Ухвала суду № 91665949, 17.09.2020, Балаклійський районний суд Харківської області

УХВАЛА Іменем Україним. Балаклія 17 вересня 2020 рокуСправа №610/250/20 1-кп/610/117/2020 Кримінальне провадження №12019220190001054

Балаклійський районний суд Харківської області у складі:

головуючий – суддя Купін В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Денисової В.С.,

прокурора Кривича І.В.,

потерпілого ОСОБА_1 ,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

захисника – адвоката Корнієнко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, -

установив:

У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 заявив клопотання про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_2 у зв`язку з дійовим каяттям на підставі ст.45 КК України. При цьому посилався на те, що ним був поданий цивільний позов на суму 128607,22 грн. ОСОБА_2 відшкодував йому шкоду у розмірі 27500 грн та 3607,22 грн на лікування. Від іншої суми заявленої у позові від 03.02.2020 на суму 97500 він відмовляється. Також зазначив, що вони ОСОБА_2 примирилися, претензій до нього потерпілий не має.

Також захисником обвинуваченого адвокатом Корнієнко Н.В. було заявлено клопотання про закриття вказаного кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч.1 ст.286 КК України у зв`язку з дійовим каяттям за ст.45 КК України. При цьому посилалась на те, що свою вину у вчиненому кримінальному проступку обвинувачений визнав, щиро кається, має на утриманні двох малолітніх дітей, на яких сплачує аліменти, за місцем проживання характеризується задовільно. Обвинувачений вперше вчинив кримінальне правопорушення невеликої тяжкості, щиро кається у вчиненому, не затягував слідство, активно допомагав встановленню істини по справі, відшкодував витрати на лікування потерпілого у сумі 3654 грн та моральну шкоду у сумі 27500 грн. Попросив вибачення у потерпілого, який не має до обвинуваченого ніяких претензій.

Крім того, потерпілим ОСОБА_1 заявлено клопотання про скасування ухвали слідчого судді від 01.11.2019 про арешт майна мопеду «HONDA SH» «PGH-FL FUEL ingection» у зв`язку з відсутністю вимог, на підставі яких був накладений арешт та необхідністю знаходження мопеда на спеціальному майданчику тимчасового затримання транспортних засобів, необхідність арешту майна відпала.

Обвинувачений та захисник своє клопотання про закриття кримінального провадження підтримали, проти задоволення клопотання потерпілого не заперечували.

Потерпілий свої клопотання про закриття кримінального провадження та про скасування ухвали слідчого судді про арешт майна підтримав, проти задоволення клопотання захисника обвинуваченого не заперечував.

Прокурор проти задоволення цих клопотань не заперечував.

Заслухавши думку прокурора, пояснення обвинуваченого та його захисника, а також потерпілого, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.2 ст.284 КПК України Кримінальне провадження закривається судом:1) у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності; 1-1) з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті; 1-1) з підстави, передбаченої пунктом 3-частини першої цієї статті; 2) якщо прокурор відмовився від підтримання державного обвинувачення, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом; 3) досягнуто податковий компроміс у справах про кримінальні правопорушення, передбачені статтею 212 Кримінального кодексу України, відповідно до підрозділу 9-1розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

Частиною 1 ст.285 КПК України визначено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Потерпілий та захисник просять закрити справу та звільнити обвинуваченого за ст.45 КК України.

Відповідно до ст.45 КК України, особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення кримінального правопорушення щиро покаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Умовою звільнення особи від кримінальної відповідальності є вчинення нею певного кримінального правопорушення.

Підставою такого звільнення може бути певна поведінка особи після вчинення кримінального правопорушення, яку держава заохочує (зокрема дійове каяття).

При вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд повинен переконатися, що діяння, інкриміноване особі, дійсно мало місце, що воно містить склад кримінального правопорушення і особа винна в його вчиненні, а також, що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені Кримінальним кодексом України.

Дійове каяття полягає в тому, що після вчинення злочину особа щиро покаялась, активно сприяла його розкриттю та повністю відшкодувала завдані збитки або усунула заподіяну шкоду. Відсутність хоча б однієї із зазначених складових дійового каяття виключає звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 45 КК України.

Щире розкаяння характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні, висловлює щирий жаль з приводу вчиненого та щире бажання виправити ситуацію, що склалася.

Активним сприянням розкриттю злочину може бути надання особою органам досудового розслідування будь-якої допомоги в установленні обставин справи, які до цього були їм невідомі.

Повне відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди полягає в добровільному задоволенні винним або іншими особами, зокрема батьками чи близькими родичами, обґрунтованих претензій потерпілого щодо відшкодування заподіяної кримінальним проступком матеріальної та моральної шкоди, загладжуванні її в інший спосіб, наприклад, шляхом прилюдного вибачення тощо.

У клопотаннях потерпілий за захисник обвинуваченого посилались на те, що ОСОБА_2 не затягував слідство, активно допомагав встановленню істини по справі, відшкодував витрати на лікування у сумі 3654 грн та моральну шкоду потерпілому у сумі 27500 грн.

Натомість під час судового розгляду справи обвинувачений частково визнавав позов потерпілого. Подія ДТП сталась 30.10.2019, в суді справа перебуває з 28.01.2020. При цьому як вбачається із матеріалів справи, позовна заява потерпілого про стягнення матеріальної шкоди у сумі 28607,22 грн та моральної шкоди – 100000 грн надійшла до суду 03.02.2020, проте із квитанції та розписок наданих обвинуваченим, відшкодовувати шкоду він почав лише з березня 2020 року. Крім того, доказів повного відшкодування шкоди суду не надано.

Не сплачені проведені у справі експертизи.

Суду не надано жодного доказу наявності активної поведінки обвинуваченого щодо розкриття кримінального правопорушення на стадії досудового розслідування.

З огляду на викладене, хронологія та послідовність дій обвинуваченого вказують на відсутність дійового каяття, активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення і повного відшкодування завданих ним збитків або усунення заподіяної шкоди. Неперешкоджання слідству є обов`язком підозрюваного, а доказів саме активної допомоги встановленню істини по справі, суду не надано, відшкодовувати потерпілому шкоду обвинувачений почав лише під час перебування справи у суді.

Таким чином, судом не встановлено обставин, що вказували би на наявність дійового каяття ОСОБА_2 , а отже відсутні підстави для звільнення останнього від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження у зв`язку з дійовим каяттям на підставі ст.45 КК України.

Що стосується клопотання потерпілого про скасування ухвали слідчого судді про арешт майна, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Як вбачається із клопотання, потерпілий просить скасувати ухвалу від 01.11.2019 слідчого судді про арешт майна, натомість потерпілий мав би звернутись із клопотанням про скасування арешту майна. Тоді як ст.ст. 309 та 310 КПК України закріплено порядок оскарження ухвал слідчого судді.

Крім того, відповідно до ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Таким чином, вирішення цього питання наразі є передчасним, оскільки судовий розгляд цього кримінального провадження не закінчений, тому суд не вбачає законних підстав для задоволення клопотання потерпілого.

Керуючись ст.ст.45, 174, 284, 286 КК України, суд-

ухвалив:

У задоволенні клопотання потерпілого ОСОБА_1 та клопотання захисника – адвоката Корнієнко Н.В. про закриття кримінального провадження у зв`язку з дійовим каяттям за ст.45 КК України – відмовити.

У задоволенні клопотання потерпілого ОСОБА_1 про скасування ухвали слідчого судді від 01.11.2019 – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений 21.09.2020.

Суддя В. В. Купін