Рішення № 91659011, 18.09.2020, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/2215/2011 год. 50 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Морської Г.М.,

при секретарі: Кованій В.А.,

за участю: представника позивача - Шелепіна О.Г.,

представника відповідача - Малюченка С.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства "Міський водоканал" до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Комунальне підприємство "Міський водоканал" (далі - позивач) звернулося до суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (далі - відповідач), у якому просить визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.02.2019 р. за №0028085012 Новокаховського управління ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі.

Ухвалою від 17.08.2020р. відкрите спрощене провадження у справі, судове засідання призначене на 18.09.2020р.

У судовому засіданні 18.09.2020р. проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірним ППР до позивача застосовані штрафні санкції за відсутність реєстрації в ЄДР ПН податкових накладних за вересень, жовтень 2018р. Стверджує, що дане порушення виникло не з вини КП "Міський водоканал", а внаслідок бездіяльності органу доходів і зборів щодо не відображення в системі електронного адміністрування ПДВ сплаченої суми субвенції в розмірі 2819928,78 грн., отриманої з липня по грудень 2015 року, та в розмірі 2162611,72 грн., отриманої у 2017 році, а також не відшкодування різниці у тарифах у сумі 12203076,0 грн. станом на 01.01.2018р. Внаслідок цього позивачу штучно занижено ліміт для реєстрації податкових накладних, через що підприємство позбавлено можливості реєструвати податкові накладні. Вказані обставини встановлено Херсонським окружним адміністративним судом по справі №540/1891/18. Враховуючи те, що обов`язковою умовою для застосування штрафу у розмірі 50 % за відсутність реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування суми ПДВ на підставі п.120-1.2 ст.120-1 ПК України є наявність вини платника щодо умисної не реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН, відповідачем неправомірно застосовано до позивача штраф у розмірі 50 % у зв`язку з тим, що вина підприємства відсутня. Посилаючись на судові рішення Херсонського окружного адміністративного суду по справам № 2140/1891/18, № 540/2643/18, № 540/206/19, № 540/1347/19, що набрали законної сили та якими скасовані аналогічні ППР про застосування штрафних санкцій за відсутність реєстрації в ЄДР ПН податкових накладних за інші періоди із зазначених вище підстав, просить застосувати до даних правовідносин преюдиційність встановлених цими рішеннями фактів та задовольнити позов повністю.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала повністю позовні вимоги, просила їх задовольнити.

Відповідач надіслав суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позову, мотивуючи тим, що позивачем на порушення вимог п.201.10 ст.201 ПК України за вересень – жовтень 2018 року не здійснено реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН на суму податкових зобов`язань 1251326,00 грн. (згідно поданої платником податків до контролюючого органу декларації від 19.12.2018 року № 9284267638), у зв`язку з чим, до КП "Міський водоканал" правомірно застосовано штрафні санкції на підставі податкового повідомлення-рішення від 04.03.2019 року № 0045655012. Що стосується доводів позивача, що підставою не реєстрації податкових накладних є протиправна бездіяльність органу доходів і зборів щодо не зарахування в системі електронного адміністрування ПДВ отриманої субвенції, зазначає, що у разі, якщо сума, обчислена відповідно до п.200 1.3 ст.200 1 ПК України, була меншою, ніж сума податку на додану вартість в податкових накладних, які позивач повинен був зареєструвати в ЄРПН, то останній зобов`язаний перерахувати необхідну суму коштів із свого поточного рахунку на рахунок в СЕА. Тобто, неперерахування на рахунок в СЕА субвенції з бюджету не може слугувати підставою для звільнення від відповідальності платника податків за вчинення податкового правопорушення.

Крім того стверджує, що посилання на відсутність надання платнику субвенції, як на причину неможливості реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних, вважаємо безпідставними, так як податковий борг з податку на додану вартість станом на 31.10.2018 року по КП «Міський водоканал» становив 5651100,22 гри., а сума, обчислена відповідно до пункту 120-1.З статті 120-1 Податкового кодексу України, на яку підприємство мало право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, становила - 9555567,97 гривень. Тобто, надана субвенція в розмірі 4982540,5 грн. не вплинула б на можливість реєстрації КП «Міський водоканал» податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних в вересні-жовтні 2018 року.

Також зазначає, що у дефініції податкового правопорушення відповідно до Податкового кодексу України взагалі відсутній такий елемент його складу, як суб`єктивна сторона. Не містять вказівки на необхідність наявності суб`єктивної сторони і конкретні склади податкових правопорушень, зокрема ст. 120-1 Податкового кодексу України. Штрафи за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних за своєю суттю виходять за межі податкового обов`язку як такого. Вони носять не відновлювальний, а каральний характер і є мірою відповідальності за виявлені податкові правопорушення (постанова ВС від 01.07.2020 у справі №520/3640/19, провадження № К/9901/31334/19).

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти позовних вимог, просив відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив наступне.

Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі проведена камеральна перевірка податкової звітності відповідача, за результатами якої складений акт від 20.12.2018 за №292/21-22-50-12/32218122 «Про результати камеральної перевірки дотримання термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН КП «Міський водоканал» (32218122) за вересень-жовтень 2018 року» (далі - акт перевірки).

Перевіркою встановлено, що за результатами аналізу ІС «Архів електронної звітності» підсистема «Реєстр податкових накладних» та податкової звітності по податку на додану вартість в період вересень - жовтень 2018 року виявлено відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 Податкового кодексу України, податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму зобов`язань 1251326,0 грн., за яке передбачена відповідальність пунктом 120-1.2 статті 120-1 розділу II Податкового кодексу України.

За результатами камеральної перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 08.02.2019 за №0028085012, яким позивачу визначено суму штрафу з податку на додану вартість у розмірі 50% у сумі 625663,00 грн.

Не погодившись із ППР, позивач звернувся до суду.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.п. 75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України 5.1.1. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Тобто предметом камеральної перевірки, серед іншого, є перевірка своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових, а тому у контролюючого органу були наявні усі правові підстави для перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до них у Єдиному реєстрі податкових накладних КП "Міський водоканал" за вересень, жовтень 2018 року.

Надаючи оцінку спірному ППР, суд зазначає наступне.

Згідно п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

До 01.01.2017 р. п.201.10 ст.201 ПК України передбачав, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

З 01.01.2017 р. п.201.10 п.201 ПК України викладено в новій редакції та визначено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу протягом 365 календарних днів, що наступають за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування.

Платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до 2001.3 статті 2001 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Пунктом 201.14 статті 201 ПК України передбачено, що платники податку зобов`язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об`єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом, а відповідно до п.201.15 ст.201 ПК України зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Відповідно до п.2001.1 ст.2001 ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 2001.3 ст.2001 цього Кодексу. Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.2001.2 ст.2001 ПК України платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюються з цих рахунків, крім випадку, передбаченого абзацом другим пункту 87.1 статті 87 цього Кодексу. Для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника.

Відповідно до п.2001.4 ст.2001 ПК України на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти:

а) з поточного рахунку такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до п.200 1.3 200 1 цього Кодексу;

б) з поточного рахунку такого платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку;

в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України;

г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість, повернутих платнику податків у порядку, встановленому пунктом 43.41 статті 43 цього Кодексу.

Пунктом 2001.5 ст.2001 ПК України передбачено, що з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов`язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у складених податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов`язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.

З аналізу даних правових норм слідує, що платник податку на додану вартість на дату виникнення податкових зобов`язань зобов`язаний скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстру податкових накладних у визначені п.201.10 ст.201 ПК України строки, порушення яких є підставою для застосування до платника податку штрафних санкцій. При цьому, платник податку має право зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 ст.200 1 цього Кодексу.

З матеріалів справи слідує, що КП "Міський водоканал" за вересень-жовтень 2018 року було виписано податкових накладних на суму податкових зобов`язань 1251326,0 грн.

Вказані обставини не заперечуються сторонами. Однак позивач вказує на те, що не реєстрація цих податкових накладних відбулася не з вини підприємства, а внаслідок бездіяльності органу доходів і зборів щодо не зарахування в системі електронного адміністрування ПДВ субвенцій, отриманих з липня по грудень 2015 року у розмірі 2819928,78 грн. та у 2017 році у розмірі 2162611,72 грн.

З цього приводу суд зазначає, що згідно статуту головним завданням КП "Міський водоканал" є надання послуг з водопостачання та водовідведення, а саме: централізоване питне водопостачання та водовідведення; відведення, механічна і біологічна очистка побутових і промислових стічних вод споживачів; користування надрами; видобування прісної води; забезпечення подачі питної води необхідної кількості і потрібної якості; забезпечення збору та очистки каналізаційних стоків.

Чинним законодавством передбачено відшкодування підприємству державою завданих регулюванням тарифів збитків за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 р. № 375 затверджено Порядок та умови надання у 2015 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах, відповідно до якого підставою для проведення розрахунків з погашення заборгованості є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається підприємствами, що виробляли, транспортували та постачали теплову енергію, послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання і водовідведення населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення (далі - надавачі послуг), та іншими учасниками розрахунків з погашення заборгованості (далі - учасники розрахунків), у тому числі у разі заміни сторони у зобов`язанні під час здійснення розрахунків за електричну енергію та природний газ, згідно з довідкою, що підтверджує наявність в учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості на дату укладення такого договору.

Аналогічні за змістом положення містяться і у затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 р. № 332 Порядку та умови надання у 2017 році субвенції з державного бюджету на погашення заборгованості з різниці в тарифах підприємствам, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.

На виконання цих Порядків між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Херсонській області, Департаментом фінансів Херсонської обласної державної адміністрації, Фінансовим управлінням Новокаховської міської ради, Виконавчим комітетом Новокаховської міської ради та Комунальним підприємством "Міський водоканал" 14.07.2015 р., 14.08.2015 р., 26.12.2015 р., 23.12.2015 р., 20.07.2017 р. укладено договори №№ 2, 7, 26, 36, 2 про організацію взаєморозрахунків, згідно яких КП "Міський водоканал" отримало 4982540,50 грн. субвенції, які було спрямовано на погашення ПДВ.

Орган доходів і зборів на наступний день після здійснення оплати з рахунку підприємства, відкритого в органах казначейства, не зарахувала кошти субвенції відповідно до абз."в" п.2001.4 ст.2001 ПК України на рахунок позивача в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Приписами п.2001.3 ст.2001 ПК України передбачено, що платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (SНакл), обчислену за такою формулою: еНакл = еНаклОтр + еМитн + еПопРах + еОвердрафт - еНаклВид - еВідшкод - еПеревищ, де: еНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних; еМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України; еПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах "а" - "в" пункту 200 1.2 цієї статті.

Під час розрахунку показника еПопРах також враховується сума коштів у разі проведення органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку. При цьому для поповнення рахунка в системі електронного адміністрування податку враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов`язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати яких настав, що обліковується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, до виконання в повному обсязі за коригуючими реєстрами.

Тобто, однією із складових формули є показник суми еПопРах, який враховує суму коштів субвенції з різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.

Порядок та строки врахування таких сум у системі електронного адміністрування податку встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 р. № 569 затверджено Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - Порядок № 569), який передбачає спрощення порядку збільшення реєстраційної суми на суму коштів, отриманих платником в рахунок погашення заборгованості з різниці в тарифах.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.11.2015 р. № 967 внесено зміни до Порядку № 569 в частині збільшення реєстраційної суми на суму коштів, отриманих платником у рахунок погашення заборгованості з різниці в тарифах. Так, п.9 Порядку № 569 було доповнено абзацом наступного змісту: "У разі проведення органами Казначейства розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до закону про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку, в поповнення електронного рахунка враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов`язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, за коригуючими реєстрами".

В порушення вказаних вимог орган доходів і зборів станом на жовтень 2018 року не зарахував кошти субвенції у розмірі 4982540,50 грн. в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, чим штучно зменшив КП "Міський водоканал" ліміт для реєстрації податкових накладних.

Позивач неодноразово звертався з листами до Державної казначейської служби України, ДФС України, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлового господарства України (листи від 16.06.2016 р. № 1292/06, від 15.02.2016 р. № 481/02) з вимогою дотримання вимог законодавства, однак суми зараховані на рахунки казначейства по погашенню заборгованості з ПДВ не були відображені в системі електронного адміністрування.

З отриманих від Державної казначейської служби України, ДФС України, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України відповідей (від 01.08.2016 р. № 165736/99-99-12-03-01-15, від 11.07.2016 р. № 7/10-8522, від 30.06.2016 р. № 10-08/1286-11368, від 21.03.2016 р. № 6125/6/99-99-15-01-08, від 18.03.2016 р. № 8/10-373-16, від 09.03.2016 р. № 10-08/528-3979) слідує, що між ДФС, ДКСУ та Мінфіном проводиться робота у напрямку забезпечення безумовного виконання вимог законодавства та врахування визначених сум з різниці в тарифах у систему електронного адміністрування ПДВ.

При цьому у листі ДФС України від 21.03.2016 р. № 6125/6/99-99-15-01-08 зазначено, що на виконання п.2001.3 ст.2001 ПК України ДФС отримано з Державної казначейської служби України на паперових носіях зведену інформацію про суб`єктів господарювання щодо зарахування до бюджету сум ПДВ у межах розрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 р. № 375. Зазначена інформація включає дані по КП "Міський водоканал" в сумі 1057932 грн.

Наведені обставини встановлені судом у рішенні, ухваленому 03.12.2018 року по справі №2140/1891/18 щодо спору між тими самими сторонами. Рішення набрало законної сили, тому в силу приписів ч. 4 ст. 78 КАС України, такі обставини доказуванню не підлягають.

Також суд бере до уваги заборгованість держави перед підприємством з різниці в тарифах на послуги водопостачання та водовідведення населення, яка складала на 01.01.2018 року 12 203 076,94 грн., яка не погашена на час розгляду справи, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 646 за січень 2017р. – липень 2020р.

Аналізуючи викладене, суд погоджується з доводами позивача про те, що внаслідок бездіяльності органу доходів і зборів та невиконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 р. № 569 (із змінами від 18.11.2015 р. № 967, від 30.12.2015 р. №1177) у 2015-2017 роках КП "Міський водоканал" в системі електронного адміністрування податку на додану вартість штучно занижено ліміт для реєстрації податкових накладних, внаслідок чого позивача було позбавлено реєструвати податкові накладні за вересень, жовтень 2018 року в межах граничних термінів.

Суд вважає помилковим твердження відповідача, що зарахування на рахунок позивача в системі електронного адміністрування ПДВ розміру субвенції за 2015 та 2017 роки не дало б можливість зареєструвати податкові накладні у вересні, жовтні 2018 року, оскільки аналогічне обґрунтування було наведене податковим органом у апеляційній скарзі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 15.10.2019р. по справі № 540/1347/19, яким було скасоване ППР від 04.03.2019р. № 0045655012 про визначення штрафних санкцій із ПДВ за відсутність реєстрації податкових накладних у ЄДР ПН за листопад 2018 року.

Апеляційний суд у постанові від 01.04.2020р. у справі № 540/1347/19 зазначив «… Як встановлено судом першої інстанції, в порушення вказаних вимог орган доходів і зборів станом на листопад 2018 року не зарахував кошти субвенції у розмірі 4982540,50 грн. в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, чим штучно зменшив КП "Міський водоканал" ліміт для реєстрації податкових накладних. … Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що внаслідок бездіяльності органу доходів і зборів та невиконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 р. № 569 (із змінами від 18.11.2015 р. № 967, від 30.12.2015 р. №1177) у 2015-2017 роках КП "Міський водоканал" в системі електронного адміністрування податку на додану вартість штучно занижено ліміт для реєстрації податкових накладних, внаслідок чого позивача було позбавлено права реєструвати податкові накладні за листопад 2018 року в межах граничних термінів….».

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відтак встановлення судовим рішенням факту впливу бездіяльності органу доходів і зборів та невиконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 р. № 569 (із змінами від 18.11.2015 р. № 967, від 30.12.2015 р. №1177) у 2015-2017 на можливість реєстрації ПН у листопаді 2018р., свідчить про відповідний вплив такої бездіяльності і на неможливість реєстрації ПН у вересні, жовтні 2018р., що передують листопаду 2018р.

Суд зауважує, що відповідно до п.109.1 ст.109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

В межах спірних правовідносин суд встановив, що неналежне виконання вимог податкового законодавства стосовно своєчасної реєстрації КП "Міський водоканал" податкових накладних відбулось з вини контролюючого органу, що виключає протиправність діянь платника податку, та як наслідок, притягнення його до відповідальності. Відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовила протиправність застосування штрафних санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 20.03.2018 р. по справі № 819/777/17.

Суд вважає помилковим посилання у даній справі податкового органу на постанову ВС від 01.07.2020 у справі №520/3640/19, оскільки правовідносини, які виникли у вказаній справі не є тотожними із справою, яка розглядається.

Так у постанові ВС від 01.07.2020 у справі №520/3640/19 зазначено: «…Натомість, у цій справі позов обґрунтований тим, що порушення строків реєстрації податкових накладних зумовлено тим, що позивачу не вистачало суми реєстраційного ліміту в СЕА ПДВ для здійснення своєчасної реєстрації податкових накладних, а поповнити рахунок в СЕА ПДВ для збільшення ліміту він не міг через відсутність вільних грошових коштів. Оскільки обмеження у використанні коштів, які надходять від споживачів послуг позивача на спеціальний розподільчий рахунок, встановлені Державою, то вина позивача у вищевказаному правопорушенні відсутня. За наведеного обґрунтування позовних вимог та з урахуванням встановлених судами обставин, відсутні підстави вважати, що неналежне виконання податкового обов`язку з боку позивача зумовлене обставинами, за які відповідає держава. Ізюмське КПТМ, здійснюючи свою діяльність у сфері теплоенергетики з 25 червня 2003 року, не могло не усвідомлювати специфічних умов її державного регулювання, та мало планувати свою господарську діяльність з їх врахуванням з метою забезпечення можливості належного виконання свого податкового обов`язку. За невиконання встановленого державою обов`язку запроваджена нею ж відповідальність не настає лише у тому випадку, коли держава не створила умов для виконання такого обов`язку. Саме по собі здійснення державою регулювання господарської діяльності у певних сферах не може розглядатися як об`єктивна обставина, яка перешкоджає належному виконанню платником податків своїх обов`язків у податкових відносинах…».

Також суд не бере до уваги твердження відповідача про оскарження у касаційному порідку судових рішень у справах № 2140/1891/18, № 540/2643/18, № 540/206/19, № 540/1347/19, оскільки такі рішення набрали законної сили, їх чинність не зупинена ухвалою Верховного Суду, відтак їх можливе скасування у майбутньому буде підставою для перегляду цього рішення за ново виявленими обставинами.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про протиправність застосування відповідачем до КП "Міський водоканал" штрафних санкцій за не реєстрацію податкових накладних на підставі податкового повідомлення-рішення від 08.02.2019 р. за №0028085012, у зв`язку з чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Таким чином позовні вимоги КП "Міський водоканал" підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 194, 242-246, 250, 255 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.02.2019 року за №0028085012 Новокаховського управління ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 625663,00 грн.

Стягнути на користь комунального підприємства "Міський водоканал" (код ЄДРПОУ 32218122; 74900, Херсонська область, м.Нова Каховка, вул.Електромашинобудівників,6) судовий збір в сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 43143201, 73026, м. Херсон, просп. Ушакова, 75).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 21 вересня 2020 р.

Суддя Г.М. Морська

кат. 111030300