Рішення № 91663902, 16.09.2020, Голованівський районний суд Кіровоградської області

Справа № 386/576/20

Провадження № 2/386/248/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2020 року смт. Голованівськ

Голованівський районний суд Кіровоградської області

В складі головуючого судді Гарбуз О. С.

з участю: секретаря судового засідання Фенюшиної Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини,

встановив:

ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 22.07.2020 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , яка з 2008 року по 2010 рік проживала в незареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від спільного проживання у них ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син - ОСОБА_5 , якому позивач доводиться братом. До смерті матері позивач опікувався своїм братом і на даний час він переданий під його опіку і перебуває на його повному утриманні. Представник позивача вказує, що відповідач ніякої участі у вихованні своєї дитини не приймає, не цікавиться життям сина, не відвідує батьківські збори, не надає матеріальну допомогу, тобто свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками. Відповідач не має можливості опікуватися сином з різних причин, які за необхідності будуть підтверджені у судовому засіданні, а також висловив думку про те, що можливо відмовиться від свого сина. Також, у нього не має умов для проживання дитини. Представник позивача зазначає, що тривалий час ОСОБА_5 фактично опікується брат, що підтверджується письмовими поясненнями сусідів, які вказали, що мати ОСОБА_4 кілька років їздила на заробітки за межі України, в цей час меншим братом опікувався позивач, він вчив з ним уроки, готував їжу, слідкував, щоб брат відвідував школу. Також, представник позивача вказала, що батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Всі вищевказані докази є не заперечними і дають позивачу право на звернення до суду з позовною заявою про стягнення аліментів. У зв`язку з наведеним, посилаючись на ст.ст. 150, 155, 164-166, 180, 181 Сімейного кодексу України (далі - СК України), позивач просить позбавити відповідача батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; стягнути з відповідача на користь опікуна (піклувальника) аліменти на утримання малолітнього ОСОБА_5 в розмірі ј частини усіх видів доходів щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до повноліття дитини.

Ухвалою суду від 24.07.2020 в даній справі відкрито провадження, визначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено до підготовчого засідання; залучено до участі у справі як орган опіки та піклування службу у справах дітей Голованівської районної державної адміністрації Кіровоградської області, яку зобов`язано подати суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батька дитини ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , який бажає проживати з дитиною, брати участь у його вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Також 24.07.2020 за клопотанням представника позивача постановлено ухвалу суду про звільнення ОСОБА_2 від сплати судового збору в розмірі 840 грн. 80 коп. до ухвалення судового рішення у справі.

На виконання ухвали суду 07.08.2020 органом опіки та піклування надано висновок від 04.08.2020.

19.08.2020 проведено підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач та його представник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явились, остання подала до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити без її участі та участі позивача, позов підтримує в повному обсязі (а.с. 77).

Відповідач в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій просить справу розглядати в його відсутність, позовні вимоги визнає повністю та не заперечує проти задоволення позову (а.с. 72).

Представник органу опіки та піклування Руда І.В. в судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, зазначила, що висновок органу опіки та піклування Голованівської РДА підтримує в повному обсязі (а.с. 76).

Згідно частин 1, 4 ст. 206 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи норми ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті, оскільки вони належним чином повідомлені про дату, час і місце засідання, тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін і ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Нормами частин 1-3 ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 24.12.2009 відділом реєстрації актів цивільного стану Голованівського районного управління юстиції Кіровоградської області, відповідач є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , матір`ю - ОСОБА_4 (а.с. 9).

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 18.06.2020 Голованівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла (а.с. 10).

Як вбачається з довідки №1309, виданої 24.06.2020 Голованівською селищною радою Кіровоградської області та акту обстеження умов проживання сім`ї позивача, складеного 23.06.2020 комісією в складі депутата селищної ради ОСОБА_6 , сусідів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , позивач проживає та зареєстрований по АДРЕСА_1 разом з братом ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та сестрою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 11, 25).

Згідно характеристики, виданої 24.06.2020 Голованівським ліцеєм ім. Т.Г. Шевченка Голованівської районної ради, ОСОБА_5 навчається в 4-му класі ліцею, має навчальні досягнення достатнього та середнього рівня, на уроках уважний, має довільну зорову та слухову пам`ять, виявляє логічне та образне мислення, активний. Батьки приділяли увагу вихованню сина, систематично відвідували батьківські збори (а.с. 12).

Відповідно характеристики за №215, виданої ПТУ №38 смт. Голованівськ, позивач навчався в професійно-технічному училищі з 01 вересня 2016 року по 31 січня 2020 року за професією «Кухар-кондитер». Під час навчання зарекомендував себе як старанний, дисциплінований, працелюбний, уважний учень. До виконання громадських доручень ставився сумлінно. Приймав активну участь у громадському житті групи та училища. Веселий, товариський, стриманий, самостійний, врівноважений, дисциплінований. Реально оцінює власні можливості вибираючи завдання й справи під силу. Користується повагою серед вчителів (а.с. 13, 17).

З письмових пояснень ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 від 30.06.2020 слідує, що позивач - старший син в сім`ї, добре піклується про свого молодшого брата, вчить з ним уроки, готує йому їжу, добре доглядав за братом у відсутність матері (а.с. 14-16).

Відповідно до копії свідоцтва про народження позивача серії НОМЕР_3 , виданого 03.05.2001 Голованівським відділом реєстрації актів громадського стану Кіровоградської області, його батьком є ОСОБА_13 , матір`ю - ОСОБА_4 , тобто позивач є рідним братом ОСОБА_5 по матері (а.с. 20).

Згідно копії довідки №152, виданої 23.06.2020 Голованівською районною філією Кіровоградського центру зайнятості, виписки Пенсійного фонду України від 23.06.2020 та копії довідки про доходи, виданої ПТУ №36 смт. Голованівськ, позивач за період з 01.08.2019 по 31.01.2020 отримав 2940 грн. доходу як учень ПТУ №36 смт. Голованівськ, зареєстрований як безробітній, у зв`язку з чим за період з 18.05.2020 по 31.05.2020 отримав дохід в сумі 451 грн. 61 коп. (а.с. 26-28).

Відповідно до наданого суду висновку органу опіки і піклування Голованівської райдержадміністрації Кіровоградської області від 04.08.2020 №01-32/39/1, доцільно в інтересах дитини позбавити батьківських прав ОСОБА_3 по відношенню до ОСОБА_5 , 2009 року народження, оскільки мати дитини померла, а батько подав заяву про позбавлення його батьківських прав, вихованням дитини фактично займається старший брат ОСОБА_4 (а.с. 63-64).

Відповідно до положень Конвенції про права дитини та Закону України «Про охорону дитинства» дитинство перебуває в Україні під особливою охороною.

Згідно із ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» зазначено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до частин 1-5 ст. 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом (ч. 1 ст. 152 СК України).

Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини (п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України).

Згідно статей 9, 18 Конвенції Про права дитини від 20 листопада 1989 року, підписаної Україною 21.02.1990, ратифікованої Україною 27.09.1991 (набрала чинність для України 27.09.1991) держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

За змістом роз`яснень, викладених у пунктах 15, 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» зазначено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема, судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці.

Згідно положення п. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог підтверджених доказами, перевіреними в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, суд вважає доведеним той факт, що ОСОБА_3 з червня 2020 року і по день розгляду справи (більше 3-ох місяців) не виявляв щодо дитини ОСОБА_5 батьківського піклування, оскільки не провідував дитину, не цікавився його життям та здоров`ям, не відвідує шкільний заклад в якому навчається син і таких дій вчиняти не намагався та не заперечує проти позбавлення його батьківських прав відносно дитини.

Враховуючи встановлені обставини, викладені в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні, враховуючи те, що відповідач протягом тривалого часу не здійснював жодних дій, які б могли свідчити про виявлення батьківського піклування до дитини; після звернення позивача з позовом до суду, відповідач так і не проявив уваги до дитини, не вчиняє будь-яких дій щодо піклування про фізичний і духовний розвиток дитини, її виховання, тобто продовжує ухилятись від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, відзив на позов та заперечення до суду не подав, і навпаки - визнав позов про позбавлення його батьківських прав, а тому підстави для відмови у задоволенні позову про позбавлення батьківських прав відсутні.

Встановивши наявність умисних дій ОСОБА_3 щодо невиконання батьківських обов`язків, суд приходить до висновку про необхідність захисту інтересів дитини. Мотиви для позбавлення батьківських прав є доречними і достатніми, саме рішення суду про позбавлення батьківських прав здатне забезпечити належний захист дитини.

Відповідно до ч. 3 ст. 166 СК України, при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

За змістом ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно з вимогами ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Судом встановлено, що дитина, по відношенню до якої відповідач позбавляється батьківських прав, проживає з позивачем, а тому відповідач зобов`язаний утримувати дитину до досягнення повноліття та сплачувати аліменти.

З урахуванням вимог ч. 3 ст. 166 СК України, за відсутності документів на підтвердження опікунства, суд стягує з відповідача аліменти на утримання дитини на користь опікуна чи піклувальника або установи, де буде утримуватись дитина.

Вирішуючи питання про розмір аліментів, що підлягають стягненню на утримання дитини, суд враховує, що відповідач є здоровою працездатною людиною, інших осіб на утриманні не має, визнав позовні вимоги. А тому, суд дійшов висновку, що відповідач може надавати матеріальну допомогу на утримання дитини в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову (ч. 1 ст. 191 СК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог (ч. 6 ст. 141 ЦПК України).

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Згідно ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позову.

Як вбачається з ухвали суду від 24.07.2020 позивач звільнений від сплати судового збору в розмірі 840 грн. 80 коп. за подання позову в частині позбавлення батьківських прав до ухвалення судового рішення по справі, а тому, у зв`язку з визнанням відповідачем позову до початку розгляду справи по суті та у зв`язку з задоволенням двох позовних вимог, з відповідача на користь держави підлягає до стягнення судовий збір в розмірі 840 грн. 80 коп., виходячи з розміру, встановленого підпунктом 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", а інша частина судового збору в тому ж самому розмірі, має бути компенсована за рахунок держави, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Підстав для звільнення відповідача від сплати судового збору судом не встановлено.

Підстави для скасування заходів забезпечення позову відсутні у зв`язку з відсутністю таких заходів.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4-5, 12-13, 76-89, 141-142, 258-259, 263-265, 430 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити повністю.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відносно його малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця смт. Голованівськ Голованівського району Кіровоградської області.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь опікуна чи піклувальника або установи, де буде утримуватись дитина, щомісячно аліменти на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 22.07.2020 і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. на рахунок НОМЕР_6, призначення платежу: по справі №386/576/20 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Іншу частину судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. компенсувати за рахунок держави, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Місце проживання позивача ОСОБА_2 : АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_4 .

Місце проживання відповідача ОСОБА_3 : АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_5 .

Місцезнаходження органу опіки та піклування Служби у справах дітей Голованівської районної державної адміністрації Кіровоградської області: смт. Голованівськ Кіровоградської області, вул. Соборна, 48, поштовий індекс 26500; ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 04055044.

Відповідно до ч. 6 ст. 164 СК України рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Голованівський районний суд Кіровоградської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення: 21 вересня 2020 року.

Суддя Гарбуз О. С.