Ухвала суду № 91675508, 17.09.2020, Центральний районний суд м. Миколаєва

17.09.2020 Справа № 490/5852/20

н\п 1-кп/490/733/2020

Центральний районний суд м. Миколаєва

_______________

У Х В А Л А

17 вересня 2020 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого - судді Тішка Д.А.

при секретарі Юрікян Н.В.

за участю прокурора Шинкарюка А.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Степіної Н.Г.,

за результатами підготовчого судового розгляду на підставі обвинувального акту, складеного за результатами досудового розслідування обставин кримінального провадження №12020150020001120, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Миколаєві, є громадянином України, не одруженого, має базову загальну середню освіту, не працює, раніше не судимий в силу ст.89 КК України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

15 вересня 2020 року до Центрального районного суду м. Миколаєва з Миколаївської місцевої прокуратури №1 надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України. Ухвалою суду від 16.09.2020 року призначено підготовче судове засідання на 17.09.2020 року.

Прокурор вважає можливим призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту.

Захисник заперечує проти призначення судового розгляду з підстав недоліків досудового розслідування, зокрема непроведення судової психіатричної експертизи.

Суд, вислухавши думку учасників справи, вивчивши обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, приходить до наступних висновків.

Відповідно до п.3 ч.3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд повертає обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Вимоги до складання та змісту обвинувального акту і реєстру матеріалів досудового розслідування встановлюються статтями 291 та 109 КПК України відповідно.

Відповідно до ст.291 КПК України, обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором, у випадку погодження з ним останнього, а у самому обвинувальному акті, наряду з іншим, повинні бути викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частину статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, розмір завданої кримінальним правопорушення шкоди, тощо.

Згідно зі ст.7 КПК України, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження до яких зокрема відносяться: верховенство права, законність, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя та обов`язковість судових рішень, публічність, диспозитивність, гласність і відкритість судового провадження та розумність його строків, а за ст.283 цього Кодексу, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчинення кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Як вбачається із викладення обвинувального акту щодо ОСОБА_1 , то воно в цілому відповідає вищезазначеним вимогам закону. Доводи захисника щодо процесуальних порушень та непроведення певних експертиз під час досудового розслідування можуть бути перевірені лише під час судового розгляду із дослідженням письмових доказів та процесуальних документів.

За такого, суд приходить до висновку про відсутність підстав для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України. Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 314 КПК України за таких обставин слід призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , оскільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою закінчується, а підстав для зміни запобіжного заходу немає, та наявні ризики передбачені ч.1 ст.177 КПК України. ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні тяжкого кримінального правопорушення, санкція статті якого передбачає позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, що дає підстави вважати, що обвинувачений може переховуватись від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Обвинувачений може незаконно впливати на свідків та потерпілих, оскільки обвинуваченому відоме місце їх мешкання. Інший запобіжний захід не може гарантовано запобігти ризикам відповідно до ст.177 КПК України.

Захисник Степіна Н.Г. та обвинувачений заперечували проти продовження запобіжного заходу, звертала увагу на недоведеність процесуальних ризиків, наявність міцних соціальних зв`язків обвинуваченого, визнання ним своєї вини, , у зв`язку з чим просили змінити його на домашній арешт.

Вислухавши думки учасників процесу щодо вказаних клопотань, вивчивши надані сторонами документи, суд приходить до наступного.

Згідно ч.1,3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Враховуючи, що судове провадження неможливо завершити до закінчення строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тобто до 21 вересня 2020 року, суд, не роблячи передчасних висновків, щодо вини обвинуваченого ОСОБА_1 , не даючи оцінки жодному доказу зібраному у справі та приймаючи до уваги наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ст. 177 КПК України, а саме - ризику втечі та переховування від суду з огляду на суворість покарання, яке може бути призначене обвинуваченому у разі визнання винним; ризику незаконного впливу на свідків та потерпілого, які ще не допитані судом; ризику вчинення інших кримінальних правопорушень, так як він раніше притягувався до кримінальної відповідальності, не має міцних соціальних звязків, доходить до висновку про доцільність продовження строку дії обраного обвинуваченому ОСОБА_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 24 години 00 хвилин 13 листопада 2020 року.

Суд вважає, що обраний відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості кримінального правопорушення, що йому інкримінуються, не дає можливості перешкоджати інтересам правосуддя, ухиленню від суду, а також відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Доводи захисника щодо визнання ОСОБА_1 своєї вини та вжиття заходів щодо надання медичної допомоги, наразі є передчасними, так як судом зазначені обставини ще не досліджені. Наявність власного житла суттєво не зменшує встановлених ризиків.

За таких підстав, суд вважає, що клопотання прокурора є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 314-1 КПК України, з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 314-1 КПК України досудова доповідь складається щодо особи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі.

Таким чином, виходячи з наведених вище вимог КПК України, складання досудової доповіді щодо обвинуваченого ОСОБА_1 є необхідним.

Частина 5 ст. 314 КПК України передбачає, що у підготовчому судовому засіданні суд у випадках, передбачених цим Кодексом, за власною ініціативою або за клопотанням обвинуваченого, його захисника чи законного представника, чи за клопотанням прокурора і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини вирішує питання щодо складання досудової доповіді, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку підготовки такої доповіді.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 183, 194, 199, 331 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, складеного за результатами досудового розслідування обставин кримінального провадження №12020150020001120, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, на 14 годину 00 хвилин 12 жовтня 2020 року.

Справу розглядати суддею одноособово, у відкритому судовому засіданні.

У судове засідання викликати сторони кримінального провадження та потерпілого.

Начальнику Центрального РВ філії ДУ "Центр пробації" в Миколаївській області у строк до 21 жовтня 2020 року скласти та надати до суду досудову доповідь щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який утримується в умовах СІЗО.

Продовжити дію запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у виді тримання під вартою строком до 24.00 години 13 листопада 2020 року.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення за результатами розгляду кримінального провадження.

Суддя Центрального районного

суду міста Миколаєва Д.А. Тішко