Ухвала суду № 91656118, 21.09.2020, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

№ 201/2487/20

провадження 2/201/1851/2020

УХВАЛА

21 вересня 2020 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

в складі: головуючого

судді Антонюка О.А.

з секретарем – Храмцевич Т.С.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , третя особа Національне агенство з питань запобігання корупції про визнання неправомірними і скасування рішень члена правління АТ КБ «ПриватБанк» та визнання протиправною бездіяльність,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 13 березня 2020 року звернувся до суду з позовом до відповідачів АТ КБ «ПриватБанк», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 про визнання неправомірними і скасування рішень члена правління АТ КБ «ПриватБанк» та визнання протиправною бездіяльність, позовні вимоги не змінювалися, не доповнювалися і не уточнювалися. Справа прийнята до провадження, по суті не слухалася, розглядаються клопотання, виносилися ухвали, спір по суті не вирішено.

В судове засідання від представника відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 і ОСОБА_11 надійшло клопотання про закриття провадження в справі через не можливість розгляду справи в межах цивільного судочинства, оскільки наявний господарський спір, про що свідчить і судова практика. Суд виходять з наступного.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З`ясувавши думку учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та заяви сторони відповідачів, враховуючи їх право і повноваження на таке клопотання, роз`яснивши наслідки такої заяви та враховуючи її обґрунтованість, зважуючи на вище вказані обставини і на те, що заява не порушує інтереси учасників справи та інших осіб, суд вважає можливим звернути увагу на наступне.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів. Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства - цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Позовна заява подана ОСОБА_1 до суду 13 березня 2020 року. В обгрунтування і як підставу цього позову позивач зазначив незаконність дій сторони відповідачів і просив визнати рішення члена Правління АТ КБ «ПриватБанк» таким, що суперечить законодавству; скасувати рішення члена Правління АТ КБ «ПриватБанк»; визнати протиправною бездіяльність Голови Правління АТ КБ «ПриватБанк»; визнати протиправною бездіяльність членів Наглядової ради.

Відповідачі наголошують, що відповідні позовні вимоги стосуються корпоративних відносин, а тому не можуть бути розглянуті судом загальної юрисдикції є втручанням у дискреційні повноваження органів банку та передбачають втручання у господарську діяльність АТ КБ «ПриватБанк», а тому не можуть бути розглянуті судами загалом.

Відповідно до ч. З ст. 167 ГК України під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (ч. 1 ст. 167 ГК України).

Відповідно до ст. 97 ЦК України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Господарського кодексу України, загальними принципами господарювання в Україні є, зокрема, свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом та заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Частина 1 ст. 19 Господарського кодексу України зазначає, що суб`єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству. Незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб`єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними державного контролю та нагляду забороняються.

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Частина 1 ст. 43 Господарського кодексу України декларує, що підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Відповідно до Статуту АТ КБ «ПриватБанк», саме правління здійснює поточне управління діяльністю банку та реалізацію стратегії та бізнес-плану банку (п. 143, 146 Статуту). Затвердження внутрішніх документів банку (окрім тих, що затверджуються Наглядовою радою та вищим органом), керівництво роботою структурних підрозділів, забезпечення виконання покладених на них обов`язків відноситься до повноважень саме правління (п. 146 Статуту).

Отже, прийняття рішень, що забезпечують реалізацію стратегії банку та виконання структурними підрозділами функцій (зокрема, встановлення КРІ) чи їх скасування - є повноваженням правління АТ КБ «ПриватБанк» та не може бути способом захисту шляхом подання позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України «Про банки і банківську діяльність», до виключної компетенції загальних зборів учасників банку належить вирішення питань, віднесених законом до виключної компетенції загальних зборів учасників акціонерного товариства.

Частиною 2 статті 33 Закону України «Про акціонерні товариства» визначено, що до виключної компетенції загальних зборів належить, зокрема, затвердження річного звіту Банку та прийняття рішення за наслідками розгляду звіту наглядової ради, звіту виконавчого органу.

У певних випадках наглядова рада має також повноваження щодо здійснення контролю за діяльністю виконавчого органу (не у питаннях поточного управління) (ч. З ст. 37 Закону України «Про банки і банківську діяльність»).

Таким чином, питання щодо оцінки діяльності як правління банку, так і Наглядової ради, а також прийняття відповідних рішень за результатами такої оцінки відноситься до компетенції органів АТ КБ «ПриватБанк» та не може бути способом захисту шляхом подання позову.

Відповідна правова позиція також підтверджується висновком Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постанові від 24 липня 2018 року (справа № 927/693/17): «Тобто, прийняття рішень з питань перерозподілу часток учасників товариства чинним законодавцем віднесено саме до компетенції загальних зборів товариства, а не до способу захисту порушеного права шляхом подання позову, про що правильно зазначили суди попередніх інстанцій. Крім того, суди попередніх інстанцій, обґрунтовано прийнявши до уваги передбачену статтею 6 Господарського кодексу України заборону незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, в тому числі і судів, у господарські відносини, а також врахувавши положення пункту «б» частини 4 статті 41 та статті 51 Закону України «Про господарські товариства» дійшли правильного висновку про те, що питання внесення змін до статуту товариства, у тому числі перерозподіл часток учасників товариства є виключною компетенцією загальних зборів товариства».

У виключних випадках законодавство України дозволяє втручання у господарську діяльність товариств (ч. З ст. 19 Господарського кодексу України). Зокрема, таким виключенням є передбачені Кодексом законів про працю України способи захисту трудових прав (наприклад, оскарження наказу про застосування дисциплінарного стягнення).

Однак, у цій справі позивачем а ні зазначено його трудові права, які могли б бути порушені, а ні застосоване жодне дисциплінарне стягнення щодо позивача, ані обрано відповідний передбачений законодавством спосіб захисту прав.

Метою цивільного судочинства є саме захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Лише за наявності цієї умови у особи виникає право на звернення до суду.

З позовної заяви ОСОБА_1 не вбачається наявність будь-якого порушеного права чи інтересу позивача, який підлягає захисту у рамках цивільного судочинства (предмета захисту).

За положеннями ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України в редакції від 03 жовтня 2017 року провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Окрім того, предметом перевірки у цій справі є акти (рішення) органів управління банку та їх посадових і службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, а також господарські операції банку, що відповідає завданню саме господарського судочинства.

Аналогічні висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 19 червня 2018 року у справі № 14-204цс18, від 31 жовтня 2018 року у справі № 14-404цс18 і підстав для відступу від них не вбачається.

Отже, позов відноситься до юрисдикції господарських судів, у зв`язку із чим правильно закрити провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України (у редакції від 03 жовтня 2017 року), роз`яснивши позивачу право на звернення до належного господарського суду.

Також слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких – не допустити судовий процес у безладний рух. У зв`язку з наведеним, закриття провадження в справі за заявою сторони відповідачів з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.

Слід звернути увагу і на те, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Приймаючи до уваги вказане, суд приходить до висновку про те, що право відповідачів і повноваження їх представника на таке клопотання є, заява не порушує інтереси учасників справи та інших осіб, тому суд вважає можливим клопотання задовольнити і провадження по справі закрити.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 255, ст. 182, 200, 222, 256, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , третя особа Національне агенство з питань запобігання корупції про визнання неправомірними і скасування рішень члена правління АТ КБ «ПриватБанк» та визнання протиправною бездіяльність - закрити.

Ухвала набрала законної сили 21 вересня 2020 року.

Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.

Суддя -