Ухвала суду № 91659529, 21.09.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

21 вересня 2020 року м. Київ № 640/11697/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Добрянську Я.І. , розглянувши клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження

за позовомОСОБА_1 доПрокуратури Київської області Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на роботі В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 з позовом до Прокуратури Київської області, Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур про визнання протиправним та скасування рішення кадрової комісії №2 від 09.04.2020 №241, наказу прокурора Київської області М.Киричука від 27.04.2020 №181к, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва Добрянської Я.І. від 01.06.2020р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

До суду від відповідача надійшли заперечення проти розгляду вказаної справи у спрощеному позовному провадженні та клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. В обґрунтування поданого клопотання посилається на те, що рішення по даній справі має важливе значення для Офісу Генерального прокурора, яка полягає у реалізації положень Закону № 113-ІХ щодо побудови належної системи прокуратури.

З огляду на вимоги п. 1 ч. 6 ст. 12 КАС України, ураховуючи складність справи, обсяг та характер доказів, що підлягають дослідженню, значення справи для сторін, розгляд у спрощеному позовному провадженні не буде сприяти повному і всебічному з`ясуванню обставин, що входять до предмету доказування. Відповідач вважає за необхідне розглядати справу у відкритому судовому засіданні із викликом сторін за правилами загального позовного провадження.

Проаналізувавши подане клопотання, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Ахеп v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

При цьому, положення КАС України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства, подавати відповідні клопотання тощо.

Ознайомившись з адміністративним позовом, зокрема, з його предметом, підставами та змістом, суд приходить до висновку про те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, відтак суд відмовляє у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, та вказує про можливість розгляду даної адміністративної справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Керуючись статтями 12, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у відкритому судовому засіданні із викликом сторін за правилами загального позовного провадження - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені ст. 256 КАС України та оскарженню не підлягає.

Суддя Я.І. Добрянська