Рішення № 91671222, 17.09.2020, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

17.09.2020 227/2458/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2020 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді - Левченка А.М.,

за участі:

секретаря судового засідання - Михайловської Т.П.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - Стогнія Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Добропілля цивільну справу № 227/2458/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» ВСП «Шахтоуправління «Добропільське» про відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ

13 червня 2020 року позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК«Добропіллявугілля» ВСП «Шахтоуправління «Добропільське», про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, яку позивач оцінив у 65 000, 00 гривень.

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що з червня 09 липня 1997 року по 03 березня 2016 року працював прохідником 5 розряду підземного у ТОВ «ДТЕК«Добропіллявугілля» ВСП «Шахтоуправління «Добропільське». Під час перебування у трудових відносинах отримав професійне захворювання: хронічний бронхіт ІІ ст., фаза затихаючого загострення, прикореневий і нижньодольовий пневмофіброз, ЛН І-ІІ ст.; хронічна радикулопатія L5, S1 зліва в стадії затихаючого загострення з помірними статико-динамінчими порушеннями і больовим компонентом.

28.02.2018 року МСЕК позивачу встановлено безстроково по сукупності двох професійних захворювань 65% втрати працездатності на ІІІ групу інвалідності.

Ушкодження здоров`я позивачу заподіяні, насамперед, фізичний біль, і душевні страждання. Ушкодження здоров`я призвело до порушення його особистих немайнових прав, таких як, право на охорону здоров`я, на безпечну працю. У зв`язку з захворюванням цілком порушена нормальна життєдіяльність позивача, який з 2015 року майже постійно знаходився на лікуванні, та продовжує періодично проходити курс лікування. В наслідок захворювань у позивача постійна нехватка повітря, останній не можу навіть трохи хвилюватись, так як відразу відчуває задуху, що дуже засмучує та лякає позивача. Професійні захворювання, яке він отримав від умов праці на виробництві, залишили для його здоров`я невиліковні наслідки, він відчуває постійний біль в грудях, задуху при пересуванні, приступи ускладненого дихання вранці та у вечері, слабкість в тілі, у зв`язку з чим зовсім відмовився від пересування на далекі відстані, при зміні погоди задихається, постійно приймає ліки. Окрім проблем з легенями позивач не може позбавитись постійного білю в спині та лівій нозі. У позивача з`явилося відчуття страху, що його здоров`я ніколи повністю не відновиться. На сьогодні його стан погіршується, що підтверджено безстроковою довідкою МСЕК від 28.02.2018 року. Безліч професійних захворювань, яке він отримав від умов праці на виробництві, залишили для його здоров`я невиліковні наслідки. Після захворювань позивач не може виконувати певні види робіт у побуті, тому вся важка праця лягла на дружини. Позивач зазнав обмежень у спілкуванні із знайомими, та друзями. Після встановлення у 2016 році лікарями професійного захворювання позивач обмежений у працевлаштуванні, що також негативно впливає на нього.

Ухвалою суду від 23 червня 2020 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 13 серпня 2020 року, після відкриття провадження, позов залишено без руху.

Ухвалою суду від 14 серпня 2020 року продовжено розгляд справи.

Ухвалою суду від 17 вересня 2020 року, яку постановлено без виходу суду до дарчої кімнати, відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про врегулювання спору за участі судді.

Ухвалою суд від 17 вересня 2020 року відмовлено в задоволенні клопотань відповідача про залучення до участі у справі третьої особи та про витребування доказів.

Відповідачем було подано відзив на позовну заяву зі змісту якого вбачається, що представник відповідача позовні вимоги не визнає у повному обсязі та зазначає, що відповідно до особової картки позивача останній дійсно працював на ТОВ ДТЕК «Добропіллявугілля» з 01.11.2011 року по 03.03.2016 року. Разом із тим, за період праці позивач фактично був відсутній на робочому місці на протязі 1 року 9 місяців і 3 днів, оскільки використав 282 календарних днів відпустки та 112 днів перебував на лікарняному. За результатами проведення щорічних медичних оглядів за період з 2012 року по 2015 рік позивач визнавався придатним до роботи в підземних умовах. Таким чином, позивач не надавав достовірної інформації про динаміку захворювань, не вживав заходів щодо лікування захворювань на ранніх стадіях, не звертався до лікувальних закладів щодо лікування, усунення захворювань. Представник відповідача вважає незрозумілою позицію позивача, стосовно не пред`явлення вимог до роботодавця ДП «Добропіллявугілля», на якому останній працював та фактично міг початися розвиток професійного захворювання, а також до лікувального закладу, який несвоєчасно включає хворих до диспансерної групи нагляду.

Також, зазначає, що позивач в даному випадку, не надав доказів, які б свідчили про те, що внаслідок протиправних дій відповідача йому було завдано моральну шкоду, не надав висновків медичних установ про встановлення факту завдання моральної шкоди та саме - ступеню її заподіяння. Окрім того до позовної заяви не було долучено розрахунку розміру заподіяної моральної шкоди. Вважає, що розмір моральної шкоди заявлений позивачем є непідтвердженим, необґрунтованим та суттєво завищеним, що не відповідає засадам розумності, виваженості і справедливості.

Позивач та представник позивача у судовому засіданні заявлені вимоги підтримали у повному обсязі, надали пояснення аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав та просив суд відмовити в його задоволенні, мотивуючи свою позицію тими ж самими обставинами, які зазначені у відзиві на позовну заяву.

Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених вимог, дослідивши матеріали справи і докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 06.07.1994 року позивача було прийнято учнем слюсаря-ремонтника на поверхні у шахті до ДП «Добропіллявугілля» ВП «Шахта «Добропільська»; 14.08.1995 року переведено учнем гірника підземного з повним робочим днем в шахті; 09.07.1997 року переведений прохідником підземним 5 розряду з повним робочим днем в шахті. На підставі наказу Міністерства Вугільної промисловості № 50 від 07 лютого 2011 року, наказу ТОВ «ДТЕК «Добропіллявугілля» № 45 від 24 жовтня 2011 року 01 листопада 2011 року ДП «Добропіллявугілля» реорганізовано через приєднання до орендаря ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля», на базі відокремленого підрозділу «Шахта «Добропільська» створено і розпочато роботу ВСП ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» «Шахта «Добропільська». Дія трудового договору продовжена відповідно до ст. 36 КЗпП.

02 липня 2012 року ВСП «Шахта «Добропільська» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» об`єднана з ВСП «Шахта «Білицька» ТОВ «ДТЕК «Добропіллявугілля», ВСП «Шахта «Алмазна» ТОВ «ДТЕК «Добропіллявугілля», в ВСП «Шахтоуправління «Добропільське» ТОВ «ДТЕК «Добропіллявугілля» на підставі наказу ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» № 75 від 28.03.2012 року, що підтверджується записами у трудовій книжці серії НОМЕР_1 виданої на ім`я позивача.

03.03.2016 року ОСОБА_1 звільнено на підставі п.2 ст.40 КЗпП України за станом здоров`я, про що у трудовій книжці зроблено запис № 10.

Згідно долученої до матеріалів справи копії Акту №3 від 09 березня 2016 року розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання, затвердженого Головним державним санітарним лікарем м. Добропілля, Олександрівського та Добропільського районів 09 березня 2016 року позивач, за період роботи на шахті «Добропільська» ВСП «Шахтоуправління «Добропільське» ТОВ «ДТЕК «Добропіллявугілля» піддавався впливу несприятливих виробничих факторів.

Діагноз: хронічний бронхіт ІІ ст., фаза затихаючого загострення, прикореневий і нижньодольовий пневмофіброз, легенева недостатність І-ІІ ст.; хронічна радикулопатія L5, S1 зліва в стадії затихаючого загострення з помірними статико-динамінчими порушеннями і больовим компонентом.

Динаміка професійного захворювань почалася з кінця 2015 року.

З копії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 0869450 від 28.02.2018 року, вбачається що ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності з профзаховюрвання та 65% втрати працездатності безстроково.

До матеріалів справи долучено виписку № 6793 з медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_1 , з якого вбачається перебування у період з 21.10.2015 по 02.11.2015 у стаціонарі КЗОЗ ДЛІЛ м. Добропілля з діагнозом - загострення хронічного п/кр радикуліта з вираженим больовим, м/тонічними симптомами, лівостороннім горішковим Л5-S1 с-мом, вираженими статико-динамічними порушеннями функціями хребта та ходьби. Остеохондроз поперекового відділу протрузії м/п диску Л4-Л5.

В період з 11.01.2016 року по 25.01.2016 року (виписка №12) позивач перебував на стаціонарному лікуванні в Клініці професійних захворювань ДУ «Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України» з діагнозом: хронічний бронхіт ІІ в фазі затихаючого загострення, прикореневий і нижньодольовий пневмофіброз, ЛН І - ІІ ст. - захворювання професійне, встановлено вперше. Хронічна радикулопатія L5, S1 зліва в стадії затихаючого загострення з помірними статико-динамінчними порушеннями і больовим компонентом - захворювання професійне, встановлене вперше.

В матеріалах справи також міститься виписка №1569 з медичної картки хворого ОСОБА_1 , з якого вбачається перебування у період з 11.09.2017 року по 21.09.2017 року на лікуванні КЗОЗ ДЛІЛ м. Добропілля з професійним захворюванням.

Згідно виписки з медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_1 № 7187, вбачається перебування у період з 19.10.2017 по 28.10.2017 у стаціонарі КЗОЗ ДЛІЛ м. Добропілля з діагнозом - хронічна вертеброгенна радикулопатія з вираженим больовим, м`язово-тонічним, лівобічним корінцевим L5-S1 синдромом, з вираженими статико-динамічними порушеннями функції хребта та ходи, стадія загострення. Остеохондроз поперекового відділу хребта, протрузії між хребцевого диску L4-L5. Хронічний бронхіт ІІ ст. у фазі ремісії. Прикореневий нижньодольовий пневмосклероз. ЛН І-ІІ ст.

Відповідно до виписки з медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_1 № 8473, вбачається перебування у період з 11.12.2017 року по 26.12.2017 року у стаціонарі КЗОЗ ДЛІЛ м. Добропілля з діагнозом - хронічний бронхіт ІІ, фаза загострення, прикореневий та нижньодольовий пневмофіброз, легенева недостатність І-ІІ ст. Захворювання професійне. Хронічна радикулопатія L5, S1 зліва з помірними статико-динамічними порушеннями та больовим синдромом. Захворювання професійне.

Згідно виписки №685 стаціонарного хворого ОСОБА_1 , вбачається перебування у період з 30.01.2018 року по 08.02.2018 року у стаціонарі КЗОЗ ДЛІЛ м. Добропілля з діагнозом - хронічна вертеброгенна попереково-крижова радикулопатія з вираженим больовим, м`язово-тонічним, лівобічним корінцевим L5-S1 синдромами, з вираженими статико-динамічними порушеннями функції хребта та ходи, стадія загострення. Остеохондроз поперекового відділу, протрузії між хребцевого диску L4-L5. Хронічний бронхіт ІІ ст. у фазі ремісії. Прикореневий нижньодольовий пневмосклероз. ЛН І-ІІ ст.

Відповідно до ст. 43 Конституції України держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

У статті 16 Конвенції Міжнародної організації праці від 22 червня 1981 року № 155 передбачено, що від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення безпечності робочих місць, механізмів, обладнання та процесів, які перебувають під їхнім контролем, і відсутності загрози здоров`ю з їхнього боку. Від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення відсутності загрози здоров`ю з боку хімічних, фізичних та біологічних речовин й агентів, які перебувають під їхнім контролем, тоді, коли вжито відповідних захисних заходів. Від роботодавців повинно вимагатися надавати у випадках, коли це є необхідним, відповідні захисні одяг і засоби для недопущення настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, загрози виникнення нещасних випадків або шкідливих наслідків для здоров`я.

Згідно з частинами першою та третьою статті 13 Закону України «Про охорону праці`роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Відповідно до вимог ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

Згідно ст. 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Частиною першою ст. 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України в «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»№ 4 від 31 березня 1995 року роз`яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Як вбачається з акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 09 березня 2019 року, професійне захворювання у ОСОБА_1 виникло у зв`язку з тривалим впливом на потерпілого несприятливих виробничих факторів (пил, шум, параметри мікроклімату), переміщення вантажу в межах робочого місця. Отже, роботодавець допустив перевищення гранично допустимого рівня концентрації небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища, що є порушенням ст. 153 КЗпП України та ст. 13 Закону України «Про охорону праці».

Посилання представника відповідача на тривалу роботу позивача в шкідливих умовах ДП «Добропіллявугілля», де фактично міг початися розвиток професійного захворювання, суд не приймає до уваги, оскільки Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання встановлено та підтверджено наявність шкідливих умов праці також і під час роботи у ВСП «Шахтоуправління «Добропільське» ТОВ «ДТЕК «Добропіллявугілля».

Крім того, наказом Міністерства вугільної промисловості України від 7 лютого 2011 року № 50 «Про припинення діяльності ДП «Добропіллявугілля» на підставі договору оренди від 22.12.2010 року цілісного майнового комплексу державного підприємства «Добропіллявугілля», укладеного між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області як орендодавцем та ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля», як орендарем, припинено діяльність ДП «Добропіллявугілля», цілісний майновий комплекс якого передано в оренду шляхом приєднання до орендаря ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля». Пунктом 5 зазначеного вище наказу встановлено,що ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» є правонаступником усіх прав та обов`язків ДП «Добропіллявугілля»

Як зазначено в пункті 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, відповідно до статей 23, 1167 ЦК України, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричинюють йому моральні та фізичні страждання.

Надані позивачем докази повною мірою вказують, що ушкодження здоров`я відбулося при виконанні ним трудових обов`язків, що у свою чергу призвело як до фізичних, так і до моральних страждань. Втрата працездатності призвела до обмеження його можливості вести активний спосіб життя, вільно спілкуватися, внаслідок чого останній змушений прикладати додаткові зусилля для організації свого життя.

Суд не може погодитись із запереченнями представника відповідача, який вважає не доведеним позивачем факт заподіяння моральної шкоди, оскільки згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року "Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" роз`яснено, що моральна шкода може складатися зокрема з моральних переживань у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного способу життя, при настанні інших негативних наслідків, що має місце в цьому випадку, тому що всі зазначені обставини в позивача наступили саме у результаті втрати професійної працездатності, внаслідок професійних захворювань.

З врахуванням викладеного, суд вважає законними та обґрунтованими вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди, так як внаслідок отриманого професійного захворювання на виробництві останньому заподіяні фізичний біль і душевні страждання. Ушкодження здоров`я призвело до порушення його особистих немайнових прав, таких як, право на охорону здоров`я, на безпечну працю. Все це призвело до порушення його звичного образу життя та вимагає від позивача додаткових зусиль для організації свого життя, що належним чином має бути компенсовано.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд керується принципом розумності та справедливості, приймає до уваги стан здоров`я позивача, втрату професійної працездатності, інвалідність, вину підприємства в заподіянні шкоди, характер та об`єм його фізичних, душевних, психічних страждань від одержаного профзахворювання, втрату можливості його трудової та соціальної реабілітації, що призвело до значних тяжких змін життєвих зв`язків, а саме 65 % втрати професійної працездатності, істотність вимушених змін в життєвих стосунках, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 35 000,00 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди.

Керуючись ст.ст. 263-265, 273 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ

Цивільний позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» в особі ВСП «Шахтоуправління «Добропільське» про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» ВСП «Шахтоуправління «Добропільське» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 35 000,00 грн. (тридцять п`ять тисяч гривень).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач - ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» ВСП «Шахтоуправління «Добропільське», адреса: Донецька область, м. Добропілля, пр. Шевченка, 2.

Повний текст рішення суду складений 21.09.2020 року.

Суддя А.М. Левченко

17.09.2020