Вирок № 91672721, 16.09.2020, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 16.09.2020

Справа № 320/5015/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2020 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Міщенко Т.М.,

за участі секретаря - Панченко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12019080140001201 відносно обвинуваченого

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мелітополя Запорізької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого водієм в Управлінні житлово-комунального господарства Мелітопольської міської ради Запорізької області, пенсіонера, з середньою освітою, вдівця, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора - Фурманенко М.В.,

представника цивільного відповідача - Спірідончука В.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника - адвоката Анашкіної С.В.,

встановив:

03 травня 2019 року о 07 год. 40 хв. водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Citroen C-elysee реєстраційний номер НОМЕР_1 , виїжджав зі стоянки для автомобілів, розташованої в районі магазину «АТБ» за адресою: м. Мелітополь, бул. 30-річчя Перемоги, 1, перед початком руху заднім ходом не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не звернувся за допомогою до інших осіб, маючи технічну можливість уникнути ДТП, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_2 , яка перетинала проїзну частину бульвару 30-річчя Перемоги та проходила позаду автомобіля.

В результаті наїзду пішохід ОСОБА_2 отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження та була доставлена до лікарні.

Згідно висновку судової медичної експертизи № 146 від 20.06.2019 у ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження: закритий уламковий чрезвертельний перелом правої стегнової кістки зі зміщенням уламків, закритий внутрішньо-суглобовий лінійний перелом латерального мищелку лівої великогомілкової кістки зі зміщенням уламків.

Зазначені тілесні ушкодження кваліфікуються як середнього ступеня тяжкості, які потягли за собою тривалий (більше 21 дня) розлад здоров`я.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п. 10.1, 10.9 Правил дорожнього руху України, згідно з якими:

10.1. «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;

10.9. «Під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.».

Порушення п.п. 10.1, 10.9 Правил дорожнього руху України, вчинене водієм ОСОБА_1 знаходяться в прямому причинному зв`язку з подією ДТП та її наслідками.

Такі дії обвинуваченого ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тілесне ушкодження середньої тяжкості.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у пред`явленому обвинувачені визнав повністю та пояснив, що 03 травня 2019 року, перебуваючи в автомобілі, знаходячись в районі магазину «АТБ», неподалік зупинки «Елена», він виїжджав заднім ходом з карману автомобільної стоянки та скоїв наїзд на потерпілу, яка перетинала дорогу в недозволеному місці. Коли він вийшов з машини, побачив жінку, яка сиділа на асфальті спиною к бамперу машини. Одразу ж він викликав швидку допомогу. В скоєному розкаюється.

Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, її представник в судовому засіданні пояснив, що в результаті наїзду обвинуваченим ОСОБА_1 на потерпілу ОСОБА_2 остання отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження, в результаті чого потерпіла довгий час лікувалася стаціонарно. Вартість лікування склала 55826,98 грн, що складає суму майнової шкоди, яку вона понесла. Зазначив, що потерпіла досі відчуває біль в місцях, отриманих тілесних ушкоджень. В результаті ДТП потерпіла перенесла сильний фізичний біль від отриманих тілесних ушкоджень та глибокі душевні страждання, був порушений її звичайний образ життя у зв`язку зі стаціонарним лікуванням. За інформацією лікарів отримані нею тілесні ушкодження мають довічні негативні наслідки. Отже на даний час їй важко пересуватися, і вона постійно відчуває біль. Все це також спричинило їй великі психічні переживання та моральні страждання. Автомобіль, на якому було скоєно ДТП, належить Управлінню житлово-комунального господарства Мелітопольської міської ради Запорізької області, тому цивільний позов пред`являється саме до Управління. Тому, потерпіла просить суд стягнути з цивільного відповідача майнову шкоду у розмірі 55826,98 грн та оцінює моральну шкоду у сумі 500000 грн. Також, просить стягнути з цивільного відповідача витрати, пов`язані з оплатою професійної правничої допомоги у розмірі 4000 грн.

Судом, під час розгляду справи по суті, в порядку ч. 1 ст. 349 КПК України після виконання дій, передбачених статтею 348 цього Кодексу, було з`ясовано думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та про порядок їх дослідження.

У зв`язку із частковим визнанням обвинуваченим ОСОБА_1 вини був встановлений наступний порядок: допит потерпілої, допит свідків, дослідження доказів, допит обвинуваченого.

Згодом в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 визнав вину повністю та розкаявся у вчиненому.

Відповідно до ч. 2 ст. 349 КПК України обсяг доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження визначаються ухвалою суду і в разі необхідності можуть бути змінені.

Судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності його позиції, тобто визнання ним вини не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України в судовому засіданні не досліджувалися інші зібрані по справі докази, оскільки за згодою учасників процесу, дослідження останніх визнано недоцільним, так як фактичні обставини справи ніким не оспорюються і у суду відсутні сумніви щодо добровільної позиції учасників судового провадження, яким роз`яснено, що у такому випадку вони позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку. Суд вважає можливим обмежитися допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, наданих сторонами, які були оглянуті судом до зміни порядку дослідження доказів.

Крім повного визнання провини обвинуваченим ОСОБА_1 його вина також підтверджується висновком експерта № 146 від 20.06.2019, згідно якого у ОСОБА_2 були виявлені тілесні ушкодження: закритий уламковий чрезвертельний перелом правої стегнової кістки зі зміщенням уламків, закритий внутрішньо-суглобовий лінійний перелом латерального мищелку лівої великогомілкової кістки зі зміщенням уламків. Зазначені тілесні ушкодження у ОСОБА_2 кваліфікуються як середньої тяжкості, що спричинили за собою тривалий (більше 21 дня) розлад здоров`я. Тілесні ушкодження у ОСОБА_2 утворилися від дії тупих предметів або при ударах о такі предмети, можливо, у пішохода при ударі легковим автомобілем, в умовах ДТП, 03.05.2019, за викладених вище обставин /а.с.123-125/.

Згідно висновку експерта № 19-48 від 24.05.2019 за результатами проведення судової інженерно-транспортної експертизи водій автомобіля Citroen C-elysee реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 для забезпечення безпеки дорожнього руху повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 10.1, 10.9 Правил дорожнього руху України. Технічна можливість запобігти дорожньо-транспортній пригоді зі сторони водія автомобіля Citroen C-elysee реєстраційний номер НОМЕР_2 залежала від виконання ним вимог п.п. 10.1, 10.9 Правил дорожнього руху України. Дії водія автомобіля Citroen C-elysee реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 не відповідають вимогам п.п. 10.1, 10.9 Правил дорожнього руху України, що знаходиться у причинному зв`язку з подією даної дорожньо-транспортної пригоди /а.с.132-135/.

Вирішуючи питання про призначення покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття, визнання повністю вини, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Щодо особи обвинуваченого суд враховує зокрема те, що обвинувачений раніше не судимий, вину визнав повністю, характеризується позитивно, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, є особою пенсійного віку, раніше не притягувався до відповідальності за порушення правил дорожнього руху, тому суд призначає покарання в межах санкції статті та приходить до переконання про можливість виправлення і перевиховання обвинуваченого без ізоляції від суспільства і вважає, що покарання йому слід призначити у вигляді штрафу у розмірі двохста неоподаткованих мінімумів доходів громадян без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Під час підготовчого судового засідання представником потерпілої було заявлено цивільний позов до Управління житлово-комунального господарства Мелітопольської міської ради Запорізької області, за участі третіх осіб: ОСОБА_1 та ПрАТ «Страхова компанія «Оранта-Січ», в якому позивач просить стягнути з відповідача на її користь майнову шкоду у розмірі 55826,98 грн, моральну шкоду у розмірі 500000 грн та витрати, пов`язані з оплатою професійної правничої допомоги, у розмірі 4000 грн.

Вирішуючи питання про відшкодування шкоди, заподіяної злочином ОСОБА_2 , суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Обвинувачений ОСОБА_1 є співробітником Управління житлово-комунального господарства Мелітопольської міської ради Запорізької області та скоїв ДТП під час виконання своїх трудових обов`язків, тому Управління виступає в якості цивільного відповідача у даному кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 3 Конституції України особа, її життя та здоров`я, честь та гідність, недоторканність та безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє у ньому.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року, з подальшими змінами, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнала особа, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Так, потерпілій ОСОБА_2 діями обвинуваченого були спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження: закритий уламковий чрезвертельний перелом правої стегнової кістки зі зміщенням уламків, закритий внутрішньо-суглобовий лінійний перелом латерального мищелку лівої великогомілкової кістки зі зміщенням уламків.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 після дорожньо-транспортної пригоди тривалий час знаходилася на стаціонарному лікуванні, витрачала кошти на медичні обстеження та лікування, що підтверджується наданими суду копіями виписки з медичної картки хворого № 8913 травматологічного відділення від 14.06.2019, копіями платіжних документів /а.с.22-23, 25-60/. Отримані нею тілесні ушкодження мають довічні негативні наслідки, на даний час їй важко пересуватися, при цьому вона постійно відчуває біль при пересуванні.

Таким чином, внаслідок отриманих тілесних ушкоджень потерпіла ОСОБА_2 зазнала сильних фізичних та душевних страждань, пов`язаних з власною безпорадністю, відчуттям фізичного болю, погіршенням її фізичних здібностей, в результаті чого порушився звичний уклад її життя. Отримані потерпілою тілесні ушкодження до сих пір спричиняють їй фізичний біль та страждання, що викликає в неї душевні потрясіння та психічні переживання, що негативним чином відображається на її психоемоційному стані.

Відповідно до полісу № АМ/67778644 відповідальність Управління житлово-комунального господарства Мелітопольської міської ради Запорізької області була застрахована /а.с.119/.

Згідно листа ПрАТ «Страхова компанія «Оранта-Січ» ОСОБА_2 нарахована сума страхового відшкодування у розмірі 41837 грн, яка буде виплачена ОСОБА_2 після надання вироку суду для підтвердження настання цивільно-правової відповідальності водія транспортного засобу /а.с.183/.

Суд враховує, що потерпіла ОСОБА_2 перетинала дорогу в недозволенному місці, що суперечить вимогам розділу 4 Правил дорожнього руху, згідно яких пішоходи повинні переходити проїзну частину по пішохідних переходах; пішоходам забороняється: виходити на проїзну частину, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху

Відтак, з урахуванням всіх вище викладених обставин, даних про особу обвинуваченого, його відношення до вчиненого діяння та його наслідків, поведінки під час вчинення злочину, характеру негативних наслідків, викликаних його діями, глибини фізичних та душевних страждань потерпілої, як під час вчинення протиправного діяння відносно неї так і після, зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану потерпілої, а також часткове покриття витрат на лікування потерпілої за рахунок страхового відшкодування у розмірі 41837 грн, суд приходить до висновку про часткове задоволення цивільного позову ОСОБА_2 в частині стягнення майнової шкоди та моральної шкоди, і вважає необхідним стягнути з Управління житлово-комунального господарства Мелітопольської міської ради Запорізької області на її користь спричинену майнову шкоду в розмірі 13989,98 грн та моральну шкоду, заподіяну злочином, в розмірі 13000 грн.

Щодо витрат потерпілої на правничу допомогу суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову в цій частині, оскільки цивільним позивачем не надано акту виконаних робіт на підтвердження цих витрат.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Долю речових доказів по справі вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Також, у відповідності до ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню витрати на проведення судових експертиз: судово-медичної № 146 від 20.06.2019 в сумі 696 грн, судової інженерно-транспортної № 19-48 від 24.05.2019 у сумі 2512,16 грн, у відповідності до наданих розрахунків.

Керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі двохста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 гривень, без позбавленням права керувати транспортними засобами.

Стягнути з Управління житлово-комунального господарства Мелітопольської міської ради Запорізької області (ЄДРПОУ 25490034) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 , майнову шкоду в розмірі 13989,98 грн та моральну шкоду в розмірі 13000 грн.

Речові докази по кримінальному провадженню: автомобіль Citroen C-elysee реєстраційний номер НОМЕР_1 , переданий користувачу ОСОБА_1 - залишити ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (р/р UA098999980313010115000008009, одержувач: УК у Шевченківському районі м. Запоріжжя/Шевч./24060300, назва банку: Казначейство України (ЕАП), код банку: 899998, код ЄДРПОУ 38025367) витрати на проведення судових експертиз: судово-медичної № 146 від 20.06.2019 в сумі 696 грн, судової інженерно-транспортної № 19-48 від 24.05.2019 у сумі 2512,16 грн, а всього 3208,16 грн.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений. Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: