Постанова № 9167615, 08.12.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

08.12.2009 р.                                                                                 № 2-а- 38635/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кухар М.Д.,

при секретарі - Лишняк І.В.,

за участі: представника позивача - Семенова В.О.,

представник відповідача - Жепалова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства "Харківський ювелірний завод " до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові про визнання податкового повідомлення - рішення недійсним,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Закрите акціонерне товариство "Харківський ювелірний завод "звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати недійсним податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові № 0000030818/0 від 30.04.2009р. В обґрунтування позову позивач вказав, що висновки відповідача не відповідають положенням Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та наказу ДПАУ «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення»від 30.05.1997р. №165.

          Відповідач позов не визнав, вважав висновки, викладені в акті №1247/18-010/00227258 від 21.04.2009р. правильними та обґрунтованими, а дії позивача щодо віднесення до складу податкового кредиту сум, підтверджених податковими накладними, виданими ПП «Каф-Буд», такими, що не відповідають положенням податкового законодавства України.

          Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

          21.04.2009 року відповідачем було складено акт документальної невиїзної перевірки Закритого акціонерного товариства «Харківський ювелірний завод»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків Приватним підприємством «Каф-Буд»(код ЄДРПОУ 34630421) за період грудень 2007 року, квітень 2008 року, травень 2008 року, липень 2008 року. Згідно акту перевірки відповідачем було встановлено, що в період, який перевірявся, позивачем (замовник) з ПП «Каф-Буд»(підрядник) було укладено договір № 23 від 14.05.2007 року на виконання проектних та монтажних робіт вентиляції. Сторонами було складено акти на проектні роботи № 1 та № 2 за квітень 2008 року та № 1, № 2 та № 3 прийому виконаних підрядних робіт за червень, та липень 2008 року. На виконання умов договору № 23 позивачем було перераховано відповідачу кошти згідно платіжних доручень № 1578 від 29.05.2007р., № 424834 від 07.05.2007р., № 424833 від 07.05.2007р., № 6366 від 29.05.2008р. та № 426057 від 29.08.2008р. на загальну 42881, 16 грн. (в т.ч. ПДВ –7146,86 грн.).

          ПП «Каф-Буд»було видано позивачу податкові накладні №№ 24/05 від 24.05.2007р., 14/04-08 від 14.04.2008р., 29/04-08 від 29.04.2008р., 30/05-08 від 30.05.2008р., 07/07-08 від 07.07.2008р. та 31/07-08 від 31.07.2008р. Підтверджені, наведеними податковими накладними, суми позивачем було віднесено до складу податкового кредиту грудня 2007р. –105,00 грн., квітня 2008р. –1102,30 грн., травня 2008р. –2499,80 грн. та липня 2008р. –3439,76 грн.

ДПА у Харківській області, листом від 09.12.2008р. № 18159/7/18-215, надано відповідачу пояснення Ковальова О.В., в яких останній стверджує, що згідно реєстраційних документів він є директором ПП «Каф-Буд», але не має ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності ПП «Каф-Буд», функції директора та бухгалтера не виконував, статутний фонд не формував, договори, податкові накладні та інші бухгалтерські документи від імені ПП «Каф-буд»не підписував, податкові декларації від імені ПП «Каф-Буд»не заповняв, не здавав та не підписував. Згідно проведеного старшим експертом сектору техніко - криміналістичного забезпечення роботи ВВД м. Харкова НДЕКЦ при Головному Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області старшим лейтенантом міліції Шелковиним А.О. дослідження, представлені для дослідження податкові накладні на 10 аркушах виконанні не Ковальовими О.В., а іншою особою.

Враховуючи наведене, відповідач вважає, що позивачем було безпідставно завищено податковий кредит на загальну суму 7146,86 грн., оскільки податкові накладні №№ 24/05 від 24.05.2007р., 14/04-08 від 14.04.2008р., 29/04-08 від 29.04.2008р., 30/05-08 від 30.05.2008р., 07/07-08 від 07.07.2008р. та 31/07-08 від 31.07.2008р. не можуть бути визнані належною підставою для збільшення податкового кредиту ЗАТ «ХЮЗ»у зв’язку із порушенням п.18 наказу ДПА України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення»від 30.05.1997 № 165, із змінами і доповненнями, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 № 233/2037, а саме: такі податкові накладні не підписані уповноваженою посадовою особою ПП «Каф-Буд».

          Відповідно до пункту 5 наказу ДПАУ «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення»від 30.05.1997р. №165 податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Відповідно до наданих відповідачем доказів, ПП «Каф-Буд»є платником податку на додану вартість на підставі свідоцтва від 23.10.2006 року, виданого ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова. Індивідуальний номер платника ПДВ 346304220378. На момент розгляду справи судом вказане свідоцтво платника ПДВ не скасоване та не анульоване.

Відповідно п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку. Отже, підпис посадової особи не є обов"язковим реквізитом, який повинна містити податкова накладна.

Відповідно до пункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду.

Позивачем надані суду докази оплати вартості робіт, виконаних ПП «Каф-Буд»за договором № 23 від 14.05.2007р., а також нарахованого на вартість таких робіт податку на додану вартість та документи про віднесення до складу податкового кредиту сум, підтверджених податковими накладними №№ 24/05 від 24.05.2007р., 14/04-08 від 14.04.2008р., 29/04-08 від 29.04.2008р., 30/05-08 від 30.05.2008р., 07/07-08 від 07.07.2008р. та 31/07-08 від 31.07.2008р. у податкових періодах, протягом яких вказані податкові накладні виписувалися ПП «Каф-Буд».

Враховуючи наведене, позивач мав, передбачене підпунктом 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», право на віднесення до складу податкового кредиту сум, підтверджених податковими накладними №№ 24/05 від 24.05.2007р., 14/04-08 від 14.04.2008р., 29/04-08 від 29.04.2008р., 30/05-08 від 30.05.2008р., 07/07-08 від 07.07.2008р. та 31/07-08 від 31.07.2008р.

Відповідач також вважає, що договір № 23 від 14.05.2007р., укладений між позивачем та ПП «Каф-Буд», є нікчемним з огляду на положення частини 1 статті 203, статті 215, пункту 1 статті 216 та статті 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення договору № 23 від 14.05.2007р., який не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Що стосується тверджень про те, що відповідно до ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом, у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається; положення статей 207 та 208 ГК України застосовуються з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Крім того, пунктом 3 ст. 215 ЦК України передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину).

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідачем не надано доказів про те, що договір № 23 від 14.05.2007р., який був укладений між позивачем та ПП «Каф-Буд»визнаний судом недійсним. Також слід зазначити, що до компетенції відповідача не входить визнання договорів недійсними.

Стаття 207 Господарського кодексу України також передбачає, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Наслідки визнання господарського зобов'язання недійсним застосовуються після визнання правочину недійсним відповідно до ст. 208 Господарського кодексу України.

Суд дійшов висновку про те, що правочин, який був вчинений між позивачем та відповідачем є правомірним та відповідає загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину, його недійсність прямо не встановлена законом, а також він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як встановлено судом, відповідачем не доведено суперечність договору № 23 від 14.05.2007р. змісту Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства та моральним засадам суспільства, а також порушення позивачем шляхом укладення або виконання умов договору № 23 від 14.05.2007р. публічного порядку, а саме вчинення позивачем дій, що передбачені частиною 1 статті 228 Цивільного кодексу України.

При зазначених обставинах, вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 69 –72, 86, 94, 137, 160 –163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Закритого акціонерного товариства "Харківський ювелірний завод " до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним - задовольнити у повному обсязі.

Визнати недійсним податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові № 0000030818/0 від 30.04.2009 року.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня виготовлення повного тексту постанови та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 11.12.2009 року.

Суддя                                                                       Кухар М.Д.