Рішення № 91659485, 18.09.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2020 року м. Київ № 826/1716/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А. розглянув у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Державної установи "Інститут гематології та трансфузіології національної академії медичних наук України" до Головного управління Держпраці у Київській області скасування постанови від 04.01.2018 №04.

Державна установа "Інститут гематології та трансфузіології національної академії медичних наук України" звернулась до суду з позовом про скасування постанови Головного управління Держпраці у Київській області від 04.01.2018 №4 про накладення штрафу у розмірі 9600,00 грн.

Ухвалою суду від 25.06.2019 - відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено здійснювати судовий розгляд справи в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін та встановлено строки для подання заяв по суті.

Позов обґрунтовано тим, що видатки на утримання відповідно до затвердженого кошторису на 2017 рік профінансовано лише на 26% від необхідних обсягів фінансування на заробітну плату, бюджетна програма затверджена лише 02.03.2017 у зв`язку з чим позивач не мав змогу попередити ОСОБА_1 про зміну істотних умов праці відповідно до частини третьої статті 32 КЗпП України, а тому підстави для накладення штрафу відсутні. За твердженням представника позивача, інформація про зменшення обсягів фінансування на утримання установи на 2017 рік та про необхідність запровадження істотних змін режиму роботи і виплати заробітної плати на І квартал 2017 року до працівників доведений наказами від 31.01.2017 №7 та від 28.02.2017 №14, заробітна плата виплачена у повному обсязі у березні 2017 року, що пов`язано з відсутністю коштів.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві. Підставами заперечень зазначено, що актом перевірки додержання суб`єктом господарювання законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 22.12.2017 №26-99/1429 встановлено порушення вимог частини другої статті 32 Кодексу законів про працю України, частини третьої статті 30 Закону України "Про оплату праці", частин першої, другої статті 115 КЗпП України та частини першої статті 24 Закону України про оплату праці", у зв`язку з чим на позивача накладено штраф, оскільки працівника не попереджено за два місяці про зміну істотних умов праці, які не передбачено контрактом, також не забезпечено достовірний облік виконуваної працівником роботи та не забезпечено бухгалтерський облік витрат на оплату праці, виплата заробітної плати проводилась з порушенням термінів та пізніше семи днів після закінчення періоду, за який мала здійснюватися така виплата.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, відповідно до якого просить задовольнити позовні вимоги, оскільки є бюджетною установою, що фінансується за рахунок коштів державного бюджету, а тому у зв`язку з затвердженням паспорту бюджетної програми 03.03.2017 не мав можливості попередити працівників про зміну істотних умов праці за два місця.

Розглянувши заяви по суті, дослідивши письмові докази, судом установлено.

На підставі звернення Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві від 06.12.2017, наказу про проведення інспекційного відвідування від 18.12.2017 №3150 та направлення на проведення інспекційного відвідування від 18.12.2017 №2728 Головним управлінням Держпраці у Київській області проведено інспекційне відвідування Державної установи "Інститут гематології та трансфузіології національної академії медичних наук України" з 20.12.2017 по 22.12.2017, за результатами якого складено акт від 22.12.2017 №26-99/1429,

В акті зафіксовано порушення:

частини третьої статті 32 КЗпП України - про зміну істотних умов праці працівники не повідомлені більше ніж за 2 місяці;

частини другої статті 30 Закону України "Про оплату праці" - не забезпечено достовірний облік виконуваної працівником роботи та не забезпечено бухгалтерський витрат на оплату праці адміністрацією Державної установи "Інститут гематології та трансфузіології національної академії медичних наук України";

частини першої та другої статті 115 КЗпП України та частини першої статті 24 Закону України "Про оплату праці" - виплата заробітної плати проводилася менше двох разів на місяць через проміжок часу, що перевищує 16 календарних днів, та пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Акт від 22.12.2017 підписано в.о. директора ОСОБА_2 із зауваженнями, відповідно до яких ДУ "ІГТНАМУ" є бюджетною установою, утримується за рахунок коштів державного бюджету, головним розпорядником є НАМН України, заробітна плата за січень-лютий виплачена у березні у зв`язку з затримкою фінансування.

На підставі акту перевірки від 22.12.2017 №26-99/1429 Головним управлінням Держпраці в Київській області прийнято постанову від 04.01.2018 №04 про накладення штрафу уповноваженими особами в розмірі 9600,00 грн.

Вважаючи протиправною постанову від 04.01.2018 №4 про накладення штрафу, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спір, суд ураховує таке.

Відповідно до частини третьої статті 32 КЗпП України у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Наказом від 04.01.2017 №4 у зв`язку з недостатнім фінансуванням НАМН України на І квартал 2017 року та з метою недопущення утворення заборгованості переведено підрозділ "Охорона здоров`я" на неповний робочий день з оплатою праці згідно з відпрацьованого часу з 01.01.2017 до 31.01.2017 на 0,25 посадового окладу, в тому числі ОСОБА_1 .

Згідно з пунктом 3.1 контракту від 23.12.2015 №18, укладеного між ДУ "ІГТНАМУ" та доктором медичних наук ОСОБА_1 , інститут, діючи на підставі статуту залишає за собою право при обмеженому фонді на оплату праці, а працівник зобов`язується виконувати вимоги керівництва з економії фонду заробітної плати (переведення працівника на неповний робочий день на 0,5 ставки, 0,75 ставки, відпустка без збереження заробітної плати). При цьому працівника буде повідомлено наказом по інституту про істотні зміни умов оплати праці.

Як убачається з акта перевірки від 22.12.2017 №26-99/1429 відповідачем встановлено зміну істотних умов праці ОСОБА_1 в частині оплати праці - переведення на 0,25 ставки, що не передбачено контрактом. Обставина неповідомлення ОСОБА_1 за 2 місяці позивачем в заявах по суті не заперечується.

Відповідно до пояснень начальника відділу кадрів ОСОБА_3 інформація про зменшення обсягів фінансування на утримання установи на 2017 рік та про необхідність запровадження істотних змін режиму роботи і виплати заробітної плати на І квартал поточного року до працівників інституту доведено наказами від 04.01.2017 №4 на січень, від 31.01.2017 №7 на лютий та від 28.02.2017 №14 на березень місяць. Заробітна плата персоналу інституту, у тому числі ОСОБА_1 за січень та лютий виплачена у березні 2017 року.

Також представником позивача у відповіді на відзив зазначено, що наприкінці 2016 року НАМН наголосила, що фінансування всіх науково-дослідних інститутів, що входять до складу НАМН буде більш скороченою, що витікає з прийнятого Державного бюджету України та інформації, отриманої від Міністерства фінансів України.

На думку суду, доводи позивача про обмежене фінансування не спростовують порушення частини другої статті 32 КЗпП України в частині непопередження працівника за два місяці щодо зміни істотних умов праці, які полягали у переведенні на 0,25 ставки, що не встановлювалось контрактом. При цьому контрактом передбачалась відпустка працівника без збереження заробітної плати, що могло бути використано роботодавцем разом із переведенням на 0,5 ставки та відповідало б умовам контракту.

Актом перевірки від 22.12.2017 №26-99/1429 встановлено, що у розрахунковому листку за січень 2017 року наукового працівника ОСОБА_1 зазначена кількість робочих днів - 20, водночас згідно з табелем обліку робочого часу за січень 2017 року зазначено 10 робочих днів по 1 год. 48 хв., заробітна плата нарахована з урахуванням 20 днів з окладу 0,25 ставки.

Відповідно до частини другої статті 30 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 №108/95-ВР (зі змінами) роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Як убачається з пояснень начальника відділу бухгалтерського обліку та звітності - головного бухгалтера ОСОБА_4 , під час проведення аналізу заробітної плати за січень 2017 року щодо ОСОБА_1 встановлено, що заробітна плата нарахована з урахуванням 20 днів з окладу 0,25 ставки, так як по табелю вона працювала 10 днів по 1,48 часу, таким чином їй виплачено 0,5 ставки за 10 робочих днів.

На думку суду, наведені пояснення підтверджують висновок акту перевірки про незабезпечення достовірного обліку виконуваної працівником роботи і бухгалтерського обліку витрат на оплату праці.

Статтею 115 КЗпП України встановлено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата (частина перша). У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні (частина друга).

Аналогічні вимоги щодо строків та періодичності виплати заробітної плати передбачені статтею 24 Закону України "Про оплату праці".

Актом перевірки від 22.12.2017 №26-99/1429 встановлено, що заробітна плата працівнику ОСОБА_1 була виплачена з порушенням термінів виплати та пізніше семи днів після закінчення періоду, за яким здійснюється виплата, а саме:

- заробітна плата за січень 2017 року нарахована у сумі 1688,88 грн., виплачена 07.03.2017 одним платежем у сумі 1489,39 грн.;

- заробітна плата за лютий 2017 року нарахована в сумі 1013,33 грн., виплачена 07.03.2017 одним платежем у сумі 951,23 грн.;

- заробітна плата за березень 2017 року нарахована в сумі 1074,74 грн., виплачена 29.03.2017 одним платежем у сумі 1000,16 грн.

- заробітна плата за квітень 2017 року нарахована у сумі 591,94 грн., виплачена 13.04.2017 одним платежем у сумі 560,00 грн.

Зазначені обставини також підтверджуються копіями розрахункових листів за січень, лютий, березень, квітень 2017 року, платіжних доручень від 03.03.2017 №1, від 03.03.2017 №10, від 28.03.2017 №67, від 11.04.2017 №683.

В оскаржуваній постанові від 04.01.2018 №4 правовою підставою для застосування штрафу в розмірі 9600,00 грн. зазначено абзац третій частини другої статті 265 КЗпП України, за якою юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Отже, позивача притягнуто до відповідальності за порушення строків виплати заробітної плати більше ніж на місяць працівнику ОСОБА_1 .

Відповідно до пояснень Начальника відділу бухгалтерського обліку та звітності - головного бухгалтера ОСОБА_4 , працівник ОСОБА_1 займала посаду завідуючої лабораторії імунного типування ДУ "ІГТНАМУ" заробітна плата за 2017 рік складала:

- за січень 2017 року нарахована в сумі 1688,88 грн. та перерахована платіжним дорученням від 03.03.2017 №1;

- лютий 2017 року нарахована в сумі 1013,33 грн. та перерахована платіжним дорученням від 03.03.2017 №10;

- березень 2017 року нарахована в сумі 1074,74 грн. та перерахована платіжним дорученням від 28.03.2017 №672;

- квітень 2017 року нарахована в сумі 591,94 грн. та перерахована платіжним дорученням від 11.04.2017 №683;

- травень 2017 року нарахована в сумі 2916,00 грн. та перерахована платіжним дорученням від 29.05.2017 №702;

- червень 2017 згідно табелю обліку робочого часу заробітна плата не нараховувалась;

- липень 2017 згідно табелю обліку робочого часу заробітна плата не нараховувалась;

- серпень 2017 згідно табелю обліку робочого часу заробітна плата не нараховувалась;

- вересень 2017 згідно табелю обліку робочого часу заробітна плата не нараховувалась;

- жовтень 2017 нарахована в сумі 1579,19 грн. та перерахована платіжним дорученням від 01.11.2017 №778.

Затримка виплати заробітної плати за січень 2017 року виникла в зв`язку з відсутністю паспортів бюджетних програм за КПКВК 6561060. Заробітна плата за січень-лютий 2017 року виплачена одночасно всім працівникам ДУ "ІГТНАМУ" після отримання паспорту бюджетної програми.

Відповідно до пояснень Начальника відділу бухгалтерського обліку та звітності - головного бухгалтера ОСОБА_4 рух грошових коштів за КПКВК 6561060 за КЕКВ2111 "Заробітна плата", а саме списання коштів за період з 01.01.2017 по 03.03.2017 не здійснювався.

Згідно з поясненнями директора ОСОБА_5 від 18.12.2017 паспорт бюджетної програми КПКВ 6561060 затверджено спільним наказом Національної академії медичних наук України та Міністерства фінансів України від 02.03.2017 №15/321 "Про затвердження паспорта бюджетної програми на 2017 рік". Таким чином нарахування заробітної плати проведення всіх розрахунків по соціальному страхуванню, виплата заробітної плати та проведення всіх розрахункових операцій щодо здійснення господарської діяльності проводилось починаючи з березня.

Суд погоджується з доводами представника позивача, що відсутність коштів, які мали надійти з Державного бюджету України на виплату заробітної плати ДУ "ІГТНАМУ", унеможливлює виплату заробітної плати.

На думку суду, під час вирішення питання про наявність підстав для накладення штрафу відповідачем необґрунтовано не розглянуто обставини щодо відсутності бюджетних коштів, за рахунок яких фінансується ДУ "ІГТНАМУ", оскільки виплата заробітної плати могла бути здійснена виключно за бюджетні кошти. При цьому ні в акті перевірки, ні у відзиві відповідачем не заперечується відсутність бюджетних коштів у ДУ "ІГТНАМУ" протягом січня-лютого 2017 року та не встановлено вибірковості виплати заробітної плати.

Водночас зміст статті 115 КЗпП України, статті 24 Закону України "Про оплату праці" дає підстави дійти висновку, що виплата заробітної плати не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється не ставиться в залежність від наявності коштів у роботодавця.

Відповідно до частини третьої статті 265 КЗпП України штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.

Наведеною нормою також не встановлено підстав для звільнення від застосування до роботодавця фінансових санкцій чи зменшення їх розміру, зокрема, в разі відсутності бюджетного фінансування.

Відповідно до статті 51 Бюджетного кодексу України (в редакції, чинній на час нарахування позивачем заробітної плати у період січень-лютий 2017 року) керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати (грошового забезпечення), затвердженого для бюджетних установ у кошторисах.

Як уже зазначалось, підставами позову зазначено відсутність бюджетних коштів на виплату заробітної плати та затвердження паспорта бюджетної програми КПКВ 6561060 відповідним наказом від 02.03.2017, що дало змогу виплатити заробітну плату.

На думку суду, в позивача не було правових підстав для нарахування заробітної плати, оскільки були відсутні бюджетні призначення на виплату заробітної плати. Така поведінка позивача призвела до порушення прав особи на виплату заробітної плати у визначений статтею 115 КЗпП України строк. При цьому позивач міг скористатись пунктом 3.1 контракту, за яким в разі обмеженого фонду на оплату праці працівник зобов`язується виконувати вимоги керівництва з економії фонду заробітної плати, зокрема, шляхом відпустки без збереження заробітної плати на підставі відповідного наказу.

З огляду на встановлені обставини та наведене правове регулювання суд доходить висновку про необґрунтованість позовних вимог. Судом ураховано, що не надання оцінки відповідачем під час прийняття оскаржуваної постанови доводам позивача про відсутність бюджетного фінансування, не вплинула на правомірність накладення штрафу. Відтак позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Як убачається з матеріалів справи позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1762,00 грн. (квитанція від 28.02.2018 №15). Оскільки в задоволенні позову відмовлено, відповідачем не надано доказів понесення судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати присудженню не підлягають.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Позивач - Державна установа "Інститут гематології та трансфузіології національної академії медичних наук України" (ідентифікаційний код 02011924, місцезнаходження: 04060, місто Київ, вулиця Максима Берлинського, будинок 12).

Відповідач - Головне управління Держпраці у Київській області (ідентифікаційний код 39794214, місцезнаходження: 04060, місто Київ, вулиця Вавілових, будинок 10).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділ VII "Перехідні положення" передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.А. Донець