Рішення № 91670581, 15.09.2020, Тиврівський районний суд Вінницької області

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

"15" вересня 2020 р. 145/159/20

2/145/353/2020

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого Ратушняка І. О.

за участі секретаря Тихої О.Н.,

представника позивача Оверковського К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Тиврів справу за позовом ОСОБА_1 до Тиврівського районного відділу ДВС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) про зняття арешту, третя особа на стороні позивача, без самостійних вимог, - ОСОБА_2 ,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому вказує, що рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 02.06.2010 року по справі № 2-1972/2010 позов ПАТ «Райффайзен банк Аваль» було задоволено та стягнуто з неї суму заборгованості в розмірі 518702,23 грн та 1820 грн судових витрат.

На виконання даного рішення Ленінським районним судом м. Вінниці, правонаступником якого є Вінницький міський суд Вінницької області, 08.09.2010 року було видано виконавчий лист №2-1972 про стягнення коштів з ОСОБА_1 в розмірі 520522.23 грн.

Ухвалою Вінницького міського суду від 02.10.2019 року у справі №127/2-1972/2010 було замінено стягувана Публічне акціонерне товариство «Райффайзен банк аваль» (01011, м. Київ. вул. Лєскова, 9) його правонаступником ОСОБА_2 , ІНН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , у всіх виконавчих провадженнях щодо виконання виконавчого листа №2-1972, виданого 08.09.2010 року Ленінським районним судом м. Вінниці.

За час перебування виконавчого листа на виконанні у Тиврівському ВДВС на майно боржника ОСОБА_1 було накладено ряд арештів.

В зв`язку із відсутністю боргу у боржника ОСОБА_1 перед стягувачем ОСОБА_2 , остання 24.12.2019 року звернулась до відповідача зі заявою про прийняття вищевказаної ухвали до виконання, закінчити всі вищевказані виконавчі провадження та проханням зняти наявні арешти, про що повідомити письмово.

Також, відповідачу було надано ухвалу Вінницького міського суду від 05.12.2019 року (справа №127/2-1972/2010), якою було визнано вищевказаний виконавчий лист №2-1972, виданий 08.09.2010 року Ленінським районним судом м. Вінниці про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 таким, що не підлягає виконанню.

Однак на сьогодні арешти не зняті, жодних дій не вчинено, відповідь на заяву не надходила.

Просить зобов`язати Тиврівський районний відділ державної виконавчої служби Центрально-західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Хмельницький) (вул. Тиверська, 53, Тиврів, Вінницька область, 23300; код ЄДРПОУ 34988545) зняти всі арешти, накладені стосовно ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_2 ) на підставі:

ВП №29944588, Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 28.11.2011 року, номер запису про обтяження 12780361;

ВП №48205622, Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 29.10.2015 року, номер запису про обтяження 11815922 (спеціальний розділ);

ВП №53877365, Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 05.05.2017 року, номер запису про обтяження 30921127.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав, просить позов задоволити.

Представник Тиврівського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Хмельницький) в судове засідання не з`явився, хоч про розгляд справи повідомлений у встановленому законом порядку, заяви про відкладення розгляду справи, про слухання справи у його відсутності до суду не надходило.

Третя особа на стороні позивача без самостійних вимог ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, подала суду заяву, в якій просить справу розглянути у її відсутності, позов задоволити.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню, зокрема, у разі скасування або визнання нечинним рішення на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження нестягнення основної винагороди приватним виконавцем, повернення виконавчого документу до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Відповідно до п.п. 19. 21 розділу 3 Інструкції затвердженої наказом Мін`юсту "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень" № 512/5 від 02.04.2012 року (із змінами), у день встановлення факту відсутності заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів виконавець зобов`язаний винести постанову про скасування заходів примусового виконання.

Закінчення виконавчого провадження здійснюється за наявності підстав та в порядку визначеному в статті 39 Закону«Про виконавче провадження».

Відповідно до абз. 2 п.15. роз. 7 Інструкції, затвердженої наказом Мін`юсту "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень" №512/5 від 02.04.2012 року (із змінами), у разі, якщо завершене виконання провадження знищено у зв`язку із закінченням строку його зберігання, виконавець вживає заходів щодо відновлення матеріалів виконавчого провадження за допомогою відомостей автоматизованої системи виконавчого провадження та інших документів, інформації, одержаних ним, у тому числі від сторін виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до ст. 317 Цивільного кодексу України, власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованого Верховною Радою України 17.07.1997 року (Закон №475/97-ВР), визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Судом встановлено, що рішенням по справі № 2-1972/2010 Ленінського районного суду м. Вінниці від 02.06.2010 року позов ПАТ «Райффайзен банк Аваль» було задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 суму заборгованості в розмірі 518702,23 грн. та 1820 грн. судових витрат.

На виконання даного рішення Ленінським районним судом м. Вінниці, правонаступником якого Вінницький міський суд Вінницької області, 08.09.2010 року було видано виконавчий лист №2-1972 про стягнення коштів з ОСОБА_1 в розмірі 520522.23 грн.

Ухвалою Вінницького міського суду від 02.10.2019 року справа №127/2-1972/2010 було замінено стягувача Публічне акціонерне товариство «Райффайзен банк аваль» (01011, м. Київ. вул. Лєскова, 9) його правонаступником ОСОБА_2 у всіх виконавчих провадженнях щодо виконання виконавчого листа №2-1972, виданого 08.09.2010 р. Ленінським районним судом м. Вінниці.

За час перебування виконавчого листа на виконанні у Тиврівському ВДВС на майно боржника ОСОБА_1 було накладено ряд арештів:

ВП №29944588, Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 28.11.2011 року, номер запису про обтяження 12780361;

ВП №48205622, Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 29.10.2015 року, номер запису про обтяження 11815922 (спеціальний розділ);

ВП №53877365, Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 05.05.2017 року, номер запису про обтяження 30921127.

Ухвалою Вінницького міського суду від 05.12.2019 року (справа №127/2-1972/2010) було визнано вищевказаний виконавчий лист №2-1972, виданий 08.09.2010 року Ленінським районним судом м. Вінниці про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 таким, що не підлягає виконанню.

Враховуючи викладене, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 81, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 317, 321 ЦК України, ст.ст. 40, 59 Закону України "Про виконавче провадження",

ухвалив :

Позов задоволити повністю.

Зобов`язати Тиврівський районний відділ державної виконавчої служби Центрально-західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Хмельницький) (вул. Тиверська, 53, Тиврів, Вінницька область, 23300; код ЄДРПОУ 34988545) зняти всі арешти, накладені стосовно ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_2 ) на підставі:

ВП №29944588, Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 28.11.2011 року, номер запису про обтяження 12780361;

ВП №48205622, Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 29.10.2015 року, номер запису про обтяження 11815922 (спеціальний розділ);

ВП №53877365, Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 05.05.2017 року, номер запису про обтяження 30921127.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем до Тиврівського районного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Вінницького апеляційного суду через Тиврівський районний суд протягом 30 днів з дня складання рішення в повному обсязі, тобто з 18 вересня 2020 року.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено в день його складання або проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу на рішення буде подано протягом 30 днів з дня отримання повної копії судового рішення.

Суддя І.О.Ратушняк