Постанова № 9165695, 12.04.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2010 р. справа № 2а-2461/10/0570

час прийняття постанови: 12 квітня 2010 року

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Абдукадирової К.Е.

при секретарі Лакушевій Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зенон», м. Маріуполь

до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 4 вересня 2009 року № 0003412343 на суму 750 грн. 00 коп.; рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 4 вересня 2009 року № 0003422343 на загальну суму 2587 грн. 50 коп.; рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 18 листопада 2009 року № 0004632343 на суму 2380 грн. 00 коп.

за участю представників:

від позивача: Александров О.О. за дов. від 23 березня 2010 року

від відповідача: Лукащук Т.М. за дов. від 11 січня 2010 року

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Зенон» заявлено позов до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 4 вересня 2009 року № 0003412343 на суму 750 грн. 00 коп.; рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 4 вересня 2009 року № 0003422343 на загальну суму 2587 грн. 50 коп.; рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 18 листопада 2009 року № 0004632343 на суму 2380 грн. 00 коп.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на неправомірність перевірки, у звязку з порушенням порядку її проведення, а саме, в наказі на проведення перевірки відсутні законні обґрунтування підстав та наявність будь-якої обставини або інших документальних доказів для проведення позапланової виїзної перевірки. Також зазначає, що відсутні факти порушень, які вказуються в акті перевірки, одержання в результаті цієї перевірки доказів та відсутність підстав для застосування фінансових санкцій, у звязку із чим рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій вважає незаконними. Тому просить задовольнити позовні вимоги та скасувати рішення податкового органу.

Відповідач позовні вимоги не визнає вказавши на обставини, викладені у запереченні на позов. Зазначає, що перевірка була проведена на підставі пункту 7 статті 11-1 Закону України « Про державну податкову службу в Україні» відповідно до наказу про проведення позапланової перевірки та направлень на перевірку, які були вручені головному бухгалтеру підприємства. Вважає, що спірні рішення прийняті у відповідності до діючого законодавства за порушення позивачем норм Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР та Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм по регулюванню обігу готівки» від 12 червня 1995 року № 436/95 (із змінами та доповненнями).

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Зенон» є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 13497203 та знаходиться на податковому обліку у Жовтневій міжрайонній державній податковій інспекції м. Маріуполя.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України та частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні».

Відповідно до пункту 4 статті 10 наведеного Закону на державні податкові інспекції в районах у містах серед інших функцій покладено здійснення контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону. Зазначені функції співпадають з правами органів державної податкової служби, які визначені пунктом 2 статті 11 розділу 3 зазначеного Закону.

Згідно з пунктом 2 статті 11 цього Закону органи державної податкової служби у випадках, у межах компетенції та порядку, встановленого Законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Серед прав, наданих податковим органом, передбачено здійснення планових та позапланових виїзних перевірок. Підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових та позапланових виїзних перевірок визначені статтею 11-1 Закону України « Про державну податкову службу в Україні».

Отже, статтею 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що органам державної податкової служби надано право здійснювати контроль за додержанням субєктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

З аналізу зазначених норм вбачається, що органи державної податкової служби, у тому числі державні податкові інспекції в районах у містах, є уповноваженими державними органами для здійснення функцій контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів, порядку розрахунків із споживачами з використанням електронних контрольно-касових апаратів, компютерних систем.

11 серпня 2009 року працівниками Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя була проведена позапланова виїзна перевірка позивача щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового обігу субєкта підприємницької діяльності, а саме, перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Зенон», розташованого за адресою: пр. Металургів, 47, м. Маріуполь.

Висновком перевірки визначено, що позивачем порушені пункти 9, 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме, не зберігання фіскальних звітних чеків, невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій та пункту 2.6 розділу 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320 (надалі Положення № 637), а саме, не оприбуткування готівкових коштів в книзі обліку розрахункових операцій (не здійснення обліку готівкових коштів в повній сумі їх фактичних надходжень в книзі обліку розрахункових операцій.

Перевірка проведена на підставі частини 7 статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» відповідно до наказу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя від 11 серпня 2009 року № 1594 та направлень на перевірку від 11 серпня 2009 року № 1180, 1181, 1182, які були вручені головному бухгалтеру ОСОБА_1 що підтверджується її підписом з зазначенням посади головний бухгалтер.

Як вбачається із змісту акту перевірки, у пункті 1.6 «Вступна частина» перевірка проведена у присутності головного бухгалтера підприємства ОСОБА_1

Також під час судового засідання ОСОБА_1 були надані наступні пояснення, як свідка з боку позивача, а саме, що на момент перевірки знаходилася у приміщенні підприємства. Також, вона зазначила, що наказ на проведення перевірки та направлення на перевірку були їй вручені перевіряючими. Факт надання перевіряючим пояснень щодо встановлених порушень, надання документів їй не спростовується. При цьому, нею підтверджений факт недопущення перевіряючих до сейфу для проведення перевірки розрахунку готівкових коштів.

Позивач від підписання акту перевірки відмовився, про що в акті перевірки зроблено відмітку та складений акт відмови від підписання акту перевірки (арк. справи 17). Під час проведення перевірки заперечень або пояснень на акт перевірки не було надано, що знайшло відображення в акті перевірки. Тобто позивач не скористувався своїм правом надати заперечення (пояснення) до акту перевірки.

За наслідками перевірки відповідачем були прийняті спірні рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій : від 4 вересня 2009 року № 0003412343 на суму 750 грн. грн. 00 коп. у відповідності із пунктом 4 статті 17 та статті 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та від 4 вересня 2009 року № 0003422343 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 2 587 грн. 50 коп. у відповідності до статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм по регулюванню обігу готівки» від 12 червня 1995 року № 436/95 із змінами та доповненнями.

За наслідками адміністративного оскарження позивачем зазначених рішень Державною податковою інспекцією м. Маріуполя за наслідками розгляду первинної скарги було прийнято рішення про розгляд первинної скарги від 16 листопада 2009 року № 22376/10/25-013-4, яким було збільшено визначену у рішенні Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя від 4 вересня 2009 року № 0003412343 суму штрафної (фінансової) санкції на 2380 грн. 00 коп., у звязку із чим відповідачем було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 18 листопада 2009 року № 0004632343 на суму 2380 грн. 00 коп.; рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 4 вересня 2009 року № 0003422343 на суму 2587 грн. 50 коп. залишено без змін.

За наслідками оскарження позивачем цих рішень до Державної податкової адміністрації у Донецькій області було прийнято рішення від 25 грудня 2009 року № 23038/10/25-013-5, яким рішення Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 18 листопада 2009 року № 0004632343 на суму 2380 грн. 00 коп. та від 4 вересня 2009 року 4 вересня 2009 року № 0003412343 на суму 750 грн. 00 коп. та № 0003422343 на суму 2587 грн. 50 коп. залишені без змін, а повторна скарга без задоволення. За наслідками оскарження позивачем цих рішень до Державної податкової адміністрації України було прийнято рішення від 28 січня 2010 року № 767/6/25-0415, яким рішення Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 18 листопада 2009 року № 0004632343 на суму 2380 грн. 00 коп. та від 4 вересня 2009 року № 0003412343 на суму 750 грн. 00 коп. та № 0003422343 на суму 2587 грн. 50 коп. залишені без змін, а повторна скарга без задоволення.

Суд вважає правомірним посилання відповідача на правомірність проведення позапланової виїзної перевірки дотримання субєктами підприємницької діяльності норм Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», з огляду на те, що нормами частини 7 статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Стаття 11-2 Закону України « Про державну податкову службу в Україні» визначає умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових виїзних перевірок. Згідно зазначених норм посадові особи органів державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Позивач не скористався своїм правом недопущення представників податкового органу до перевірки, оскільки працівниками податкового органу були надані наказ та направлення на проведення позапланової виїзної перевірки головному бухгалтеру ОСОБА_1 про свідчить її відповідний підпис та дата на зазначених документах. Зазначений факт був підтверджений поясненнями ОСОБА_2, як свідка з боку відповідача під час розгляду справи.

Працівники податкового органу були допущені до перевірки, у зв'язку із чим суд вважає за доцільне здійснити аналіз наявності чи відсутності порушень з боку позивача норм Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320.

З урахуванням приписів зазначених норм, виходячи з принципу законності як принципу здійснення правосуддя в адміністративних справах, що зазначений у статті 7 та частині 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що посадові особи відповідача при здійсненні перевірки позивача діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України «Про державну податкову службу в Україні», Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Правовою підставою застосування штрафних (фінансових) санкцій наведені норми пунктів 9, 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» - щоденне не друкування на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальних чеків і не забезпечення їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій; не забезпечення відповідності сум готівкових коштів на місце проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, а також пункту 2.6. глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320 - не оприбуткування готівкових коштів в книзі обліку розрахункових операцій.

Щодо застосування фінансових санкцій за невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку, не зберігання фіскальних звітних чеків в книзі обліку розрахункових операцій, суд зазначає наступне.

За наслідками перевірки встановлено не зберігання фіскальних чеків в книзі обліку розрахункових операцій за 3 серпня 2009 року, 4 серпня 2009 року, 5 серпня 2009 року, 6 серпня 2009 року, 7 серпня 2009 року, 8 серпня 2009 року, 9 серпня 2009 року та 10 серпня 2009 року.

Судом встановлено, що дане порушення підтверджено актом перевірки, в якому зазначено суть порушення з посиланням на первинні розрахункові документи, а саме, відсутні Z- звіти № 0645 від 3 серпня 2009 року (22 год. 57 хв.) 28 грн. 50 коп.; № 0646 від 4 серпня 2009 року (22 год. 54 хв.) - 55 грн. 75 коп.; № 0647 від 5 серпня 2009 року ( 22 год. 53 хв.) 109 грн. 00 коп.; № 0648 від 6 серпня 2009 року (23 год. 01 хв.) 44 грн. 00 коп.; № 0649 від 7 серпня 2009 року (23 год. 09 хв.) - 29 грн. 50 коп.; № 0650 від 8 серпня 2009 року (23 год. 06 хв.) 45 грн. 00 коп.; № 0651 від 9 серпня 2009 року (23 год. 11 хв.) 87 грн. 00 коп.; № 0652 від 10 серпня 2009 року (23 год. 01 хв.) 118 грн. 25 коп. (арк. справи 16).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що податковий орган довів правомірність застосування штрафних (фінансових) санкцій невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку, не зберігання фіскальних звітних чеків в книзі обліку розрахункових операцій, невиконання друку та не зберігання контрольних стрічок протягом встановленого терміну на суму 2380 грн. 00 коп.

Щодо застосування фінансових санкцій за не забезпечення відповідності сум готівкових коштів на місце проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Згідно з актом перевірки було встановлено невідповідність сум готівкових коштів на місце проведення розрахунків сумі коштів зазначеному у денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а саме невідповідність складає 82 грн., що підтверджується Х- звіт денному, який міститься у матеріалах справи. Сума готівкових коштів на місце проведення розрахунків відповідно до акту перевірки складає 0, 00 грн., при цьому, в акті перевірки також відображений факт відмови головного бухгалтера відкрити сейф та здійснити перерахування готівкових коштів підприємства.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що податковим органом доведено порушення пункту 13 статті 3 наведеного Закону, а саме, не забезпечення відповідності сум готівкових коштів на місце проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій на суму 410 грн. 00 коп.

Щодо застосування фінансових санкцій за не оприбуткування готівкових коштів в книзі обліку розрахункових операцій, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 33 Закону України « Про Національний банк України» до повноважень Національного банку України серед інших належить визначення порядку ведення касових операцій для банків, інших фінансових установ, підприємств і організацій.

Згідно з пунктом 1.2 глави 1 Положення № 637 оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Згідно з пунктом 2.6 глави 2 Положення № 637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 зазначеного Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК, оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що зміст процедури оприбуткування коштів, згідно з нормами Положення № 637 полягає не лише в роздрукуванні фіскального чеку, а й відповідного своєчасного здійснення запису у книзі обліку розрахункових операцій на підставі зазначеного Z- звіту.

Відповідно до пункту 4.3 глави 4 Положення № 637 записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі.

З приписів Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 1 грудня 2000 року № 614, який розроблений на виконання Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та поширюється на книги обліку розрахункових операцій (книги ОРО) і розрахункові книжки, що використовуються субєктами підприємницької діяльності при здійсненні розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, крім розрахунків при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти вбачається, що порядок ведення книги ОРО регулюється розділом 7 вказаного Порядку.

Зокрема, підпунктом 7.5 встановлено, що використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів),та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо; у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанції; ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО.

З матеріалів перевірки вбачається, що відповідачем під час перевірки встановлено не оприбуткування готівки в сумі 517 грн. 50 коп., а саме, в книзі обліку розрахункових операцій (надалі КОРО) , розділ 2 «Облік руху готівки та сум розрахунків» за період з 3 серпня 2009 року по 10 серпня 2009 року не заповнений (графа 4 та графа 5 КОРО), про що перевіряючими зроблений відповідний запис у КОРО.

Як встановлено під час розгляду справи та підтверджено поясненнями головного бухгалтера ОСОБА_1 як свідка з боку позивача, на момент проведення перевірки Z- звіти за період з 3 серпня 2009 року по 10 серпня 2009 року не зберігалися в КОРО.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що податковим органом доведено порушення пункту 2.6 глави 2 Положення про проведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Національного банку України № 637 від 15 грудня 2007 року.

Суд вважає, що відповідачем правомірно прийняті рішення від 4 вересня 2009 року № 0003412343 на суму 750 грн. грн. 00 коп., від 4 вересня 2009 року № 0003422343 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 2 587 грн. 50 коп. та від 18 листопада 2009 року № 0004632343 на суму 2380 грн. 00 коп.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідачем була доведена правомірність прийняття рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій за наслідками перевірки відповідно до пункту 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, внаслідок чого позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Зенон» до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 4 вересня 2009 № 0003412343 на суму 750 грн. 00 коп.; рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 4 вересня 2009 року № 0003422343 на загальну суму 2587 грн. 50 коп.; про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 18 листопада 2009 року № 0004632343 на суму 2380 грн. 00 коп. відмовити повністю.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 12 квітня 2010 року. Постанова у повному обсязі складена 16 квітня 2010 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня складення постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя Абдукадирова К.Е.