Ухвала суду № 91665099, 18.09.2020, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/2486/19

Провадження № 1-кп/553/63/2020

У Х В А Л А

Іменем України

18.09.2020м. Полтава

Ленінський районний суд м.Полтава в складі:

головуючого судді: Тимчука Р.І.

при секретарі: Лунич Ю.Г., Махаринській Я.А.,

з участю прокурора: Миргородської Н.О.

потерпілої: ОСОБА_1 ,

представника потерпілої: Магура Д.М.,

представника потерпілого: Драпака А.О.,

представника: Олійник О.П.,

захисника: Волкова Д.В.,

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтава в режимі відеоконференції з КП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради» клопотання прокурора Полтавської місцевої прокуратури Миргородської Н.О., про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12019170030000824, відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Полтава, громадянин України, українець, освіта неповна середня, не працюючий, не одружений, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, за ознаками вчинення суспільно-небезпечних діянь, які підпадають під ознаки злочинів, передбачених ч.4 ст.153, ч.1 ст.263 КК України, -

ВСТАНОВИВ :

26 серпня 2019 року, близько 20:20год., ОСОБА_2 , перебуваючи поблизу магазину «Продукти», що за адресою: пров.Кондукторський, м.Полтава побачив раніш незнайому йому малолітню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка рухалася вздовж вулиці без супроводу дорослих. Прослідувавши за малолітньою ОСОБА_1 до ділянки поблизу підвального приміщення будинку АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 , о 20:25год., підійшов до ОСОБА_1 ззаду та обхопив її лівою рукою за тулуб, утримуючи в такому положенні, одночасно затиснувши їй рота правою рукою, застосувавши таким чином фізичне насильство. Утримуючи ОСОБА_1 за тулуб та затиснувши їй рота, ОСОБА_2 відвів потерпілу за будинок АДРЕСА_2 . Перебуваючи поблизу вказаного будинку, ОСОБА_2 , проти волі малолітньої, яка весь час кликала на допомогу та відштовхувала його від себе, зняв з неї футболку, приспустив шорти та нижню білизну, після чого зняв з себе шорти та почав мацати руками ОСОБА_3 . Зазначені дії ОСОБА_2 , були припинені в зв`язку із втручанням прибігших на крик потерпілої місцевих мешканців ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , при появі яких ОСОБА_2 намагався втекти.

Своїми діями, які виразились у вчиненні насильницьких дій сексуального характеру, не пов`язаних із проникненням в тіло іншої особи, щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, (сексуальне насильство), ОСОБА_2 , вчинив суспільно-небезпечне діяння, передбачене ч.4 ст.153 КК України.

Крім того ОСОБА_2 інкримінується вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, тобто незаконне придбання, носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу. Так у клопотанні зазначені наступні обставини: в серпні 2019 р., точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_2 незаконно придбав, знайшовши на пустирі в с.Лісок, що в Подільському районі м.Полтави, точного місця слідством не встановлено, придатну для вибуху гранату Ф-1 з запалом УЗРГМ-2. Помістивши знайдений боєприпас в пакет, ОСОБА_2 переніс його з метою подальшого зберігання до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 . 27.08.2019р., близько 18:30год. під час санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_2 , в будинку за адресою: АДРЕСА_1 на ліжку під подушкою в кімнаті виявлено та вилучено придатну для вибуху гранату Ф-1 з запалом УЗРГМ-2 65-31 533.

В судовому засідання прокурор підтримала клопотання та просила його задовольнити, зазначаючи, що вина ОСОБА_2 у вчиненні суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч.4 ст.153 КК України повністю доведена наданими доказами та наявні законні підстави застосування примусових заходів медичного характеру відносно останнього, оскільки його психічне захворювання позбавляло його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними в період часу, що відноситься до інкримінованого йому протиправного діяння і позбавляє здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними на даний час.

В судовому засіданні особа, стосовно якої вирішується питання щодо застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_2 пояснити нічого не зміг.

В судовому засіданні законний представник ОСОБА_2 , його мати ОСОБА_6 , пояснила, що її син не винуватий.

Законний представник потерпілої ОСОБА_7 та представник потерпілого Драпак А.О. у судовому засіданні проти застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_2 , не заперечували.

Захисник Волков Д.В. в судовому засіданні не заперечував проти застосування до його підзахисного ОСОБА_2 примусових заходів медичного характеру, оскільки вина останнього доведена у вчиненні суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч.4 ст.153 КК України. Щодо інкримінованого ОСОБА_2 суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, вказав на недопустимість доказів та прохав в цій частині закрити кримінальне провадження.

Вислухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку про задоволення клопотання та закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_2 в частині скоєння суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, виходячи з досліджених та перевірених у судовому засіданні доказах:

- показаннями у судовому засідання представника потерпілої ОСОБА_1 - Магури Д.М., який підтримав клопотання та вказав на обставини вчинення відносно доньки ОСОБА_8 суспільно небезпечного діяння так, як їх встановлено прокурором. Просить суд застосувати щодо ОСОБА_2 примусові заходи медичного характеру.

-показаннями свідка ОСОБА_5 , яка в судовому засіданні пояснила, що у минулому році наприкінці серпня, приблизно 26 числа, близько 20:00год., вона зайшовши до своєї кімнати почула плач дитини, на перший погляд здалося, що хтось з батьків веде дитину додому, а та опирається і відмовляється. Потім вона чітко почувши слова: « ОСОБА_9 , не трогай мене, відпусти, будь ласка, до мами!», швидко одяглися з чоловіком і вискочили на вулицю. Події відбувалися біля 6-го під`їзду за будинком, на місцевості багато кущів та куширів. Вона зазначила, що чула тріскіт гілок, коли дитину хтось тягнув у кущі, коли вони прибігли на місце події, її чоловік присвітив ліхтариком на цю особу, а той навприсядки тримав дитину за талію, футболки на ній вже не було, футболка лежала в кущах поруч, її чоловік вихопив дитину з рук особи і передав їй. Дитина в цей час одягала трусики і шорти, була дуже перелякана. Вона завела її у двір і запитала чи проживає вона тут, на що дівчинка відповіла ствердно і сказала, що дійде до мами сама. Дівчинка хвилювалася за футболку, яку залишила в кущах. Вона завела дитину у двері і сказала, щоб та йшла до мами, до самої мами її не довела. Далі вона повернулася до чоловіка, щоб допомогти затримати ту особу-нелюда, оскільки той тікав через приватні будинки, кущі. У цей час почули крики сусіди і прийшли на допомогу, хвилин 30 шукали особу по населеному пункту, щоб передати у правоохоронні органи. Далі вона з декількома жінками-сусідками повернулася у двір, з`ясували, що дівчинка була з сусіднього під`їзду, її взяла до себе сусідка і визвала батьків. Вона зазначила, що проживає на 1-му поверсі, вікна відкриті і все добре чути: звуки були приривчасті, їй здалося, що дівчинці рот закривали рукою, щоб вона не могла прохати про допомогу. Також повідомила, що цю особу раніше бачила, він проживає у її мікрорайоні, неоднократно ходив біля сміттєвих баків, у занедбаному вигляді, видно, що людина несповна розуму, та зазначила, що впізнала людину, що присутня у судовому засіданні у режимі відеоконференції на екрані. Повідомила, що на крики підійшли сусіди ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 . Щодо стану дитини - дівчинка була дуже злякана. Після події поведінка дівчинки змінилася: вона постійно знаходиться поруч з батьками. З приводу наявності у ОСОБА_2 гранати, пістолета свідку ОСОБА_5 нічого невідомо;

-показаннями свідка ОСОБА_4 , який в судовому засіданні пояснив, що 26.08.2019 року близько 20:00 - 20:30 год. він з дружиною був вдома, квартира знаходиться на 1-му поверсі і вони у відчинене вікно почули приривчастий плач дитини, якому спочатку не надали значення, а коли плач посилився і дитина почала просити, щоб її відпустили - вони зрозуміли, що коїться щось незрозуміле. Він схопив ліхтарик і вискочив надвір. Метрів за 5 від вікна знаходяться хащі, кущі, знаходився чоловік, якого він впізнав - той проживав у даному районі. Ім`я чоловіка йому невідоме, але бачив його, коли той збирав пляшки на пляжі, заглядав у сміттєві баки. Він побачив, що чоловік тримав маленьку дівчинку приблизно на вигляд років 6-7, закривав рукою їй рот, а у нього були приспущені штани вище коліна, а у дитини нижче коліна спущені шорти і трусики, дівчинка була без футболки. На його вимогу чоловік відпустив дівчинку і кинувся тікати через паркан. Він зазначив, що дівчинку передав дружині і побіг за чоловіком, але вирішив зустріти його з іншого боку паркану, але не знайшов там чоловіка. На крики збіглися сусіди з ліхтариками, перелізли через паркан і знайшли чоловіка, який стояв за колючим кущем і ховався. Вони схопили чоловіка за руку і повели до поліції, яку викликав хтось із сусідів. Він зазначив, що у залі судового засідання цього чоловіка немає, але вказав, що це він ОСОБА_2 , на екрані, який присутній у режимі відоконференції з медичного закладу. Він пояснив, що прізвище дізнався від працівників поліції після затримання, а в обличчя ОСОБА_2 знав раніше. Він розповів, що знає випадок, коли люди на пляжі викликали поліцію через, те, що ОСОБА_2 підглядав до роздягалень. Ця подія сталася приблизно за рік до даного правопорушення. Де і з ким проживає ОСОБА_2 йому невідомо. Він також вказав, що мешканці району знають про те, що ОСОБА_13 хвора людина, але чи знаходиться він на обліку невідомо. З приводу наявності у ОСОБА_2 зброї йому нічого невідомо;

-показаннями свідка ОСОБА_14 , яка в судовому засіданні пояснила, що в той час була з молодшим сином у лікарні, їй зателефонували і сказали, що її дочку намагалися зґвалтувати, що громадянин ОСОБА_2 провів її з магазину, завів її за будинок і роздягнув, її крики почули сусіди, вийшли і він почав тікати, але його спіймали. Вона зателефонувала чоловікові ОСОБА_7 , який був за містом. У телефонній розмові дізналася, що дівчинка у сусідки і про виклик поліції. Вона ОСОБА_2 в обличчя упізнала, раніше бачила у районі проживання. Про доньку вона розповіла, що дівчинці 9 років, вона ніколи нічого не боялася, спокійно гуляла сама, але після події стала виходити з дому тільки в супроводі рідних, до магазину не ходить взагалі, вночі боїться спати. Зараз дівчинка багато забула, з рідними на тему події не розмовляє. В школу дівчинка ходила раніше сама, а зараз ходить тільки з мамою, а повертається з подругами або з мамою. Дівчинка стала замкнутою, але в навчанні нічого не змінилося. Вона зазначила, що хотіла щоб ОСОБА_2 знаходився під постійним наглядом, не повертався додому і нікому не причинив зла. Також чула про той факт, що він підглядав у жіночі роздягальні на пляжі. Вона вказала, що про епізод з гранатою їй нічого невідомо;

-показаннями свідка ОСОБА_15 , яка в судовому засіданні пояснила, що подія сталася рік назад 26 серпня між 20:00 та 21:00 годиною, вона з чоловіком почула крик сусідів через відчинене вікно. Вони з чоловіком вибігли надвір, сусідка ОСОБА_5 розповіла, що хтось намагався згвалтувати маленьку дівчинку, яку спочатку не впізнали, а потім вияснили, що це була ОСОБА_16 . Вона повідомили, що чоловіки пішли шукати хлопця, а жінки чекали у дворі, хлопця знайшли, викликали поліцію. Як виявилося хлопця усі знали, він проживав на даній місцевості, свідки дали свідчення і розійшлися по домівках. Вона вказала, що в залі засідання хлопця, якого затримали чоловіки немає, але на екрані в режимі відеоконференції - це саме він. Про хлопця, якого затримали вона повідомила, що він сидів на бордюрі і закривався руками, коли підійшла ближче упізнала його в обличчя. Затримали його ОСОБА_4 та ОСОБА_12 . Вона раніше бачила ОСОБА_2 не один раз, він часто гуляв біля школи, міг ходити за спиною і щось бубніти;

-показаннями свідка ОСОБА_17 , яка в судовому засіданні пояснила, що 26.08.2019 року приблизно о 20:30 год. почула крізь відкрите вікно, що дитина просила не знімати з неї одягу, і спустилася з 3-го поверху, сусіди з 1-го поверху ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вийшли раніше і вже пішли шукати чоловіка, що приставав до дитини. Події відбувалися за будинком, дівчинки вже не було. Вона знайшла футболку дівчинки в кущах. Зазначила, що в обличчя ОСОБА_2 знає, оскільки він місцевий житель і бачила його раніше. Згадала, що чоловіки його привели і він мовчав, одягнутий він був у шорти і кепку, без футболки. З приїздом поліції, свідки події піднялися до дівчинки;

-витягом із Єдиного реєстру досудових розслідувань від 26.08.2019 за ч.4 ст.153 КК України, згідно якого 26.08.19 до ВП №2 Полтавського ВП НУ НП в області надійшло повідомлення від ОСОБА_7 про те, що 26.08.2019, близько 20.00 год., ОСОБА_2 , перебуваючи за адресою: м. Полтава по вул. Сортувальна, поблизу будинку № 21, намагався вчинити дії сексуального характеру щодо малолітньої ОСОБА_1 , але з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця;

-протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 26.08.2019, яким зафіксовано прийняття слідчим ВП № 2 ПВП ГУ НП в Полтавській області Костенко А. В. заяви у ОСОБА_7 про те, що 26.08.2019,близько 20.00 год., невідома особа перебуваючи за адресою: м. Полтава по вул. Сортувальна, поблизу будинку № 21, намагалася вчинити дії сексуального характеру щодо малолітньої ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді зняття одягу та трогання рукою її за геніталії;

-протоколом огляду місця події від 26.08.2019, відповідно до якого, слідчим СВ ВП №2 Полтавського ВП ГУ НП в Полтавській області Костенко А. В. в приміщенні службового кабінету №30 ВП №2 Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області, що по вул. Стрітенська, 16, м. Полтава у гр. ОСОБА_7 , який із заявою звернувся до слідчого про добровільну видачу одягу, вилучено добровільно наданий ним одяг доньки ОСОБА_1 ;

-постановою про визнання та приєднання до кримінального провадження речового доказу від 27.08.2019, відповідно до якої шорти світло коричневого кольору, із вставками оранжевого кольору, труси, кепка жовто-синього кольору із написом «Королівський смак», які було вилучено при проведенні особистого обшуку затриманого ОСОБА_2 , визнано речовим доказом та поміщено до камери зберігання речових доказів ВП №2 Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області;

-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.09.2019, згідно яких серед пред`явлених чотирьох фотокарток потерпіла ОСОБА_1 вказала на фото під № 1, де зображений ОСОБА_2 , як на особу, яка вчинила щодо неї сексуальне насильство;

-протоколом проведення слідчого експерименту від 11.09.2019 за участю малолітньої потерпілої ОСОБА_1 , відповідно до якого потерпілою ОСОБА_1 відтворено обставини події, що відбулася 26.08.2019. Спочатку, вказала місце де вона перебувала 26.08.2019 близько 20 год. 20 хв. біля магазину «Продукти», що за адресою: пров. Кондукторський, м. Полтави, де вперше зустріла ОСОБА_2 . В подальшому відтворила її пересування від вказаного магазину та ОСОБА_2 , який почав її переслідувати, та наздогнавши її біля підвального приміщення будинку АДРЕСА_2 застосував до неї фізичну силу. Потім вказала на місце до якого її відвів ОСОБА_2 та застосував щодо неї сексуальне насильство;

-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 24.09.2019, згідно яких серед пред`явлених чотирьох фотокарток свідок ОСОБА_17 вказала на фото № 1, де зображений ОСОБА_2 , як на особу, яку затримали на місці вчинення злочину щодо малолітньої ОСОБА_1 ;

-протоколом проведення слідчого експерименту від 24.09.2019 із свідком ОСОБА_17 , яким відтворено обставини сприйняття даним свідком того як ОСОБА_2 26.08.2019 близько 21 год. 00 хв. поблизу будинку АДРЕСА_2 , вчинив дії сексуального характеру щодо малолітньої ОСОБА_1 ;

-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 24.09.2019, згідно яких серед пред`явлених чотирьох фотокарток свідок ОСОБА_5 вказала на фото № 3, де зображений ОСОБА_2 , як на особу, яку затримали на місці вчинення злочину щодо малолітньої ОСОБА_1 ;

-протоколом проведення слідчого експерименту від 24.09.2019 із свідком ОСОБА_5 , якою відтворено обставини сприйняття свідком того, як ОСОБА_2 , перебуваючи за адресою м. Полтава по вул. Сортувальна, поблизу будинку № 21, вчинив дії сексуального характеру щодо малолітньої ОСОБА_1 ;

-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 24.09.2019, згідно яких серед пред`явлених чотирьох фотокарток свідок ОСОБА_15 вказала на фото № 4, де зображений ОСОБА_2 ;

-протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 24.09.2019, згідно яких серед пред`явлених чотирьох фотокарток свідок ОСОБА_4 вказав на фото № 2, де зображений ОСОБА_2 , як на особу яку затримав на місці вчинення злочину;

-протоколом проведення слідчого експерименту від 24.09.2019 із свідком ОСОБА_4 , яким відтворено обставини сприйняття свідком того, як ОСОБА_2 , перебуваючи за адресою м. Полтава по вул. Сортувальна, поблизу будинку № 21, вчинив дії сексуального характеру щодо малолітньої ОСОБА_1 , а в подальшому намагався втекти;

В ході дослідження доказів по епізоду незаконного придбання та носіння бойових припасів без передбаченого законом дозволу ОСОБА_2 , за ч.1 ст.263 КК України, встановлено, що обшук за місцем проживання ОСОБА_2 , в ході якого вилучено предмет схожий на гранату ф-1, був проведений до часу внесення до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими. У зв`язку з цим усі можливі докази, згідно доктрини «плодів отруєного дерева», мають бути визнані недопустимим, з чим і погодились всі учасники судового розгляду, тому кримінальне провадження за ч.1 ст.263 КК України підлягає закриттю.

Як убачається з роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», примусові заходи медичного характеру мають застосовуватися лише за наявності по справі обґрунтованого висновку експертів психіатрів про те, що особа страждає на психічну хворобу чи має іншій психічний розлад, які зумовлюють її неосудність або обмежену осудність, викликають потребу в застосування щодо неї таких заходів. Для об`єктивної оцінки ступеню небезпечності хворого для себе або інших осіб суд має спочатку з`ясувати думку експертів, психіатрів стосовно виду примусових заходів медичного характеру, які можуть бути призначені психічно хворій особі в разі визнання її неосудною, а потім з урахуванням висновків експертів та характеру вчиненого цією особою суспільно небезпечного діяння, ухвалити рішення про вибраний ним вид примусових заходів медичного характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 КК України, не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

Згідно ст.92 КК України, примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов`язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.

В силу ст.93 КК України, примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння.

Згідно ст.94 КК України залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру: 1) надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; 2) госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом; 3) госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом; 4) госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом.

Відповідно до ст.512 КПК України, судовий розгляд кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру завершується постановленням ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру або про відмову в їх застосування, а в силу ст.513 КПК України, визнавши доведеним, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.

Відповідно до акту судово-психіатричного експерта № 395 від 18.09.2019 ОСОБА_2 будь-яким хронічним психічним захворюванням, тимчасовим розладом психічної діяльності не страждає, а виявляє ознаки вродженого недоумства рівня легкої розумової відсталості (олігофренія в ступені вираженої дебільності) зі значними порушеннями поведінки. ОСОБА_2 в період часу, що відноситься до інкримінованого протиправного діяння будь-яким хронічним психічним захворюванням не страждав і не перебував в стані тимчасового розладу психічної діяльності. Ступінь вродженого недоумства у ОСОБА_2 є таким, що позбавляв його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними в період часу, що відноситься до інкримінованого йому протиправного діяння і позбавляє здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними на даний час. ОСОБА_2 підпадає під дію ч.2 ст.19 КК України. Перед судом постати не може. Потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом.

Згідно довідки КП «Полтавська обласна психіатрична лікарня ім.О.Ф.Мальцева Полтавської обласної ради», ОСОБА_2 з 09.07.2018р. по 17.12.2018р. перебував на лікуванні з діагнозом: легка розумова відсталість зі значними порушеннями поведінки.

Таким чином, судом беззаперечно встановлено, що на даний час ОСОБА_2 підпадає під дію ч.2 ст.19 КК України. Потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом.

В період інкримінованого йому суспільно небезпечного діяння він також перебував у неосудному стані, не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Таким чином, в діях ОСОБА_2 убачаються ознаки суспільно небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки злочину, передбаченого ч.4 ст.153 КК України, що підтверджується відповідними доказами по справі. Зазначені дії вчинені ОСОБА_2 у стані неосудності, оскільки в період вчинення суспільно небезпечного діяння він не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними внаслідок вродженого недоумства та на даний час не видужав, що є підставою для застосування до ОСОБА_2 примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із посиленим наглядом.

Відповідно до ч.3 ст.119 КПК України - витрати по справі віднести за рахунок держави.

Долю речових доказів, які долучено до матеріалів кримінального провадження, суд вважає необхідним вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.19 Закону України «Про психіатричну допомогу», ст. ст. 93, 94 КК України, ст. ст. 292, 503, 512, 513 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого СВ ВП № 2 Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області, затверджене прокурором Полтавської місцевої прокуратури, про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч.4 ст.153 КК України - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із посиленим наглядом.

Кримінальне провадження № 12019170030000824, відносно ОСОБА_2 , в частині обвинувачення у вчиненні суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч.1 ст.263 КК України - закрити.

Речові докази: корпус гранати ф-1, запал узргм-2, труси, шорти, футболку, зразки ґрунту - знищити.

Витрати у розмірі 3768,24 грн. віднести за рахунок держави.

Копію ухвали після її проголошення вручити учасникам судового провадження.

Ухвала суду може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Ленінський районний суд м.Полтава протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиР. І. Тимчук