Ухвала суду № 91656078, 21.09.2020, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/8323/20

Провадження № 2-ві/201/28/20

УХВАЛА

21 вересня 2020 року м. Дніпро

Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Демидова С.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Антонюка О.А. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до держави Україна про стягнення матеріальної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 01 вересня 2020 року звернувся до суду з позовом до відповідача держави Україна про стягнення матеріальної шкоди, яка згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 вересня 2020 року передана для розгляду судді Демидовій С.О.

Заїченко В.Г. 09 вересня 2020 року звернувся до суду з заявою про відвід судді Антонюка О.А., з посиланням на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 24 червня 2020 року, а також на те, що суддя не може брати участі в розгляді цієї справи в зв`язку з сумнівами в його об`єктивності та неупередженості, що, на думку заявника, унеможливлює слухання справи цим суддею.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Частиною першою статті 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Згідно ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Судом не встановлено підстав для виклику сторін, а тому ухвала постановлена без їх участі.

Дослідивши заяву про відвід судді, матеріали цивільної справи, суд дійшов до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, виходячи з наступного.

Так, згідно з вимогами ч. 2, ч. 3 ст.40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Стаття 36 ЦПК України містить вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Положеннями ст. 37 ЦПК України визначено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі.

Підстави для відводу головуючого судді, про які зазначено у заяві, фактично зводяться до незгоди заявника з процесуальним рішенням (ухвала про залишення позову без руху), прийнятим суддею у справі, а оскільки дії судді відповідають вимогам цивільно-процесуального законодавства, об`єктивних даних про сумніви в об`єктивності та неупередженості судді не надано та не зазначено, нічим не підтверджені сумніви та припущення не можуть бути покладені в основу задоволення відводу, законних підстав для задоволення відводу немає.

Ураховуючи вищенаведені вимоги закону, слід дійти до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про відвід судді Антонюка О.А.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 36, 39 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Антонюка О.А. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до держави Україна про стягнення матеріальної шкоди відмовити.

Цивільну справу повернути для продовження її розгляду у тому ж складі суду.

Ухвала оскарженню не підлягає. Роз`яснити, що заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя С.О. Демидова