Рішення № 91655004, 21.09.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2020 року м.Кропивницький Справа № 340/3128/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Пасічника Ю.П. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул.Соборна, 7А, м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25009, код ЄДРПОУ 20632802) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

11 серпня 2020 ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням 5 (п`яти) процентів, внаслідок отриманого захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ неправомірною з 01.01.2016 року;

- зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 01.01.2016 року ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсію за вислугу років виходячи із розрахунку 82% відповідних сум грошового забезпечення, а саме: за вислугу 20 років - 55 процентів відповідної суми грошового забезпечення та за кожний рік вислуги понад 20 років - З проценти відповідної суми грошового забезпечення, а також здійснити йому виплату недоотриманої суми пенсії за період з 01.01.2016 року, з урахуванням раніше проведених виплат.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що перебуває на обліку відповідача з 1999 р. та отримує пенсію за вислугу років, яка була призначена відповідно до діючої на той час редакції Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ. Звільнення у запас здійснено на підставі ст. 64 п. «б» (в запас по хворобі) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 р. № 114 на підставі наказу від 26.01.1999р. №20о/с та свідоцтва про хворобу від 18.01.1999р. №64. Пенсія призначена відповідно до статей 12, 13 Закону №2262-ХІІ в розмірі 77% грошового забезпечення виходячи з розрахунку вислуги років, яка станом на час призначення пенсії склала 29р.04м.26дн., при цьому при призначенні пенсії застосовано положення ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо призначення пенсії в розмірі 50% відповідних сум грошового забезпечення та за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення

Позивач зазначає, що у зв`язку з набранням чинності Законом України «Про Національну поліцію», норми якого розповсюджуються на колишніх працівників міліції, до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" внесено зміни, а саме у частині першій статті 13 пункт "а" після слів "за станом здоров`я" доповнити словами "особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".

Зважаючи на вказані зміни позивач зазначає, що його пенсія підлягає перерахунку із застосуванням 55% відповідних сум грошового забезпечення, оскільки його звільнення пов`язане з хворобою пов`язаною з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

20.06.2020р. позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, але йому було відмовлено у зв`язку з тим, що його звільнено у «запас» в той час, як норми ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" передбачають застосування 55% відповідних сум грошового забезпечення через звільнення «у відставку».

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду.

Відповідач не погоджуючись з позовними вимогами подав письмовий відзив на позов, просив у задоволенні позову відмовити з підстав зазначених у відзиві (а.с.26-28).

04.09.2020р. позивач надав відповідь на відзив, якою, на переконання позивача, спростовуються доводи відповідача наведені у відзиві (а.с.40-43).

Дослідивши подані учасниками справи документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

Позивач проходи в службу в органах Міністерства внутрішніх справ України (а.с.11).

Відповідно до наказу УМВС України в Кіровоградській області від 26.11.1999р. №20о/с позивача звільнено у запас Збройних Сил України (з постановою на військовий облік) на підставі ст. 64 п. «б» (в запас по хворобі) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 р. № 114 (а.с.12).

Відповідно до свідоцтва про хворобу від 18.01.1999р. №64 захворювання позивача пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ (а.с.14).

Згідно матеріалів пенсійної справи №90/6437 (а.с.30-39) з 25.01.1999р. позивачеві призначено пенсію за вислугу років, яка станом на час призначення пенсії становила 29років 04 місяця 26днів. Пенсія призначена в розмірі 77% грошового забезпечення з розрахунку: 20 років - 50% + 27% (9 років х 3%).

Пенсія позивачеві призначалась відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а її розмір визначався відповідно до пункту «а» ст. 13 вказаного Закону - пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

07.11.2015р. набрав чинності Закон України «Про Національну поліцію», норми якого розповсюджуються на колишніх працівників міліції, у зв`язку з чим до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" внесено зміни, а саме у частині першій статті 13 пункт "а" після слів "за станом здоров`я" доповнити словами "особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".

20.06.2020р. позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з посиланням на зміни, які внесені у ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та зазначив, що пенсія має бути перерахована з розрахунку 55% грошового забезпечення у зв`язку з тим, що звільнення зі служби здійснено через хворобу, що підтверджено свідоцтвом про хворобу від 18.01.1999р. №64 (а.с.15,16).

Листом від 16.07.2020р. відповідач відмовив у перерахунку пенсії у зв`язку з тим, що його звільнено у «запас» в той час, як норми ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" передбачають застосування 55% відповідних сум грошового забезпечення через звільнення «у відставку» (а.с.17).

Позивач, не погодившись з відмовою у перерахунку пенсії звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов`язки, врегульовано спеціальним законодавством - Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 р. № 114 (надалі - Положення №114).

Звільнення осіб рядового і начальницького складу зі служби врегульовано п. 62 Положення №114 та передбачає дві самостійні підстави звільнення - у запас чи у відставку, що пов`язане з досягли граничного віку, встановленого Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" для перебування в запасі.

Відповідно до п. «г» ч. 2 ст. 22 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (в редакції Закону станом на час звільнення позивача зі служби) граничний вік перебування на військовій службі встановлюється для старших офіцерів: майор і підполковник - до 45 років, полковник - до 50 років.

Військовослужбовці, які досягли граничного віку перебування на військовій службі, підлягають звільненню в запас у порядку, визначеному Положенням про проходження військової служби громадянами України. Офіцери, прапорщики і мічмани, військовослужбовці-жінки на посадах солдатів і матросів, сержантів і старшин, у яких закінчився контракт і які досягли граничного віку перебування на військовій службі, можуть бути залишені на ній за їх згодою після укладення нового контракту, але не більш як до досягнення граничного віку перебування в запасі для відповідних складів військовослужбовців, передбаченого статтею 28 цього Закону.

Як вже встановлено судом станом на дату звільнення позивача зі служби він перебував у званні «підполковник» та досяг граничного віку перебування на службі (49 років), а тому був звільнений у запас (а.с.12).

Спосіб звільнення зі служби, у запас чи у відставку, має безпосередній вплив не визначення розміру пенсії.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, визначені Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.992p. № 2262-XII (надалі - Закон № 2262-XII).

Станом на дату призначення позивачеві пенсії п. «а» ст. 13 Закону № 2262-XII передбачав наступне: пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах - а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Тобто, вказана редакція Закону № 2262-XII передбачала, призначення пенсії у розмірі 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення лише для осіб, які звільнені зі служби «у відставку», а не «в запас», як було звільнено позивача, при цьому стан здоров`я в даному випадку не мав визначального значення, оскільки на спосіб звільнення впливав лише граничний вік перебування на службі.

07.11.2015р. набрав чинності Закон України «Про Національну поліцію», у зв`язку з чим до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" внесено зміни, а саме у частині першій статті 13 пункт "а" після слів "за станом здоров`я" доповнити словами "особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".

В подальшому Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у зв`язку з прийняттям Закону України "Про Вищий антикорупційний суд"» від 12.07.2018р. № 2509-VIII у частині першій статті 13 Закону № 2262-XII пункт "а" після слів "Закону України "Про Національну поліцію" доповнено словами "звільненим зі служби у Службі судової охорони за віком чи через хворобу".

Суд зазначає, що у зв`язку з вищевказаними змінами до Закону № 2262-XII не зазнали змін положення ст. 13 вказаного закону в частині способу звільнення зі служби, лише звільнення зі служби «у відставку» за віком чи через хворобу надає особі право нарахування пенсії у розмірі 55 відсотків відповідних сум грошового забезпечення.

Враховуючи вищевикладене суд не знаходить підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 2, 9, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Ю.П. Пасічник