Рішення № 91655123, 21.09.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

21 вересня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2317/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом Головного управління ДПС у Луганській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Головного управління ДПС у Луганській області (далі - позивач, ГУ ДПС у Луганській області) до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ), в якому позивач просить стягнути з відповідача на користь місцевого бюджету податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості у загальній сумі 37103,82 грн основного платежу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач перебуває за місцем обліку по території обслуговування в Сєвєродонецькому управлінні Головного управління ДПС у Луганській області, як платник податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачені фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості. Станом на 01.06.2020 у ОСОБА_1 наявний податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості на суму 37103,82 грн основного платежу, який виник на підставі прийнятих контролюючим органом податкових повідомлень-рішень форми «Ф» від 11.03.2019 № 0026960-5206-1214 за 2018 рік, форми «Ф» від 12.03.2018 № 0172001/1304-1214 за 2017 рік. Головним управлінням ДФС у Луганській області з метою погашення податкового боргу, відповідно до статті 59 Податкового кодексу України, було надіслано на адресу відповідача податкову вимогу від 28.09.2018 форми «Ф» № 159-52, яка, відповідно до поштового повідомлення, вважається врученою 03.11.2018. Однак заходи з погашення податкового боргу, які були здійснені податковим органом, не дали позитивного результату.

На виконання вимог частини третьої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом 19 червня 2020 року надіслано до Управління Державної міграційної служби України в Луганській області запит про надання інформації про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 (арк. спр. 18).

Ухвалою від 06 липня 2020 року позовну заяву Головного управління ДПС у Луганській області залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом п`яти календарних дня з дати отримання даної ухвали, проте не пізніше ніж через 3 (три) дні з дня закінчення карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду: доказів надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів; доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (арк. спр. 23-24).

Ухвалою від 29 липня 2020 року про відкриття провадження в адміністративній справі суд вирішив розглядати дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (арк. спр. 32-33).

Відповідач правом подати суду відзив на позовну заяву разом з доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, відповідач не скористався.

Поштові відправлення, направлене на адресу відповідача, зазначену як податкова, та адресу, згідно з відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління Державної міграційної служби України в Луганській області, повернуті у зв`язку з не врученням адресату (арк. спр. 40-42).

У відповідності до частини одинадцятої статті 126 КАС України вважається, що таке відправлення вручене належним чином.

Відповідно до положень частини шостої статті 162 КАС України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України, судом встановлено таке.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 28 вересня 2020 року № 224744016 ОСОБА_1 є власником нежилого приміщення, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1071,90 кв. м. на підставі свідоцтва приватного нотаріуса Сєвєродонецького міського нотаріального округу від 10.102012 ВТА № 225034 (арк. спр. 43-45).

12 березня 2018 року Головним управлінням ДФС у Луганській області винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ф» № 0172001/1304-1214, яким ОСОБА_1 нараховано податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2017 рік в сумі 17150,40 грн (арк. спр. 10).

Податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 12 березня 2018 року № 0172001/1304-1214, надіслано за податковою адресою відповідача та повернуто на адресу податкового органу у зв`язку з не врученням адресату (арк. спр. 11).

11 березня 2019 року Головним управлінням ДФС у Луганській області винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ф» № 0026960-5206-1214, яким ОСОБА_1 нараховано податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2018 рік в сумі 19953,42 грн (арк. спр. 8).

Податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 11 березня 2019 року № 0026960-5206-1214 надіслано за податковою адресою відповідача та повернуто на адресу податкового органу у зв`язку з не врученням адресату (арк. спр. 9).

Позивачем відповідно до вимог статті 59 Податкового кодексу України рекомендованим листом з повідомленням направлено відповідачу податкову вимогу форми «Ф» від 28 вересня 2018 року № 159-52, яка надіслана за податковою адресою відповідача та повернута на адресу податкового органу у зв`язку з не врученням адресату (арк. спр. 6-7).

На час розгляду адміністративної справи відповідачем податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не погашений, що підтверджено розрахунком суми недоїмки з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості станом на 01 червня 2020 року (арк. спр. 4) та інтегрованою карткою платника за 2018-2019 роки (арк. спр. 5).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, суд виходить з такого.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до статті 14 Податкового кодексу України:

грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 14.1.175 пункту 14.1).

штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1).

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України).

Підпунктами 266.3.1, 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України встановлено, що базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Відповідно до підпункту 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Згідно з підпунктами «а»-«в» підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку: за наявності у власності платника податку одного об`єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; за наявності у власності платника податку більше одного об`єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; в) за наявності у власності платника податку об`єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпункту «в» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (підпункт 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України).

Підпунктом «а» підпункту 266.10.3 пункту 266.10 статті 266 Податкового кодексу України передбачено, що податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган (підпункт 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення (абзаци другий, третій пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 45 Податкового кодексу України платник податків - фізична особа зобов`язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 був взятий на облік платником податків за податковою адресою: АДРЕСА_2 (арк. спр. 28-29). При цьому, відповідач був зареєстрований за вказаною адресою до 21.10.2016, а з 21.10.2016 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , що стверджується відомостями відділу обліку та моніторингу про реєстрацію місця проживання УДМСУ у Луганській області (арк. спр. 21).

Доказів зміни податкової адреси та повідомлення про це податковий орган відповідач не надав.

Судом встановлено, що податкові повідомлення - рішення від 12.03.2018 № 0172001/1304-1214, від 11.03.2019 № 0026960-5206-1214, якими відповідачу визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за 2017 - 2018 роки у загальній сумі 37103,82 грн (арк. спр. 8, 10), були скеровані відповідачу за адресою: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, шосе Будівельників, буд. 21, кв. 157 та повернулись на адресу контролюючого органу з відміткою відділення поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання» (арк. спр. 9, 11).

Відтак, оскільки податкове повідомлення-рішення від 28.08.2017 № 10883247 було скероване за податковою адресою відповідача (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, шосе Будівельників, буд. 21, кв. 157), який не повідомив контролюючий орган про зміну місця проживання, а пошта не змогла вручити відповідачу вказані податкові повідомлення-рішення, тому такі податкові повідомлення-рішення необхідно вважати врученим платнику в силу приписів пункту 42.4 статті 42, пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України

В порушення зазначених норм Податкового кодексу України відповідач самостійно суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2017-2018 роки в загальній сумі 37103,82 грн не сплатив, внаслідок чого за платником податків утворився податковий борг в сумі 37103,82 грн.

Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Відповідно до пунктів 95.1 та 95.2 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Оскільки податкова вимога від 28 вересня 2018 року № 159-52 є чинною (доказів про скасування або відкликання податкової вимоги суду не надано), суд дійшов висновку, що контролюючим органом при зверненні до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.

Згідно з підпунктом 19-1.1.22 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.

Відповідно до пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється (пункт 41.2 статті 41 ПК України).

З вищевикладеного слідує, що контролюючим органом, уповноваженим здійснювати стягнення, є органи ДПС України обласного рівня, зокрема, Головне управління ДПС у Луганській області.

Враховуючи, що відповідачем за час розгляду даної справи податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у розмірі 37103,82 грн самостійно не сплачений, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина третя статті 139 КАС України).

З викладеного слідує, що витрати суб`єкта владних повноважень на сплату судового збору відносяться на рахунок суб`єкта владних повноважень. Такий вид судових витрат, як судовий збір, поверненню позивачу - суб`єкту владних повноважень, не підлягає.

Такі обмеження у можливостях суб`єктів владних повноважень свідчать про загальну спрямованість адміністративного судочинства на захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у спірних правовідносинах із владою.

Оскільки Головне управління ДПС у Луганській області у вказаній справі є суб`єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача судового збору на користь позивача.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДПС у Луганській області (місцезнаходження: 93401, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, буд. 72, код ЄДРПОУ 43143746) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце мешкання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 до місцевого бюджету податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 37103 (тридцять сім тисяч сто три) гривні 82 копійки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Захарова