Рішення № 91682187, 22.09.2020, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2020м. ДніпроСправа № 904/1813/20

За позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Добропільська ЦЗФ", м. Добропілля Донецької області

до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

про стягнення вартості нестачі вантажу в сумі 168 331 грн. 34 коп.

Суддя Рудь І.А.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" вартість недостачі вантажу у розмірі 168 331 грн. 34 коп.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що під час перевезення відповідачем вантажу відбулась його часткова втрата.

Ухвалою господарського суду від 13.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними в матеріалах справи документами.

Господарський суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" від 11.03.2020 № 211 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 № 215), з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020, на усій території України з 12.03.2020 до 03.04.2020 установлено карантин.

Крім того, згідно із п. 11 Закону України №540-ІХ від 30.03.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набув чинності 02.04.2020, розділ X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України доповнено п. 4 такого змісту, зокрема, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки судового розгляду справи продовжуються на строк дії такого карантину, а строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) (редакція п. 4 розділ X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України до 17.07.2020).

Надалі строк дії карантину продовжувався з 03.04.2020 до 24.04.2020 (постанова Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 239), з 24.04.2020 до 11.05.2020 (постанова Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 № 291), з 11.05.2020 до 22.05.2020 (постанова Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 № 343), з 22.05.2020 до 22.06.2020 (постанова Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392), з 22.06.2020 по 31.07.2020 (постанова Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 500), з 01.08.2020 до 31.08.2020 (постанова Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641), до 31.10.2020 (постанова Кабінету Міністрів України від 26.08.2020 № 760).

27.07.2020 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він не погоджується з позовними вимогами, зазначає, що у позивача відсутнє право на пред”явленя позову, оскільки переуступний підпис вчинено на відомостях вагонів, які не входять до переліку документів, на яких може бути вчинений переуступний підпис, а саме: накладна, вантажна, багажна квитанції (ст. 133 Статуту). Згідно з Правилами оформлення перевізних документів накладна та відомість вагонів – це два різних за формою і змістом документи (Додаток № 1 та Додаток № 2 до цих Правил). Тобто, відомість вагонів не є частиною накладної. До того ж, за спірними накладними одержувачем зазначений ДТЕК Придніпровська ТЕС, яке є відокремленим підрозділом ПАТ "ДТЕК Дніпроенерго", тобто не є юридичною особою. Переуступний підпис на паперових копіях відомостей вагонів вчинено керівником відокремленого підрозділу "Придніпровска ТЕС" та головним бухгалтером підрозділу, на підставі довіреності. При цьому, до позову не надано вказаної довіреності як доказ права підпису. Крім того, відповідач вважає, що вантаж перебував у вологому стані, у зв"язку з чим необхідно було застосовувати норму недостачі не 1%, а 2%. Згідно контррозрахунку відповідача загальна вартість недостачі вантажу з урахуванням норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто становить 136 155 грн. 32 коп. Просив відмовити у задоволенні позову, а у випадку задоволення позову для обчислення вартості недостачі вантажу використати контррозрахунок.

Господарський суд зазначає, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731-ІХ, який набув чинності 17.07.2020, п. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України викладено в редакції: “Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином”.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ вказаного Закону від 18.06.2020 № 731-ІХ процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Господарський суд зазначає, що відповідь позивача на відзив в порядку ст. 184 Господарського процесуального кодексу України або клопотання про продовження строку на надання такої відповіді відповідно до п. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731-ІХ, до суду не надходили.

Отже, слід вважати, що всіма учасниками судового процесу висловлена своя правова позиція у даному спорі та надані всі наявні докази на підтвердження вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Також судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

У пункті 3 постанови № 11 від 17.10.2014 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення" визначено, що розумним, зокрема вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004).

При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.

Так, у справі "Хосце проти Нідерландів" 1998 суд вирішив, що тривалість у 8,5 років є розумною у контексті ст. 6 Конвенції, у зв`язку зі складністю справи, а у справі "Чірікоста і Віола проти Італії", 15-річний строк розгляду визнано Європейським судом з прав людини виправданим, у зв`язку з поведінкою заявників.

З огляду на викладене, з метою дотримання принципів господарського судочинства, суд розглянув справу в межах розумного строку.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв"язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є обставини здійснення відповідачем перевезення вантажу за залізничними накладними; наявність або відсутність вагової недостачі вантажу у вагонах; вартість вагової недостачі вантажу у вагонах; наявність або відсутність вини відповідача у виникненні вагової недостачі вантажу у вагонах та підстав для застосування відповідальності за завдану майнову шкоду.

На підтвердження обставин, які є предметом доказування у даній справі, позивач надав до матеріалів справи такі докази:

- накладні № 52898962, № 52877974, № 52858529, № 52858651, № 52835816, № 52835766, № 52825197, № 52826658, № 52812898;

- комерційні акти № 453105/384 від 09.12.2019, № 453105/383 від 09.12.2019, № 453105/382 від 09.12.2019, № 453105/381 від 09.12.2019, № 453105/371 від 05.12.2019, № 453105/369 від 05.12.2019, № 453105/365 від 03.12.2019, № 453105/364 від 03.12.2019, № 453105/363 від 02.12.2019;

- довідки про вартість вантажу № 11/43 від 10.01.2020, № 11/44 від 10.01.2020, № 11/45 від 10.01.2020, № 11/56 від 10.01.2020, № 11/67 від 10.01.2020, № 11/65 від 10.01.2020, № 11/54 від 10.01.2020, № 11/55 від 10.01.2020, № 11/53 від 10.01.2020.

Так, судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" завантажило вугілля кам”яне:

- у вагони № 56040876 у кількості 68700 кг та № 62008032 у кількості 68200 кг за накладною № 52898962 від 07.12.2019;

- у вагони № 63379382 у кількості 69400 кг та № 60726734 у кількості 69900 кг за накладною № 52877974 від 06.12.2019;

- у вагони № 59954677 у кількості 68500 кг, № 61916086 у кількості 68900 кг, № 56965064 у кількості 67600 кг за накладною № 52858529 від 04.12.2019;

- у вагони № 56124514 у кількості 67700 кг та № 62057849 у кількості 69000 кг за накладною № 52858651 від 04.12.2019;

- у вагон № 67614701 у кількості 67800 кг за накладною № 52835816 від 02.12.2019;

- у вагон № 62257548 у кількості 68700 кг за накладною № 52835766 від 02.12.2019;

- у вагон № 56572548 у кількості 69000 кг за накладною № 52825197 від 02.12.2019;

- у вагони № 52517612 у кількості 69800 кг, № 60360013 у кількості 69900 кг, № 52570447 у кількості 69500 кг за накладною № 52826658 від 02.12.2019;

- у вагони № 63783773 у кількості 68300 кг, № 63949374 у кількості 68400 кг, № 62467980 у кількості 68500 кг за накладною № 52812898 від 01.12.2019 та передало вказаний вантаж для перевезення залізниці (а.с. 14, 19, 24, 29, 33, 37, 41, 46, 51).

Згідно з накладними № 52898962, № 52877974, № 52858529, № 52858651, № 52835816, № 52835766, № 52825197, № 52826658, № 52812898 навантаження на рівні бортів, поверхня вантажу маркована повздовжніми борознами.

Відповідно до вищеперелічених накладних залізниця прийняла у ПАТ "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" на станції Добропілля Донецької залізниці зазначене вугілля для перевезення і зобов”язалась доставити його на станцію Ігрень Придніпровської залізниці, одержувач – ДТЕК Придніпровська ТЕС.

На станції призначення Ігрень Придніпровської залізниці складені комерційні акти № 453105/384 від 09.12.2019, № 453105/383 від 09.12.2019, № 453105/382 від 09.12.2019, № 453105/381 від 09.12.2019, № 453105/371 від 05.12.2019, № 453105/369 від 05.12.2019, № 453105/365 від 03.12.2019, № 453105/364 від 03.12.2019, № 453105/363 від 02.12.2019 (а.с. 11-13, 16-18, 21-23, 26-28, 31, 32, 35, 36, 43-45, 48-50).

Згідно з комерційним актом № 453105/384 від 09.12.2019 при контрольному переважуванні на справних 150-тонних вагонних вагах вагонів № 56040876 виявилось нетто – 67250 кг, що менше вантажного документу на 1450 кг, та № 62008032 виявилось нетто – 65600 кг, менше вантажного документу на 2600 кг. Над люками виявлене поглиблення вантажу. Маркування порушене. У технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.

Згідно з комерційним актом № 453105/383 від 09.12.2019 при контрольному переважуванні на справних 150-тонних вагонних вагах вагонів № 63379382 виявилось нетто – 60600 кг, що менше вантажного документу на 8800 кг, та № 60726734 виявилось нетто – 66950 кг, що менше вантажного документу на 2950 кг. Над люками виявлене поглиблення вантажу. Маркування порушене. У технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.

Згідно з комерційним актом № 453105/382 від 09.12.2019 при контрольному переважуванні на справних 150-тонних вагонних вагах вагонів № 59954677 виявилось нетто – 52150 кг, що менше вантажного документу на 16350 кг, № 61916086 виявилось нетто – 56900 кг, що менше вантажного документу на 12000 кг, та № 56965064 виявилось нетто – 51450 кг, що менше вантажного документу на 16150 кг. Над люками виявлене поглиблення вантажу. Маркування порушене. У технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.

Згідно з комерційним актом № 453105/381 від 09.12.2019 при контрольному переважуванні на справних 150-тонних вагонних вагах вагонів № 56124514 виявилось нетто – 62600 кг, що менше вантажного документу на 5100 кг, та № 62057849 виявилось нетто – 57000 кг, що менше вантажного документу на 12000 кг. Над люками виявлене поглиблення вантажу. Маркування порушене. У технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.

Згідно з комерційним актом № 453105/371 від 05.12.2019 при контрольному переважуванні на справних 150-тонних вагонних вагах вагону № 67614701 виявилось нетто – 66200 кг, що менше вантажного документу на 1600 кг. Над люками виявлене поглиблення вантажу. Маркування порушене. У технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.

Згідно з комерційним актом № 453105/369 від 05.12.2019 при контрольному переважуванні на справних 150-тонних вагонних вагах вагону № 62257548 виявилось нетто – 67450 кг, що менше вантажного документу на 1250 кг. Над люками виявлене поглиблення вантажу. Маркування порушене. У технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.

Згідно з комерційним актом № 453105/365 від 03.12.2019 при контрольному переважуванні на справних 150-тонних вагонних вагах вагону № 56572548 виявилось нетто – 66000 кг, що менше вантажного документу на 3000 кг. Над люками виявлене поглиблення вантажу. Маркування порушене. У технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.

Згідно з комерційним актом № 453105/364 від 03.12.2019 при контрольному переважуванні на справних 150-тонних вагонних вагах вагонів № 52517612 виявилось нетто – 65150 кг, що менше вантажного документу на 4650 кг, № 60360013 виявилось нетто – 65900 кг, що менше вантажного документу на 4000 кг, та № 52570447 виявилось нетто – 65900 кг, що менше вантажного документу на 3600 кг. Над люками виявлене поглиблення вантажу. Маркування порушене. У технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.

Згідно з комерційним актом № 453105/363 від 02.12.2019 при контрольному переважуванні на справних 150-тонних вагонних вагах вагонів № 63783773 виявилось нетто – 67200 кг, що менше вантажного документу на 1100 кг, № 63949374 виявилось нетто – 67200 кг, що менше вантажного документу на 1200 кг, та № 62467980 виявилось нетто – 67050 кг, що менше вантажного документу на 1450 кг. Над люками виявлене поглиблення вантажу. Маркування порушене. У технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.

З урахуванням норми природної втрати під час перевезення, яка згідно з п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, для мінерального палива – 1% маси, зазначеної в перевізних документах, недостача вантажу:

у вагоні № 56040876 становить (1450-687) 763 кг або 0,763 т,

у вагоні № 62008032 становить (2600-682) 1918 кг або 1,918 т,

у вагоні № 63379382 становить (8800-694) 8106 кг або 8,106 т,

у вагоні № 60726734 становить (2950-699) 2251 кг або 2,251 т,

у вагоні № 59954677 становить (16350-685) 15665 кг або 15,665 т,

у вагоні № 61916086 становить (12000-689) 11311 кг або 11,311 т,

у вагоні № 56965064 становить (16150-676) 15474 кг або 15,474 т,

у вагоні № 56124514 становить (5100-677) 4423 кг або 4,423 т,

у вагоні № 62057849 становить (12000-690) 11310 кг або 11,310 т,

у вагоні № 67614701 становить (1600-678) 922 кг або 0,922 т,

у вагоні № 62257548 становить (1250-687) 563 кг або 0,563 т,

у вагоні № 56572548 становить (3000-690) 2310 кг або 2,310 т,

у вагоні № 52517612 становить (4650-698) 3952 кг або 3,952 т,

у вагоні № 60360013 становить (4000-699) 3301 кг або 3,301 т,

у вагоні № 52570447 становить (3600-695) 2905 кг або 2,905 т,

у вагоні № 63783773 становить (1100-683) 417 кг або 0,417 т,

у вагоні № 63949374 становить (1200-684) 516 кг або 0,516 т,

у вагоні № 62467980 становить (1450-685) 765 кг або 0,765 т.

Загальна вартість недостачі, виявленої у вищезазначених вагонах, згідно з розрахунком позивача, складає 168 331 грн. 34 коп.

Позивач розрахував вартість недостачі вантажу та просить стягнути її з відповідача, що і є причиною виникнення спору.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно зі ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (частини 1, 2, 3 статті 909 Цивільного кодексу України).

Перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб`єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі (частини 1, 2 ст. 306 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про залізничний транспорт" залізниці та підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують збереження вантажів, багажу та вантажобагажу на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.

За приписами ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення. Вантажовідправник зобов`язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством (частини 2, 3 статті 308 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 3 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.

Абзац 2 частини 1 статті 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, (далі - Статут) визначає, що вантажовідправник (відправник вантажу, вантажовласник) - зазначена у документі на перевезення вантажу (накладній) юридична чи фізична особа, яка довіряє вантаж залізниці для його перевезення.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 6 Статуту накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

За приписами ст. 24 Статуту залізниця має право перевіряти правильність відомостей, внесених до накладної, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній. Вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними в накладній.

Згідно зі ст. ст. 110, 111, 113 Статуту залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу. Залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли, зокрема, вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення. За незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу. Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу (абз. 3 та 4 п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення).

Залізниця прийняла вищеперелічені вагони без будь-яких зауважень щодо повноти завантаження, його технічного стану. Наведене свідчить, що на момент передачі вказаних вагонів з вантажем залізниці до перевезення були відсутні будь-які зазори, нещільності тощо, що могли привести до втрати вантажу при перевезенні.

За вказаних обставин, відповідальність за втрату вантажу під час перевезення слід покласти на залізницю.

Так, статтею 129 Статуту передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення, зокрема обставин невідповідності маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Загальні підстави для відповідальності за завдану майнову шкоду визначені ст. 1166 Цивільного кодексу України. Зокрема, даною нормою передбачено, що шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. При цьому особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Відповідно до ч. 1 ст. 314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. У разі втрати або нестачі вантажу за заподіяну при перевезенні шкоду перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає (ч. 3 ст. 314 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 115 Статуту передбачено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 Статуту недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно з пунктом 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2% маси, зазначеної в перевізних документах, - при перевезенні рідких вантажів або зданих до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані; 1% маси, зазначеної в перевізних документах, - для мінерального палива. Для вантажів, які перевозяться без тари й упаковки, норми недостачі або надлишку маси вантажів розраховуються від маси нетто.

Оскільки вантаж – вугілля кам`яне є твердим мінеральним паливом, тому норма недостачі становить 1% маси, зазначеної у перевізних документах.

Судом встановлено, що з урахуванням норми недостачі 1% маси, зазначеної в перевізних документах, загальна вагова недостача вугілля кам”яного у вагоні № 56040876 склала 0,763 т, у вагоні № 62008032 - 1,918 т, у вагоні № 63379382 - 8,106 т, у вагоні № 60726734 - 2,251 т, у вагоні № 59954677 - 15,665 т, у вагоні № 61916086 - 11,311 т, у вагоні № 56965064 - 15,474 т, у вагоні № 56124514 - 4,423 т, у вагоні № 62057849 - 11,310 т, у вагоні № 67614701 - 0,922 т, у вагоні № 62257548 - 0,563 т, у вагоні № 56572548 - 2,310 т, у вагоні № 52517612 - 3,952 т, у вагоні № 60360013 - 3,301 т, у вагоні № 52570447 - 2,905 т, у вагоні № 63783773 - 0,417 т, у вагоні № 63949374 - 0,516 т, у вагоні № 62467980 - 0,765 т.

Згідно з довідками відправника ПАТ "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" вартість 1 тонни відвантаженого вугілля становить:

- у вагонах № 56040876 та № 62008032 за накладною № 52898962 від 07.12.2019 – 1 780 грн. 10 коп. з ПДВ;

- у вагонах № 63379382 та № 60726734 за накладною № 52877974 від 06.12.2019 – 1 958 грн. 62 коп. з ПДВ;

- у вагонах № 59954677, № 61916086 та № 56965064 за накладною № 52858529 від 04.12.2019 – 1 949 грн. 10 коп. з ПДВ;

- у вагонах № 56124514 та № 62057849 за накладною № 52858651 від 04.12.2019 – 1 926 грн. 32 коп. з ПДВ;

- у вагоні № 67614701 за накладною № 52835816 від 02.12.2019 – 1 934 грн. 65 коп. з ПДВ;

- у вагоні № 62257548 за накладною № 52835766 від 02.12.2019 – 1 934 грн. 65 коп. з ПДВ;

- у вагоні № 56572548 за накладною № 52825197 від 02.12.2019 – 1 820 грн. 52 коп. з ПДВ;

- у вагонах № 52517612, № 60360013 та № 52570447 за накладною № 52826658 від 02.12.2019 – 1 974 грн. 28 коп. з ПДВ;

- у вагонах № 63783773, № 63949374 та № 62467980 за накладною № 52812898 від 01.12.2019 – 1 822 грн. 31 коп. з ПДВ (а.с. 15, 20, 25, 30, 34, 38, 42, 47, 52).

Враховуючи вартість 1 тонни вугілля кам`яного з ПДВ, вартість недостачі у вагоні № 56040876 становить 1 358 грн. 22 коп., № 62008032 – 3 414 грн. 23 коп., № 63379382 – 15 876 грн. 57 коп., № 60726734 – 4 408 грн. 85 коп., № 59954677 – 30 532 грн. 65 коп., № 61916086 – 22 046 грн. 27 коп., № 56965064 – 30 160 грн. 37 коп., № 56124514 – 8 520 грн. 11 коп., № 62057849 – 21 786 грн. 68 коп., № 67614701 – 1 783 грн. 75 коп., № 62257548 – 1 089 грн. 21 коп., № 56572548 – 4 205 грн. 40 коп., № 52517612 – 7 802 грн. 35 коп., № 60360013 – 6 517 грн. 10 коп., № 52570447 – 5 735 грн. 28 коп., № 63783773 – 759 грн. 90 коп., № 63949374 – 940 грн. 31 коп., № 62467980 – 1 394 грн. 07 коп.

Загальна вартість недостачі, виявленої у вищезазначених вагонах, з урахуванням норми природної втрати, складає 168 331 грн. 32 коп.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до наявних у матеріалах справи документів вантаж був відправлений у належній кількості, однак при прибутті вантажу комерційними актами встановлена недостача такого вантажу.

Враховуючи те, що вантаж був прийнятий залізницею для перевезення без зауважень, відповідальність за недостачу, що утворилась під час перевезення, покладається на перевізника у розмірі фактичної втрати. Перевізник не забезпечив збереження вантажу на шляху слідування та на залізничних станціях.

Відповідач, в порушення ст. ст. 73, 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України, не довів обставин, які звільняють його від відповідальності за недостачу вантажу.

Щодо тверджень відповідача про прийняття вантажу до перевезення у вологому стані суд зазначає таке.

Згідно з Додатком 3 до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644, "Пояснення щодо заповнення накладної" у графі 20 залізничної накладної відправником зазначаються: найменування вантажу відповідно до Алфавітного списку вантажів Єдиної тарифно-статистичної номенклатури вантажів та відмінні ознаки вантажу (у твердому, рідкому або вологому стані, у свіжому або сушеному та іншому вигляді), інше.

Так, у графі 50 залізничних накладних відправником вказано дані про вантаж, зокрема граничний показник вологості до 8%.

У той же час, у графі 20 вищеперелічених залізничних накладних містяться дані про ознаки вантажу – у твердому стані.

Натомість відсутні відомості про завантаження вантажу у вологому стані, які визначені Правилами оформлення перевізних документів та Додатком 3 до цих Правил.

Враховуючи викладене, суд відхиляє доводи відповідача відносно необхідності розрахунку норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто на рівні 2% маси вантажу, оскільки зазначення у залізничних накладних граничного показника вологості вугілля до 8% є показником його якості і не відноситься до відмінних ознак вантажу, прийнятого залізницею до перевезення.

Згідно зі ст. 130 Статуту право на пред`явлення до залізниці претензій та позовів мають у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу - одержувач - за умови пред`явлення накладної, комерційного акту і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

За приписами статті 133 Статуту передача іншим організаціям або громадянам права на пред`явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені. Передача права на пред`явлення претензій і позовів засвідчується переуступним підписом на документі (накладній, вантажній, багажній квитанції), а для уповноваженої особи - довіреністю, оформленою згідно із законодавством.

Так, пунктом 2 Правил заявлення та розгляду претензій (статті 130 - 137 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334, встановлено, що згідно зі статтею 133 Статуту передача права на пред`явлення претензій та позовів відправником одержувачу або одержувачем відправнику, а також відправником або одержувачем вищій організації засвідчується переуступним написом на відповідному документі (накладній, квитанції про приймання вантажу до перевезення, багажній квитанції) такого змісту: "Право на пред`явлення претензії та позову передано (найменування організації)". Переуступний напис засвідчується підписами керівника і головного (старшого) бухгалтера та печаткою підприємства.

Відтак, на підставі положень статті 133 Статуту вантажоодержувач передав право на пред`явлення позову за недостачу вантажу, відправленого згідно залізничних накладних № 52898962, № 52877974, № 52858529, № 52858651, № 52835816, № 52835766, № 52825197, № 52826658, № 52812898 вантажовідправнику, що підтверджується належним чином оформленими та засвідченими переуступними написами вантажоодержувача на відповідних залізничних накладних, оригінали яких містяться у матеріалах справи.

Відповідно до п. 1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644, на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. У разі пред`явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів (додаток 2 до цих Правил) або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною.

Тобто, відомість вагонів є додатком до накладної і, відповідно, її складовою частиною, якщо, як у спірних відносинах, здійснюється групова відправка, що й підтверджується залізничними накладними, в яких у 54 графі зазначені відомості вагонів.

Відповідно, переуступні написи вчинено в документі, передбаченому ст. 133 Статуту - залізничних накладних.

За таких обставин, позивач має право на пред`явлення даного позову з урахуванням ст. 133 Статуту.

З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню у розмірі 168 331 грн. 32 коп.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення вартості нестачі вантажу в сумі 168 331 грн. 34 коп. задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 108, код ЄДРПОУ ВП: 40081237) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" (85000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Київська, 1, код ЄДРПОУ 00176472) вартість недостачі вантажу у розмірі 168 331 грн. 32 коп. (сто шістдесят вісім тисяч триста тридцять одна грн. 32 коп.) та 2 524 грн. 97 коп. (дві тисячі п”ятсот двадцять чотири грн. 97 коп.) витрат зі сплати судового збору.

У решті позовних вимог Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення вартості нестачі вантажу у розмірі 00 грн. 02 коп. відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Повне рішення складено 22.09.2020

Суддя І.А. Рудь