Рішення № 91659076, 21.09.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/2807/20

РІШЕННЯ

іменем України

21 вересня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Хмельницької області про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Прокуратури Хмельницької області в якому просить стягнути з прокуратури Хмельницької області (код ЄДРПОУ - 02911102) на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу у розмірі середнього місячного заробітку у сумі 24347,18 грн (двадцять чотири тисячі триста сорок сім гривень, 18 коп.). Стягнути з прокуратури Хмельницької області (код ЄДРПОУ - 02911102), на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки при звільненні по день ухвалення судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем на момент звільнення позивача з органів прокуратури не виплачено вихідну допомогу у розмірі середнього місячного заробітку 24347,18 грн, як це передбачено ст. 44 КЗпП України.

Прокурором Хмельницької області у наказі від 28.04.2020 № 320 к про звільнення позивача вказано відділу фінансування та бухгалтерського обліку прокуратури області провести остаточний розрахунок та виплатити усі належні ОСОБА_1 виплати при звільненні, однак лише 07.05.2020 на банківський рахунок позивача надійшли кошти від колишнього роботодавця в сумі 9674,90 грн, що підтверджується розрахунковим листом за травень 2020 року (станом на 06.05.2020). Таким чином, днем остаточного розрахунку відповідачем з позивачем є 07.05.2020.

Позивач вважає, що має право на стягнення з Прокуратури Хмельницької області вихідної допомоги у розмірі середнього місячного заробітку у сумі 24347,18 грн та середній заробіток за весь час затримки при звільненні по день ухвалення судового рішення, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суду від 09.06.2020 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Від представника відповідача на адресу суду 24.06.2020 надійшов відзив в якому останній зазначає, що не визнає заявлених позовних вимог та зазначає, що наказом прокурора області від 28 квітня 2020 року № 320к ОСОБА_1 звільнено на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру", а не з підстав, визначених у ст. 44 КЗпП України.

Представник відповідача вказує, що Законом України "Про прокуратуру", який передбачає інший порядок звільнення ніж КЗпП України, у разі звільнення на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" не передбачена виплата вихідної допомоги.

Від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій зазначив, що трудове законодавство при звільненні працівників у зв`язку із ліквідацією, реорганізацією, скороченням чисельності або штату працівників покладає на роботодавця обов`язок виплатити вихідну допомогу у розмірі не менше середнього місячного заробітку, незалежно від кола працівників, місця роботи, статусу та займаної посади.

Вказує, що норми даного Закону є пріоритетними перед нормами КЗпП України, трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального закону не врегульовані спірні правовідносини або коли про можливість застосування приписів трудового законодавства прямо йдеться у спеціальному законі.

В свою чергу, Законом № 1697-VІІ не врегульовано питання виплати вихідної допомоги при звільненні працівників у зв`язку із ліквідацією, реорганізацією, скороченням чисельності або штату працівників, через що до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи КЗпП України, що не заборонено спеціальним законодавством.

Отже, право позивача на одержання суми середньомісячного заробітку як вихідної допомоги визначено Законом і цей Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать.

Просить задовольнити позовні вимог в повному обсязі.

Дослідивши позовну заяву, відзив на позовну заяву, оцінивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі обставини справи, перевіривши їх дослідженими та наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов до наступних висновків.

Суд встановив, що з 19.07.1999 року по 30.04.2020 ОСОБА_1 працював в прокуратурі Хмельницької області.

Наказом прокурора Хмельницької області від 28 квітня 2020 року № 320к ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора відділу підтримання обвинувачення в суді прокуратури області на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 30 квітня 2020 року.

Цим же наказом зобов`язано відділ фінансування та бухгалтерського обліку прокуратури області провести остаточний розрахунок та виплатити усі належні ОСОБА_1 виплати при звільненні.

Згідно з розрахунковим листком за квітень 2020 року прокуратурою Хмельницької області при звільненні 30 квітня 2020 року ОСОБА_1 нараховано компенсацію за невикористані 102 календарні дні відпустки, а згідно розрахункового листка за травень 2020 року станом на 06.05.2020 ОСОБА_1 нараховано лікарняні за 5 днів та лікарняні за 5 днів після звільнення.

Відповідно до довідки про заробітну плату від 27.05.2020 за вих. № 18-84 вн-19, виданої прокуратурою Хмельницької області, не вказано інформації про виплату вихідної допомоги ОСОБА_1 при звільненні.

Позивач вважає, що має право на стягнення з відповідача вихідної допомоги при звільненні у розмірі середнього місячного заробітку, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 123 Конституції України, організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються законом.

На виконання вимог ст. 123 Конституції України прийнято Закон України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (далі - Закон України №1697-VII), який містить спеціальні норми щодо організації та порядку діяльності органів прокуратури України, особливостей розгляду трудових спорів (зокрема, питання проходження служби в органах прокуратури, звільнення з неї, права і обов`язки прокурорів, їх соціальні гарантії та ін.)

Норми даного Закону являються пріоритетними перед нормами Кодексу законів про працю України і трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального закону не врегульовані спірні правовідносини, або коли про застосування приписів трудового законодавства прямо йдеться у спеціальному законі.

Відповідно до ч. 3 ст. 16 Закон України №1697-VII, прокурор може бути звільнений лише з підстав та в порядку, передбачених цим Законом.

Згідно з п. 9 ч.1 ст.51 цього Закону, прокурор звільняється з посади зокрема у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.

Виплата вихідної допомоги при звільненні з підстав, передбачених ст.ст. 36, 38-41 КЗпП визначено статтею 44 КЗпП України.

Закон України "Про прокуратуру" в редакції від 05 листопада 1991 року, у тому числі ч. 1 ст. 46-2, якою передбачалось звільнення прокурорів за КЗпП України, втратив чинність 15 липня 2015 року на підставі п. 1 пп. 1 п. 3 Прикінцевих положень Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року, а тому на час звільнення позивача правові підстави для застосування до правовідносин, які виникли між сторонами Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року були відсутні.

Враховуючи те, що позивача звільнено з підстав та в порядку, передбачених Законом України №1697-VII, яким не передбачено виплату вихідної допомоги при звільненні, позивач не набув права на її отримання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31 січня 2018 року по справі №820/1119/16 (К/9901/1729/18).

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, з урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи та правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду по справі №820/1119/16 (К/9901/1729/18), суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з прокуратури Хмельницької області на користь ОСОБА_1 вихідної допомоги при звільненні у розмірі середнього місячного заробітку в сумі 24347,18 гривень є необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню.

Крім цього, враховуючи що оскільки позовна вимога про стягнення з прокуратури Хмельницької області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки при звільненні по день ухвалення судового рішення, є похідною від первинної позовної вимоги, тому на переконання суду вона також не підлягає задоволенню.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку, що у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 необхідно відмовити.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позову, з врахуванням положень ст. 139 КАС України, судові витрати, що підлягають розподілу - відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Прокуратури Хмельницької області про стягнення коштів - відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Прокуратура Хмельницької області (Військоматський провулок, 3,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , ідентифікаційний код - 02911102)

Головуючий суддя О.П. Шевчук