
Дата документу 15.09.2020
Справа № 334/5148/20
Провадження № 1-кс/334/1788/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2020 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі: слідчого судді Козлової Н.Ю., за участю секретаря Манюхіна О.О., слідчого Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області Дяченко В.А., прокурора Кочеткова О.О., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Козлова О.Ю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Ленінського райсуду м. Запоріжжя клопотання Слідчого СВ Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області Дяченко В.А. та матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42018080000000320 від 05 вересня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України про застосування запобіжного заходу підозрюваному:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Єрусалим, громадянину Йорданії, арабу, маючому вищу освіту, не працевлаштованому, одруженому, який має на утриманні неповнолітню дитину, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому.
встановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 10.02.2016 року призначено на посаду генерального директора ТОВ «Султан Табак», ЄРДПОУ 40267525, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 .
01.11.2017 року ОСОБА_1 , діючи в якості генерального директора ТОВ «Султан Табак», ЄРДПОУ 40267525, уклав договір зберігання №1711-02 з ТОВ «Агро-Союз-Термінал», ЄРДПОУ 33892463, зареєстрованого та фактично розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Слобожанське, вул. Нижньодніпровська, буд. 1.
За умовами вказаного договору та згідно акту приймання передачі №1 від 30.11.2017 року, ТОВ «Султан Табак», ЄРДПОУ 40267525, передало, а ТОВ «Агро-Союз- Термінал», ЄРДПОУ 33892463, прийняло на зберігання неферментовану (не переробленої) тютюнової сировини сорту «Вірджинія» категорії CB2F урожаю 2016 року загальною вагою 7300 кг на загальну суму 1 684 156,00 грн.
27.04.2018 року під час проведення позачергових загальних зборів учасників ТОВ «Султан Табак», ЄРДПОУ 40267525, було прийнято рішення, про звільнення ОСОБА_1 з 02.05.2018 року з посади генерального директора вказаного товариства, викладене у відповідному протоколі №4 позачергових загальних зборів учасників ТОВ «Султан Табак» , а в подальшому, комісією ТОВ «Султан Табак».
04.05.2018 року у було видано акт про знищення печатки підприємства старого зразка та виготовлення печатки нового зразка, згідно наказу №34к по вказаному товариству.
07.05.2018 року приблизно о 10 годинні 45 хвилині, ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Слобожанське, вул. Нижньодніпровська, буд. 1, безпосередньо на території ТОВ «Агро-Союз-Термінал», будучи обізнаним про те, що 27.04.2018 року рішенням позачергових загальних зборів учасників з 02.05.2018 року його звільнено з посади генерального директора ТОВ «Султан Табак» та умисно не повідомляючи про вказаний факт працівникам ТОВ «Агро-Союз-Термінал» діючи з метою протиправного викрадення майна ТОВ «Султан Табак» з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, використовуючи недійсну на той момент печатку ТОВ «Султан Табак», під власний підпис отримав неферментовану (не перероблену) тютюнової сировини сорту «Вірджинія» категорії CB2F урожаю 2016 року загальною вагою 7300 кг на загальну суму 1 684 156,00 грн., яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Тим самим, ОСОБА_1 шляхом вільного доступу, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, таємно викрав вказаний товар, який належить ТОВ ТОВ «Султан Табак» та розпорядився ним на власний розсуд, у зв`язку з чим, своїми протиправними діями, спричинив зазначеному товариству матеріальну шкоду в особливо великих розмірах на вказану суму.
01 вересня 2020 року під час проведення досудового розслідування у кримінальному проваджені № 42018080000000320, ОСОБА_1 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України. Допитаний в якості підозрюваного ОСОБА_1 вину у скоєному кримінальному правопорушенні не визнав.
З огляду на те, що пред`явлена ОСОБА_1 підозра у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а в ході досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5, ч. 1. ст.177 КПК України, слідчий вважає за необхідним клопотати перед слідчим суддею про застосування підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв`язку з тим, що без застосування даного запобіжного заходу, неможливо запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України та забезпечення покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків.
У судовому засіданні слідчий СВ Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області Дяченко В.А. наполягаючи на доводах, викладених у клопотанні та згідно з доданими суду матеріалами кримінального провадження просила суд застосувати ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання слідчого з підстав, викладених у ньому.
Підозрюваний ОСОБА_1 просив суд відмовити у задоволенні клопотання тому що він не скоював злочину та не має наміру ухилятися від органів досудового розслідування або суду та навпаки має намір доказати свою невинуватість в суді.
Захисник підозрюваного адвокат Козлов О.Ю. просив суд відмовити слідчому у задоволенні клопотання, оскільки ані слідчим ані прокурором не доведені ризики, передбачені ст..177 КПК України.
Захисник вважає, що посилання сторони обвинувачення що підозрюваний ОСОБА_1 буде впливати на свідків та перешкоджати досудовому слідству або суду є безпідставним.
Необґрунтованим на думку захисту є той факт, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду.
Захисник наполягає на тому, що у ОСОБА_1 є стійкі соціальні зв`язки, має місце реєстрації та місце постійного проживання.
Вислухавши пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, слідчий суддя вважаю що клопотання не підлягає задоволенню виходячи із наступного.
Пунктом 1 статті 5 Європейської конвенції з прав людини передбачено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
За змістом ст. ст. 131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В ході судового розгляду встановлено, що відомості про вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому злочину з кваліфікацією за ч.5 ст.185 КК України внесені до ЄРДР 05 вересня 2018 року за № 42018080000000320.
Подане до суду клопотання про обрання запобіжного заходу відповідає вимогам ст. ст.184,192 КПК України, погоджене з прокурором.
01 вересня 2020 року було складено повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_1 з вчиненням кримінального правопорушення.
Проте, суд взяв до уваги, що обираючи запобіжний захід - тримання під вартою, обмежує конституційні права і свободи особи, ще до визнання особи винуватою у скоєнні злочину, а запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим і найбільш суворим запобіжним заходом, який застосовується лише тоді, коли є всі підстави вважати, що інші менш суворі запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків і належної поведінки останнього.
Застосування запобіжного заходу з іншою метою не допускається.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
В ході судового розгляду ні прокурором ні слідчим не доведено, що: потреби досудового розслідування виправдовують найтяжчий ступінь втручання у права і свободи ОСОБА_1 шляхом застосування до нього тримання під вартою; існують обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України; існують обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; обставин, які характеризують особу підозрюваного та інше.
За таких обставин, ризик переховування від органів досудового слідства прокурором та слідчим не доведений, натомість повністю спростований доказами сторони захисту.
Доводи прокурора про те, що лише подальше тримання підозрюваного під вартою може забезпечити його належну процесуальну поведінку також є підтвердженими та належно обґрунтованими, оскільки з огляду на рішення Європейського суду ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку (Панченко проти Росії § 106) та зменшується зі збігом часу, проведеного під вартою (Ноймайстер проти Австрії §10), відсутність роботи не дає підстав вважати, що особа схильна до повторного вчинення злочинів (Сулаоя против Єстонії§ 64), а наявність серйозних підозр щодо участі у вчиненні тяжкого правопорушення та перспективу про значну міру покарання самі по собі не можуть бути виправданням тривалого попереднього ув`язнення (правова позиція в рішенні ЗСПА у справі «Адам`як проти Польщі».
Відповідно до вимог ст.9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані додержуватися вимог Конституції України, КПК України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
А виходячи з вищевказаних підстав, суд дійшов до висновку для відмови в задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 .
При цьому вважає, що пропорційним тому ступеню небезпеки, ризик якого існує у даному кримінальному провадженні, слід обрати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з покладенням на ОСОБА_1 обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63,129 Конституції України, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 183-184, 193, 197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя -
УХВАЛИВ:
Клопотання слідчого Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області Дяченко В.А., яке погоджене з прокурором Запорізької місцевої прокуратури №3 Запорізької області Кочетковим О.О. про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 1966 року народження - залишити без задоволення.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний час доби, а саме: з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступного дня за адресою: АДРЕСА_1
Покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обовязки: прибувати за кожною вимогою до суду чи слідчого; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт(паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Ухвала про застосування запобіжного заходу діє до 15 листопада 2020 року включно.
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту: негайно, після її оголошення, вручити підозрюваному; направити для виконання Олександрвського відділення Дніпровському відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області.
Ухвала слідчого-судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Суддя: Козлова Н. Ю.
Судове рішення № 91672569, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя) було прийнято 15.09.2020. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 334/5148/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: