Постанова № 9168215, 16.04.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                                                                            № 2а-479/10/2370 16.04.2010 р.                                                                       м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Гаврилюка В. О.,

секретар судового засідання –Хоменко О. О.,

за участю представників:

позивача –Антоненка В. Ю., Вільхового Ю. П., Горєва С. С.,

відповідача –Кривошиї О. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Деренківець” до державної податкової інспекції у Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, визнання протиправним та скасування рішення і зобов’язання вчинити певні дії,

встановив:

Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю “Деренківець” подано позов про: визнання нечинними податкових повідомлень-рішень державної податкової інспекції у Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області від 29.12.2009р. № 0002362303/0 та від 08.02.2010р. № 0002362303/1 про визначення суми податкового зобов’язання по податку на додану вартість в розмірі 413711 грн., в т. ч. 275807 грн. основного платежу та 137904 грн. штрафних (фінансових) санкцій; визнання протиправним та скасування акту № 5-15-052/32898214 державної податкової інспекції у Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб’єктів спеціального режиму оподаткування; зобов’язання відповідача поновити сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю “Деренківець” в реєстрі суб’єктів спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість з дати виключення (15.01.2010р.) та видати відповідне свідоцтво.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач помилково зробив висновок про перевищення позивачем у квітні 2009 року питомої ваги несільськогосподарських товарів законодавчо встановленої межі у 25 відсотків, оскільки цукор, що поставлявся у 2008-2009 роках був вироблений товариством на давальницьких умовах з власної сировини –цукрових буряків; цукор є продуктом переробки власних цукрових буряків та зазначений у групі 17 УКТ ЗЕД, тобто підпадає під визначення сільськогосподарських товарів; жоден пункт статті 81 Закону України “Про податок на додану вартість” не містив приписів, які б забороняли підприємству чи обмежували його право на використання спеціального режиму оподаткування у разі, якщо підприємство поставляє такий сільськогосподарський товар, як цукор, що виготовлений на давальницьких умовах із власної сировини.

Крім того, позивач зазначив, що з 01.01.2009р. по 17.06.2009р. Закон України “Про податок на додану вартість” визначав два критерії, за якими підприємство вважалося сільськогосподарським: 1) основна діяльність підприємства; 2) питома вага сільськогосподарських товарів (послуг) у вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів; діяльність у сфері сільського господарства, зокрема включала виробництво продукції рослинництва, а саме рослинних культур; види діяльності позивача за КВЕД, які зазначені в статуті, а також в отриманому спеціальному свідоцтві, вважались діяльністю у сфері сільського господарства.

Починаючи з 18.06.2009р. підприємства, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарських товарів на давальницьких умовах, також можуть вважатись сільськогосподарськими підприємствами, і саме з цієї дати вказане виробництво включене до спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість. Проте, позивач не здійснював виробництво цукру на давальницьких умовах у 2009 році.

Враховуючи те, що цукор, який поставлявся у 2008-2009 роках, є сільськогосподарським товаром відповідно до вимог Закону України Про податок на додану вартість”, позивач включав його у розрахунки питомої ваги поставки сільськогосподарських товарів у вартості всіх товарів, як сільськогосподарський товар. Таким чином, позивач не перевищував 25% питомої ваги несільськогосподарських товарів від вартості всіх поставлених товарів (послуг) за останні 12 місяців сукупно, і тому у відповідача були відсутні підстави для виключення позивача з реєстру суб’єктів спеціального режиму оподаткування, і, як наслідок, не виникло підстав для анулювання спеціального свідоцтва про реєстрацію позивача як суб’єкта спеціального режиму оподаткування.

Присутні в судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.

В запереченнях на адміністративний позов відповідач та присутній в судовому засіданні його представник просили відмовити позивачеві в задоволенні адміністративного позову, зазначивши при цьому, що на порушення вимог Закону України “Про податок на додану вартість” позивач при обчисленні питомої ваги сільськогосподарських товарів (послуг), поставлених за видами діяльності у сфері сільського господарства та зазначених у свідоцтві платника податку на додану вартість, при поданні заяви про реєстрацію суб’єктом спеціального режиму оподаткування, а також при поданні додатку № 3 до податкової декларації з ПДВ (скороченої), за січень-квітень 2009 року включив поставку цукру, отриманого в результаті переробки цукрових буряків на давальницьких умовах, до поставки сільськогосподарських товарів, а не до поставки інших товарів (послуг), у зв’язку з чим невірно визначив питому вагу таких товарів.

Зважаючи на те, що позивач з січня по квітень 2009 року перевищив питому вагу поставки сільськогосподарських товарів та послуг та перевищивши у квітні 2009 року законодавчу межу у 25% поставки несільськогосподарських товарів (послуг) від вартості всіх поставлених товарів (послуг), самостійно не визначив податкове зобов’язання з податку на додану вартість та не сплатив його до бюджету в загальному порядку, тому, починаючи з 01.04.2009р. він вважається платником податку на додану вартість на загальних підставах.

Крім того, під час проведення перевірки на директора сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Деренківець” був складений протокол про адміністративне правопорушення. Матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності розглянуті Корсунь-Шевченківським районним судом з прийняттям постанови, якою директора визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 Кодексу про адміністративні правопорушення України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об’єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до такого висновку.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю “Деренківець” зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців 01.04.2004р. як юридична особа, ідентифікаційний код 32898214.

Відповідно до пунктів 81.1 та 81.6 статті 81 Закону України Про податок на додану вартість” (Закон № 168/97-ВР) резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 81.6 цієї статті, може обрати спеціальний режим оподаткування. Сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.

На підставі вказаних норм 20.01.2009р. позивач подав заяву про його реєстрацію як суб’єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, в якій вказав види діяльності товариства відповідно до переліку видів діяльності, на які поширюється норми статті 81 Закону № 168/97-ВР.

Керуючись нормами Закону № 168/97-ВР та Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 1 березня 2000 р. № 79, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 3 квітня 2000 р. за № 208/4429, відповідачем було прийнято рішення про реєстрацію позивача, як суб’єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, про що було видане Свідоцтво № 100188572 із зазначенням переліків видів діяльності відповідно до КВЕД, а саме: 01.11.0 –вирощування зернових та технічних культур; 01.12.0 –овочівництво, декоративне садівництво та вирощування продукції розсадників; 01.21.0 –розведення великої рогатої худоби; 01.23.0 – розведення свиней. Датою реєстрації суб’єктом спеціального режиму оподаткування зазначено 01.01.2009р., датою початку дії свідоцтва –06.02.2009р.

За результатами проведеної з 30.10.2009р. по 10.12.2009р. планової виїзної перевірки сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Деренківець” з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008р. по 30.06.2009р. відповідачем складено акт від 15.12.2009р. № 67/23-00/32898214.

Перевіркою встановлено, що на порушення вимог Закону України “Про податок на додану вартість” позивач при обчисленні питомої ваги сільськогосподарських товарів (послуг), поставлених за видами діяльності у сфері сільського господарства та зазначених у свідоцтві платника податку на додану вартість, при поданні заяви про реєстрацію суб’єктом спеціального режиму оподаткування, а також при поданні додатку № 3 до податкової декларації з ПДВ (скороченої), за січень-квітень 2009 року, включив поставку цукру, отриманого в результаті переробки цукрових буряків на давальницьких умовах, до поставки сільськогосподарських товарів, а не до поставки інших товарів (послуг), у зв’язку з чим невірно визначив питому вагу таких товарів.

Відповідно до даних реєстру виданих податкових накладних, видаткових накладних, оборотно-сальдових відомостей по рахунку 361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями та замовниками”, 26 ”Готова продукція” товариством проведено поставки цукру в період липня 2008 –квітня 2009 років, що включені до розрахунків питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (послуг) до вартості всіх товарів (послуг) як сільськогосподарські товари (послуги) на загальну суму 2011854 грн.

У зв’язку з перевищенням у квітні 2009р. законодавчої межі у 25% поставки несільськогосподарських товарів (послуг) від вартості всіх поставлених товарів (послуг) позивач на порушення п. 81.11 ст. 81 Закону № 168/97-ВР не визначив податкове зобов’язання з податку на додану вартість за наслідками звітного періоду, в якому відбулось таке перевищення, та не сплатив податок до бюджету в загальному порядку. Починаючи з 01.04.2009р. позивач вважається платником податку на загальних підставах у зв’язку з чим в загальній податковій декларації з податку на додану вартість підлягають відображенню суми податкових зобов’язань за квітень –червень 2009 року.

На підставі зазначеного акту, згідно з пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 29.12.2009р. № 0002362303/0 про визначення позивачу суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 413 711 грн., в тому числі 275 807 грн. основного платежу та 137904 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Крім того, актом від 15.01.2010р. № 5-15-052/32898214 у зв’язку з перевищенням позивачем 25% питомої ваги несільськогосподарських товарів (послуг) від вартості всіх поставлених товарів (послуг) за останні дванадцять календарних місяців, відповідач виключив позивача з реєстру суб’єктів спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

В результаті процедури адміністративного оскарження рішенням державної податкової інспекції у Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області № 0802/10-631 від 08.02.2010р. податкове повідомлення-рішення від 29.12.2009р. № 0002362303/0 залишене без змін, а скарга позивача –без задоволення, а також прийняте податкове повідомлення-рішення від 08.02.2010р. № 0002362303/1 про визначення позивачу суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій, аналогічні тим, які визначені в податковому повідомленні-рішенні від 29.12.2009р. № 0002362303/0.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. п. 81.1, 81.6 ст. 81 Закону № 168/97-ВР резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 81.6 цієї статті, може обрати спеціальний режим оподаткування. Сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Пунктом 81.7 статті 81 Закону № 168/97-ВР передбачено, що сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у групах 1 - 24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України “Про Митний тариф України”, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються) безпосередньо платником податку - суб’єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів у інших осіб), а також продукти обробки (переробки) таких товарів, які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Згідно пп. 81.15.2 п. 81.15 ст. 81 Закону № 168/97-ВР діяльність у сфері сільського господарства: а) виробництво продукції рослинництва, а саме рослинних культур, а також вирощення фруктів та овочів, квітів та декоративних рослин (у відкритих або закритих ґрунтах), грибів, насіння, прянощів, саджанців та водоростей; б) виробництво продукції тваринництва, а саме свійських сільськогосподарських тварин, птахівництва, кролівництва, бджільництва, а також розведення шовкопрядів, змій та інших плазунів або слимаків та інших наземних ссавців, безхребетних та комах; а також їх обробка, переробка та/або консервація.

Відповідно до пп. 81.15.5 п. 81.15 ст. 81 Закону № 168/97-ВР передбачено, що обробка чи переробка продукції, одержаної в результаті діяльності платника податку у сфері сільського та лісового господарства і рибальства, вважається діяльністю у сфері сільського та лісового господарства і рибальства за умови, якщо така продукція вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку (крім їх придбання в інших осіб).

Підпунктом 81.15.6 пункту 81.15 статті 81 Закону № 168/97-ВР передбачено, що виходячи з цього пункту, Кабінет Міністрів України визначає та оприлюднює повний перелік видів діяльності, на які поширюються норми цієї статті, згідно з Національним класифікатором України “Класифікація видів економічної діяльності”, затвердженим відповідно до Закону України “Про стандартизацію”.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.09 р. № 23 “Про затвердження переліку видів діяльності, на які поширюються норми статті 81 Закону України “Про податок на додану вартість” (в редакції до 01.07.2009р.) затверджено перелік відповідно до кодів видів економічної діяльності (КВЕД), зокрема, коди 01.11.0, 01.12.0, 01.11.13, 01.21.0 –01.25.0, 01.30.0, що стосуються саме сільськогосподарських підприємств, які здійснюють діяльність у сфері сільськогосподарського виробництва.

В примітці до Переліку зазначено, що у цьому переліку обробка чи переробка продукції, одержаної в результаті діяльності у сфері сільського господарства, та обробка чи переробка та/або консервація продукції, одержаної в результаті діяльності у сфері сільського (в частині тваринництва) та лісового господарства, рибальства і рибництва, вважається діяльністю у сфері сільського та лісового господарства, рибальства і рибництва за умови, якщо така продукція вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовляється) безпосередньо платником податку на додану вартість (крім їх придбання в інших осіб).

Додатково суд зазначає, що нормативне визначення “сільськогосподарських товарів” наведено в пункті 2.15 статті 2 Закону України “Про державну підтримку сільського господарства України”: сільськогосподарські товари - товари, зазначені у групах 1-24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України “Про Митний тариф України”, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах).

Аналізуючи вищевказані положення законодавства суд вважає, що в даному випадку норми статті 81 Закону № 168/97-ВР можуть поширюватись на поставку продуктів обробки чи переробки сільськогосподарських товарів за умови, якщо така обробка чи переробка здійснена платником податків –їх виробником.

Оскільки позивач в даному випадку не здійснював самостійно обробку чи переробку сільськогосподарських товарів, а саме вирощеного ним в попередніх роках цукрового буряку на цукор, а таку переробку здійснювали інші платники податку, то, відповідно, на поставки отриманого цукру не можуть поширюватись положення статті 81 Закону № 168/97-ВР.

Відповідно до п. 81.11 ст. 81 Закону № 168/97-ВР якщо суб’єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари (послуги), питома вага яких перевищує 25 відсотків від вартості всіх поставлених товарів (послуг), то: а) на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений цією статтею. Таке підприємство зобов’язане визначити податкове зобов’язання з цього податку за наслідками звітного періоду, в якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку; б) податковий орган виключає таке підприємство з реєстру суб’єктів спеціального режиму оподаткування та може повторно включити його до такого реєстру після спливу наступних дванадцяти послідовних звітних податкових періодів за наявності підстав, визначених цією статтею; в) таке підприємство вважається платником цього податку на загальних підставах з першого числа місяця, в якому було допущено таке перевищення.

Згідно п. 29.4 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 1 березня 2000 р. № 79, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 3 квітня 2000 р. за № 208/4429, якщо сільськогосподарське підприємство не подає заяву (заяви) у строки, встановлені цим пунктом, та орган державної податкової служби за результатами документальної невиїзної перевірки (на підставі поданих податкових декларацій), планової або позапланової виїзної перевірки встановить факт перевищення, то незалежно від строку, який пройшов із часу досягнення перевищення, орган державної податкової служби складає акт про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб’єктів спеціального режиму оподаткування за формою N 6-РС. На підставі такого акта орган державної податкової служби виключає таке підприємство з реєстру суб’єктів спеціального режиму оподаткування, проводить анулювання Спеціального свідоцтва та реєстрацію сільськогосподарського підприємства як платника податку на додану вартість на загальних умовах із формуванням нового Свідоцтва за процедурами перереєстрації.

У цьому випадку дата реєстрації платником податку на додану вартість не змінюється, датою виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб’єктів спеціального режиму оподаткування є дата затвердження акта про виключення з реєстру суб’єктів спеціального режиму оподаткування, датою, з якої сільськогосподарське підприємство вважається платником податку на загальних підставах, є перше число місяця, в якому було допущено перевищення, датою анулювання Спеціального свідоцтва та датою початку дії нового Свідоцтва є дата внесення до Реєстру запису про перереєстрацію.

Крім того, суд вважає за необхідне підкреслити, що постановою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 01.02.2010р. директора сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Деренківець” визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 Кодексу про адміністративні правопорушення України, та встановлено ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку, що призвело до заниження податку на додану вартість за квітень 2009р. на суму 71066 грн., за травень 2009р. на суму 184705 грн., за червень 2009р. на суму 20036 грн.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70 –72, 89, 94, 159 –163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

постановив:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова складена в повному обсязі 21.04.2010р.

Суддя                                                                                                    В.О. Гаврилюк