Рішення № 91659490, 31.08.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2020 року м. Київ № 826/16496/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі - Позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - Відповідач), у якій просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 22.03.2018 №0032484204, №0032614204, №0032534204, №0032594204.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.12.2018 відкрито провадження у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.08.2020 замінено первинного відповідача - Головне управління ДФС у м. Києві його правонаступником - Головним управлінням ДПС у м. Києві

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на думку позивача, відповідачем необґрунтовано нараховано податок на суму списаного боргу за кредитним договором, визначивши таку суму як додаткове благо. Позивач посилався на положення пункту 8 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України, згідно яких сума списаного боргу позивача не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Відповідач проти задоволення позову заперечив. Посилався на те, що від публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» надійшло повідомлення про анулювання суми заборгованості позивача за кредитним договором. Сума такого прощеного боргу, згідно законодавства, вважається додатковим благом та підлягає оподатковуванню. Однак, позивач не задекларував дохід та не сплатив податок на доходи фізичних осіб і військовий збір. Вважає податкові повідомлення-рішення правомірними та проси відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доход фізичних осіб та військового збору з отриманого доходу у вигляді додаткового блага платником податків - фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01.01.2016 по 31.12.2016.

За результатами даної перевірки складено акт від 12.02.2018 №431/26-15-42-02-30/ НОМЕР_1 , згідно висновків якого, перевіркою встановлено, що на порушення вимог:

- підпункту 168.1.3 пункту 168.1 статті 168, пункту 179.1 статті 179 Податкового кодексу України, підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49, не подано до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік;

- підпункту «а» пункту 176.1 статті 176 Податкового кодексу України не надано до перевірки книгу обліку доходів і витрат;

- підпункту 168.1.3 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України не задекларовано мусу доходу основної суми боргу, анульованого кредитором АТ «Укрсиббанк» у розмірі 750879,17 грн., внаслідок чого не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб за 2016 рік у розмірі 135 158,25 грн.;

- підпунктів 1.2, 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України не утримано і не сплачено військовий збір у сумі 11263,19 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 22.03.2018

№0032484204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 168947,81грн. (за основним платежем 135158,25 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 33789,56 грн.);

№0032534204, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 170,00 грн.;

№0032614204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір на загальну суму 14078,99 грн. (за основним платежем 11263,19 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями 2815,80 грн.);

№0031594204, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 510,00 грн.

Вважаючи прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач оскаржив їх до суду.

Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що між позивачем та АТ «Укрсиббанк» укладено договір про надання споживчого кредиту №11382211000 від 12.08.2008 на суму 70000,00 дол. США.

Відповідно до повідомлення АТ «Укрсиббанк» про анулювання боргу від 08.04.2016 №31-5/118 станом на 08.04.2016 за Позивачем обліковується заборгованість на суму 54 235,68 дол. США, що складає 1399351,43 грн. по курсу НБУ станом на 08.04.2016. Заборгованість ОСОБА_1 за вказаним договором анульовано на суму 750879,17 грн. (29102,39 дол. США).

Про прощення вказаної суми кредитної заборгованості АТ «Укрсиббанк» повідомлено податковий орган, вказавши в листі, що дана сума є доходом ОСОБА_1 , який підлягає оподаткуванню.

Відповідачем зазначено, що прощена сума кредитної заборгованості є додатковим благом Позивача, а тому з неї має бути сплачений податок на доходи фізичних осіб та військовий збір. Водночас, Позивачем не подано до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи.

Відповідно до підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року.

Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Згідно з пунктом 167.1 статті 167 Податкового кодексу України ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до пункту 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.

Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року.

Пунктом 16-1 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України визначено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу (підпункт 1.1 пункт 161 підрозділу 10 Кодексу), тобто фізичні особи - резиденти, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Відповідно до підпункту 1.3 пункту 161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Отже, отримання фізичною особою доходу, зокрема у вигляді вказаного додаткового блага, обумовлює виникнення в неї обов`язку зі сплати військового збору з такої суми.

Застосування вимог абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України має місце виключно у випадку перевищення суми прощеного (анульованого) кредитором боргу над сумою курсової різниці, обрахованої за правилами, передбаченими пунктом 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Отже, для правильного встановлення правової природи анульованого (прощеного) кредитором боргу (кредиту) позивача (як курсової різниці, розрахованої відповідно до пункту 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, або додаткового блага, яке підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу фізичної особи) необхідною умовою є дослідження судом характеру угоди між кредитором та позичальником щодо відповідної реструктуризації боргу та прощення його частини, зокрема, чи було змінено валюту зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню.

Матеріали справи свідчать про те, що договір кредиту позивача не був погашений станом на 01.01.2014, операція з прощення (анулювання кредиту) здійснена після 01.01.2015, отже спірні правовідносини підпадають під дію пункту 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Так, згідно повідомлення про анулювання боргу від 08.04.2016 №31-5/118 загальна сума заборгованості позивача становить 54235,68 дол. США (еквівалент 1399351,43 грн.) - основний борг та 133,26 дол. США (еквівалент 3439,05 грн.) - сума процентів.

Згідно із пунктом 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, сума процентів не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу. Тобто, сума прощеної заборгованості по процентам за кредитом 133,26 дол. США, еквівалент 3439,05 грн. по курсу станом на 08.04.2016 не є доходом позивача.

Крім того, різниця між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню (25,8013 грн. за 1 дол. США), та сумою такого боргу (54235,68 дол. США), визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року (7,9930 грн. за 1 дол. США) також не є доходом позивача.

54 235,68 * 25,8013 = 1 399 351,43 грн.

54 235,68 * 7,993 = 433 505,79 грн.

1 399 351,43 - 433 505,79 = 965 845,64 грн.

Сума прощених процентів у розмірі 133,29 дол. США у перерахунку на гривню за офіційним курсом Національного банку України станом на дату прощення боргу (08.04.2016) (по курсу 25,8013 грн.) становить 3439,05 грн.

Матеріали справи свідчать про те, що ПАТ «Укрсиббанк» анулювало позивачу суму заборгованість за кредитом в гривні в сумі 750879,17 грн. (основний борг) та 3439,05 грн. (процентів), що не перевищує суму 965 845,64 грн.

Отже, прощена ПАТ «Укрсиббанк» заборгованість по кредиту не перевищує суму, визначену положеннями пункту 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, що свідчить про необґрунтованість віднесення прощеної позивачу суми кредиту до оподатковуваного доходу.

Таким чином, при анулюванні (прощенні) Позивачу суми боргу за кредитом були дотримані умови для застосування преференцій щодо сплати податку на доходи фізичних осіб. Зокрема, відбулась зміна валюти зобов`язання на гривню, а різниця, що розрахована у відповідності до пункту 8 підрозділу І розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, яка не підлягає оподаткуванню, є більшою, ніж сума боргу, що прощена банком позивачу. З огляду на зазначене, відсутні підстави стверджувати, що Позивачем внаслідок такого прощення отримано додаткове благо з настанням відповідних податкових наслідків.

Суд відхиляє доводи контролюючого органу, що банком прощено основну суму боргу, а не курсову різницю, оскільки положення пункту 8 підрозділу І розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України передбачають прощення саме боргу, але в розмірі, що не перевищує курсову різницю.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 03.06.2020 №826/7305/17.

Відповідно у Позивача не виникло обов`язку із декларування вказаної суми прощеного боргу як додаткового блага, відповідно до положень підпункту 168.1.3 пункту 168.1 статті 168, пункту 179.1 статті 179 Податкового кодексу України, а також ведення Книги доходів і витрат, відповідно до пункту 176.1 статті 176 Податкового кодексу України, а тому податкові повідомлення-рішення від 22.03.2018 №0032534204, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 170,00 грн. та №0031594204, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 510,00 грн. є протиправними та підлягають скасуванню.

Також протиправними є податкові повідомлення-рішення від 22.03.2018 №0032484204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 168947,81грн. та №0032614204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір на загальну суму 14078,99 грн. є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки прощена банком сума боргу не є додатковим благом у межах спірних правовідносин.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись положеннями статей 6, 8, 9, 77, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 22.03.2018 №0032484204, №0032614204, №0032534204, №0032594204.

3. Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати щодо сплати судового збору у розмірі 1837,06 грн. (одна тисяча вісімсот тридцять сім гривень 06 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Головне управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка 33/19, Київ 33, 01033, код ЄДРПОУ 43141267).

Суддя Н.М. Клименчук