Рішення № 91671298, 21.09.2020, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа №263/3691/20

Провадження №2-а/263/177/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2020 року місто Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Томіліна О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Київ, інспектора 3 роти 7 батальйону Управління патрульної поліції в м. Київ Лоєвського Олександра Івановича про скасування постанови серії ЕАК №223654 від 12.03.2020 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Управління патрульної поліції в м. Київ, інспектора 3 роти 7 батальйону Управління патрульної поліції в м. Київ Лоєвського Олександра Івановича про скасування постанови серії ЕАК №223654 від 12.03.2020 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

На обґрунтування позовних вимог зазначив, що 12.03.2020 відповідачем інспектором Лоєвським О.І. винесено стосовно нього постанову у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч.2 КУпАП. У постанові Відповідач стверджує, що позивач, керуючи транспортним засобом проїхав перехрестя на заборонний жовтий сигнал світлофора, чим порушив п.8.7.3.ПДР - порушення проїзду на заборонний жовтий сигнал, що забороняє рух і попереджає про наступну змину сигналів. Позивач зазначив, що постанова винесена безпідставно, оскільки він не виїжджав на перехрестя на заборонний жовтий сигнал світлофора, крім того, постанова винесена з істотним порушенням його прав, не відповідає обставинам справи та вимогам закону, а тому підлягає скасуванню. Вважає, що Відповідач, будучи поліцейським, не мав права використовувати прилад із функціями фото- та відеофіксації не у автоматичному режимі. Постанову винесено «на місці вчинення правопорушення» (просто на дорозі) та відразу після того, як правопорушення, нібито, було вчинено. За таких умов позивач не мав часу та, відповідно, фізичної можливості скористатися своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, зокрема, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися правовою допомогою тощо. До цього необхідно додати, що нескладання Відповідачем протоколу про адміністративне правопорушення не дало йому можливості навіть ніяким чином висловити свою незгоду із винністю у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки ніде, окрім протоколу, він свою позицію зафіксувати не зміг би. Ніякого пояснення Відповідачем у нього не відбиралося. У оскаржуваній постанові ніяким чином його пояснення або незгода із винністю у вчиненні адміністративного правопорушення не відображені. Тим більше позивач не міг подати клопотання, скористатися правовою допомогою за такої процедури. До постанови у справі про адміністративне правопорушення не долучено доказів, передбачених ст.251 КУпАП, а саме: протоколу у справі про адміністративне правопорушення, пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновку експерта, речових доказів тощо. За таких умов вважає, що постанову слід визнати такою, що її винесено без достатніх доказів.

Ухвалою суду від 26.03.2020 позовну заяву залишено без руху, надано час позивачеві для усунення недоліків.

09.04.2020 до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків, однак, усі недоліки усунуті не були, тому ухвалою суду від 15.04.2020 позовну заяву вдруге залишено без руху та надано час для усунення недоліків.

07.05.2020 до суду надійшла заява про усунення недоліків та уточнена позовна заява.

08.05.2020 ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Роз`яснено відповідачам право подати відзив на позов, а позивачу відповідь на відзив.

Відповідачі правом на подачу відзиву не скористалися.

У зв`язку із розглядом справи без повідомлення (виклику) сторін у спрощеному порядку, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Судом досліджуються саме представлені письмові докази на підтвердження та спростування тих обставин, на які посилається кожна з них, інших суду не представлено та про їх витребування перед судом не порушувалося клопотань.

Суд, вирішуючи питання, передбачені ст. ст. 9, 244 КАС України, виходить з такого.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно підпунктом «ґ» пункту 8.7.3. Правил дорожнього руху сигнали світлофора мають такі значення: жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.

Частиною 2 ст.122 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами тощо.

Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч.1,2 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У відповідності до ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Слід зауважити, що ст. 222 КУпАП зазначає, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема за порушення правил дорожнього руху зокрема за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Частина третя ст. 258 КУпАП передбачає, що працівник патрульної поліції може винести постанову на місці вчинення правопорушення. Проте, постанова не може бути винесена без розгляду адміністративної справи. Постанова щодо притягнення особи до відповідальності виноситься за результатами розгляду справи.

Відповідно до ст. 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: залишає постанову без змін, скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд, скасовує постанову і закриває справу, змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення.

Так, 12.03.2020 інспектором роти №7 батальйону №3 Управління патрульної поліції в м. Київ старшим лейтенантом поліції Лоєвським О.І. винесено постанову серії ЕАК № 2236154 у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

Відповідно до інкримінованого правопорушення, водій ОСОБА_1 12.03.2020 о 23:35 годині, керуючи транспортним засобом RENAULT ZOE, державний номер НОМЕР_1 , у м. Києві, проїхав вул. Юрія Іллєнка (Мельникова), 13, на заборонений жовтий сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3 «ґ» ПДР України - порушення проїзду на заборонний жовтий сигнал, що забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, належним чином не виконав свій обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.122 КУпАП, та відповідно наявність в діях останнього складу вказаного адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки відповідачем не були спростовані позовні вимоги та не надані докази для доведеності правомірності прийнятого ним рішення, під час притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Таким чином, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАК № 2236154 від 12.03.2020 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, підлягає скасуванню, а справа закриттю.

Керуючись ст.122 КУпАП, ст.ст. 9, 72-77, 241-246, 250, 251, 255, 293-295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Київ, інспектора 3 роти 7 батальйону Управління патрульної поліції в м. Київ Лоєвського Олександра Івановича про скасування постанови серії ЕАК №223654 від 12.03.2020 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №2236154 від 12.03.2020 інспектора 3 роти 7 батальйону Управління патрульної поліції в м. Київ Лоєвського Олександра Івановича про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Провадження по справі за постановою серії ЕАК №2236154 від 12.03.2020 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП, закрити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_1 .

Відповідач 1: Управління патрульної поліції в м. Київ, ЄДРПОУ 39856296, юридична адреса: м. Київ, вул. Народного Ополчення, 9.

Відповідач 2: Інспектор 3 роти 7 батальйону Управління патрульної поліції в м. Київ Лоєвський Олександр Іванович, робоча адреса: м. Київ, вул. Народного Ополчення, 9.

Суддя О.М.Томілін