Рішення № 91658445, 21.09.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/3773/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Довгопол М.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий зміст позовних вимог

16 липня 2020 року ОСОБА_1 (далі-позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (далі-відповідач, ГУ Держгеокадастру у Полтавській області) про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про відмову в наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Пузирівської сільської ради Семенівського району Полтавської області за межами населених пунктів №583/0/26-20 від 06.07.2020 року; зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Пузирівської сільської ради Семенівського району Полтавської області за межами населених пунктів.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані тим, що зазначені у відмові №583/0/26-20 від 06.07.2020 року обставини щодо використання позивачем права на отримання безоплатно у власність земельної ділянки площею 0,4553 га, кадастровий номер 5324586707:07:001:0008 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, не відповідає дійсним обставинам та спростовується як наданими позивачем доказами, так і записом у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Наголошував на тому, що право приватної власності на земельну ділянку площею 0,4553 га, кадастровий номер 5324586707:07:001:0008 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства набуто на підставі договору купівлі-продажу від 04.03.2020, що укладений між ним та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Семенівського нотаріального округу Полтавської області Трембач Н.В. Вважає, що у разі надання органом місцевого самоврядування відмови особі у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою обов`язковим є зазначення конкретної підстави для такої відмови, що визначені у частині 7 статті 118 Земельного кодексу України. З огляду на викладене, позивач вважає рішення відповідача №583/0/26-20 від 06.07.2020 незаконним та таким, що не відповідає вимогам частини 3 статті 123 Земельного кодексу України.

2. Стислий зміст заперечень відповідача

05.08.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву /а.с.36-38/, у якому представник відповідача заперечував проти позовних вимог та просив відмовити у їх задоволенні у повному обсязі. Наголошував на тому, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених Земельним кодексом України, провадиться один раз по кожному виду використання. Зауважував, що з огляду на відсутність реєстру осіб, які скористалися правом безоплатної приватизації земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власність, у Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області були відсутні відомості щодо отримання гр. ОСОБА_1 земельної ділянки в інший спосіб. Також представник відповідача звертав увагу на те, що повноваження ГУ Держгеокадастру у Полтавській області щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою є дискреційними, а тому адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади і перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

3. Процесуальні дії по справі

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.07.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.

ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , виданим 26.10.2000 Семенівським РВ УМВС України в Полтавській області /а.с.12/.

04.03.2020 між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,4553 га, кадастровий номер 5324586707:07:001:0008 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , який посвідчений приватним нотаріусом Семенівського районного нотаріального округу Полтавської області Трембач Н.В. та зареєстровано у реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за №248 /а.с.17-21/.

Також, 04.03.2020 зареєстровано право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,4553 га, кадастровий номер 5324586707:07:001:0008 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1925041453245, номер запису про право власності 35786402, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності /а.с.22/.

02.06.2020 Пузирівської сільською радою Семенівського району Полтавської області видано довідку №218, якою підтверджено, що гр. ОСОБА_1 , 1983 р.н., державного акту про право власності на земельну ділянку по Пузирівській сільській раді не отримував. Права власності на нерухоме майно не має /а.с.16/.

04.06.2020 Немченко В.М. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області із заявою від 04.06.2020 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Пузирівської сільської ради Семенівського району Полтавської області (вх.№П-13703/0/25-20 від 04.06.2020). У заяві зазначено, що право ОСОБА_1 на одержання безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель державної або комунальної власності не використано /а.с.14/.

До заяви представником ОСОБА_1 - Немченком В.М. додано графічні матеріали із зображенням бажаного місця розташування земельної ділянки /а.с.15/, копії паспорта, ідентифікаційного коду /а.с.12/, оригінал довіреності на представництво інтересів /а.с.30/, довідку Пузирівської сільської ради від 02.06.2020 за №218 /а.с.16/, інформацію з ДЗК про право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5324586700:00:005:0062.

Листом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 06.07.2020 №583/0/26-20 «Про розгляд звернення» повідомлено ОСОБА_1 про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Пузирівської сільської ради Семенівського району Полтавської області, орієнтований розмір земельної ділянки 2,00 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства з таких підстав: невідповідність поданого на розгляд клопотання вимогам частини 6 статті 118 Земельного кодексу України, а саме: згідно відомостей Державного земельного кадастру використано право, площею 0,4553 кадастровий номер 5324586707:07:001:008 /а.с.39/.

ОСОБА_1 , вважаючи рішення Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, що викладене у листі №583/0/26-20 від 06.07.2020, про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки протиправним, звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю урегульовано Земельним кодексом України від 25.10.2001 №2768-ІІІ (далі-ЗК України).

За змістом ч. 1, 2 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Згідно із пунктом "в" частини 3 статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Частиною 4 статті 116 ЗК України визначено, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Пунктом "б" частини першої статті 121 ЗК України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

За приписами частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Як визначено частиною сьомою згаданої статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, Земельний кодекс України визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах безоплатної приватизації, при цьому зобов`язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.

Повноваження відповідних органів виконавчої влади щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтею 122 ЗК України.

Частиною 4 статті 122 ЗК України визначено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Правовий статус Головних управлінь Держгеокадастру в областях визначено відповідним Положенням про Головне управління Держгеокадастру в області, яке затверджене наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 № 333 (далі також - Положення № 333, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 25.10.2016 за № 1391/29521.

Пунктом 8 Положення № 333 передбачено, що Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру.

Згідно з пунктом 84 Типової інструкції з діловодства в територіальних органах Держгеокадастру, затвердженої наказом Держгеокадастру від 15.10.2015 № 600 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), накази видаються як рішення організаційно-розпорядчого характеру. За змістом управлінської дії накази видаються з основних питань діяльності територіального органу Держгеокадастру, адміністративно-господарських, кадрових питань.

При цьому пунктом 123 вказаної Інструкції визначено, що службові листи складаються з метою обміну інформацією між установами як: відповіді про виконання завдань, визначених в актах органів державної влади, дорученнях вищих посадових осіб; відповіді на запити, звернення; відповіді на виконання доручень установ вищого рівня; відповіді на запити інших установ; відповіді на звернення громадян; відповіді на запити на інформацію; ініціативні листи; супровідні листи.

Отже, за результатами розгляду будь-яких основних питань діяльності територіального органу Держгеокадастру, останнім має видаватися відповідний наказ, відтак рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або відмова в наданні такого дозволу повинно оформлятися розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі наказу Головного управління Держгеокадастру в області.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 06.08.2019 у справі №140/1992/18, від 14.08.2019 у справі №0640/4434/18, від 29.08.2019 у справі №420/5288/18 та від 17.10.2019 у справі №811/1845/18.

ІV. ВИСНОВКИ СУДУ

Як встановлено судом, позивач є громадянином України, а тому має право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 га.

Матеріалами справи підтверджено, що представник ОСОБА_1 - Немченко В.М., звертаючись до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність орієнтовною площею 2 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Пузирівської сільської ради Семенівського району Полтавської області за межами населеного пункту, додав, зокрема, графічні матеріали із зображенням бажаного місця розташування земельної ділянки, копії паспорта, ідентифікаційного коду, оригінал довіреності на представництво інтересів.

Представником ОСОБА_1 - Немченком В.М. в заяві зазначено цільове призначення земельної ділянки, її орієнтовний розмір.

Таким чином, представником ОСОБА_1 надано необхідний та повний пакет документів, визначений статтею 118 Земельного кодексу України, що не спростовано відповідачем, а тому у ГУ Держгеокадастру у Полтавській області виник обов`язок розглянути подане клопотання у строки, встановлені статтею 118 Земельного кодексу України.

Зі змісту листа ГУ Держгеокадастру у Полтавській області №583/0/26-20 від 06.07.2020 судом встановлено, що підставою для відмови в наданні позивачу дозволу на виготовлення проекту землеустрою відповідач вказав на невідповідність поданого клопотання вимогам частини 6 статті 118 Земельного кодексу України, а саме: згідно відомостей Державного земельного кадастру використано право, площею 0,4553 кадастровий номер 5324586707:07:001:008

Надаючи оцінку викладеним у листі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області №583/0/26-20 від 06.07.2020 мотивам відмови у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою, суд виходить з наступного.

Як зазначалось вище, єдиною підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою відповідно до статті 118 Земельного кодексу України є невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Суд зауважує, що обмеження, встановлене частиною 4 статті 116 ЗК України, яким передбачено, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання, стосується випадків реалізації особою конституційного права на безоплатне отримання земельної ділянки у власність, у межах норм, визначених статтею 121 Земельного кодексу України.

Разом з тим це обмеження не стосується випадків набуття права власності на земельну ділянку на інших підставах, зокрема і шляхом укладення відповідного договору.

З долученої до адміністративної справи копії договору купівлі-продажу від 04.03.2020, що укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 суд вбачає, що право власності на земельну ділянку площею 0,4553 га, кадастровий номер 5324586707:07:001:0008 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 набув на оплатній основі, а не у межах визначеної статтею 118 Земельного кодексу України процедури безоплатної передачі земельної ділянки у власність.

Також, суд враховує, що згідно з довідкою Пузирівської сільською радою Семенівського району Полтавської області від 02.06.2020 №218 ОСОБА_1 , 1983 р.н., державного акту про право власності на земельну ділянку по Пузирівській сільській раді не отримував. Права власності на нерухоме майно не має.

Факт відсутності реалізації ОСОБА_1 права на безоплатне отримання у власність земельної ділянки у межах норм безоплатної передачі, визначених статтею 121 ЗК України, підтверджується і інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 16.07.2020 /а.с.23-29/.

Отже, покладені в обґрунтування листа №583/0/26-20 від 06.07.2020 доводи відповідача про те, що згідно з відомостями Державного земельного кадастру позивачем використано право, площею 0,4553 га кадастровий номер 5324586707:07:001:008, спростовуються матеріалами справи, не відповідають фактичним обставинам та не підтверджується належними, достатніми, достовірними та допустимими доказами.

Проаналізувавши викладене, суд дійшов висновку, що відповідач не навів обґрунтованих та передбачених законом підстав для відмови позивачу у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою.

Водночас, суд враховує, що у даній справі позивач звернувся до відповідача із заявою, за наслідками розгляду якої суб`єкт владних повноважень мав би прийняти відповідне управлінське рішення (наказ). У той же час, відповідач протиправно направив позивачу відповідь у формі листа.

Суд зазначає, що відсутність належним чином оформленого рішення Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність чи відмову у його наданні у формі наказу, свідчить про те, що уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити за законом.

Отже, наданий відповідачем лист не може оцінюватись як належна правова відмова у наданні такого дозволу, оскільки питання вирішене не у встановленому законом порядку.

Таким чином, відмова відповідача, оформлена листом №583/0/26-20 від 06.07.2020, не ґрунтується на вимогах закону.

Відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Земельним кодексом України, без дотримання вимог частини другої статті 2 КАС України, що свідчить про допущення відповідачем як суб`єктом владних повноважень протиправної бездіяльності стосовно розгляду поданих позивачами заяв.

Лист №583/0/26-20 від 06.07.2020 не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 19 КАС України, оскільки таким є наказ ГУ Держгеокадастру у Полтавській області.

Таким чином, позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про відмову в наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Пузирівської сільської ради Семенівського району Полтавської області за межами населених пунктів №583/0/26-20 від 06.07.2020 року задоволенню не підлягає.

Водночас з метою ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області стосовно не розгляду у передбачений законодавством спосіб заяви Немченка Віталія Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 від 04.06.2020 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Пузирівської сільської ради Семенівського району Полтавської області (вх.№П-13703/0/25-20 від 04.06.2020), а також зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області у передбаченому Земельним кодексом України порядку розглянути заяву Немченка Віталія Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 від 04.06.2020 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Пузирівської сільської ради Семенівського району Полтавської області (вх.№П-13703/0/25-20 від 04.06.2020) із прийняттям відповідного рішення.

Правові підстави для зобов`язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою відсутні, оскільки уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити за законом.

Такий висновок відповідає висновкам, що містяться у постанові Великої Палати Верховного Судувід 06 листопада 2019 року у справі № 509/1350/17, постанові Верховного Суду від 26.02.2020 у справі №804/1077/18.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Пузирівської сільської ради Семенівського району Полтавської області за межами населених пунктів задоволенню не підлягають.

Отже, адміністративний позов належить задовольнити частково.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина 3 статті 139 Кодексу).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 при поданні позовної заяви сплатив судовий збір у розмірі 1681,60 грн, що підтверджується дублікатом чека №0.0.1768401237.1 від 15.07.2020 /а.с.11/, при цьому ставка судового збору за подання такого позову немайнового характеру складає 840,80 грн., відтак позивачем внесено судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, на суму 840,80 грн.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

З огляду на ухвалення рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати зі сплати судового збору у розмірі 420,40 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (вул. Уютна, 23, м. Полтава, 36039, ідентифікаційний код 39767930) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області стосовно не розгляду у передбачений законодавством спосіб заяви Немченка Віталія Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 від 04.06.2020 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Пузирівської сільської ради Семенівського району Полтавської області (вх.№П-13703/0/25-20 від 04.06.2020).

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області (вул. Уютна, 23, м. Полтава, 36039, ідентифікаційний код 39767930) у передбаченому Земельним кодексом України порядку розглянути заяву Немченка Віталія Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 від 04.06.2020 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Пузирівської сільської ради Семенівського району Полтавської області (вх.№П-13703/0/25-20 від 04.06.2020) із прийняттям відповідного рішення.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (вул. Уютна, 23, м. Полтава, 36039, ідентифікаційний код 39767930) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 420 грн 40 коп. (чотириста двадцять гривень сорок копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя М.В. Довгопол