Вирок № 91677335, 18.09.2020, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/3446/19

1-кп/683/143/2020

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2020 року м.Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого - судді Андрощука Є.М.

з участю секретаря Свідерської К.В., Борикіної Л.В.

прокурора Сюська І.В.

потерпілої ОСОБА_1

представника потерпілої Гіппіуса О.Б.

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника Батраково М.Ю.

представника цивільного відповідача Щетинської І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Наддністрянське Мурованокуриловецького району Вінницької області, українця, гр.України, з середньою освітою, працюючий на посаді водія автотранспортних засобів ТОВ "СТЛ+М" с.Давидківці Хмельницького району Хмельницької області, одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, депутатом не обирався, зареєстроване місце проживання та проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

за ч.1 ст.286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

10 вересня 2019 року біля 9 год. 15 хв. ОСОБА_2 , керуючи технічно справним вантажним транспортним засобом марки «Volvo» моделі «FM 12», реєстраційним номер НОМЕР_1 . що належать ТОВ «СТЛ+К», по автодорозі Н-03 сполучення ''Житомир-Чернівці-Теребляче", не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен був і міг їх передбачити, нехтуючи вимогами п.1.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року, відповідно до якого дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків; п.п. б) п.2.3, відповідно до якого водій повинен бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, не відволікатися від керування транспортним засобом у дорозі; п.12, відповідно до якого у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди; п.12.4, відповідно до якого у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год., п. 13.1, відповідно до якого водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу, перевищив дозволену швидкість та рухаючись в населеному пункті по вул.1 Травня м.Старокостянтинів в напрямку вул.Грушевського м.Старокостянтинів із швидкістю не менше 60 км/год. усвідомлюючи, що попереду керованого ним автомобіля із значно меншою швидкістю в попутному напрямку рухається автомобіль марки «Volkswagen» моделі «Passаt», реєстраційним номер НОМЕР_2 . під керуванням ОСОБА_3 , який включив світлові покажчики та мав намір здійснити маневр повороту праворуч на другорядну дорогу по вул.Перемоги м.Старокостянтинів, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, не вжив належних заходів до зменшення швидкості, внаслідок чого навпроти будівлі №139 по вказаній вулиці допустив зіткнення правою передньою частиною керованого ним автомобіля із задньою частиною автомобіля марки «Volkswagen» моделі «Passаt», внаслідок чого пасажир вказаного автомобіля ОСОБА_4 отримала тілесне ушкодження, у вигляді закритого перелому бічного відростку та дужки 5-го шийного хребця ліворуч, які згідно висновку судово-медичної експертизи №69 від 26.12.2019р. відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

Порушення водієм ОСОБА_2 вимог п.1.5, п.2.3, п.п. б) п. 12.3, 12.4, 13.1 Правил дорожнього руху знаходиться в прямому причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди та спричиненням потерпілій ОСОБА_4 середньої тяжкості тілесного ушкодження.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою винуватість у скоєнні, інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, у скоєному щиро розкаявсь та підтвердив, що вранці 10 вересня 2019 року він керуючи вантажним автомобілем «Volvo» моделі «FM 12», реєстраційним номер НОМЕР_1 , рухався по автодорозі Н-03 сполучення «Житомир-Чернівці-Теребляче» за виробничим завданням. В`їхавши в м.Старокостянтинів з сторони м.Хмельницького та проїхавши міст, не дотримався безпечної дистанції та допустив зіткнення з автомобілем «Volkswagen», що рухався попереду. У вищевказаному автомобілі їхали водій, чоловік та жінка похилого віку і остання травмувала шию.

Незалежно від визнання вини, винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, повністю доведена, дослідженими в суді доказами.

Так, потерпіла ОСОБА_1 в суді підтвердила, що вранці 10 вересня 2019 року вона як пасажир, разом з чоловіком їхала в автомобілі «Volkswagen», яким керував знайомий ОСОБА_5 з м.Хмельницького в м.Старокостянтинів. Після в`їзду в м.Старокостянтинів вона відчула сильний удар в задню частині автомобіля та пізніше було виявлено у неї перелом шийного хребця у зв`язку з чим, вона тривалий час лікувалась у медзакладах.

Аналогічними показаннями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_3 .

Даними протоколу огляду місця події - дорожньо-транспортної пригоди від 10.09.2019р., схеми та фототаблиць до протоколу, з яких вбачається, що місцем дорожньо-транспортної пригоди є автодорога Н-03 сполучення «Житомир-Чернівці-Теребляче» в населеному пункті по вул.1 Травня м.Старокостянтинів в напрямку вул.Грушевського м.Старокостянтинів навпроти будівлі №139. На місці пригоди виявлено автомобіль «Volvo» моделі «FM 12», реєстраційним номер НОМЕР_1 з пошкодженнями передньої правої частини автомобіля та автомобіль «Volkswagen» моделі «Passаt» реєстраційним номер НОМЕР_2 з пошкодженнями задньої частини автомобіля, що характерні для ДТП (т.1 а.п.91-120).

Висновком судово-медичної експертизи №69 від 26.12.2019р., згідно якого у ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому бічного відростку та дужки 5-го шийного хребця ліворуч, який міг виникнути від дії - удару тупого твердого предмету, або при ударі об такий, якими могли бути виступаючі частини салону легкового автомобіля, що могло мати місце в строк та за обставин, вказаних у постанові і відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я (т.1 а.п.170).

Даними наказу директора ТОВ «СТЛ+М» №51 від 30.01.2019р. про прийняття на роботу з 31 січня 2019р. водієм автотранспортних засобів ОСОБА_2 (т.1 а.п.190).

Даними наказу директора ТОВ «СТЛ+М» №51/1 від 31.01.2019р. про закріплення за водієм автотранспортних засобів ОСОБА_2 вантажного самоскиду «Volvo» моделі «FM 12», реєстраційним номер НОМЕР_1 (т.1 а.п.191).

Даними свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 , згідно яких власником автомобіля «Volvo» моделі «FM 12» реєстраційним номер НОМЕР_1 є ТОВ «СТЛ+К» (т.1 а.п.123).

Як вбачається з договору оренди транспортного засобу №02/01/1 від 02.01.2019р. та акту прийому передачі від 02.01.2019р. ТОВ «СТЛ+К» передало в оренду для ТОВ «СТЛ+М» автомобіль «Volvo» моделі «FM 12» реєстраційним номер НОМЕР_1 (т.1 а.п.188-189).

Даними посвідчення водія НОМЕР_4 , згідно яких ОСОБА_2 надано відповідне право керування вантажними автомобілями (т.1 а.п.123).

Згідно даних полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/6817115 від 11.03.2019р. ТДВ СК «Альфа-Гарант» та ТОВ «СТЛ+К» уклали договір страхування - строк дії з 18.03.2019р. по 17.03.2020р., забезпечений ТЗ - автомобіль «Volvo» моделі «FM 12» реєстраційним номер НОМЕР_1 (т.1 а.п.124).

Даними свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_5 , згідно яких власником автомобіля «Volkswagen» моделі «Passаt» реєстраційним номер НОМЕР_2 є ОСОБА_7 (т.1 а.п.121).

Речовими доказами - автомобілями «Volvo» моделі «FM 12» реєстраційним номер НОМЕР_1 та «Volkswagen» моделі «Passаt» реєстраційним номер НОМЕР_2 з пошкодженнями характерними для ДТП (т.1 а.п.136).

Висновком судово-токсилогічної експертизи №1772 від 07.10.2019р., згідно якого у зразку крові ОСОБА_2 наявність етилового та інших спиртів - не виявлено (т.1 а.п.129).

Висновком судової інженерно-транспортної експертизи №10.2-0432:19 від 12.12.2019р., згідно якого на момент огляду робоча гальмова система та рульове керування автомобіля «Volvo» моделі «FM 12» реєстраційним номер НОМЕР_1 перебували в працездатному стані та виконували свої конструктивні функції. Несправності вказаних систем, які б могли впливати на керованість ТЗ, незалежно від дій водія - не встановлено (т.1 а.п.147-151).

Даними подорожнього листа Серія ААК від 10.09.2019р., згідно яких ТОВ «СТЛ+М» було видане виробниче завдання для водія ОСОБА_2 здійснювати вантажні перевезення автомобілем «Volvo» моделі «FM 12» реєстраційним номер НОМЕР_1 (т.1 а.п.239).

Кожен з наведених доказів підтверджує визначені ст.91 КПК України обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, тобто ці докази є належними.

Оцінюючи, досліджений в судовому засіданні кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд прийшов до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження доведена та кваліфікує його діяння за ч.1 ст.286 КК України.

Відповідно до ст.66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, часткове добровільне відшкодування завданого збитку, а обставин відповідно до ст.67 КК України, що обтяжують його покарання - не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд, відповідно до положень ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості, вчиненого злочину, особу обвинуваченого, а саме, що він по місцю проживання та роботи характеризується позитивно, раніше не судимий, має постійне місце роботи - працює водієм ТОВ «СТЛ+М», наявність вищевказаних обставин, що пом`якшують його покарання та відсутність обставин, що обтяжують його покарання, думку потерпілої, яка клопоче про призначення покарання, не пов`язаного з реальним відбуванням покарання у виді позбавлення волі, суд прийшов до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_2 слід призначити покарання в межах санкції ч.1 ст.286 КК України у виді виправних робіт з відрахуванням із суми заробітку засудженого в дохід держави грошових коштів у розмірі 20 відсотків.

Також, враховуючи, що суд прийшов до висновку про необхідність призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_2 у виді виправних робіт з відрахуванням грошових коштів із суми заробітку в дохід держави і останній працює водієм ТОВ «СТЛ+М», тому суд вважає за можливе не застосовувати додаткове покарання у виді позбавлення його права керування транспортними засобами.

Таке покарання, на думку суду, є справедливим, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 та попередження вчиненням ним нових злочинів.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_2 не порушував, покладені на нього процесуальні обов`язки, тому суд вважає за можливе не обирати йому міру запобіжного заходу до вступу вироку в закону силу.

Цивільний позов ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що власником автомобіля «Volvo» моделі «FM 12» реєстраційним номер НОМЕР_1 є ТОВ «СТЛ+К» і даний автомобіль 02.01.2019р. передано в оренду ТОВ «СТЛ+М».

Судом встановлено, що на момент ДТП ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ТОВ «СТЛ+М».

Як вбачається з даних полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/6817115 від 11.03.2019р. забезпечений ТЗ - автомобіль «Volvo» моделі «FM 12» реєстраційним номер НОМЕР_1 був застрахований у ТДВ СК «Альфа-Гарант» та строк дії з 18.03.2019р. по 17.03.2020р.

Частинами 1 і 2 статті 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обґрунтовуючи розмір завданої матеріальної шкоди, потерпіла ОСОБА_4 вказує, що під час ДТП, що сталось з вини ОСОБА_2 , їй було завдано середньої тяжкості тілесні ушкодження, через що вона тривалий час лікувалась у медзакладах та понесла матеріальні витрати на купівлю ліків в сумі 3245,32 грн.

На підтвердження даних витрат потерпілою ОСОБА_4 надано фіскальні чеки на загальну суму 3245,32 грн. (т.1 а.п.22-23).

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди підлягають задоволенню повністю та слід стягнути з страхувальника - ТДВ СК «Альфа-Гарант» на користь потерпілої ОСОБА_4 3245,32 грн. матеріальної шкоди.

В силу частин 1, 2 статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно з ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки (п.1 ч.2 ст.1167 ЦК України).

Відповідно до ч.3 ст.23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (ч.3 ст.23 ЦК України).

Згідно роз`яснень, даних у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової шкоди) суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

При визначенні розміру моральної шкоди, суд враховує суть позовних вимог, характер діяння особи, що заподіяла шкоду, фізичні та душевні страждання потерпілого, який у зв`язку з даною подією переніс стрес, вимушений був змінити звичний спосіб життя, докладати додаткових зусиль для організації своєї життєдіяльності. Крім того, потерпілий отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, переніс фізичний біль, змушений був вживати додаткових заходів щодо відновлення стану свого здоров`я та реабілітації.

Враховуючи наведене, характер заподіяння моральної шкоди, характер і об`єм моральних страждань потерпілої, виходячи із засад розумності, виваженості і справедливості, суд вважає, що моральне відшкодування слід визначити у розмірі 30000 грн.

Відповідно до ст.26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди моральна шкода в розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Оскільки страхова виплата в розмірі 3245,32 грн. за шкоду, заподіяну здоров`ю потерпілої ОСОБА_4 , підлягає стягненню з страховика ТДВ СК «Альфа-Гарант», тому моральна шкода зі страховика підлягає стягненню в розмірі 5% страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю, що становить 162,27 грн. (3245,32 : 100 х 5 %).

Відповідно до ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Згідно п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року №4 (зі змінами) визначено, що за моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов`язків, відповідальність несе організація, з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_2 скоїв, вищевказане кримінальне правопорушення, під час виконання трудових обов`язків ТОВ «СТЛ+М» та здійснював вантажні перевезення автомобілем «Volvo» моделі «FM 12» реєстраційним номер НОМЕР_1 згідно подорожнього листа Серія ААК від 10.09.2019р. за виробничим завдання ТОВ «СТЛ+М» (т.1 а.п.239), тому решта моральної шкоди в розмірі 29837,73 грн. (30 000 грн. - 162,27 грн.) підлягає стягненню з ТОВ «СТЛ+М».

Питання речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373 - 376 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим за ч.1 ст.286 КК України і призначити йому покарання у виді виправних робіт строком на 2 (два) роки з відрахуванням із суми заробітку засудженого в дохід держави грошових коштів у розмірі 20 (двадцяти) відсотків без позбавленням права керувати транспортними засобами.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до вступу вироку у законну силу не застосовувати.

Початком строку відбування покарання рахувати день звернення вироку до виконання

Стягнути з ТДВ СК «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_4 3245,32 грн. матеріальної шкоди та 162,27 грн. моральної шкоди.

Стягнути з ТОВ «СТЛ+М» на користь ОСОБА_4 29837,73 грн. моральної шкоди.

В решті позову відмовити.

Скасувати ухвалу слідчого судді Старокостянтинівського райсуду Хмельницької області від 12.09.2019р. про накладення арешту на автомобіль «Volkswagen» моделі «Passаt» реєстраційним номер НОМЕР_2 .

Скасувати ухвалу слідчого судді Старокостянтинівського райсуду Хмельницької області від 19.12.2019р. про накладення арешту на автомобіль «Volvo» моделі «FM 12» реєстраційним номер НОМЕР_1 .

Речові докази: автомобіль «Volvo» моделі «FM 12» реєстраційним номер НОМЕР_1 що знаходиться на відповідальному зберіганні ТОВ «СТЛ+К» повернути власнику - ТОВ «СТЛ+К» та автомобіль «Volkswagen» моделі «Passаt» реєстраційним номер НОМЕР_2 , що знаходиться на зберіганні на території майданчику тимчасово затриманих ТЗ Старокостянтинівського ВП ГУ НП в Хмельницькій області повернути володільцю - ОСОБА_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1256,08 грн. судових витрат за залучення експерта для проведення інженерно-транспортної експертизи дослідження технічного стану транспортного засобу №10.2-0432:19 від 12.12.2019р.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішенням судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана на вирок до Хмельницького апеляційного суду через Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Негайно вручити копію вироку після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя