Ухвала суду № 91672112, 21.09.2020, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/4683/20

1-кп/303/711/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2020 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

у складі: судді Носова В.В.,

за участю секретаря судового засідання Гузо Н.Н.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному 01.09.2019 року до ЄРДР за №12019070120001006 відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України

за участю сторін кримінального провадження:

з боку обвинувачення прокурора Стефанцова А.М.,

з боку сторони захисту обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Поповича В.І.,

інших учасників потерпілої ОСОБА_2 ,

В С Т А Н О В И В:

До Мукачівського міськрайонного суду надійшло кримінальне провадження внесене 01.09.2019 року до ЄРДР за №12019070120001006 відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

У підготовчому судовому засіданні учасники судового провадження вважали за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта.

В ході проведення підготовчого судового засідання в даному кримінальному провадженні, прокурором Ужгородської місцевої прокуратури Стефанцовим А.М. подано та підтримано клопотання про обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді у вигляді цілодобового домашнього арешту, яке мотивоване тяжкістю покарання, що загрожує в разі визнання його винним у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, існуванням визначених п.1, 3 та 5 ч.1 ст.177 КПК України ризиків.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечив щодо обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Разом із цим, просив суд обмежитись застосуванням запобіжного заходу нічною порою доби, так як він має бажання працевлаштуватися для отримання засобів як для власного існування, так і фінансової підтримки неповнолітньої доньки.

Захисник Попович В.І. підтримав позицію свого підзахисного. Зважаючи на викладені ОСОБА_1 обставини, а також зважаючи на відсутність в ході досудового розслідування претензій щодо поведінки останнього та виконання ним покладених на нього обов`язків, просив клопотання прокурора Стефанцова А.М. задоволити частково.

Потерпіла ОСОБА_2 не заперечила щодо застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічну пору доби.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт та долучений до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, приходить до наступного висновку.

Кримінальне провадження підсудне Мукачівському міськрайонному суду Закарпатської області, обвинувальний акт складено у відповідності до положень КПК України, підстав для закриття кримінального провадження судом під час підготовчого судового засідання не встановлено, відтак суд приходить до висновку про необхідність призначення провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_1 до судового розгляду.

Окрім цього, відповідно до вимог ст.314-1 КПК України, на підставі п.6 ч.3 ст.314 КПК України, слід доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь щодо особи обвинуваченого ОСОБА_1 .

Вирішуючи клопотання прокурора Стефанцова А.М. про обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу, суд приходить до наступного.

Так, ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він 31.08.2019 року близько 23 год. 00 хв., керуючи в стані алкогольного сп`яніння технічно справним автомобілем марки "ГАЗ 69 А", д.н.з. НОМЕР_1 , в салоні якого перебували пасажири ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , рухаючись із с. Синяк Мукачівського району, в напрямку кафе "Соната", що на вул. Духновича в смт. Чинадієво, по вул. Санаторна, за 55 метрів до перехрестя з вул. Терешкової у смт. Чинадієво Мукачівського району, не забезпечив безпеку дорожнього руху та грубо порушив вимоги п.п.1.2, 1.3, 1.5, 1.10, 2.3Б), 10.1, 12.1 ПДР України, при цьому під час руху не переконався у безпечності своїх дій, не вибрав безпечну швидкість та не врахував дорожню обстановку, в результаті чого втратив керованість та допустив занос з подальшим виїздом за межі дорожнього покриття у правий по ходу руху кювет.

В результаті настання вказаної ДТП, пасажир ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження що небезпечні для життя в момент їх спричинення у вигляді поєднаної тупої травми голови, грудної клітки, черева, що супроводжувалася закритою черепно-мозковою травмою, субарахноїдальні крововиливи, гемотораксом з права, забою легень, розриву правої легені, забою печінки, переломами ребер праворуч, перелом ключиці, що і виявилося безпосередньою причиною смерті. Вказані тілесні ушкодження відносяться до групи тяжких тілесних ушкоджень, та являються як такі, що небезпечні для життя в момент їх спричинення і з безпосередньою причиною настання смерті знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв`язку.

Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України - порушенні правил безпеки дорожнього дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, якщо вони спричинили смерть потерпілого.

Згідно з рішенням ЄСПЛ по справі «Москаленко проти України» №37466/04 від 20.08.2010 р. Європейський суд з прав людини зазначив, що орган судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачується. У цьому контексті ЄСПЛ нагадав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Також ЄСПЛ зазначив що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

З врахуванням вищенаведеного та того, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України, є тяжким злочином що, зважаючи на тяжкість покарання, яке може бути йому призначене у разі визнання винуватим, являється вагомим психологічним фактором, який може сприяти переховуванню ОСОБА_1 від суду, що свідчить про наявність ризику передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України.

При цьому, характер злочину в якому обвинувачується ОСОБА_1 , на який в клопотанні вказує прокурор при обґрунтуванні наявності ризику вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, та який полягає у вчиненні ДТП в стані алкогольного сп`яніння, що є свідченням зневажливого ставлення ОСОБА_1 до додержання вимог законодавства, не можу слугувати підтвердженням існування означеного ризику.

Наведений в клопотанні ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме щодо незаконного впливу ОСОБА_1 на свідків, жодним чином не обґрунтовано, а тому є безпідставним. При цьому судом, в ході проведення підготовчого судового засідання, було заслухано думку ОСОБА_2 , особи визнаної потерпілою в кримінальному провадженні, яка не заперечили щодо обмеження застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, нічною порою доби.

При вирішенні питання щодо доведеності обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту приходжу до наступного.

Так, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з його заборонами та обмеженнями, є другим по своїй суворості, після тримання під вартою, що є винятковим запобіжним заходом, та може бути застосований у разі, якщо прокурор, слідчий доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

При цьому в клопотанні прокурор Стефанцов А.М. жодним чином не обґрунтував неможливість застосування до ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, в тому числі щодо застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічну пору доби.

З врахуванням вищенаведеного, з метою надання можливості ОСОБА_1 реалізувати своє конституційне право на працю, а також зважаючи на те, що обвинувачений жодним чином не порушував, з моменту обрання щодо нього запобіжного заходу, по теперішній час умов та порядку перебування під цілодобовим домашнім арештом, сумлінно виконував покладені на нього процесуальні обов`язки, суд вважає за можливе обмежитись застосуванням відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічну пору доби.

З урахуванням вищезазначеного клопотання прокурора Стефанцова А.М. підлягає до часткового задоволення.

Керуючись ст. ст. ст. 176-178, 183, 314, 314-1, 316, 369, 371,372 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному 01.09.2019 року до ЄРДР за №12019070120001006 відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, у відкритому судовому засіданні на 14 год. 00 хв. 01 жовтня 2020 року.

Доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь щодо особи обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 .

Викликати для участі у судовому засіданні прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілу та свідків.

Клопотання прокурора Ужгородської місцевої прокуратури Стефанцова А.М. про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 - задоволити частково.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту без використання електронних засобів контролю до 18 листопада 2020 року.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов`язки:

- прибувати за першою вимогою суду;

- не залишати місце постійного проживання, а саме будинок АДРЕСА_1 , в період часу з 21 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. ранку, без дозволу суду.

Обов`язки покладаються на обвинуваченого ОСОБА_1 до 18 листопада 2020 року.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на Мукачівський ВП ГУНП в Закарпатській області.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Носов