Рішення № 9167870, 27.11.2009, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №2- 3675/2009р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2009 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючої судді Шавули В.С.

при секретарі Волкобоєвій О.А.

розглянувши у відкритому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпропетровської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію, ?

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Теплоенерго» Дніпропетровської міської ради 06 травня 2009 року звернулось до Ленінського районного суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію.

В обґрунтування позовних вимог зазначили, що відповідачі проживають за адресою: м. Дніпропетровськ, пр.. ПетровськогоАДРЕСА_1, куди підприємство надає теплову енергію. На підставі особового рахунку № 10-401829 вони користується послугами теплопостачання та зобов’язана оплачувати дані послуги щомісячно, проте платежі не проводять, у зв’язку з чим сума заборгованості на квітень 2009 року складає 4622,19 грн.

Незважаючи на неодноразові повідомлення, добровільно погасити заборгованість відповідачі не бажають, чим заподіюють підприємству матеріальний збиток.

Позивач вказує, що в даний час вони не мають технічної можливості припинити подачу теплової енергії відповідачам з причини загальної системи центрального опалювання будинку. Проте, платежі, що не поступили, істотно впливають на місцевий бюджет.

Позивач просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість у розмірі 4622,19 грн., судові витрати покласти на відповідачів.

У судове засідання позивач не з’явився, до суду надійшла заява, в якій позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить розглядати справу без його присутності.

В судовому засіданні відповідачі позовні вимоги визнали частково в межах строкової давності. В подальші засідання відповідачі не з’явились, про час і місце судового засідання повідомлялись належним чином, причину неявки в судове засідання не повідомили, ніяких письмових заяв не надходило.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

В ході судового розгляду встановлено, що відповідачі проживають в квартирі № 47 будинку № 2 по пр.. Петровського в м. Дніпропетровську, де основним квартиронаймачем є ОСОБА_1 (а.с.3).

Позивачем надаються відповідачам послуги по обігріву квартири та по подачі теплої води. В свою чергу, відповідно до статті 68 Житлового кодексу України наймач зобов’язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Згідно пунктів 10, 33, 35, 40 «Правил надання населенню послуг з водо-теплопостачання і водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1497 від 30.12.1997 року, відповідачі зобов’язані своєчасно проводити оплату за спожиті послуги.

Згідно статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов і вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно застосовуються.

Відповідно до ч.1 ст. 623 ЦК України у разі невиконання або неналежного виконання зобов’язань боржником він зобов’язаний відшкодувати заподіяні збитки.

Згідно ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливістю виконання грошового зобов’язання.

У відповідальності до ст.. 64 ЖК України повнолітні члени сім’ї наймача несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність по зобов’язанням, які пов’язані з договором найму житлового приміщення.

Натомість згідно наданого розрахунку заборгованості, за період з 01 березня 2003 року по квітень 2009 року, оплата послуг позивача в повному обсязі відповідачами не проводилась, у зв’язку з чим виникла заборгованість в розмірі 4622,19 грн. (а.с.4,5).

Разом з тим, згідно статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. При цьому, суд не вважає причини пропущення позовної давності позивачем поважними. Тож заборгованість в межах позовної давності за останні три роки з дня звернення до суду складає в сумі 2967,38 грн.

Таким чином, аналізуючи наявні по справі докази, суд приходить до висновку, що у зв’язку з тим, що позивачем надавались послуги, а відповідачі ними користувались, вони повинні сплатити суму заборгованості в розмірі 2967,38 грн.

Згідно частини 3 статті 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави.

Оскільки позивач рішенням № 12/42 від 04 лютого 2009 року Комунальне підприємство «Теплоенерго» Дніпропетровської міської ради звільнено від сплати судових витрат, стягнути в солідарному порядку з відповідачів державне мито в розмірі 51,00 грн. та витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.68, 64 ЖК України, ст.ст. 526, 625, 623 ЦК України, ст.ст.10, 11, 15, 57-60, 88, 130, 174, 209, 213-215, 224-226 ЦПК України, суд, ?

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпропетровської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію – задовольнити частково .

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 (м. Дніпропетровськ, пр. Петровського, 2/47) на користь Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпропетровської міської ради (49005, м. Дніпропетровськ, вул.. Янгеля, 4, р/р НОМЕР_1 в ДОД «ОСОБА_3 Аваль» м. Київ, МФО 380805, Код ЄДРПОУ 32688148) заборгованість по оплаті послуг теплопостачання в розмірі 2967,38 гривень (Дві тисячі дев’ятсот шістдесят сім гривень 38 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 (м. Дніпропетровськ, пр. Петровського, 2/47), в рівних частках на користь держави судовий збір в розмірі 51,00 грн. (П’ятдесят одна гривня 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 (м. Дніпропетровськ, пр. Петровського, 2/47), в рівних частках на користь держави витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30,00 грн. (Тридцять гривень 00 копійок).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-ти денний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: В.С. Шавула