Рішення № 91659063, 21.09.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/2747/20

РІШЕННЯ

іменем України

21 вересня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про визнання відмови, бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області в якому просить визнати протиправною відмову відповідача у виплаті грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій. Визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій за період 2017 - 2019 рр., виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби - 31.07.2019 року. Зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період 2017 - 2019 рр.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за період з 2017 року по день звільнення з поліції додаткова відпустка як учаснику бойових дій не надавалась.

На час прийняття наказу на день звільнення позивача зі служби з останнім не було проведено усіх розрахунків щодо нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки передбаченої п.12 ч.1 ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захист".

Ухвалою від 03.06.2020 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику повідомлення сторін.

До суду 26.06.2020 надійшов відзив, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позовної заяви. Зазначив, що підстави для виплати компенсацій за невикористані в інших роках відпустки як учасника бойових дій також відсутні, оскільки, чинним спеціальним законодавством виплата такої компенсації за інші роки (крім року звільнення) не передбачена.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов наступних висновків.

Наказом начальника (полковника) поліції ГУ НП у Хмельницькій області "Про особовий склад" від 31.07.2019 №222 о/с капітана поліції ОСОБА_1 старшого інспектора роти патрульної поліції особливого призначення "Богдан" ГУНП звільнено зі служби в поліції з 31.07.2019 на підставі п.2 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (через хворобу).

Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 17.07.2017.

Під час прийняття наказу №222 о/с від 31.07.2019 відповідачем не було здійснено з позивачем усіх необхідних розрахунків щодо нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки передбаченої п.12 ч.1 ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захист".

Позивач звернувся до відповідача з заявою від 12.03.2020, у якій просив виплатити компенсацію за невикористану додаткову відпустку та провести повний розрахунок з ним.

Листом від 12.05.2020 року №1865/121/12/05-2020 відповідач роз`яснив, що грошова компенсація поліцейським за невикористану додаткову відпустку, як учаснику бойових дій не виплачується. При цьому відповідач посилається на лист - роз`яснення Департаменту кадрового забезпечення Національної поліції України від 29.04.2020 №2409/12/1/101-2020.

Не погоджуючись з такою відмовою та бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII).

Відповідно до частин першої та третьої статті 59 Закону № 580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.

Згідно зі статтею 60 Закону № 580-VIII проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини першої статті 77 Закону № 580-VIII, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: 1) у зв`язку із закінченням строку контракту; 2) через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції; 3) за віком - у разі досягнення встановленого для нього цим Законом граничного віку перебування на службі в поліції; 4) у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів; 5) через службову невідповідність; 6) у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; 7) за власним бажанням; 8) у зв`язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств (організацій); 9) у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі; 10) у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення; 11) у зв`язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави.

Частинами першою та другою статті 92 Закону № 580-VIII передбачено, що поліцейським надаються щорічні чергові оплачувані відпустки в порядку та тривалістю, визначених цим Законом. Поліцейському надаються також додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки.

Частиною першою статті 24 Закону України від 15.11.1996 № 504/96-ВР "Про відпустки" передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Пунктом 8 розділу ІІІ Порядку виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом Міністерства внутрішній справ України 06.04.2016 № 260, зареєстрованого в міністерстві юстиції України 29.04.2016 за № 669/28799 (далі - Порядок № 260) за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до чинного законодавства.

Крім того, згідно із пунктом 12 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасникам бойових дій надаються такі пільги, як використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.

Статтею 4 Закону України "Про відпустки" передбачено такі види щорічних відпусток: основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.

Відповідно до статті 16-2 цього Закону, серед інших, учасникам бойових дій, надається додаткова відпустка зі збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.

Системний аналіз змісту вищенаведених положень законодавства дає підстави для висновку, що позивач, як учасник бойових дій, мав право на додаткову відпустку із збереженням заробітної плати з набуттям статусу учасника бойових дій та з урахуванням доповнення Закону України "Про відпустки" статтею 16-2 згідно із Законом № 426-VIII від 14.05.2015, та відповідно набув право на компенсацію за невикористані додаткові відпустки по 14 днів щорічно. Обов`язок обліку таких відпусток та дотримання пов`язаних із ними гарантій покладається на роботодавця.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21 серпня 2019 року по зразковій справі №620/4218/18 (Пз/9901/4/19) вирішено спір за подібних спірних правовідносин. Зазначене судове рішення є релевантним до розглядуваного спору і висновки ВП ВС безумовно заслуговують на увагу та підлягають врахуванню, однак в даному випадку невиплата позивачеві компенсації за невикористані дні додаткової відпустки не пов`язана із правозастосуванням відповідачем спеціального законодавства, а обумовлено в першу чергу не зверненням позивача за отриманням додаткової та щорічної відпустки у відповідному році служби та невизначенням у наказі про звільнення, який не оскаржувався та є чинним, не використаних днів відпустки, які підлягали компенсації.

Суд дійшов висновку, що законом не виключаються випадки, коли поліцейським відпустка не буде використана протягом календарного року. При цьому не передбачено позбавлення такої особи права на відпустку, яке вона вже отримала в попередньому календарного році.

В наступному календарному році, в тому числі і за умови, що він є роком звільнення, поліцейський має гарантоване право на чергову відпустку за поточний календарний рік та на відпустки, що не були використані в попередніх роках, що виражається в праві на отримання грошової компенсації за весь час невикористаної оплачуваної відпустки, незалежно від часу набуття права на таку відпустку, оскільки відпустки за попередні роки також є невикористаними в році звільнення та не можуть бути залишені без розрахунку з поліцейським, оскільки це суперечить суті та гарантіям як трудового так і спеціального законодавства в частині реалізації права на відпочинок.

З огляду на не врегулювання положеннями Закону України "Про Національну поліцію" та Порядку № 260 питання компенсації невідбутої частини відпустки поліцейському за минулі роки, при вирішенні вказаного питання підлягають застосуванню приписи КЗпП України, Закону України "Про відпустки".

Відповідно до норм частини першої статті 83 КЗпП України та частини першої статті 24 Закону України "Про відпустки", у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Суд наголошує, що компенсація за невикористані додаткові відпустки не обмежується тільки роком звільнення поліцейського та поширюється на роки, що передували звільненню.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 23.10.2019 по справі №826/8185/18, яка в силу ч.5 ст.242 КАС України, підлягає врахуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Крім того, посилання відповідача у листі відмові від 12.05.2020 №1865/121/12/05-2020 на лист - роз`яснення Департаменту кадрового забезпечення Національної поліції України від 29.04.2020 №2409/12/1/101-2020 є безпідставним, оскільки вказаний лист не є нормативно-правовим актом, та несе роз`яснювальний, інформаційний характер, не встановлюючи при цьому жодних правових норм.

Суд наголошує, що положення Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-XII не обмежують та не припиняють право учасника бойових дій на отримання у рік звільнення виплати грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові по справі №360/4127/19 від 07.05.2020.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, відповідно до частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд дійшов висновку, що відповідач протиправно відмовив позивачу у виплаті компенсації за невикористану додаткову відпустку, як учаснику бойових дій, оскільки останній набув права на отримання відповідної додаткової відпустки з моменту отримання статусу учасника бойових дій по день фактичного звільнення зі служби в поліції, а тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Оскільки, позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати згідно статті 139 КАС України розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про визнання відмови, бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області щодо виплати грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій за період з 2017 по 2019 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2017 по 2019 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) Відповідач:Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області (вул. Зарічанська, 7,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , ідентифікаційний код - 40108824)

Головуючий суддя О.П. Шевчук