Рішення № 91658659, 21.09.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2020 р. Справа № 480/3140/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, треті особи - Головне управління Державної казначейської служби України у Сумській області, Управління Державної казначейської служби України у м.Сумах Сумської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Сумській області), третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Сумській області (далі - третя особа-1, ГУ ДКС у Сумській області), в якій просила:

1) визнати протиправною відмову ГУ ПФУ в Сумській області в поверненні ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна згідно з договором купівлі-продажу квартири № б/н від 09.10.2019 р. в розмірі 3564,00 грн., викладену в листі від № 35368/05.2-12 від 18.11.2019;

2) зобов`язати ГУ ПФУ в Сумській області сформувати та подати до УДКС України у м. Сумах Сумської області подання про повернення ОСОБА_1 суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 3 564,00 грн., сплаченого згідно з квитанцією №0.0.1487687364.1.від 09.10.2019 року.

Свої вимоги мотивувала тим, що у позивача відсутній обов`язок сплачувати збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, так як передбачене договором нерухоме майно придбане позивачем вперше, тому вона не є суб`єктом сплати збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у розумінні п.9 ст.1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997р. №400/97-ВР, тому такий збір є сплаченим помилково.

Ухвалою суду від 09.06.2020 вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.25-26). Крім того, вказаною ухвалою суду до участі у розгляді справи залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби України у м.Сумах Сумської області (далі - третя особа-2, Управління ДКСУ у м.Сумах Сумської області) та встановлено йому строк для подання до суду пояснень на позовну заяву. Також вказаною ухвалою суду було витребувано в Управління «Центр надання адміністративних послуг у м.Суми» інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна про всі зареєстровані речові права, права власності на нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 , що були надані на вимогу суду (а.с.32-35).

Представник відповідача, не погоджуючись з позовними вимогами, подала до суду відзив на позовну заяву (а.с.46), в якому, з посиланням на абз.1 п.15-1 Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року № 1740, просила відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що збір на обов`язкове пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"

Також вказала, що органи Пенсійного фонду України не володіють інформацією про громадян, які придбавають житло вперше, та відсутній механізми перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість. Відтак, відсутні правові підстави для повернення коштів позивачу.

Представник ГУ ДКСУ у Сумській області подав пояснення на позовну заяву (а.с.37-38), в якому вказав, що компетенція Головного управління Державної казначейської служби визначена Бюджетним кодексом України та Положенням про головні управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.10.2011 №1280. Так, згідно зі ст. 78 Бюджетного кодексу України та п.4 вказаного Положення Головне управління Казначейства здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Чинним законодавством передбачено два способи повернення помилково сплаченого збору на користь платника:

1) на підставі подання органу, що контролює справляння надходжень бюджету;

2) на підставі рішення суду про стягнення коштів з бюджету.

Також, пунктом 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Подання надається платником до органу Казначейства разом із його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Однак, на даний час в ГУ ДКСУ у Сумській області відсутні вказані вище документи щодо повернення на користь позивача відповідного платежу. Станом на момент відкриття провадження у справі третя особа як самостійний суб`єкт правовідносин не має жодного грошового зобов`язання перед позивачем.

Представник ГУ ДКС у Сумській області просив врахувати судом надані пояснення на позовну заяву.

Позивач подала до суду заяву про стягнення на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму судового збору, сплаченого нею за подання позовної заяви до суду (а.с.49-50).

Станом на день розгляду справи представник Управління ДКСУ у м.Сумах Сумської області у строк, встановлений ухвалою суду від 09.06.2020 (а.с.25-26), не подав до суду пояснень на позовну заяву.

Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 09.10.2019 між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 32,41 кв. м. (а.с.10-11).

Вказаний договір був посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Ровенською А.О., а позивачем сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1 % вартості нерухомого майна, що становить 3564,00грн., що підтверджується копією дубліката квитанції від 09.10.2019 №0.0.1487687364.1 (а.с.8). Як вбачається з копії дубліката квитанції від 09.10.2019 №0.0.1487687364.1 (а.с.8), збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу 09.10.2019 квартири сплачено позивачем на рахунок Державного бюджету України через банк отримувача - Казначейство України, отримувач - УК у м.Сумах/м.Суми/.

Позивач звернулася до ГУ ПФУ в Сумській області із заявою від 30.10.2019 про повернення їй необґрунтовано сплаченого 09.10.2019 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 3564,00грн. (а.с.13), у відповідь на яку відповідач листом від 18.11.2020 повідомив позивача про те, що органи Пенсійного фонду України не володіють інформацією про громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Враховуючи викладене, сплачений збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, зазначеного у листі, не може бути повернуто (а.с.14).

Надаючи правову оцінку відносинам, що в даному випадку склалися між сторонами, та задовольняючи позовні вимоги частково, суд виходить з наступного.

Порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування визначено Законом України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 №400/97-ВР (далі - Закон №400/97-ВР) та Порядком сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 (далі - Порядок КМУ №1740).

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону №400/97-ВР платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Пунктом 8 частини першої статті 2 цього ж Закону передбачено, що об`єктом оподаткування є для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.

Згідно з п. 15-1 Порядку КМУ № 1740 збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Відповідно до пункту 15-3 Порядку нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Документом, що підтверджує сплату збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір. Суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками, зазначеними у пункті 15 1 цього Порядку, за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.

З аналізу зазначених вище законодавчих норм убачається, що із загального правила про обов`язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна, зокрема, фізичними особами, законодавцем встановлено два винятки - громадяни, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла, або громадяни, які придбавають житло вперше.

Згідно тверджень позивача, наведених у позовній заяві, нею вперше придбано нерухоме майно згідно договору купівлі-продажу квартири від 09.10.2019. При цьому, факт придбання позивачем нерухомого майна вперше підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 12.06.2020, згідно якої позивач є власником квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу квартири від 09.10.2019 (а.с.33-35). Придбання позивачем іншого житла в даних реєстрах відсутнє.

Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання нею житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за нею будь-якого іншого нерухомого майна на умовах, зокрема, договору купівлі-продажу та свідчили б про відсутність у неї права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано.

А відтак, за відсутності доказів щодо придбавання позивачем житла не вперше, остання має право на повернення суми помилково сплаченого збору.

У свою чергу, процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів встановлена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787 (далі - Порядок №787), відповідно до п.5 якого (в редакції на момент звернення позивача до відповідача), повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили (в редакції станом на момент розгляду справи - за судовим рішенням, яке набрало законної сили). Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС)) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Подання складається органом, який здійснює облік заборгованості в розрізі позичальників, за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою із найменуванням та ідентифікаційним кодом установи, з обов`язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб`єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету (п. 8 Порядку №787, в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Схожі норми містяться в п.п.5,8 Порядку №787 в редакції чинній на момент розгляду справи, відповідно до яких, у разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної податкової служби України (далі - органи ДПС) та органи Державної митної служби України (далі - органи Держмитслужби)) подання подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Подання складає орган, який здійснює облік заборгованості в розрізі позичальників, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Крім того, відповідно до п.1.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум платежів, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-2, Порядком установлюється механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сум збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, сум штрафів та пені, що застосовуються до платників, на яких покладено обов`язок нараховувати, обчислювати та сплачувати страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - платники), сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, різниці між сумою пенсії, призначеної за Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, регресних вимог, адміністративних штрафів (далі - платежі).

Згідно п. 7.2 зазначеного Порядку суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.

При цьому, відповідно до пп.2 п. 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року №215, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Отже, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є органи Пенсійного фонду України, то саме на відповідача покладено обов`язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 28 листопада 2018 року у справі №813/1126/17, від 04.04.2019 у справі №819/1553/19.

При цьому, суд не бере до уваги доводи представника відповідача про те, що через відсутність механізму перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість, сплачений збір не може бути повернуто, враховуючи наступне.

Так, дійсно, станом на час придбання позивачем нерухомості, як і станом на час розгляду справи, в Україні відсутній механізм перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість.

Вказане питання було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України з проханням дати тлумачення терміна «придбавають житло вперше», що міститься у пункті 9 частини 1 статті 1 Закону України «Про збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше.

Ухвалою Конституційного Суду України від 23.03.2000 № 29-у/2000 відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у Пенсійного фонду України права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні.

За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб`єкта владних повноважень зобов`язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов`язана сплачувати збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше.

Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.

Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень можливості встановити придбання квартир конкретною особою вперше, не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення прав громадян, які наділені такими правами.

Відповідно до ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

При цьому, суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах Лелас проти Хорватії(Lelas v. Croatia), Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (PincovdandPine v. The Czech Republic), Ґаші проти Хорватії (Gashiv. Croatia), Трго проти Хорватії (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу належного урядування, згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Оскільки саме держава не виконала свій обов`язок запровадити внутрішню процедуру встановлення факту придбання нерухомого майна вперше, що сприяло б юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси особи, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу.

Таким чином доводи відповідача на неможливість перевірки інформації щодо придбання квартири конкретною особою вперше, як на підставу для відмови позивачу в поверненні помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна є необґрунтованими.

Вказані висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 20.03.2018 у справі №819/1249/17.

Враховуючи встановлені судом обставини у справі та досліджені докази, суд приходить до висновку, що відмова відповідача у вчиненні дій щодо повернення позивачу помилково сплачених коштів не відповідає критеріям правомірності, встановлених в ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому суд, з урахуванням ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне визнати протиправною відмову ГУ ПФУ в Сумській області, викладену у листі від 18.11.2019 №35368/05.2-12, у вчиненні дій щодо повернення ОСОБА_1 збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 3564,00 грн., сплаченого згідно квитанції №0.0.1487687364.1.від 09.10.2019 та зобов`язати ГУ ПФУ в Сумській області сформувати та подати до Управління ДКСУ у м.Сумах Сумської області подання про повернення позивачу збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 3564,00грн., сплаченого згідно квитанції №0.0.1487687364.1.від 09.10.2019.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань в рахунок повернення суму судового збору в розмірі 840,80грн., сплачених позивачем за подання позовної заяви згідно квитанції від 28.05.2020 (а.с.23,50).

Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м.Суми, вул.Пушкіна, буд.1, код ЄДРПОУ 21108013), треті особи: Головне управління Державної казначейської служби України у Сумській області (40000, м.Суми, вул.Воскресенська, буд.7, код ЄДРПОУ 37970404), Управління Державної казначейської служби України у м.Сумах Сумської області (40022, м.Суми, вул.Троїцька, буд.8, код ЄДРПОУ 37970593) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, викладену у листі від 18.11.2019 №35368/05.2-12, у вчиненні дій щодо повернення ОСОБА_1 збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 3564,00 грн., сплаченого згідно квитанції №0.0.1487687364.1.від 09.10.2019.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у м.Сумах Сумської області подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 3564,00грн., сплаченого згідно квитанції №0.0.1487687364.1.від 09.10.2019.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м.Суми, вул.Пушкіна, буд.1, код ЄДРПОУ 21108013) в рахунок повернення сплачений при подачі позову до суду судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 21.09.2020.

Суддя І.Г. Шевченко