грн. штрафу за невірно зазначену масу вантажу.

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача, вирішені судом заяви, клопотання сторін, вчинені судом процесуальні дії у справі:

В обґрунтування позову позивач посилається на відправлення вагонів №№56868771, 56035884 з вантажем - вугілля кам`яне зі станції Чорноморськ-Порт-експорт Одеської залізниці на станцію Авдіївка Донецької залізниці згідно з накладною №41594123 від 10.02.2018р. Далі позивач вказує, що 16.02.2018р. на проміжній станції Покровськ на підставі актів загальної форми №№177, 176, 43330, 43334 від 15.02.2018р. було здійснено комісійне переважування зазначених вагонів та складено комерційні акти, результат зафіксовано в Книзі обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах (ф. ГУ-78). Комерційний акт №482004/40 засвідчує, що під час зважування на статистичних вагах станції вагона було встановлено розбіжності фактичної маси вантажу із зазначеною у накладній масою більше документа: у вагоні №56868771 на 5650кг та понад вантажопідйомність на 4750 кг. Комерційний акт №482004/41 засвідчує, що під час зважування на статистичних вагах станції вагона було встановлено розбіжності фактичної маси вантажу із зазначеною у накладній масою більше документа: у вагоні №56035884 на 5650кг та понад вантажопідйомність на 4750 кг. Після дозування надлишок вантажу із вказаних вагонів перевантажено у вагон №№65705128. Вагони №№56868771, 56035884 за досилочною накладною №41450537 відправлено одержувачу та видано йому. При видачі вагонів №№56868771, 56035884 на станції призначення Авдіївка в розділі Є комерційних актів №482004/40/32 від 16.02.2018р., №482004/41/33 від 16.02.2018р. зроблено відмітку "Во время выдачи груза разницы против настоящего акта не выявлено". Згідно телеграми станції Авдіївка №98 від 22.02.2018р. "вагон 56868771 отправка 41594123, вагон 56035884 оправка 41594123 прибыли адрес ЧАО АКХЗ выданы грузополучателю тождественно ком актам - №№482004/40, №482004/41 - от 16/02 ст. Покровск". Відповідно до накладної №41594123 відправником вантажу є ДП "Морський торгівельний порт "Чорноморськ". Маса вантажу визначена вантажовідправником без участі представників залізниці (графа 24), завантаження проводилось вантажовідправником. Позивач вказує, що відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Статтею 129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Також позивачем визначено, що відповідно до ст.122 Статуту залізниць України з відправника стягується штраф у п`ятикратному розмірі провізної плати за всю відстань перевезення. У зв`язку зі вказаним, оскільки провізна плата по накладній №41594123 за вагон №56868771 складає 10226грн., за вагон №56035884 - 10226грн., штраф складає - 102260грн.

У відзиві на позовну заяву від 24.09.2018р. за вх.№19385/20 відповідач не визнає позовні вимоги повністю та зазначає, що технологічний процес навантаження вагонів силами ДП "МТП "Чорноморськ" обов`язково передбачає зважування належним чином паспортизованими (сертифікованими) електронними вагами кожного вагону після навантаження. На станції відправлення зважування було проведено на вагах ВВ7419-100-2НС, повірених в установленому порядку. Крім того, відповідно до п.3.5. Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки (ЗВВТ) на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України №442 від 31.07.2012р., результати зважування на електронних ЗВВТ повинні видаватися у друкованому вигляді, для чого конструкція вагопроцесора має передбачати можливість підключення до нього друкувального пристрою. Також, відповідач вказує, що порядок складення комерційних актів та актів загальної форми встановлений Правилами. Відповідно до Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002р., комерційний акт підписує: начальник станції (його заступник); начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи); працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці. В порушення вказаного, на комерційних актах №№482004/41, 482004/40, які підписані в.о. Д.С. Божко П.О. та робітниками станції Сідаш Ю.М. і Горкавим А.В. , відсутній підпис начальника вантажного району (завідувача вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи). Правила не передбачають можливість заміни осіб, які в обов`язковому порядку повинні підписати акт, іншими особами. Відповідачем зазначено, що до позову надано довідку, відповідно до якої посада начальника вантажного району (завідувача вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) - відсутні. Втім, довідка складена 03.07.2018р., а спірний комерційний акт 16.02.2018р. містить посилання на штатний розпис, який не додано. Відповідач відмічає про наявність дефекту форми акту, у зв`язку з чим вказує про його юридичну неспроможність. Також, відповідачем зазначено про те, що Книга обліку контрольних зважувань не може слугувати доказом по справі, оскільки є внутрішнім документом. Крім цього, згідно з п.22 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р., перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. Відповідно до накладної №41594128 зважування на станції відправлення проводилось на вагонних електромеханічних вагах, тип/модель ВВ7419-100-2Д, виробництва ВАТ "Точмаш", які пройшли повірку у встановленому порядку. Зважування на станції Покровськ проводилося на вагонних тензометричних вагах, що відрізняються інженерно-технічними особливостями. Таким чином, зазначена різниця маси вантажу, виявлена при переважуванні спірного вантажу на 150тонних тензометричних вагах, не свідчить про неправильне зазначення маси вантажу, з огляду на те, що фактично зважування відбувалося на вагах різного типу та різними способами.

У відповіді на відзив від 12.10.2018р. за вх.№20835/18 позивач вказує, що Наказом Укрзалізниці №147-Ц від 04.06.2003р. затверджено Інструкцію з ведення станційної комерційної звітності, параграфом 43 якої передбачено ведення Книги обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах (форма ГУ-78). Також, позивач посилається на те, що з приводу стягнення штрафів за невірне зазначення даних в залізничних накладних згідно зі ст.122 Статуту залізниць України, склалася єдина судова практика, що не ставить під сумнів законність і доказову силу внесення даних щодо зважування вагонів у Книгу обліку контрольних зважувань. Відповідно до Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки (ЗВВТ) на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України №442 від 31.07.2012р., у ЗВВТ для статичного зважування, прийнятих в експлуатацію до набрання чинності цієї Інструкції, допускається відсутність друкувального пристрою. ЗВВТ станції Покровськ були прийняті в експлуатацію у 2009 році. Щодо переліку осіб, які підписують комерційний акт позивач вказує, що при його складанні необхідне його підписання трьома особами, перелік посад яких не є нормативно вичерпним. Комерційний акт підписаний в.о. начальника станції - Божко П.О., агентом комерційним Сідаш Ю.М., яка безпосередньо проводила зважування вагонів, і не містить підпису начальника вантажного району, оскільки, по штатному розкладу така посада не передбачена, замість нього до перевірки та підписання акта залучений робітник станції Горкавий О.В., який приймав участь у зважуванні вагона. Також, позивач просить звернути увагу суду, що на станції Покровськ та на жодній іншій станції регіональної філії "Донецька залізниця" по штатним розкладам відсутні зазначені штатні одиниці, тому покласти виконання їх обов`язків на інших працівників неможливо. Однак, на станціях Покровськ, Авдіївка, Сартана, Маріуполь-сортувальна та інших переважна більшість комерційних актів (80-90% яких також не містять підпису завідуючого вантажним двором та осіб, які прирівнюються до нього) складаються для посвідчення фактів незбережного перевезення вантажів, на підставі яких вантажовідправники та вантажоодержувачі звертаються з позовними заявами, де зазначені комерційні акти визнаються належними доказами, і з залізниці стягуються збитки, у тому числі ПрАТ "Авдіївський коксохімічний завод", на адресу якого прямував вантаж у спірному вагоні. Залізниця зобов`язана скласти комерційний акт згідно зі ст.129 Статуту залізниць України, якщо вона виявила відповідні обставини. До позовної заяви, також, додано копії актів загальної форми та виписка з книги обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу. При цьому доказом зазначення даних, які не відповідають фактичній масі вантажу, є залізнична накладна №41594123, яка засвідчує факт відправки на станцію Авдіївка вагону №65705428 з надлишком вантажу у кількості 11860 кг, яке було перевантажене з вагонів №№56868771, 56035884. Результат видачі зазначених вагонів вантажоотримувачу на станції призначення Авдіївка, де в розділі Є. комерційних актів від 16.02.2018р. зроблено відмітку "Во время выдачи груза разницы против настоящего акта не выявлено". Комерційний акт є тільки одним із доказів, який суд оцінює у сукупності з іншими. Крім того, позивач вказує, що Правилами видачі вантажів визначено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. Крім того, зважування в обох випадках проводилося на вагонних вагах.

У запереченні від 17.10.2018р. за вх.№21124/18 відповідач вказує, що п.10 Правил складання актів передбачено чіткий перелік осіб, які мають поставити свій підпис на комерційному акті обов`язково, і не передбачено заміни осіб, які в обов`язковому порядку мають підписати акт. Інші працівники можуть бути залучені додатково. Довідки про відсутність у штатному розкладі відповідної посади складені пізніше комерційного акту, не додано штатний розклад. Посадова інструкція комерційного агента не є доказом того, що він повинен підписати комерційний акт замість начальника вантажного району. Позивачем не надано доказів того, що обов`язки начальника вантажного району покладено на інших осіб чи комерційних агентів.

18.01.2019р. за вх.№1690/19 до суду від позивача надійшло клопотання про поновлення строку на подання доказів, а саме копію наказу начальника станції Покровськ №1865 від 29.12.2017р. В обґрунтування заявленого клопотання позивач послався на те, що раніше в поданні цього доказу позивач не мав необхідності, так як це не входило в предмет доказування по справі. Така необхідність виникла після оприлюднення правової позиції ВС по справі №916/2450/17 у постанові від 23.11.2018р., де зазначено, що особу на підписання комерційного акту уповноважує начальник станції своїм наказом чи посадовою інструкцією.

У письмових поясненнях від 13.02.2019р. за вх.№2965/19 відповідач зазначає, що наказ від 29.12.2017р. №1865 «Про призначення відповідальних осіб, які мають право підпису комерційних актів форми ГУ-22 по станції Покровськ» не може бути долучений до справи, так як позивачем не було його надано при поданні позову до суду та не було у позові зазначено про неможливість його подання одночасно із позовом, в порушення ст.ст.80, 162 ГПК України, а лише подано його після того, як відповідачем вказано у відзиві про те, що комерційний акт підписано неуповноваженою особою. Крім того, відповідач відмічає, що з врахуванням датування наказу 29.12.2017р., він мав бути наявним на момент подання позивачем позову у даній справі до суду та про нього позивачу мало бути відомо, однак, позивач у позові зазначив про залучення робітника станції до підписання комерційного акту, оскільки по штатному розпису посада начальника вантажного району не передбачена без вказання у нього повноважень згідно наказу 29.12.2017р. №1865 на підписання такого акту.

14.08.2020р. від позивача за вх.№21606/20 до Господарського суду Одеської області надійшло клопотання про проведення судового засідання без участі представника, в якому позивач вказує, що підтримує позовні вимоги. При цьому у вказаному клопотанні позивач додатково зазначає, що наказ №1865 від 29.12.2017р. станції Покровськ відразу після розгляду справи №916/2450/17 позивачем був наданий до суду як додатковий доказ, який направлений на доведення обставин у справі із врахуванням позиції Верховного Суду в аналогічній справі та відповідач під час розгляду справи заявив клопотання щодо призначення та проведення експертизи по даному наказу. Так, позивач вказує, що як вже зазначалось останнім у справі №916/1722/18 і з чим погодилися суди першої та апеляційної інстанцій, позивач жодним чином не ухилявся і не перешкоджав проведенню експертизи у розумінні приписів п. 4 ст. 103 ГПК України, оскільки, на вимогу ухвали суду надав для проведення експертизи оригінал наказу №1865 від 29.12.2017р. При цьому, як зазначає позивач, начальник структурного підрозділу "Станція Покровськ" Регіональної філії "Донецька залізниця" АТ "Укрзалізниця", який є відокремленим підрозділом, як керівник відповідальний за зміст, якість підготовки та оформлення на належному рівні документів, а також організацію діловодства та зберігання документів у структурному підрозділі. Наразі, позивач наголошує, що приписи Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях (із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства юстиції №1827/5 від 12.06.2018р., №2277/5 від 04.07.2018р., не надають права і повноважень начальнику структурного підрозділу "Станція Покровськ" на надання дозволу на знищення будь-яких службових документів. Тому, за ствердженнями позивача, начальник структурного підрозділу "Станція Покровськ" не мав будь-яких законних підстав, передбачених діючими нормативними актами, для надання дозволу на знищення наказу №1865 від 29.12.201 р. під час проведення експертизи та надання для проведення експертизи і знищення під час її проведення ще близько 250 оригіналів документів (по 20 за кожний місяць зазначеного в клопотанні експертів періоду), і жодним чином не ухилявся від проведення експертизи і не перешкоджав її проведенню, а діяв лише на підставі та з дотриманням вимог Правил, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015р. №1000/5. Наразі позивач наголошує, що оскільки у даній справі №916/1622/18 як у справі №916/1722/18 розглядаються аналогічні спірні правовідносини з однаковим предметом позову та доказами між тими ж сторонами, відповідно до п. 4 ст. 75 ГПК України встановлені господарським судом обставини у справі №916/1722/18 не підлягають доказуванню знов.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.08.2018р. залишено без руху позовну заяву від 07.08.2018р. за вх.№1752/18 ПАТ «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» до ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» про стягнення 102260грн. штрафу.

Заявою від 28.08.2018р. за вх.№17375/18 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви від 07.08.2018р. за вх.№1752/18, якою позивач усунув недоліки, визначені ухвалою суду від 13.08.2018р. та ухвалою суду від 30.08.2018р. відкрито провадження у справі №916/1622/18, постановлено розглядати справу №916/1622/18 в порядку спрощеного позовного провадження, призначено розгляд справи по суті.

Ухвалою суду від 22.20.2018р. клопотання позивача від 16.10.2018р. за вх.№2-5139/18 про зупинення провадження було судом задоволено, зупинено провадження по справі №916/1622/18 до ухвалення рішення об`єднаною палатою Верховного Суду у справі №916/2450/17.

Ухвалою суду від 04.01.2019р. провадження по справі № 916/1622/18 поновлено з 28.01.2019р., призначено розгляду справи по суті у судовому засіданні, змінено найменування позивача з ПАТ «Українська залізниця» в особі РФ «Донецька залізниця» на АТ «Українська залізниця» в особі РФ «Донецька залізниця».

Ухвалою суду від 18.02.2019р. постановлено справу №916/1622/18 розглядати за правилами загального позовного провадження, замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

З врахуванням перебування судді Петренко Н.Д. на тривалому лікарняному (відпустка у зв`язку з вагітністю та пологами), за розпорядженням керівника апарату Господарського суду Одеської області від 21.02.2019р. №116 проведено повторний автоматичний розподіл справи №916/1622/18, за результатами якого справу №916/1622/18 розподілено на суддю Малярчук І.А.

Ухвалою від 25.02.2019р. прийнято справу №916/1622/18 до провадження на стадії підготовчого провадження, призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні на 25.03.2019р. о 12год.00хв.

Ухвалою суду від 25.03.2019р. відмовлено АТ "Українська залізниця" в особі РФ "Донецька залізниця" АТ "Українська залізниця" у задоволенні клопотання від 28.01.2019р. за вх.№1690/19 про поновлення строку на подання доказів, а саме копії наказу начальника станції Покровськ №1865 від 29.12.2017р., зупинено провадження по справі №916/1622/18 до отримання Господарським судом Одеської області по справі №916/1722/18 висновку судової експертизи, призначеної ухвалою суду від 18.02.2019р.

Ухвалою від 28.07.2020р. суд поновив провадження по справі №916/1622/18, призначив підготовче засідання суду на 17.08.2020р. о 10год.30хв.

Ухвалою від 17.08.2020р. відкладено підготовче засідання суду на 02.09.2020р. о 12год.20хв., продовжено строк проведення підготовчого провадження до 28.09.2020р.

Ухвалою від 02.09.2020р. суд закрив підготовче провадження по справі №916/1622/18, призначив справу до розгляду по суті у судовому засіданні на 21.09.2020р. об 11год.20хв.

Зміст спірних правовідносин, фактичні обставини справи та докази, на підставі яких судом встановлені обставини справи:

10.02.2018р було відправлено вагони №№56868771, 56035884 з вантажем - вугілля кам`яне зі станції Чорноморськ-Порт-експорт Одеської залізниці на станцію Авдіївка Донецької залізниці згідно з накладною №41594123 від 10.02.2018р.

15.02.2018р. складено акти загальної форми (форма ГУ-23) №№177, 176, 43330, 43334, відповідно до яких при контрольному переважуванні на 150 тонних вагах виявилось: у вагоні №56868771 на 5650кг та понад вантажопідйомність на 4750 кг; у вагоні №56035884 на 6700кг та понад вантажопідйомність на 6000 кг., чим порушено вимоги п.4.1 п. 1 додатку 3 до СМГС. Поверхня вантажу нерівномірна, маркована білою полосою. Вагон затриманий. Вказані відомості зафіксовані також в Книзі обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах (ф. ГУ-78), відображені у комерційних актах №№482004/40, 482004/41.

Крім того, у комерційних актах зазначено, що поверхня вантажу нерівномірна, не розрівнена, вантаж маркований смугою. Двері люка закриті, течі вантажу немає. Вагон прибув у технічно справному стані. Зав вантажним двором по штату немає. Комерційні акти підписано Сідаш Ю.М. , Горкавим А.В. та Божко П.О .

На підтвердження справності вагів надано технічний паспорт №82 засобу ваговимірювальної техніки (ЗВВТ), з якого вбачається, що ваги повірені 24.01.2018р.

На підтвердження повноважень Сідаш Ю.М., яка підписала комерційний акт, позивачем було надано копію посадової інструкції комерційного агента на структурному підрозділі "Станція Покровськ" №235. Зазначена посадова інструкція затверджена начальником структурного підрозділу РФ «Донецька залізниця» - Вакуленко Д.В. 15.12.2017р. Сідаш Ю.М. на станції «Покровськ» безпосередньо проводила зважування вагона, що підтверджується актом загальної форми ГУ-23 №217 від 19.02.2018р., а також відповідає її посадовій інструкції.

Крім того, позивачем надано копію посадової інструкції маневрового диспетчера №215, затверджену начальником структурного підрозділу РФ «Донецька залізниця» - Вакуленком Д.В. 15.12.2017р., яка підписана Горкавим А.В. 21.12.2017р. Відповідно до вказаної інструкції Горкавий А.В. бере участь у підписанні комерційного акту в разі його оформлення.

Довідкою помічника начальника з кадрових питань структурного підрозділу "станція Покровськ" І.Ю. Васецькою від 03.07.2018р. №185 підтверджується, що згідно зі штатним розписом структурного підрозділу "Станція Покровськ" в господарстві вантажної та комерційної роботи станції Покровськ позакласом - штатні одиниці: начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) - відсутні. Довідкою заступника начальника структурного підрозділу "Станція Покровськ" Ветошко Д.В. підтверджується, що "згідно штатного розкладу на ст. Покровськ, посада завідуючого вантажним двором (районом) та особи яка прирівнюється до нього на 01.01.2018 р. відсутня".

Начальником станції Покровськ Вакуленко Д.В. складено оперативне повідомлення про те, що 20.02.2018р. надлишок вантажу із вагонів №№56868771, 56035884 у кількості 11860кг перевантажено у вагон №65705428.

При видачі вагонів №№56868771, 56035884 на станції призначення Авдіївка в розділі Є комерційних актів №№482004/40/32, 482004/41/33 від 16.02.2018р. зроблено відмітку "Во время выдачи груза разницы против настоящего акта не выявлено".

Згідно телеграми станції Авдіївка №98 від 22.02.2018р. "вагон 56868771 отправка 41594123, вагон 56035884 оправка 41594123 прибыли адрес ЧАО АКХЗ выданы грузополучателю тождественно ком актам - №№482004/40, №482004/41 - от 16/02 ст. Покровск".

Відповідно до накладної №41594123 відправником вантажу є ДП "Морський торгівельний порт "Чорноморськ". Маса вантажу визначена вантажовідправником без участі представників залізниці (графа 24), завантаження проводилось вантажовідправником.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши пояснення представників сторін, мотивовану оцінку кожного аргументу щодо наявності підстав для задоволення чи відмови у позові, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Положення ст.909 ЦК України та ст.307 ГК України встановлюють, що за договором перевезення вантажу залізниця зобов`язується доставити ввірений їй відправником вантаж до пункту призначення та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Частина 5 статті 307 Господарського кодексу України встановлює, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць (ст. 129 Статуту Залізниць України).

Статтею 920 Цивільного Кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Статтею 2 Статуту залізниць України передбачено, що обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом визначає Статут залізниць України. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Згідно із ст. 6 Статуту залізниць України накладна є основним перевізним документом встановленої форми, оформленим відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відповідно до ст. 23 Статуту залізниць України відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції. В разі проведення митного контролю дата видачі вантажу ставиться після закінчення митних операцій. Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом. Під час перевезення масових вантажів у випадках, передбачених Правилами, допускається оформлення однієї накладної (комплекту перевізних документів) на перевезення цілого маршруту або групи вагонів чи комплекту контейнерів.

Положеннями п.п. 1.1, 1.3 „Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №863/5084 (далі - Правила), визначено, що на кожне відправлення вантажу відправник повинен подати станції навантаження накладну (комплект перевізних документів). Форми бланків перевізних документів, затверджені наказом Мінтрансу від 19.11.1998р. №460 „Про затвердження бланків перевізних документів". Накладна є складовою частиною комплекту перевізних документів, до якого, крім неї, входять: дорожня відомість, корінець дорожньої відомості та квитанція про приймання вантажу. Бланки цих документів видаються вантажовідправникам за плату згідно з тарифом. Усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф. Виправлення не допускаються, у разі зміни відомостей, внесених до перевізного документа відправник зобов`язаний заповнити новий перевізний документ.

У відповідності до ст.24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Згідно з п.п.2.1-2.2 розділу 2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644 визначено, що вантажовідправником заповнюються, зокрема, такі графи комплекту перевізних документів, як то „Маса вантажу визначена відправником". Вказуються маса у кілограмах брутто вантажу, загальна маса відправки (прописом), а також „Спосіб визначення маси". При цьому, правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 „Правила оформлення перевізних документів", своїм підписом підтверджує представник відправника.

У додатку 3 до Правил оформлення перевізних документів встановлено, що графа "маса вантажу, визначена відправником" заповнюється, якщо маса вантажу визначена відправником. Вказуються маса у кілограмах брутто вантажу, загальна маса відправки (прописом); у графі "спосіб визначення маси" зазначається спосіб визначення маси вантажу (на вагах, за стандартом, за трафаретом, за обміром, за розрахунками, умовно), тип ваг (товарні, вагонні, елеваторні тощо), їх вантажопідйомність та ким було визначено масу вантажу (залізницею/ відправником); у графі "ким завантажено вантаж у вагон (контейнер)" зазначається: відправником або залізницею; у графі "правильність внесених відомостей підтверджую" представник відправника засвідчує правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. В електронній накладній накладається електронний цифровий підпис відправника.\

Стаття 37 Статуту залізниць України встановлює, що тарні і штучні вантажі перевозяться із зазначенням у накладній маси і кількості вантажних місць. Маса цих вантажів визначається до здавання їх для перевезення і зазначається на вантажних місцях. Вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах. Перелік вантажів, що можуть перевозитися насипом і наливом, установлюється Правилами. Загальна маса вантажу визначається шляхом зважування на вагах або підрахуванням маси на вантажних місцях за трафаретом чи стандартом. Маса окремих вантажів може визначатися розрахунковим методом, за обміром або умовно (нафтопродукти в цистернах, тварини, лісоматеріали тощо). Маса вантажів визначається відправником.

Спосіб визначення маси зазначається у накладній. Згідно з п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. №644, вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу. Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Як вбачається із електронної накладної №41594128, правильність внесених відомостей підтверджена відправником, про що свідчить ЕЦП від 10.02.2018р. у відповідній графі накладної, маса вантажу визначена відправником у вагоні №56868771 та становить 68100 кг, тара вагона - 22600 кг.; у вагоні №56035884 - 68300кг, тара вагона - 22950кг. Спосіб визначення маси на 100-тонних вагонних вагах. Завантаження вантажу у вагони здійснено вантажовідправником.

Відповідно до ст.129 Статут залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу. Залізниця зобов`язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

Аналогічні положення передбачені в п. 5.5 Правил оформлення перевізних документів, згідно з яким якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про код одержувача, його адресу, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно ст. 122 Статуту. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Відповідно до п. 10 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002р. №334, комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Отже, в пункті 10 Правил складання актів передбачено перелік осіб-працівників залізниці, які мають право підписувати комерційні акти в силу їх посадового становища (начальник станції (його заступник) та начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи)), а також працівники залежно від обставин їх особистої участі у перевірці вантажу, який прибув на станцію залізниці. За сукупності трьох підписів зазначених працівників залізниці комерційний акт буде вважатися таким, що складений згідно з вимогами пункту 10 Правил складання актів.

Як вбачається із комерційних актів №№482004/40, №482004/41 від 16.02.2018р., вони були підписані в.о. ДС Божко П.О. , робітниками станції - Сідаш Ю.М. та Горкавий А.В .

Наразі позивачем до позову надано довідку №185 від 03.07.2018р., згідно якої по штатному розкладу на ст. Покровськ відсутні такі посади, як начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи). Також згідно довідки №844 від 29.08.2018 р. у штатному розкладі на ст. Покровськ такі посади як завідуючий вантажним двором (районом) та особа, яка прирівнюється до нього, станом на 01.01.2018 р. відсутні.

Разом з цим, рішенням Господарського суду Одеської області від 02.03.2020р., залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.06.2020р., було задоволено аналогічний позов Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" АТ "Українська залізниця" до Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" про стягнення штрафу в сумі 51130,00 грн. У вказаній справі суд дійшов висновку, що наданий позивачем оригінал наказу №1865 від 29.12.2017р., з яким ознайомлені агенти комерційні (у тому числі Сідаш Ю.М.), маневрові диспетчера (у тому числі Горкавий А.В. ), є належним та допустимим доказом у справі.

За змістом частин 1, 3 статті 64 та частини 3 статті 65 Господарського кодексу України передбачено, що підприємство, як організаційна форма господарювання, може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо) та самостійно визначає свою організаційну структуру, чисельність працівників та штатний розпис. Керівництво підприємством здійснюється його керівником, який призначається (обирається) власником (власниками) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядову раду такого підприємства (у разі її утворення) та відповідно до статуту є посадовою особою цього підприємства з правом розподілу обов`язків між працівниками підприємства.

Отже, якщо в штаті структурного підрозділу залізниці не передбачено посади начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), то на підставі наказу начальника такого підрозділу залізниці чи відповідно до робочої (посадової) інструкції іншого працівника залізниці має бути уповноважено на підписання від імені залізниці комерційних актів для забезпечення вимоги щодо їх оформлення за підписом трьох осіб, перелік яких визначено пунктом 10 Правил складання актів.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 21.05.2018 р. у справі №916/2001/17 та від 23.06.2018 р. у справі № 916/1993/17.

Таким чином, з огляду на відсутність у штаті структурного підрозділу на ст. Покровськ посади начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), відповідно призначені наказом начальника станції Вакуленка Д.В. відповідальні особи (агент комерційний, змінні агенти комерційні, змінні маневрові диспетчери станції Покровськ) наділені правом підпису в комерційних актах, складених на станції Покровськ.

З врахуванням правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 23.11.2018р. у справі №916/2450/17, п.10 Правил складання актів на виконання ст.129 Статуту залізниць України імперативно визначає суб`єктний склад працівників залізниці, які є уповноваженими особами на підписання комерційних актів, однак, зазначена норма не виключає можливості залучення до складення комерційного акта й інших працівників залізниці, поряд з особами, підписи яких є обов`язковим реквізитами комерційного акта. Така ж правова позиція викладена і у Постановах Верховного Суду від 01.06.2018р. у справі №910/3930/17 та від 18.06.2018р. у справі №910/11397/17.

В свою чергу суд вважає, що комерційні акти №№482004/40, №482004/41 від 16.02.2018р. були складені та підписані повноважними особами, а саме: в.о. начальником станції Божко О.П. , агентом комерційним Сідаш Ю.М. , яка безпосередньо проводила переважування вагона, та маневровим диспетчером Горкавим А.В. , оскільки з наявної в матеріалах справи копії посадової інструкції агента комерційного на структурному підрозділі "Станція Покровськ" №235 - Сідаш Ю.М., а також копії посадової інструкції маневрового диспетчера №215 - Горкавого А.В., вбачається, що вказані особи беруть участь у підписанні комерційного акту в разі його оформлення. Вказані інструкції містять підписи агента комерційного та маневрового диспетчера відповідно.

У зв`язку з цим суд вважає необґрунтованими та безпідставними доводи відповідача про те, що спірний комерційний акт не підписаний начальником вантажного району (завідувачем вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), а тому не може прийматися судом як належний та допустимий доказ.

Крім того, з довідки помічника начальника з кадрових питань структурного підрозділу "Станція Покровськ" І.Ю. Васецької від 03.07.2018р. вбачається, що згідно зі штатним розписом структурного підрозділу "Станція Покровськ" в господарстві вантажної та комерційної роботи станції Покровськ позакласом - штатні одиниці: начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) - відсутні. Згідно довідки заступника начальника структурного підрозділу "Станція Покровськ" Ветошко Д.В. від 29.08.2018р. у штатному розкладі на ст. Покровськ, посада завідуючого вантажним двором (районом) та особи, яка прирівнюється до нього на 01.01.2018р. відсутня.

За таких обставин, суд доходить висновку про те, що комерційні акти №№482004/40, №482004/41 від 16.02.2018р. є належно оформленими та складеними у відповідності до приписів пункту 10 Правил складання актів і у відповідності до статті 129 Статуту залізниць України.

Щодо стверджень відповідача про те, що результати зважування на електронних ЗВВТ повинні видаватися у друкованому вигляді, для чого конструкція вагопроцесора має передбачати можливість підключення до нього друкувального пристрою, суд зазначає наступне. В п. 3.5 Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки (ЗВВТ) на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31.07.2012р. №442, встановлено, що у ЗВВТ для статичного зважування, прийнятих в експлуатацію до набрання чинності цією Інструкцією, допускається відсутність друкувального пристрою. Таким чином, оскільки вказану Інструкцію затверджено наказом Мінстерства інфраструктури України у 2012р., а ЗВВТ позивача прийнято до експлуатації 10.12.2009р., що підтверджується копією технічного паспорту ЗВВТ, то результати зважування можуть бути зафіксовані за відсутності друкувального пристрою відповідно до положень означеної Інструкції.

Стосовно посилань відповідача на те, що згідно з п.22 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644, перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення, слід враховувати положення абз.2 п.22 Правил видачі вантажів, де передбачено, що зважування вантажів на вагонних вагах провадиться в порядку, передбаченому Правилами приймання вантажів до перевезення. Правилами приймання вантажів до перевезення (п. 5) встановлено, що загальна маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом. До розрахункових способів визначення маси вантажу належать: за трафаретом (підсумовування маси вантажу, зазначеної на кожному вантажному місці), за стандартом (множення суми стандартної маси вантажного місця на кількість місць вантажу), за заміром висоти наливу (з подальшим визначенням густини та об`єму вантажу за таблицею калібрування цистерн, розробленою заводом-виробником цистерни). За домовленістю відправника, залізниці та одержувача вантажу можуть бути встановлені інші способи визначення маси вантажу. Спосіб визначення маси вантажу і тип ваг відправник зобов`язаний зазначити в накладній.

Таким чином, оскільки перевірка маси вантажу та визначення маси вантажу на станції відправлення було визначено шляхом зважування на вагонних вагах, на думку суду, позивачем належним чином та у відповідності до зазначених вище вимог було проведено перевірку маси вантажу. Посилання відповідача на ваги різного типу судом не приймаються до уваги, оскільки у даному випадку важливим є саме спосіб визначення маси вантажу.

Статтею 122 Статуту залізниць України передбачено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

У відповідності до ст.118 Статуту за пред`явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Відтак, дослідивши та перевіривши здійснений позивачем розрахунок штрафу за неправильно зазначену масу вантажу у розмірі 102260грн. від розміру провізної плати, визначеної в п.31 спірної накладної, суд вважає вказаний розрахунок обґрунтованим та арифметично правильним, у зв`язку з чим вимоги позивача про стягнення штрафу у заявленому розмірі за неправильно зазначену масу вантажу в сумі 102260грн. є обґрунтованими. Наразі, розрахунок штрафу відповідачем не оспорено.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.

Згідно ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч.1, 2 ст.73, ч.ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України).

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.76, ч.1 ст.77, ч.ч.1, 2 ст.79 ГПК України).

Враховуючи викладене, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" АТ "Українська залізниця" обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Положення п.2 ч.1 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось на користь позивача, згідно ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1762,00 грн., понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити повністю позов Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5) в особі регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (84400, Донецька область, м. Лиман, вул.Привокзальна, буд. 22) до Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" (68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Праці,6) про стягнення 102260грн. штрафу за невірно зазначену масу вантажу.

2. Стягнути з Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" (68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Праці, буд. 6, код ЄДРПОУ 01125672) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (84400, Донецька область, м. Лиман, вул. Привокзальна, буд. 22, код ЄДРПОУ 40150216) 102260 (сто дві тисячі двісті шістдесят) грн. штрафу за невірно зазначену масу вантажу, 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.241 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до п.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 21 вересня 2020 р.

Суддя І.А. Малярчук