Постанова № 91665157, 21.09.2020, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/1654/20

Номер провадження3/541/545/2020

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2020 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Андрущенко-Луценко С.В.,

за участю секретарів судового засідання – Калініченко Л.О., Олешко Н.А.,

прокурора - Передерія А.А.,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 ,

захисникаособи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - Яковенка Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли з Управління захисту економіки в Полтавській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , гр.України, працюючого на посаді директора КП «Першоцвіт», РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ст.172 6ч.1 КУпАП,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , будучи директором комунального підприємства «Першоцвіт», являючись суб`єктом відповідальності за корупційне правопорушення згідно примітки до ст.1726 КУпАП, підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог ч.1 ст.45 та пункту 2-1 розділу XIII «Прикінцеві положення» вказаного Закону, несвоєчасно, без поважних причин, тобто після встановленого терміну декларування (до 01.06.2020), а саме 22.07.2020 подав на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію за 2019 рік особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 1726 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. Пояснив, що неодноразово заходив на сайт НАЗК, з метою подання щорічної декларації за 2019 рік, як у червні 2020 року так і до 01 червня 2020 року. Більше того, він зробив кілька спроб подання декларації, але, коли через деякий час заходив на сайт НАЗК – відповідна декларація була відсутня. Вважає, що декларацію подано невчасно у зв`язку з із неякісним інтернет-зв`язком. Зазначив, що не мав умислу на порушення вимог фінансового контролю.

Адвокат Яковенко Г.М., який діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності зазначив, що в діях його клієнта відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.1726 ч.1 КУпАП.

Зазначив, що предметом розгляду у даній справі є складений протокол №289 від 02.09.2020 відносно ОСОБА_1 .. Йому інкриміновано порушення ч.1 ст. 1726 КУпАП. Вказаний протокол складено старшим оперуповноваженим 3-го відділу УСР в Полтавській області ДСР Національної поліції України майором поліції Тетяною Архіповою.

Проте, на його думку, вказана посадова особа Національної поліції України не уповноважена складати протокол про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 1726 КУпАП, оскільки діям поліції щодо складання подібного протоколу має передувати перевірка та офіційне підтвердження даного виду правопорушення уповноваженими посадовими особами Національного агентства з питань запобігання корупції.

Як вбачається з матеріалів справи, усі дії щодо проведення перевірки проводились виключно працівниками управління стратегічних розслідувань в Полтавській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, які відбирали пояснення, робили запити, збирали докази, складали протокол про адміністративне правопорушення.

В матеріалах провадження відсутні дані щодо проведення НАЗК відповідної перевірки стосовно ОСОБА_1 ..

Проте, всупереч вимог ст.49 Закону України "Про запобігання корупції", посадові особи УСР в Полтавській області ДСР Національної поліції України не направили зібрані матеріали перевірки до НАЗК, які уповноважені законом здійснювати подібні перевірки.

Таким чином, здійснення контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у тому числі щодо своєчасності подання щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, належить до виключної компетенції Національного агентства з питань запобігання корупції.

Прокурор Передерій А.А. вважав, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 1726 КУпАП, підтверджується доказами наявними у матеріалах справи. Просив накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі про адміністративне правопорушення, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до результатів пошуку у Єдиному державному реєстрі декларацій на офіційному сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, здійсненому 24.07.2020, встановлено, що ОСОБА_1 опублікував щорічну декларацію за 2019 рік о 08 год. 21 хв. 22.07.2020 (а.с.9).

Згідно ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Ч.1. ст.1726 КУпАП передбачена відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно примітки до ст.1726 КУпАП,суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 розділ XIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції» доповнено пунктом 21, відповідно до якого встановлено, що декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які відповідно до статті 45 цього Закону подаються за минулий рік до 1 квітня, у 2020 році суб`єкти декларування подають до 1 червня.

Згідно п.п.«а» п.2 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.02.2014 №1700-VII, суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема, посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті.

Відповідно до розпорядження в.о. сільського голови Великосорочинської сільської ради від 05.06.2019 року ОСОБА_1 призначено на посаду директора комунального підприємства «Першоцвіт» Великосорочинської сільської ради строком на один рік з 05 червня 2019 року по 04 червня 2020 року, на умовах контракту з правом першого підпису договорів фінансових, бухгалтерських та адміністративно-господарських документів (а.с.15-19).

03 квітня 2020 року між в.о. сільського голови Великосорочинської сільської ради та директором КП «Першоцвіт» Великосорочинської сільської ради ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до контракту від 05.06.2019, згідно якої продовжено дію контракту на попередніх умовах з останнім з 05.06.2020 по 04.06.2021 (а.с.20).

Отже, ОСОБА_1 є суб`єктом, зазначеним в п.п.«а» п.2 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», та відповідно, суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язанні з корупцією.

Судом встановлено, що адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вчинено 22.07.2020. Виявлено адміністративне правопорушення, органом, який у межах своєї компетенції здійснює заходи щодо виявлення, припинення та розслідування корупційних правопорушень, - 01.09.2020. Фактичним моментом виявлення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, є дата зібрання усіх матеріалів перевірки та подання рапорту про виявлення всіх необхідних ознак складу правопорушення.

Проаналізувавши матеріли справи, суд приходить до переконання, що ОСОБА_1 не подав вчасно декларацію без поважних на те причин, адже за наявності останніх, відповідальність за ч.1 ст.1726 КУпАП виключається. Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв`язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребування відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебування (тримання) під вартою тощо.

Суб`єктивна сторона даного правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.

ОСОБА_1 стверджує, що він не мав умислу на несвоєчасне подання щорічної декларації за 2019 рік, порушення сталося внаслідок відсутності технічної можливості (у зв`язку з неякісним інтернет-зв`язком), однак не надав суду відповідні докази (довідку інтернет-провайдера про технічні збої в мережі, витяг послідовності дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функції держави або місцевого самоврядування» , які вчинив ОСОБА_1 тощо).

Крім того, слід зазначити, що ч.3 ст.12 Закону України «Про запобігання корупції», у разі виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, уповноважені особи Національного агентства складають протокол про таке правопорушення, який направляється до суду в порядку, визначеному Національним агентством. У разі виявлення ознак іншого корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, Національне агентство затверджує обґрунтований висновок та надсилає його іншим спеціально уповноваженим суб`єктам у сфері протидії корупції. Висновок Національного агентства є обов`язковим для розгляду, про результати якого воно повідомляється не пізніше п`яти днів після отримання повідомлення про вчинене правопорушення.

Таким чином, Закон не передбачає затвердження Національним агентством обґрунтованого висновку або повідомлення із встановленим фактом порушення вимог фінансового контролю у разі виявлення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, за ч.ч.1,2 статті 1726 КУпАП.

Згідно ч.1 ст.1 Законуспеціально уповноважені суб`єкти у сфері протидії корупції - органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції.

Ст.255 КУпАП визначено, що особами, які мають право складати протоколи про правопорушення, передбачені ст.ст.1724 - 1729 КУпАП (за винятком правопорушень, вчинених службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище) є уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ (Національної поліції).

Отже, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.1726 КУпАП.

Приймаючи до уваги викладене, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення в їх сукупності, суд робить висновок про доведеність вини правопорушника ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.1726 КУпАП.

При призначенні виду адміністративного стягнення судом враховується особа правопорушника ОСОБА_1 , який до адміністративної відповідальності притягається вперше, його відношення до вчиненого правопорушення.

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до переконання про можливість призначення, ОСОБА_1 мінімального адміністративного стягнення, передбаченого ч.1 ст.1726 КУпАП.

Відповідно до положень ст.401 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно ч.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 401, 221, 279-280, ч.1 ст.1726 КУпАП,-

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 по ст.1726 ч.1 КУпАП піддати адміністративному стягненню у виді штрафу на користь держави в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. (вісімсот п`ятдесят гривень) (р/р 31111106016012, код ЄДРПОУ: 37845125, код класифікації доходів бюджету: 21081100, код банку (МФО): 899998, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), отримувач коштів: УК Миргородський р-н/м.Миргород/21081100).

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 420 грн. 40 коп. (чотириста двадцять гривень сорок копійок) судового збору (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA 9089 9998 0313 1112 5600 0026 001; код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення, шляхом подачі апеляційних скарг через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.

Суддя Миргородського

міськрайонного суду С. В. Андрущенко-Луценко