Ухвала суду № 91678339, 16.09.2020, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/5836/16-а

Провадження № 6-а/947/12/20

УХВАЛА

16.09.2020

Київський районний суд м.Одеси

У складі головуючого судді Калашнікової О.І.

При секретарі Якубовській О.В.

За участю представників сторін : Сатановського М.С.,Слободяник І.С.

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за скаргою

ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Цинєва Віталія Олександровича про визнання постанови про закінчення виконавчого провадження протиправною та її скасування,зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

26 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Київського райсуду м.Одеси зі скаргою на постанову про закінчення виконавчого провадження старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області Цинєва В.О. і вимагав визнати постанову неправомірною та зобов`язати державного виконавця вчинити певні дії.

ОСОБА_1 в скарзі зазначив: на виконанні в відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ( нині відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса) в 2019 році перебував виконавчий лист №520\5836,16-а, виданий Київським райсудом м.Одеси 18.02.2019 року про зобов`язання Одеську міську раду у встановленому земельним законодавством порядку повторно розглянути проект землеустрою щодо відведення та передачі її у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки кадастровий номер :51110136900:41:008:0016 площею 0,1га за адресою АДРЕСА_1 для будівництва жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка). Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ в Одеській області Цинєва В.О. виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №520\5836\16-а закінчене з підстав, визначених п.9ч.1 ст.39 ЗУ «Про виконавче провадження» - фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. ОСОБА_1 вважає постанову державного виконавця протиправною і звернувся до суду зі скаргою на рішення і дії державного виконавця.

Ухвала Київського райсуду м.Одеси від 27 травня 2019 року про повернення скарги ОСОБА_1 без розгляду скасована постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2019 року і справу направив до суду першої інстанції для продовження розгляду.

02 жовтня 2019 року Київський райсуд м.Одеси в судовому засіданні розглянув клопотання представника Одеської міської ради про закриття провадження по справі з підстав, визначених п.1ч.1 ст.238 КАС України і і своєю ухвалою задовольнив клопотання.

03 грудня 2019 року П`ятий апеляційний адміністративний суд скасував ухвалу Київського райсуду м.Одеси про закриття провадження по справі і направив матеріали справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

26.12.2019 року автоматизованою системою документообігу суду справу було розподілено на розгляд судді Калашніковій О.І. і ухвалою Київського райсуду м.Одеси від 09.01.2020 року справу прийнято до провадження і призначено до розгляду в судовому засіданні. За клопотанням представника Одеської міськради по справі оголошувалась перерва.

Керуючись положеннями ст.ст.287,171 КАС України 01.04.2020 року суд виніс ухвалу про залишення скарги ОСОБА_1 на дії та рішення виконавця без руху.

Ухвалу суду про залишення скарги без руху ОСОБА_1 оскаржив до П`ятого апеляційного адміністративного суду. 23.04.2020 року апеляційний адміністративний суд відмовив ОСОБА_1 у відкритті апеляційного провадження.

05.05.2020 року ОСОБА_1 надав до Київського райсуду м.Одеси позов про визнання протиправними дій, постанови виконавця та зобов`язання виконавця вчинити певні дії. Відповідачами за цим позовом вказані старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Цинєв В.О., Управління забезпечення виконання в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Третьою особою по справі зазначено Одеську міську раду. Позов ОСОБА_1 в канцелярії суду визнано як новий позов, здійснено автоматизований розподіл справи (суддя Лунячеко В.О.). 18.05.2020 року Київський райсуд м.Одеси (суддя Луняченко В.О.) виніс ухвалу про передачу цього позову на розгляд Одеського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Київського райсуду м.Одеси від 15.06.2020 року (суддя ОСОБА_2 ) скаргу ОСОБА_1 на постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження залишено без розгляду.

ОСОБА_1 ухвалу райсуду оскаржив в апеляційному порядку і постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду ухвалу скасовано , а справу направлено до районного суду для продовження розгляду.

Апеляційний суд, скасовуючи ухвалу про залишення позову без розгляду вказав на наступне: суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи та дійшов передчасних висновків, щодо залишення вимог ОСОБА_1 без розгляду внаслідок надмірного формалізму у трактуванні національного процесуального законодавства.

Завданням адміністративного судочинства, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).

Згідно з ч.2 ст.8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" №3477- ІV від 23.02.2006 року передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини по справі «Лелас проти Хорватії» суд звернув увагу на те, що «держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу».

З огляду на викладене, суд прийняв скаргу ОСОБА_1 до провадження і розглядає її по суті.

Судом встановлено: Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2018 року скасоване рішення Київського районного суду, ухвалене по справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визнання діяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії. П`ятий апеляційний адміністративний суд позов ОСОБА_1 задовольнив частково і зобов`язав Одеську міську раду у встановленому законодавством порядку повторно розглянути проект землеустрою щодо відведення та передачі у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки по АДРЕСА_1 для будівництва жилого будинку, господарських будівель та споруд. 18.02.2019 року Київський райсуд м.Одеси видав виконавчий лист №520\5836\16-а на примусове виконання рішення суду щодо зобов`язання Одеської міської ради повторно розглянути проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Цинєв В.О. 26.02.2019 року виніс постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №520\5836\16-а, виданого Київським райсудом м.Одеси 18.02.2019 року. Одеська міська рада 13.03.2019 року звернулась до державного виконавця з клопотанням про закінчення виконавчого провадження, посилаючись на виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження і надала рішення Одеської міської ради від 30.01.2019 року за №4232\УІІ. Державний виконавець 12.04.2019 року виніс постанову про закриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа за №520\5836\16-а, посилаючись на положення п.9 ч.1 ст.39 ЗУ «Про виконавче провадження».

ОСОБА_1 стверджує, що постанова державного виконавця є неправомірною, тому як « суперечить вимогам діючого законодавства - ст.49 ЗУ «Про виконавче провадження», і підлягає скасуванню.

Представник Одеської міської ради доводить, що скарга ОСОБА_1 є безпідставною і не підлягає задоволенню, тому як ще до винесення державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, Одеська міська рада на виконання рішення суду повторно розглянула проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 у приватну власність і прийняла рішення про відмову в затвердженні цього проекту.

Дослідивши надані до скарги докази і наведені доводи, суд дійшов висновку, що скарга ОСОБА_1 на дії державного виконавця не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтями 6,19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, в тому числі виконавчої, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України «Про виконавче провадження».

Пунктом 5 частини першої статті 2 Закону «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад справедливості, неупередженості та об`єктивності, а відповідно до вимог частини другої статті 18 Закону - виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Пункт 8 частини 1 ст.49 Закону «Про виконавче провадження» визначає, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Відповідно до частини 3 цієї статті «про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов`язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом».

ОСОБА_1 у скарзі вказує, що рішення Одеської міської ради, яке стало підставою для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, ухвалене не на виконання рішення суду, а на підставі висновку комплексного земельно-технічного висновку експертного висновку, яким встановлено накладання земельної ділянки, зареєстрованої за ОСОБА_1 , на земельну ділянку, що знаходиться в користуванні іншого землекористувача, та на землі загального користування.

Твердження скаржника спростовується рішенням Одеської міської ради від 30.01.2019 року за №4232-УІІ, в якому вказано «розглянувши заяву ОСОБА_1 , проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, протокол засідання постійної комісії Одеської міськради з питань землеустрою та земельних правовідносин, постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2019 року у справі №520\5836\16-а про зобов`язання Одеську міську раду повторно розглянути проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр.. ОСОБА_1 у приватну власність, враховуючи висновок комплексного земельно-технічного експертного висновку …….» Одеська міська рада вирішила – відмовити в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки по АДРЕСА_1 для будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Таким чином, надані письмові докази свідчать, що постанова державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ( нині відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса) про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №520\5836,16-а, виданого Київським райсудом м.Одеси 18.02.2019 року про зобов`язання Одеську міську раду у встановленому земельним законодавством порядку повторно розглянути проект землеустрою щодо відведення та передачі її у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки кадастровий номер :51110136900:41:008:0016 площею 0,1га за адресою АДРЕСА_1 для будівництва жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) відповідає вимогам Закону.

Керуючись ст.ст. 258-259 ЦПК України, суд,-

Ухвалив:

Скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Цинєва Віталія Олександровича про визнання постанови про закінчення виконавчого провадження протиправною та її скасування,зобов`язання вчинити певні дії залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали виготовлено 21.09.2020 року.

Суддя Калашнікова О. І.