Постанова № 9166422, 24.12.2009, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

54055, м. Миколаїв, вул. Заводська, 11 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

11:02

24.12.2009 р.                                                                                 Справа № 2а - 5288/09/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Мельника О.М.

при секретарі судового засідання Меленчук М.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Бандурський олійноекстракційний завод", вул. Центральна, 40, с.Бандурка, Первомайський район, Миколаївська область,55247 доПервомайської об'єднаної державної податкової інспекції, вул. Дзержинського, 18, м.Первомайськ,Миколаївська область,55200 проскасування податкових повідомлень-рішень №0000522302,№0000532302 від18.08.2009 р. №0000532302/1 від 09.09.2009 р.,

За участю представників:

від позивача: Бочарової О.М., №08 від 11.11.2009 року;

Шушняєва Р.М., №01, від 17.08.2009 року;

від відповідача: не з'явився був повідомлений належним чином

В С Т А Н О В И В:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Бандурський олійноекстракційний завод" (далі позивач) звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції (далі відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень №0000522302,№0000532302 від18.08.2009 р. №0000532302/1 від 09.09.2009 р.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідачем податкові повідомлення-рішення прийнято неправомірно, внаслідок невірного застосування правових норм. Так, позивач не мав застосовувати реєстратор розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, оскільки не підпадає під сферу дії Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», торгівельна діяльність позивачем ведеться не систематично, не є основним видом діяльності.

Представник відповідач був присутній на судових засіданнях 12.11.2009 року та 08.12.2009 року проти позову заперечував, наполягав на правомірності прийнятих рішень та залишенні позовних вимог без задоволення, доводи виклав в письмових запереченнях, що були залучені до матеріалів адміністративної справи 08.12.2009 року в судовому засіданні. На судове засідання 24.12.2009 року представник відповідача не з’явився, причин неявки суду не повідомив, клопотань про оголошення перерви або відкладення слухання адміністративної справи не надав, був повідомлений про дату, час ті місце судового розгляду справи особисто під розписку.

Заслухавши доводи сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи та діюче законодавство України, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення з огляду на наступне.

07 серпня 2009р. на підставі рішення засновників від 05.08.2009р. ТОВ «Бандурський елеватор»було перейменовано в ТОВ «Бандурський олійноекстракційний завод». За ТОВ «Бандурський олійноекстракційний завод»збереглися всі права та обов'язки ТОВ «Бандурський елеватор», тобто ТОВ «Бандурський олійноекстракційний завод»є належним позивачем у даній адміністративній справі, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 8-11).

17 серпня 2009 року фахівцями відповідача було проведено планову виїзну перевірку, за результатами якої було складено акт №2131/23/32390305 (а.с. 12-55).

На підставі виявлених при проведенні перевірки порушень було прийнято податкові-повідомлення-рішення № 0000522302 та № 0000532302 від 18.08.2009р. (а.с.65,66).

Відповідно до податкового повідомлення-рішення №0000532302 від 18.08.2009р., позивачем було допущено порушення статті 3 Закону України від 23.03.96 №98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»щодо проведення торгівельної діяльності—реалізації товарно-матеріальних цінностей за готівку без придбання відповідного торгового патенту за період з 01.07.2008р. по 31.03.2009р., та встановлено штрафну санкцію в розмірі 1400,00 гривень.

Згідно податкового повідомлення-рішення № 0000522302 позивачем було допущено порушення п. 1 ст. З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»щодо продажу за готівку товарно-матеріальних цінностей та надання послуг елеватора без застосування зареєстрованого, опломбованого в установленому порядку та переведеного у фіскальний режим роботи реєстратора розрахункових операцій на суму 217 081,28 грн., та застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 1085406,40 гривень.

Не погодившись з висновками Акту перевірки та винесених відповідачем податковими рішеннями, позивач оскаржив їх в апеляційному порядку до податкового органу, який за результатами розгляду скарги позивача оскаржувані податкові рішення залишено без змін, і як наслідок відповідачем прийнято податкове рішення від 09.09.2009 р. № 0000532302/1, яке за змістом співпадає з раніше прийнятим податковим рішенням (а.с. 67-78).

Відповідно до норм статті 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»: реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти. Встановлення норм щодо застосування або незастосування реєстраторів розрахункових операцій в інших законах не допускається.

За змістом статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»: реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються: при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Таким чином, з системного аналізу вищевказаних норм, вбачається, що реєстратори розрахункових операцій мають застосовуватися суб'єктами підприємницької діяльності при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Як вбачається зі змісту податкових повідомлень-рішень №0000532302 та №0000522302 від 18.08.2009р та акту перевірки №2131/23/32390305 позивач ТОВ «Бандурський олійноекстракційний завод»був притягнутий до відповідальності на підставі висновку відповідача в акті перевірки про те, що підприємство здійснювало торгівельну діяльність. Так, як зазначено в акті перевірки, згідно довідки № 794 від 24.06.2004 року, виданої Головним управлінням статистики у Миколаївській області (а.с.8), основним видом діяльності ТОВ «Бандурський елеватор»за КВЕД є 51.21.0 - «Оптова торгівля зерном та кормами для тварин»(а.с. 46). Твердження позивача про те, що зазначена довідка є такою, що не відповідає дійсності, оскільки в наступному переоформлялася підприємством і в перевіряємому періоді діяла інша довідка, що була видана Управлінням статистики у Первомайському районі Миколаївської області 04.07.2008р. серія АБ № 060235 і такий вид діяльності як «Оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин»вже не згадується як основний вид діяльності - відповідачем не заперечувалось, тобто було визнано, тому на підставі статей 71, ч. 3 ст. 72 КАС України доказуванню не підлягають.

Крім того, відповідно до п. 7 Порядку провадження торгівельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006р. № 833, торгівельними об'єктами є: магазин, який може бути: за товарною спеціалізацією - продовольчим, непродовольчим, змішаним; за товарним асортиментом - універсальним, спеціалізованим, вузькоспеціалізованим, комбінованим; за методом продажу товарів - з індивідуальним обслуговуванням, самообслуговуванням, торгівлею за зразками або через торговельні автомати, павільйон, кіоск, ятка, палатка, намет, лоток, рундук, склад товарний, крамниця-склад, магазин-склад.

Доводи та посилання відповідача на те, що при визначенні понять роздрібної та оптової торгівлі слід користуватись визначеннями понять наведених в ДСТУ 4303-2004 та нормами глави 29, 30 Господарського кодексу України, а саме статті ч.6 ст. 259 ГК України, яка визначає що об’єктами класифікації в КВЕД є усі види господарської діяльності суб’єктів та статті 263 ГК України, згідно якої господарсько-торговельною є діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання у сфері товарного обігу, спрямована на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, а також допоміжна діяльність, яка забезпечує їх реалізацію шляхом надання відповідних послуг приймаються судом. Проте слід зауважити, що необхідно виходити не тільки з положень окремих норм законодавства, а керуючись принципом законності та верховенства права, зважати на загальні норми нормативно-правових актів та кодифікованих актів, які визначають умови їх правозастосування до тих чи інших правовідносин. Так, відповідно до статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. У свою чергу статтею 42 ГК України встановлено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Тобто одним з чинників що впливає на визначення того чи іншого виду підприємницької діяльності є системність здійснення цього виду діяльності.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи (а.с. 80-131) на підтвердження того, що позивачем систематично не здійснюється такий вид господарської діяльності, як торгівельна, ним залучено прибуткові касові ордери, згідно яких позивачем було отримано дохід не від реалізації продукції невласного виробництва, а від продажу демонтованих власних основних фондів, а також було отримано доходи за послуги зберігання, очищення та транспортування зерна, тобто основний вид господарської діяльності який здійснювало підприємство відповідно сертифікату відповідності послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки №1725 (25.01.2008р) (а.с.79). Даний факт відповідачем не був спростований та не досліджувався при проведенні перевірки.

Таким чином, реалізація товарно-матеріальних цінностей здійснювалась позивачем несистематично та мала тимчасовий характер, тому не може розглядатись як торговельна діяльність у розумінні Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки як вже згадувалось вище відповідно до норм статей 1, 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»реєстратори розрахункових операцій мають застосовуватися суб'єктами підприємницької діяльності при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг та у розумінні положень Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

Оскільки торгівельна діяльність у розумінні статті 1 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» це діяльність за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток на території України, діяльність з обміну готівкових валютних цінностей (включаючи операції з готівковими платіжними засобами, вираженими в іноземній валюті, та з кредитними картками), а також діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг. Суб'єктами правовідносин, які підлягають регулюванню за цим Законом, є юридичні особи та суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи, - резиденти і нерезиденти, а також їх відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо), які займаються підприємницькою діяльністю, передбаченою частиною першою цієї статті.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняти рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо: з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації: пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з викладеного вище відповідачем було прийнято рішення, що суперечать діючому законодавству України, а таких обставин податкові повідомлення-рішення №0000532302 та №0000522302 від 18.08.2009 року є протиправними та підлягають скасуванню.

          Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення № 0000522302 від 18.08.2009 року, № 0000532302 від 18.08.2009 року, № 0000532302/1 від 09.09.2009 року винесені Первомайською об'єднаною державною податковою інспекцією.

2. Повернути з державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю "Бандурський елеватор", код 32390305, 3,40 грн. судового збору.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Одеському апеляційному адміністративному суду через Миколаївський окружний адміністративний суд.

Суддя                                                                                           О.М. Мельник