Постанова № 91667804, 21.08.2020, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/15457/20

Провадження №: 1-кс/752/6508/20

У Х В А Л А

21.08.2020 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва Чередніченко Н.П., з участю секретаря Миколенко Т.С., прокурора Лебеженка М.О., адвоката Голубка М.В., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва, внесене в кримінальному провадженні № 12019100000001076 від 24.09.2019, клопотання слідчого в ОВС СУ ГУ НП у м. Києві Василевського О.Ф., погоджене прокурором віддлу прокуратури міста Києва Лебеженком М.О., про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч 2 ст. 307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

слідчий в ОВС СУ ГУ НП у м. Києві Василевський О.Ф. за погодженням прокурора віддлу прокуратури міста Києва Лебеженка М.О., звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч 2 ст. 307 КК України, ОСОБА_1 .

Клопотання мотивоване тим, що в кримінальному провадженні встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і в обґрунтування тримання під вартою ОСОБА_1 покладається необхідність запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, продовжувати вчиняти злочини у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, з урахуванням того, що останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання в виді позбавлення волі на строк до десяти років. Запобігти вказаним вище ризикам та виконанню завдань кримінального провадження неможливо шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу відносно підозрюваного.

Вислухавши обґрунтування прокурора, думку підозрюваного та його захисника, які заперечили проти задоволення клопотання та просили обрати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, дослідивши матеріали, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя вважає необхідним задовольнити клопотання, виходячи з наступного.

24.09.2019 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019100000001076 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України.

20.08.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Також встановлено, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах. Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні дані є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч 2 ст. 307 КК України.

При цьому, слідчим суддею приймаються до уваги як доведені прокурором обставини, якими слідчий обґрунтовує на підставі ст. 177 КПК України наявність ризиків, викладених у клопотанні.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , слідчим суддею враховуються дані, що характеризують особу підозрюваного, зокрема, те, що останній не працює, одружений, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, має постійне місце реєстрації та проживання.

Однак, слідчий суддя вважає, що наведені доводи не можуть свідчити на користь зменшення встановлених ризиків та запобігти іншим способам неналежної процесуальної поведінки підозрюваного.

При вирішенні питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя відповідно до вимог ст. 178 КПК України в сукупності із вищевказаними обставинами враховує вагомість наявних доказів про вчинення останнім інкримінованого йому кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється; характер та обставини вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу підозрюваного, його соціальних зв`язків та приходить до висновку про відсутність достатніх стримуючих факторів, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам запобігти, передбаченим ст. 177 КПК України ризикам.

Враховуючи наведене, оцінюючи в сукупності всі обставини, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню та до підозрюваного ОСОБА_1 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Задовольняючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом враховуються вимоги ст. 183 КПК України, відповідно до якої при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно визначати розмір застави, з урахуванням обставин кримінальних правопорушень, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваного у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З 01.07.2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2118 грн.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідної до якої розмір застави повинен визначатись тим ступенем довіри, при якому втрата застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

З урахуванням всіх обставин даного кримінального провадження, характеру вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку визначити розмір застави підозрюваному ОСОБА_1 в межах 60 розмірів мінімальної заробітної плати, що становить 127080,00 гривень, оскільки вважаю, що саме такий розмір застави здатний забезпечити виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків та виконання завдань кримінального провадження.

З урахуванням викладеного, а також тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , даних про його особу та керуючись вимогами ст. ст.177, 178, 182, 183, 184 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, що підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, строком на 60 днів, тобто до 18.10.2020 включно.

Визначити ОСОБА_1 заставу, що становить 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 127080,00 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Голосіївського районного суду м. Києва за наступними реквізитами: отримувач - ТУДСАУ в м. Києві, ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р UА128201720355259002001012089, призначення платежу - застава.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави наступні обов`язки:

-прибувати до дослідчого, прокурора, із встановленою періодичністю;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу прокурора, суду;

-повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на депозитний рахунок Голосіївського районного суду м. Києва, має бути наданий уповноваженій особі місця попереднього ув`язнення.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена особа місця попереднього ув`язнення негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з під варти та повідомити усно і письмово прокурора та слідчого суддю Голосіївського районного суду м. Києва Чередніченко Н.П.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Контроль за виконання ухвали покласти на прокурора в кримінальному провадженні.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п"яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: