
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 600/644/17
21 вересня 2020 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мандзія О.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Козівського районного суду Тернопільської області з позовною заявою до Козівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (далі - відповідач), в якій просить:
визнати дії Козівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо відмови ОСОБА_1 призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п."б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" протиправними;
скасувати рішення Козівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області за №455/04 від 07.02.2017 року, викладене у формі листа-відповіді про відмову ОСОБА_1 призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п."б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення";
зобов`язати Козівське об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області призначити ОСОБА_1 призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п."б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року №1173, і Списком №2, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.1991 року №10, з дня звернення 18.10.2016 року, зарахувавши у пільговий трудовий стаж роботу за період з 01.09.1977 року по 11.11.2001 року на посаді газоелектрозварювальника, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач 18.10.2016 року звернувся до Козівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. Листом від 07.02.2017 року №455/04 відповідач відмовив в призначенні пенсії, так як надано недостатній перелік документів, які підтверджують достатній пільговий стаж за Списком №2.
Беручи до уваги те, що протягом своєї трудової діяльності ОСОБА_1 працював на посадах газоелектрозварювальника, що передбачена Списком №2, з 27.07.1977 року по 12.10.1978 року, 25.11.1980 року по 15.11.1982 року в Козівській міжколгоспній будівельній організації, правонаступником якої є ТОВ "Козівський райагробуд", з 02.01.1985 року по 20.07.1987 року, 17.10.1987 року по 27.06.1990 року в "Козівському автотранспортному підприємстві "Кооптранс" Тернопільської ВАО облспоживспілки", з 29.06.1990 року по 11.02.1994 року, з 26.12.1994 року по 18.10.2000 року в Козівській міжгосподарській шляхобудівельній пересувній механізованій колоні №8, правонаступником якої є ТОВ "Козова шляховик", з 18.10.2000 року по 28.02.2001 року ВАТ "Козова маслозавод", з 01.03.2001 року по 11.11.2001 року в структурному підрозділі Козівського молокопереробного підприємства "Біопродукт" ТОВ "Агро", а також навчався в професійно-технічному училищі ГПТУ №20 в смт.Підволочиськ Тернопільської області з 01.09.1975 року по 25.07.1977 року та проходив службу в рядах Радянської армії з 19.10.1978 року по 16.10.1980 року, про що свідчать відомості трудової книжки, наказів по підприємствах, атестата, військового квитка, позивач вважає таке рішення протиправним та такими, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою судді Козівського районного суду Тернопільської області від 14.07.2017 року відкрито провадження у справі.
На виконання вимог вказаної ухвали, 24.01.2018 року Козівським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області подано відзив (а.с.32-33). Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що підставою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є, зокрема, наявність професії чи посади в Списку, підтвердження шкідливих умов праці робітника безпосередньо на робочому місці за результатами атестації робочих місць (при наявності пільгового стажу після 21.08.1992 року), а також зайнятість повний робочий день. При подані ж заяви про призначення пенсії позивачу надано перелік документів, яких недостатньо для підтвердження права на призначення пенсії за Списком №2. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області від 28.04.2020 року адміністративну справу передано за предметно на розгляд за підсудністю до Тернопільського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 19.08.2020 року прийнято до провадження адміністративну справу №600/644/17. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено у справі судове засідання на 18.09.2020 року. Допущено заміну відповідача Козвіського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на його правонаступника Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.09.2020 року постановлено перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши у відповідності до вимог ст.263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд при прийняті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5-6), протягом трудової діяльності працював газоелектрозварювальником, що підтверджується відомостями трудової книжки НОМЕР_1 від 27.07.1977 року (а.с.7-10).
Згідно записів трудової книжки позивач працював газоелектрозварювальником з 27.07.1977 року по 12.10.1978 року, з 25.11.1980 року по 15.11.1982 року в Козівській міжколгоспній будівельній організації, правонаступником якої є ТОВ "Козівський райагробуд", з 02.01.1985 року по 20.07.1987 року, 17.10.1987 року по 27.06.1990 року в "Козівському автотранспортному підприємстві "Кооптранс" Тернопільської ВАО облспоживспілки", з 29.06.1990 року по 11.02.1994 року, з 26.12.1994 року по 18.10.2000 року в Козівській міжгосподарській шляхобудівельній пересувній механізованій колоні №8, правонаступником якої є ТОВ "Козова шляховик", з 18.10.2000 року по 28.02.2001 року ВАТ "Козова маслозавод", з 01.03.2001 року по 11.11.2001 року в структурному підрозділі Козівського молокопереробного підприємства "Біопродукт" ТОВ "Агро", а також навчався в професійно-технічному училищі ГПТУ №20 в смт.Підволочиськ з 01.09.1975 року по 25.07.1977 року та проходив службу в рядах Радянської армії з 19.10.1978 року по 16.10.1980 року.
Враховуючи вказаний вище стаж роботи на посаді газоелектрозварювальника, позивач звернувся до Козівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2., за результатами розгляд якої листом від 07.02.2017 року №455/04 відмовлено в призначенні пенсії, так як надано недостатній перелік документів, які підтверджують достатній пільговий стаж за Списком №2 (а.с.14).
Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Приписами ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість дій, рішень відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.
Статтею 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Згідно із ч.3 ст.4 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення.
Відповідно до ст.5 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.
В силі приписів ч.1 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно з п.2 ч.2 ст.144 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок.
Аналогічні положення передбачені п."б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Відповідно до ст.48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637), у відповідності п.1 якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно п.3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За приписами п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.03.2018 року у справі №233/2084/17, від 31.032020 року у справі №678/65/17.
З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 року №383 затверджено Порядок застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок №383).
Відповідно до п.3 Порядку №383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).
Згідно п.10 Порядку №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637.
Відповідно до п.1 Порядку проведення атестації робочих місць, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 01.08.1992 року №442 (далі - Порядок №442) атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.
Відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінсоцполітики разом з МОЗ (п.8 Порядку №442).
Згідно з п.9 Порядку №442 перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років.
Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Отже, аналіз вище наведених правових норм дає підстави для висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах незалежно від віку є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.
Як встановлено судом, відповідно до записів трудової книжки позивач працював газоелектрозварювальником з 27.07.1977 року по 12.10.1978 року, з 25.11.1980 року по 15.11.1982 року в Козівській міжколгоспній будівельній організації, правонаступником якої є ТОВ "Козівський райагробуд", про що свідчать також відповідні накази підприємства про прийняття №135-к від 26.07.1977 року, №138-к від 03.12.1980 року (а.с.24-25) та звільнення №144-к від 12.10.1978 року, №112 від 10.11.1982 року (а.с.23, 26) та архівна довідка №505/01-8, видана 02.11.2016 року архівним відділом Козівської районної державної адміністрації Тернопільської області (а.с.15).
З 02.01.1985 року по 20.07.1987 року, 17.10.1987 року по 27.06.1990 року ОСОБА_1 працював газоелектрозварювальником в "Козівському автотранспортному підприємстві "Кооптранс" Тернопільської ВАО облспоживспілки", що підтверджується і відомостями про його заробітну плату у документах архівного фонду згідно з архівною довідкою №504/01-8, виданою 02.11.2016 року архівним відділом Козівської районної державної адміністрації Тернопільської області (а.с.21). Довідкою ж архівного відділу Козівської районної державної адміністрації Тернопільської області №506/01-8 від 02.11.2016 року повідомлено про відсутність наказів про надання відпусток без збереження заробітної плати позивачу (а.с.20).
В Козівській міжгосподарській шляхобудівельній пересувній механізованій колоні №8, правонаступником якої є ТОВ "Козова шляховик" (а.с.22), ОСОБА_1 перебував на посаді газоелектрозварника з 29.06.1990 року по 11.02.1994 року, з 26.12.1994 року по 18.10.2000 року на підставі наказів підприємства про прийняття №41 від 29.06.1990 року, №58 від 26.12.1994 року (а.с.16, 18) та звільнення №6 від 11.02.1994 року, №34а від 18.10.2000 року (а.с.17-19).
Факт роботи позивача з 18.10.2000 року по 28.02.2001 року в ВАТ "Козова маслозавод", окрім відповідних записів у його трудовій книжці, стверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу форми ОК-5 (а.с.27).
Так, згідно розділу XXXII "Загальні професії" Списку N 2 виробництв, цехів, професій та посад з тяжкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року N 1173, професія електрозварник та їй подібні внесена до вказаного списку. Вказана професія також внесена до Списку N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року N 10, Списку N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року N 162, та Списку N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2003 року N 36 згідно розділів XXXIII "Загальні професії".
Щодо періодів роботи позивача після 21.08.1992 року, в які атестації робочого місця не проводилася, то суд зазначає, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.
При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку №442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.
Отже, особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, відповідно до п."б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", п.2 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Отже, суд вважає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Вказана позиція узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 19.02.2020 року у справі №520/15025/16-а, у якій Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Верховного Суду України щодо відсутності підстав для призначення пенсії на пільгових умовах з огляду на відсутність результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці, на які посилається відповідач.
Серед іншого, роботі позивача газоелектрозварювальником з 27.07.1977 року по 12.10.1978 року в Козівській міжколгоспній будівельній організації, правонаступником якої є ТОВ "Козівський райагробуд", передувало у період з 01.09.1975 року по 25.07.1977 року навчання в професійно-технічному училищі ГПТУ №20 в смт.Підволочиськ Тернопільської області по спеціальності електрозварювальник, та слідувало у період з 19.10.1978 року по 16.10.1980 року служба в Збройних Силах Радянської армії, про що свідчать записи у трудовій книжці, а також відомості атестата №2029 від 23.07.1977 року (а.с.11) та військового квитка № НОМЕР_2 (а.с.12).
Приписами п.109 Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій, затвердженого Радою Міністрів СРСР від 03.08.1972 року №590, передбачено, що крім роботи в якості робітника або службовця до загального стажу роботи зараховується також відповідно до:
п."з" навчання в училищах і школах системи державних трудових резервів і системи професійно-технічної освіти (в ремісничих, залізничних училищах, гірничопромислових школах і училищах, школах фабрично-заводського навчання, училищах механізації сільського господарства, технічних училищах, професійно-технічних училищах і т. д. ) і в інших училищах, школах і на курсах з підготовки кадрів, підвищення кваліфікації та з перекваліфікації;
п."к" служба в складі Збройних Сил СРСР і перебування в партизанських загонах; служба у військах і органах ВЧК, ОГПУ, НКВД, НКГБ, МГБ, Комітету державної безпеки при Раді Міністрів СРСР, Міністерства охорони громадського порядку СРСР, міністерств охорони громадського порядку союзних республік, Міністерства внутрішніх справ СРСР, міністерств внутрішніх справ союзних республік; служба в органах міліції. Перебування військовослужбовця в полоні зараховується до стажу роботи в установленому порядку.
При призначенні на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій по віку та інвалідності робітникам і службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці та в гарячих цехах і на інших роботах з важкими умовами праці (підпункти "а" і "б" пункту 16), і пенсій у зв`язку з втратою годувальника членам їх сімей, а також пенсій по старості працівницям підприємств текстильної промисловості (підпункт "в" пункту 16) періоди, зазначені в підпунктах "к" і "л", прирівнюються за вибором яка звернулася за призначенням пенсії або до роботи, яка передувала даного періоду, або до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду. Період, зазначений у підпункті "з", прирівнюється до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду.
З аналізу вищезазначеної норми вбачається, що працевлаштування за професією особою після завершення навчання надає право для зарахування такого періоду навчання у професійно-технічних училищах до пільгового стажу, як і період строкової військової служби, яка за вибором прирівнюється до роботи, що передувала або слідувала за закінченням цього періоду.
Щодо доводів відповідача про неподання позивачем органам Пенсійного фонду додаткових документів, які підтверджують право на призначення пенсії за Списком №2, що стало підставою для відмови у її призначенні, суд зазначає, що ні з листа, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії, ні з відзиву, не вбачається яких саме документів недостатньо для призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за вказаним списком, як і не вказано які саме періоди роботи є спірними.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що періоди роботи газоелектрозварювальником з 27.07.1977 року по 12.10.1978 року, 25.11.1980 року по 15.11.1982 року в Козівській міжколгоспній будівельній організації, правонаступником якої є ТОВ "Козівський райагробуд", з 02.01.1985 року по 20.07.1987 року, 17.10.1987 року по 27.06.1990 року в "Козівському автотранспортному підприємстві "Кооптранс" Тернопільської ВАО облспоживспілки", з 29.06.1990 року по 11.02.1994 року, з 26.12.1994 року по 18.10.2000 року в Козівській міжгосподарській шляхобудівельній пересувній механізованій колоні №8, правонаступником якої є ТОВ "Козова шляховик", з 18.10.2000 року по 28.02.2001 року ВАТ "Козова маслозавод", з 01.03.2001 року по 11.11.2001 року в структурному підрозділі Козівського молокопереробного підприємства "Біопродукт" ТОВ "Агро", а також період навчався в професійно-технічному училищі ГПТУ №20 в смт.Підволочиськ Тернопільської області з 01.09.1975 року по 25.07.1977 року та період службу в рядах Радянської армії з 19.10.1978 року по 16.10.1980 року підлягають зарахуванню до спеціального стажу роботи позивача за Списком №2 згідно з п."б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Оцінюючи наведені обставини у їх сукупності, досягнення на час звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії позивачем віку 55 років, наявність достатнього загального стажу, більше 26 років, та спеціального стажу, понад 12 років 6 місяців, суд вважає за необхідне визнати протиправною, в контексті ч.2ст.2 КАС України, та скасувати відмову Козівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області листом №455/04 від 07.02.2017 року в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п."б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", та, враховуючи повноваження суду при вирішенні справи визначені у ч.3 ст.245 КАС України, зобов`язати відповідача призначити таку з часу настання права на таку пенсію з дня звернення за пенсією згідно з ч.1 ст.45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" - 18.10.2016 року, про що просить позивач у позові.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, ч.2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваних дій.
Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.
Згідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, суд присуджує на користь позивача здійснені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 640,00 грн. згідно з квитанцією №0.0.804799141.1 від 13.07.2017 року (а.с.1) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати відмову Козівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п."б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", викладену у листі №455/04 від 07.02.2017 року.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Тернопільської області зарахувати до спеціального стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п."б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", періоди роботи газоелектрозварювальником з 27.07.1977 року по 12.10.1978 року, 25.11.1980 року по 15.11.1982 року в Козівській міжколгоспній будівельній організації, правонаступником якої є ТОВ "Козівський райагробуд", з 02.01.1985 року по 20.07.1987 року, 17.10.1987 року по 27.06.1990 року в "Козівському автотранспортному підприємстві "Кооптранс" Тернопільської ВАО облспоживспілки", з 29.06.1990 року по 11.02.1994 року, з 26.12.1994 року по 18.10.2000 року в Козівській міжгосподарській шляхобудівельній пересувній механізованій колоні №8, правонаступником якої є ТОВ "Козова шляховик", з 18.10.2000 року по 28.02.2001 року ВАТ "Козова маслозавод", з 01.03.2001 року по 11.11.2001 року в структурному підрозділі Козівського молокопереробного підприємства "Біопродукт" ТОВ "Агро", період навчання з 01.09.1975 року по 25.07.1977 року в професійно-технічному училищі ГПТУ №20 в смт.Підволочиськ Тернопільської області та період служби з 19.10.1978 року по 16.10.1980 року в рядах Радянської армії.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах на підставі п."б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 18.10.2016 року.
Стягнути з державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 640 (шістсот сорок) гривень 00 (нуль) копійок, сплачений згідно з квитанцією №0.0.804799141.1 від 13.07.2017 року.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (46001, Тернопільська область, місто Тернопіль, майдан Волі, будинок 3, код ЄДРПОУ 14035769).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 21 вересня 2020 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 місцезнаходження/місце проживання АДРЕСА_2 ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3
відповідач:
-Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області місцезнаходження/місце проживанняМайдан Волі, 3,м. Тернопіль,46001 ЄДРПОУ/РНОКПП 14035769;
Головуючий суддя Мандзій О.П.
Судове рішення № 91658717, Тернопільський окружний адміністративний суд було прийнято 21.09.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 600/644/17. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: