Ухвала суду № 91672832, 15.09.2020, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/7805/20 1-кс/335/3972/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2020 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Геєць Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Ровенської В.В.,

прокурора Юзько Н.А.,

слідчого Готовкіна О.С.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника Сєчина Я.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя клопотання слідчого СВ Вознесенівського ВП Дніпровського ВП ГУ НП в Запорізькій області Готовкіна О.С.,погоджене прокурором Запорізької місцевої прокуратури № 2 Юзько Н.А., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Миро-Любовка П`ятихатського району Дніпропетровської області, громадянина України, освіта середня, не одруженого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, офіційно не працевлаштований, без місця реєстрації, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-19.12.2019 Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України. Призначено покарання у вигляді штрафу розміром 850 гривень;

-13.07.2020 Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України. Призначено покарання у вигляді трьох років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним терміном 2 роки,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

ВСТАНОВИВ:

В провадження Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя надійшло вказане клопотання слідчого СВ Вознесенівського ВП Дніпровського ВП ГУ НП в Запорізькій області Готовкіна О.С., погоджене з прокурором Запорізької місцевої прокуратури № 2 Юзько Н.А., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 строком на 60 днів.

На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, що ОСОБА_1 , будучи особою раніше засудженою за вчинення корисливих злочинів, судимість за які у встановленому порядку не знята і не погашена, на шлях виправлення та перевиховання не став та знову вчинив новий корисливий злочин за наступних обставин:

13.09.2020 року, приблизно о 18 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , знаходячись біля магазину «Ням-Ням», який розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Яценко 10-А, помітив сидячого на сходах потерпілого ОСОБА_2 , поряд з яким лежав мобільний телефон «Samsung Galaxy J7» в корпусі золотистого кольору, вартістю 10 000 гривень, в якому знаходилась сім картка мобільного оператора ПрАТ «ВФ Україна» з номером НОМЕР_1 , сім картка мобільного оператора ТОВ «лайфселл» з номером НОМЕР_2 та флеш накопичувач «SP micro SD» ємкістю 16 GB, які матеріальної цінності не мають.

Далі, ОСОБА_1 маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, підійшов до потерпілого ОСОБА_2 та схопив з підлоги мобільний телефон «Samsung Galaxy J7» в корпусі золотистого кольору. Утримуючи при собі мобільний телефон «Samsung Galaxy J7» ОСОБА_1 почав тікати з місця скоєння кримінального правопорушення, при цьому потерпілий ОСОБА_2 побіг за останнім.

ОСОБА_1 розуміючи протиправний характер своїх діянь та те, що за ним женеться потерпілий ОСОБА_2 , з метою доведення злочину до кінці, скрився у прилегла дворах від місця скоєння кримінального правопорушення, спричинивши потерпілому ОСОБА_2 , матеріальний збиток у розмірі 10 000 гривень.

Обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_1 сторона обвинувачення підтверджує зібраними під час досудового розслідування доказами, наданими до суду, та вказує на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України,а також посилається на те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти зазначеним ризикам, тому просить клопотання задовольнити, застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

При розгляді клопотання в судовому засіданні прокурор, слідчий підтримали клопотання, вказуючи на конкретні обставини справи, дані про особу підозрюваного.

В судовому засіданні підозрюваний та його захисник просили обрати більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу та дослідивши надані докази, встановив, що СВ Вознесенівського ВП Дніпровського ВП ГУ НП в Запорізькій області проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні № 12020080060002141 від 13 вересня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

13.09.2020 року ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

14.09.2020 року ОСОБА_1 , повідомлено про підозру у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Обґрунтовуючи висунути підозру ОСОБА_1 сторона обвинувачення послалася та надала слідчому судді наступні докази: протокол затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину; протокол допиту потерпілого ОСОБА_2 ; протокол допиту свідка ОСОБА_3 ; протокол допиту свідка ОСОБА_4 ; протокол допиту свідка ОСОБА_5 ; протокол пред`явлення особи для впізнання; протокол огляду мобільного телефону; протоколи огляду кофти.

Аналізуючи наведені стороною обвинувачення матеріали кримінального провадження можливо дійти висновку, що вони містять відомості про ймовірну причетність підозрюваного ОСОБА_1 до інкримінованого йому злочину, однак така причетність має бути перевірена органом досудового розслідування в рамках даного кримінального провадження.

Враховуючи наведене, слідчий суддя, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому злочину, правильність кваліфікації його дій, допустимість доказів щодо встановлення винуватості підозрюваного, та вважає, що зміст клопотання та долучених до нього документів підтверджують існування фактів і інформації, які можуть свідчать про ймовірну причетність ОСОБА_1 до інкримінованому йому діяння, та ці факти та інформація мають бути перевірені під час досудового розслідування.

Відтак, на даний час у кримінальному провадженні існують обставини, з якими закон пов`язує можливість перебування особи під одним із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

Виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів пов`язано із необхідністю запобігання ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.

Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу слідчий суддя враховує не тільки положення, які передбачені Кримінального процесуального кодексу України, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клоот проти Бельгії» («Cloot v. Belgium», § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред`явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.

Слідчий суддя також вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування та/або суду, вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Так, підозрюваний ОСОБА_1 , не працевлаштований, соціальні зв`язки відсутні, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від чотирьох до шести років, що свідчить наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Крім того, ОСОБА_1 обізнаний про місце роботи свідка, який своїми показаннями підтверджує причетність до скоєного кримінального правопорушення, з метою уникнути від відповідальності може незаконно впливати на свідка шляхом вмов або залякування, що є ризиком передбаченим п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, досудовим слідством встановлено, що ОСОБА_1 , на час скоєня інкримінованого злочину перебував у стані алкогольного сп`яніння, офіційно не працевлаштований, 13.07.2020 року був засуджений за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки з іспитовим строком на 2 роки, що дає підстави вважати, що систематичне скоєня корисних кримінальних правопорушень є єдиним його джерелом прибутку, данні підстави вказують на те, що ОСОБА_1 залишаючись на волі, може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, що є ризиком, передбаченим п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Підозріваний, ОСОБА_1 не одружений, не має на утриманні дітей, офіційно не працевлаштований, без постійного місця реєстрації, має фактичне місце проживання, раніше судимий.

Однак, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Враховуючи існування доведених прокурором та слідчим ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється, застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим, а тому обирає йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме: до 11 листопада 2020 року включно.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваною обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи те, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 вчинений без застосування насильства чи погрози його застосування, не спричинив загибель людини, запобіжний захід у вигляді застави раніше не обирався, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ураховуючи тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , зважаючи на дані про особу підозрюваного, враховуючи обставини справи, слідчий суддя у межах, визначених ст. 182 КПК України, вважає, за необхідне визначити підозрюваному, як альтернативу, розмір застави - 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 42 040 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 КПК України, у разі внесення застави покласти на підозрюваного декілька обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись ст.ст. 7, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Вознесенівського ВП Дніпровського ВП ГУ НП в Запорізькій області Готовкіна О.С.,погоджене прокурором Запорізької місцевої прокуратури № 2 Юзько Н.А., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 11.11.2020 року включно.

Строк тримання під вартою підозрюваного рахувати з 13.09.2020 року, з дня затримання.

Встановити розмір застави ОСОБА_1 у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 42 040 гривень, яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок (Отримувач: ТУ ДСАУ в Запорізькій області; Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 26316700; Номер рахунку (IBAN): UA378201720355249002000001205 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172. В призначенні платежу необхідно вказувати: вид платежу - застава ОСОБА_1 , номер справи (провадження), суд, в якому розглядається справа).

Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на строк до двох місяців з моменту звільнення з-під варти.

Уповноваженій службовій особі місця ув`язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення - негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 чи іншому заставодавцю відмінному від підозрюваного, обов`язки, що покладаються у зв`язку з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки його невиконання.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Визначити строк дії ухвали до 11.11.2020 року включно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання, ухвала підлягає негайному виконанню.

Слідчий суддя Ю.В.Геєць