Рішення № 91654665, 02.07.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 липня 2020 року 11:43Справа № 280/1363/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Гавриленко А.О., представників

позивача Смірнової І.Г.,

відповідача Лисенко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Український графіт»

до Дніпровської митниці Держмитслужби

про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

27 лютого 2020 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Український графіт» (далі - ПрАТ «Укрграфіт», позивач) до Державної митниці Держмитслужби (далі - митниця, відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправними та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 06.02.2020 №UA110230/2020/000014/1, від 12.02.2020 №/2020/000017/2, від 12.02.2020 №UA110230/2020/000018/2;

визнати протиправними та скасувати рішення відповідача про відмову у митному оформленні (випуску) товарів, оформлені картками відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110230/2020/00031, № UA110230/2020/00040.

На обґрунтування позовних вимог в позовній заяві зазначає, що в наданих ПрАТ «Укрграфіт» до митного оформлення документах відсутні розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознаки підробки та наявні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, яка підлягає сплаті за товар. Зауважує, що залишається незрозумілим якими нормами Митного кодексу України або іншого нормативно-правового акту передбачено обов`язкове зазначення в інвойсі всіх додатків та додаткових угод до контракту та яким чином відсутність цієї інформації в інвойсі впливає на визначення митної вартості товару, або передбачене право відмови в митному оформленні товарів в зв`язку із відсутністю на інвойсах відмітки уповноважених органів про перетин кордону, та яким чином відсутність в інвойсі цієї відмітки впливає на визначення митної вартості товару. Таким чином, вважає, що відсутність в інвойсах посилання на додаток до контракту № 2 та відміток прикордонної митниці не є розбіжністю в розумінні ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, так як розбіжністю є протиріччя між певними елементами документів чи між різними документами. При цьому з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом. В даному випадку відсутність в інвойсах посилання на додаток до контракту №2 та відміток прикордонної митниці жодним чином не стосується числового значення митної вартості. Отже, на думку позивача, в даному випадку митним органом були витребувані у ПрАТ «Укрграфіт» додаткові документи за відсутності на це визначених ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України обґрунтованих підстав, при цьому, митним органом не було зазначено, які саме факти чи складові митної вартості потрібно підтвердити запитуваними документами. На підставі вищевикладеного, просить визнати протиправними та скасувати оскаржені рішення відповідача про коригування митної вартості товарів та про відмову у митному оформленні (випуску) товарів, оформлені картками відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Ухвалою суду від 02.03.2020 позовну заяву залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху. В межах встановленого строку позивачем недоліки усунуто.

Ухвалою судді від 30.03.2020 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання на 28 квітня 2020 року.

Відповідач позов не визнав, 23 квітня 2020 року на адресу суду надав відзив (вх. №19001), у якому вказує, що відповідно до норм ст. 53 Митного кодексу України, п. 2 ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України чітко визначено перелік документів (достовірні та точні), що підтверджують заявлену митну вартість товарів, в тому числі і додаткові документи, які митниця ДФС може витребувати, а декларант зобов`язаний ці документи надати, що і було зроблено під час здійснення митного контролю та митного оформлення. Стверджує, що під час митного оформлення імпортованого товару, позивач так і не спростував (належними документами) зазначене митницею в повідомленні декларанту про встановлене (вказане вище), що ставить під сумнів числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. Щодо посилання позивача, що визначені контрактом умови оплати товару та їх фактичне виконання покупцем безпосередньо ціни товару в жодному разі не стосується, звертає увагу суду, що дослідження умов оплати товару відповідно до умов контракту є необхідним для усунення сумнівів щодо достатності поданих документів до митного оформлення. Суперечності в умовах оплати, дають підстави вважати про неповноту поданих документів. Наголошує, що оскільки у випадку якщо рахунок сплачено, обов`язковим документом який підтверджує митну вартість товарів є - банківський платіжний документ, що стосуються оцінюваного товару (ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України), а як вбачається з матеріалів справи, ні під час митного оформлення, ні під час надання додаткових документів, ні під час дії гарантійних зобов`язань, банківські платіжні документи так і не були надані. Враховуючи вищевикладене, просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 28.04.2020 продовжений строк підготовчого провадження у справі на 30 днів до 30 червня 2020 року, підготовче засідання відкладене на 03 червня 2020 року.

Представником позивача направлено до суду відповідь на відзив (вх. №21000 від 06.05.2020), у якій додатково зауважує, що в відзиві на позов, відповідачем не надано жодних пояснень та обґрунтувань на підтвердження правомірності безпосередньо висновків про наявність виявлених «розбіжностей» в поданих позивачем з митною декларацією документах. Проте, саме ці обставини по суті безпосередньо визначені відповідачем як «розбіжності» в поданих позивачем разом із митною декларацією документах, що підтверджують митну вартість імпортованого товару, адже сама по собі розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатньою для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом. Зауважує, що в відзиві на позов відповідач стверджує, що термін сплати за контрактом закінчився», а позивачем не надано до митниці документи, що підтверджують оплату, однак митне оформлення всіх партій товару здійснювалось позивачем задовго до настання кінцевих термінів оплати товару. При цьому, позивачем надавалась до митного органу Додаткова угода № 2 від 16.01.2020 до контракту, якою передбачено відстрочення платежу, що само по собі виключає обов`язкову наявність у позивача документа про оплату до закінчення строку оплати. Щодо доводів відповідача про ненадання документального підтвердження здійснення продавцем митних формальностей для вивезення оцінюваної партії товару, а саме копії митної декларації країни відправлення, відмічає, що надання декларантом митної декларації країни відправлення при митному оформленні не вимагається приписами ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України. Таким чином, вважає, що оскільки заявлена ПрАТ «Укрграфіт» митна вартість базувалась на документально підтверджених відомостях та піддавалась обчисленню, подані документи та відомості не містили жодних розбіжностей, які ставлять під сумнів правильність визначення декларантом митної вартості товару, відповідач не мав жодних законних підстав для витребування у позивача додаткових документів, не визнання заявленої в митній декларації митної вартості та прийняття оскаржуваних рішень, у зв`язку із чим просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У свою чергу, представником відповідача 01 червня 2020 року надано заперечення на відповідь на відзив (вх. №25354), за змістом яких звертає увагу, що суб`єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності зазначеної митної вартості товару. Надання неналежних документів не може вважатися виконанням вимог митниці щодо підтвердження митної вартості товарів. Саме декларант зобов`язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних та подавати документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення одночасно з митною декларацією. Вказує, що при перевірці правильності визначення митної вартості товару в усіх оскаржуваних випадках, за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості встановлено розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, про що митницею зазначалось в електронних повідомленнях та в гр. 33 оскаржуваних Рішень про коригування митної вартості. Серед вказаного, митницею зазначалось про відсутність платіжних документів або про встановлені розбіжності в умовах оплати за товар. Митницею, серед іншого, зазначалось, про те що, у митниці є підстави вважати, що заявлена декларантом митна вартість не ґрунтується на «дійсній вартості» імпортованих товарів, враховуючи положення статті VII ГАТТ. При цьому, у митниці наявна інформація щодо вищих рівнів митної вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких вже здійснено. Враховуючи зазначене, вказує, що у митниці є сумніви, що заявлена митна вартість товарів ґрунтується на «дійсній вартості» та, відповідно, що надані до митного оформлення документи містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Під час митного оформлення імпортованого товару, позивач так і не спростував (належними документами) зазначене митницею в повідомленні декларанту про встановлене, що ставить під сумнів числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. З урахуванням викладеного, просить відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.

В підготовчому засіданні 03 червня 2020 року судом закрито підготовче провадження та за згодою представників сторін розпочато розгляд справи по суті в цей же день.

У подальшому, 03 червня 2020 року у судовому розгляді справи оголошена перерва до 02 липня 2020 року.

Під час судового розгляду справи представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги у повному обсязі та надали пояснення, аналогічні викладеним в адміністративному позові та відповіді на відзив.

Представник відповідача підтримав позицію, викладену у відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Також, в судовому засіданні 02 липня 2020 року судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

Згідно з офіційними відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ПрАТ «Укрграфіт» (код ЄДРПОУ 00196204) зареєстровано юридичною особою 27.09.1994 та 23.07.2004 відомості про підприємство включені до Єдиного державного реєстру (номер запису: 11031200000000007). Видами діяльності підприємства є 27.90 Виробництво іншого електричного устатковання (основний); 23.20 Виробництво вогнетривких виробів; 23.99 Виробництво неметалевих мінеральних виробів, н. в. і. у.; 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням; 52.10 Складське господарство; 56.29 Постачання інших готових страв; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.

Щодо підстав винесення митницею рішення про коригування митної вартості від 06.02.2020 №UA110230/2020/000014/1 судом встановлено наступне.

На підставі та умовах укладеного ПрАТ «Укрграфіт» (Покупець) з OU Refferton Services (Естонія) (Продавець) контракту № 804/23-16/2020042/34 від 10.01.2020 (з урахуванням додаткових угод № 1 від 15.01.2020, №2 від 16.01.2020 до контракту), продавцем було поставлено позивачу партію обумовленого Додатком № 1 (Специфікацією № 1) товару - «Кокс смоляний покращеної структури. Якість за EE 10528765 TS 35:2011» в кількості 121750 кг, суха вага 113350 кг (з вологою 3%) на умовах DAP - границя України (станція Бережесть Південно-Західної залізниці) згідно з Інкотермс-2010.

Для проведення митного оформлення поставленого за зазначеним контрактом товару 03 лютого 2020 року ПрАТ «Укрграфіт» подано до підрозділу митного органу м/п «Запоріжжя» митну декларацію (далі - МД) №/2020/002392. Декларантом заявлена митна вартість товару у розмірі 959344,78 грн. або 34685,10 євро. Митна вартість товару була визначена позивачем виходячи з ціни контракту, тобто за основним методом, що передбачений ст. 58 Митного кодексу України.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем надано копії наступних документів, зазначених в гр. 44 МД: сертифікати якості товару № 405, № 406 від 13.01.2020 (0003); рахунки (інвойси) від 16.01.2020 № 20005, №20006 (0380); залізничні накладні від 16.01.2020 С0272827, С0272832 (0722); контракт №804/23-16/2020042/34 від 10.01.2020 (4100); додаткова угода № 2 від 16.01.2020 до контракту (4103); додаток № 1 (специфікація № 1) від 10.01.2020 до контракту (4103).

У той самий день митним органом було направлено позивачу Повідомлення, в якому зазначено про необхідність надання митниці (за наявності) додаткових документів, що підтверджують митну вартість товару та обраний метод її визначення згідно з вимогами ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, оскільки встановлені розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості:

1. У інвойсах від 16.01.2020 №№ 20005,20006 наявне посилання на контракт, але відсутнє посилання на додаток до контракту № 2, згідно якого змінено умови оплати за відвантаження товару.

2. У митниці є підстави вважати, що заявлена митна вартість товарів не ґрунтується на «дійсній вартості» та, відповідно, що надані до митного оформлення документи містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. При цьому, у митниці наявна інформація щодо вищих рівнів митної вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

Додатково звернута увагу, що до митного оформлення подані залізничні накладні від 16.01.2020 С0272827, С0272832 з посиланням на інвойси від 16.01.2020 № 20005, №20006, на яких відсутні відмітки прикордонної митниці.

У зв`язку із наявними розбіжностями у позивача витребувані додаткові документи для підтвердження митної вартості товару, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) копію митної декларації країни відправлення; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також повідомлено, що згідно з ч. 6 ст. 53 Кодексу декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

06 лютого 2020 року ПрАТ «Укрграфіт» для підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення були надані митному органу наступні додаткові документи: висновок ДП «Держзовнішінформ» № 25/5-2 від 28.01.2020 про вартісні характеристики товару; виписку з бухгалтерської документації - прибутковий ордер № 200032п від 23.01.2020, прибутковий ордер № 200033п від 23.01.2020, виписка з бухгалтерської документації від 06.02.2020 № 10/465 та відповідні пояснення. Також додатково було надано лист ДП «Держзовнішінформ» №25/194-JI від 30.01.2020 з роз`ясненнями щодо правових підстав діяльності та статусу експертних висновків ДП «Держзовнішінформ».

Інші зазначені в повідомленні декларанту документи: договір (угода, контракт) з третіми особами, пов`язаний з контрактом на поставку товарів, митна якість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; копія митної декларації країни відправлення; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, не були надані, через їх відсутність у позивача, про що митний орган було поінформовано. При цьому, на підтвердження неможливості їх отримання, були надані: запит ПрАТ «Укрграфіт» до продавця № 34/405 від 03.02.2020 з проханням надати такі документи та відповідь продавця - OU Refferton Services № 04-02 від 04.02.2020 з відмовою в їх наданні зв`язку із тим, що ця інформація є комерційною таємницею, та заборонена до розголошення перед третіми особами згідно прийнятих контрактних зобов`язань.

Однак, відповідачем винесено рішення про коригування митної вартості товарів №/2020/000014/1 від 06.02.2020, відповідно до якого митна вартість імпортованого ПрАТ «Укрграфіт» товару визначена відповідачем із застосуванням методу за ціною договору щодо ідентичних товарів згідно з наявної у митного органу інформації (метод 2) та становить 0,4450 євро за одиницю, а загальна вартість партії товару - 54178,75 євро,

Зазначене рішення обґрунтовано тим, що під час розгляду додатково наданих документів було встановлено, що у висновку ДП «Держзовнішінформ» №25/5-2 від 28.01.2020 наводиться аналіз ринку вуглевмісної сировини. При цьому, у висновку відсутня інформація щодо цін ринку на задекларований товар «кокс смоляний покращеної структури». Додатки, що підтверджують джерела цінової інформації також не надаються, що не дає можливості перевірити обґрунтованість висновків у листі експерта. Прибуткові ордери від 23.01.2020 №№200033п, 200032п є внутрішніми документами, відповідно Типової форми №М-4, затвердженої наказом Мінстату України від 21.06.1996 №193 та відображає оприбуткування товару на склад та не є документами наданими експортером, не є випискою з бухгалтерської документації, як того вимагає ч.3 ст.53 Кодексу. Виписка з бухгалтерської документації від 06.02.2020 №10/465 містить лише інформацію, що дублює інформацію, яка зазначена у товарно-транспортних документах №№С0272827, С0272832 та прибуткових ордерах від 23.01.2020 №№200033п, 200032п. Додатково повідомлено, що декларантом не надано перелік документів визначений ч.3 ст.53 Митного кодексу України. Враховуючи вимоги ст. 59 Митного кодексу України використана наявна в митниці інформація щодо ідентичних товарів за методом 2А) (в розрахунку 478 євро/т за МД UA№110230/2020/000399 від 10.01.2020).

В зв`язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів, митним органом було видано позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110230/2020/00031.

З метою випущення товару у вільний обіг ПрАТ «Укрграфіт» було подано до митного органу нову МД №UA110230/2020/002903 від 07.02.2020 та сплачено на 105435,31 грн. більше митних платежів (різниця між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митницею), шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України.

Протягом терміну, визначеного ч.8 ст.55 Кодексу, декларантом на адресу митниці направлено звернення щодо скасування Рішення та повернення (вивільнення) фінансової гарантії від 14.02.2020 №16/610 (вх. ДМ від 18.02.2020 №2472/13-7.5-08-03-15). Відмова надана листом від 25.02.2020 №7.5-08-03-1/15/13/1523.

Стосовно підстав винесення відповідачем рішення про коригування митної вартості від 12.02.2020 №UA110230/2020/000018/2 судом встановлено наступне.

На підставі та умовах укладеного ПрАТ «Укрграфіт» (Покупець) з OU Refferton Services (Естонія) (Продавець) контракту № 804/23-16/2020042/34 від 10.01.2020 (з урахуванням додаткових угод № 1 від 15.01.2020, №2 від 16.01.2020 до контракту), продавцем було поставлено позивачу партію обумовленого Додатком № 1 (Специфікацією № 1) товару - «Кокс смоляний покращеної структури. Якість за EE 10528765 TS 35:2011» в кількості 113200 кг, суха вага (з вологою 3%) 105960 кг на умовах DAP - границя України (станція Бережесть Південно-Західної залізниці) згідно з Інкотермс-2010.

Для проведення митного оформлення поставленого за зазначеним контрактом товару 10 лютого 2020 року ПрАТ «Укрграфіт» подано до підрозділу митного органу м/п «Запоріжжя» МД № UA110230/2020/003049. Декларантом заявлена митна вартість товару у розмірі 872354,78 грн. або 32423,76 євро. Митна вартість товару була визначена позивачем виходячи з ціни контракту, тобто за основним методом, що передбачений ст. 58 Митного кодексу України.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем надано копії наступних документів, зазначених в гр. 44 МД: сертифікати якості товару від 17.01.2020 № 5, № 6 (0003); рахунки (інвойси) від 22.01.2020 № 20011, № 20012 (0380); залізничні накладні від 22.01.2020 С0273469, С0273470 (0722); контракт №804/23-16/2020042/34 від 10.01.2020 (4100); додаткова угода № 2 від 16.01.2020 до контракту (4103); додаток № 1 (специфікація № 1) від 10.01.2020 до контракту (4103).

У той самий день митним органом було направлено позивачу Повідомлення, в якому зазначено про необхідність надання митниці (за наявності) додаткових документів, що підтверджують митну вартість товару та обраний метод її визначення згідно з вимогами ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, оскільки встановлені розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості:

1. У інвойсах від 22.01.2020 №№ 20011,20012 наявне посилання на контракт, але відсутнє посилання на додаток до контракту №2, згідно якого змінено умови оплати за відвантаження товару.

2. У митниці є підстави вважати, що заявлена митна вартість товарів не ґрунтується на «дійсній вартості» та, відповідно, що надані до митного оформлення документи містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. При цьому, у митниці наявна інформація щодо вищих рівнів митної вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

Додатково звернута увагу, що до митного оформлення подані залізничні накладні від 22.01.2020 С0273469, С0273470 з посиланням на інвойси від 22.01.2020 № 20011, №20012, на яких відсутні відмітки прикордонної митниці.

У зв`язку із наявними розбіжностями у позивача витребувані додаткові документи для підтвердження митної вартості товару, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) копію митної декларації країни відправлення; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також повідомляємо, що згідно з ч. 6 ст. 53 Кодексу декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

11 лютого 2020 року ПрАТ «Укрграфіт» для підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення додатково надані митному органу наступні документи: висновок ДП «Держзовнішінформ» № 25/5-2 від 28.01.2020 про вартісні характеристики товару; виписку з бухгалтерської документації - прибуткові ордери від 03.02.2020№ 200036п, № 200037п, виписка з бухгалтерської документації від 11.02.2020 № 10/531 та відповідні пояснення. Також додатково було надано лист ДП «Держзовнішінформ» №25/194-Л від 30.01.2020 з роз`ясненнями щодо правових підстав діяльності та статусу експертних висновків ДП «Держзовнішінформ».

Інші зазначені в повідомленні декларанту документи: договір (угода, контракт) з третіми особами, пов`язаний з контрактом на поставку товарів, митна якість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; копія митної декларації країни відправлення; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, не були надані, через їх відсутність у позивача, про що митний орган було поінформовано. При цьому, на підтвердження неможливості їх отримання, були надані: запит ПрАТ «Укрграфіт» до продавця № 34/514 від 10.02.2020 з проханням надати такі документи та відповідь продавця - 00 Refferton Services № -10-02 від 10.02.2020 з відмовою в їх наданні зв`язку особами згідно прийнятих контрактних зобов`язань.

Однак, відповідачем винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UA110230/2020/000018/2 від 12.02.2020, відповідно до якого митна вартість імпортованого ПрАТ «Укрграфіт» товару визначена відповідачем із застосуванням методу за ціною договору щодо ідентичних товарів згідно з наявної у митного органу інформації (метод 2) та становить 0,4474 євро за одиницю, а загальна вартість партії товару - 50645,68 євро,

Зазначене рішення обґрунтовано тим, що під час розгляду додатково наданих документів було встановлено, що у висновку ДП «Держзовнішінформ» №25/5-2 від 28.01.2020 наводиться аналіз ринку вуглевмісної сировини. При цьому, у висновку відсутня інформація щодо цін ринку на задекларований товар «кокс смоляний покращеної структури». Додатки, що підтверджують джерела цінової інформації також не надаються, що не дає можливості перевірити обґрунтованість висновків у листі експерта. Прибуткові ордери від 03.02.2020 №№200036п, 200037п є внутрішніми документами, відповідно Типової форми №М-4, затвердженої наказом Мінстату України від 21.06.1996 №193 та відображає оприбуткування товару на склад та не є документами наданими експортером, не є випискою з бухгалтерської документації, як того вимагає ч.3 ст.53 Кодексу. Виписка з бухгалтерської документації від 11.02.2020 №10/531 містить лише інформацію, що дублює інформацію, яка зазначена у товарно-транспортних документах №№С0273469, С0273470 та прибуткових ордерах від 03.02.2020 №№200036п, 200037п. Додатково повідомлено, що декларантом не надано перелік документів визначений ч.3 ст.53 Митного кодексу України. Враховуючи вимоги ст. 59 Митного кодексу України використана наявна в митниці інформація щодо ідентичних товарів за методом 2А) (в розрахунку 478 євро/т за МД UA№110230/2020/000399 від 10.01.2020).

В зв`язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів, митним органом було видано позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110230/2020/00040.

З метою випущення товару у вільний обіг ПрАТ «Укрграфіт» було подано до митному органу нову МД №UA110230/2020/003289 від 12.02.2020 та сплачено на 97015,32 грн. більше митних платежів (різниця між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митницею), шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України.

Протягом терміну, визначеного ч. 8 ст. 55 Кодексу, декларантом на адресу митниці направлено звернення щодо скасування Рішення та повернення (вивільнення) фінансової гарантії від 19.02.2020 №16/658 (вх. ДМ від 24.02.2020 №2823/13-7.5-08-03-15; від 27.02.2020 №16/819) та додатку до нього від 19.02.2020 №16/658/1 (вх. ДМ від 03.03.2020 №3365/13-7.5-08-03-15). Відмови надано листом від 27.02.2020 №7.5-08-03-1/15/13/1699, від 10.03.2020 № 7.5-08-03-1/15/13/2124.

Вважаючи прийняті відповідачем рішення протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом про їх скасування.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів, регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, який набув чинності з 01 червня 2012 року.

Відповідно до частини 1 статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до частини 1 статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення (частина 1 статті 257 Митного кодексу України).

Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ).

Згідно з частини 2 статті VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно із частиною 1 статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (стаття 52 Митного кодексу України).

Відповідно до статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу частини 5 статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин 1 та 2 статті 53 Митного кодексу України вбачається, що цим Кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 № 3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Згідно з частинами 4 та 5 статті 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У відповідності до частини 6 статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина 7статті 54 Митного кодексу України).

Відповідно до частин 1 - 3 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з частиною 12 статті 264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

Таким чином, аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребовувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27.06.2019 в адміністративній справі №803/667/17.

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Судом встановлено, що декларантом (позивачем у справі) для підтвердження обґрунтованості заявленої у деклараціях митної вартості товару були подані всі документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України.

Проте, при перевірці правильності визначення митної вартості товару, згідно вимог статті 53 Митного кодексу України митний орган дійшов висновку, що надані позивачем документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Однак, суд не приймає посилання відповідача про наявність розбіжностей в поданих до митного оформлення документах, а саме у інвойсах наявне посилання на контракт, але відсутнє посилання на додаток до контракту № 2, згідно якого змінено умови оплати за відвантаження товару, оскільки умовами пункту 5.1 контракту № 804/23-16/2020042/34 від 10.01.2020, укладеного між ПрАТ «Укрграфіт» та продавцем товару - OU Refferton Services (Естонія), передбачено, що Покупець здійснює передоплату за товар, що поставляється, в розмірі 100 % вартості партії Товару, що передбачається до відвантаження, після отримання рахунку-проформи Продавця. За взаємною домовленістю Сторін допускається послідуюча оплата за поставлений Товар протягом 60 (шістдесяти) днів.

Додатковою угодою № 2 від 16.01.2020 доповнено пункт 5.1 контракту №804/23-16/2020042/34 від 10.01.2020 наступною умовою: Сторони домовились здійснювати оплату за відвантаження Товару в січні 2020 року з послідуючою оплатою протягом 60 (шістдесяти) днів від дати відвантаження.

Отже, Додатковою угодою № 2 від 16.01.2020 лише визначено період (січень 2020 року), протягом якого застосовується умова п. 5.1 контракту щодо послідуючої оплати за поставлений товар протягом 60 (шістдесяти) днів та не вносилось жодних змін щодо умов оплати.

Крім того, умовами пункту 5.2 контракту № 804/23-16/2020042/34 від 10.01.2020 сторонами визначені вимоги до оформлення рахунку (інвойс), який має містити наступну інформацію: - відомості щодо Покупця, Продавця, номер і дату даного Контракту, номер і дату Специфікації до Контракту: - найменування Товару, дату відвантаження; - дату і номер рахунку (інвойс); - кількість, ціну та вартість Товару; - вказівку про країну походження Товару.

В поданих ПрАТ «Укрграфіт» до митного оформлення рахунках (інвойс) наявні всі необхідні реквізити, в тому числі, посилання на контракт № 804/23-16/2020042/34 від 10.01.2020 та додаток (специфікацію) № 1 від 10.01.2020 до контракту, яким визначено найменування, кількість, марка, ціна та інші характеристики Товару, достатні для його ідентифікації.

Додаткова угода № 2 від 16.01.2020 не є Додатком до контракту (Додатками до контракту є Специфікації), жодним чином не стосується ціни та вартості товару, що постачається за контрактом та не змінює умови Специфікації № 1 від 10.01.2020 в тому числі, що стосуються ціни товару.

Крім того, суд звертає увагу на те, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим, відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 11.04.2018 у справі №804/4680/16.

Стосовно посилання відповідача на ту обставину, що на поданих до митного оформлення інвойсах відсутні відмітки прикордонної митниці суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з положеннями статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Засвідчення органом доходів і зборів прийняття товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них до митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відбитків відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Відповідно пункту 4.3 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 631 від 30.05.2012, відбиток штампу ПМК проставляється у відповідних графах МД та на рахунку або іншому документі, який визначає вартість товару, у разі їх подання на паперовому носії.

За приписами пункту 21 Типової технологічної схеми здійснення митного контролю залізничних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон, затвердженої Постановою КМУ від 21.05.2012 № 451, у разі прийняття рішення про відправлення товарів у митницю призначення під митним контролем посадова особа митниці відправлення здійснює митні формальності щодо таких товарів відповідно до вимог Митного кодексу України. На всіх перевізних, товаросупровідних документах і документах контролю доставки посадова особа митниці відправлення проставляє підпис і відбиток штампа "Під митним контролем", крім випадків використання електронного документообігу.

Як пояснює позивач, митницею відправлення у пункті пропуску через державний кордон (Житомирська митниця) не було проставлено штампи ПМК («Під митним контролем») на зазначених у залізничних накладних інвойсах при перетині кордону транспортними засобами - залізничними вагонами № 67684340 (інвойс №20005 від 16.01.2020, залізнична накладна С0272827 від 16.01.2020), № 67698217 (інвойс №20006 від 16.01.2020, залізнична накладна С0272832 від 16.01.2020), № 67698266 (інвойс № 20012 від 22.01.2020, залізнична накладна С0273470 від 22.01.2020), № 67688127 (інвойс № 20011 від 22.01.2020, залізнична накладна С0273469 від 22.01.2020), оскільки митні формальності були здійснені із застосуванням електронного декларування, про що свідчать відповідні відмітки «Електронне декларування №иА100620/20/500389» в графі 3 залізничних накладних С0272827 та С0272832 від 16.01.2020, «Електронне декларування №иА100620/20/500712» в графі 3 залізничних накладних С0273470 та С0273469 від 22.01.2020.

Слід зауважити, що доставка наданого до митного оформлення товару здійснювалась залізничним транспортом. Так, ПрАТ «Укрграфіт», серед інших документів, були надані до митного оформлення залізничні накладні та окремо на кожний вагон паспорти якості на товар, про що є відмітка в графі 44 митної декларації.

Зазначені в Додатку № 1 (Специфікації № 1) до контракту назва товару, виробник, ціна та кількість товару, умови поставки, повністю співпадають із цими даними, зазначеними в інвойсах та інших, наданих до митного оформлення документах - паспортах якості, залізничних накладних.

Всі інвойси, надані ПрАТ «Укрграфіт» до митного оформлення, містять всі необхідні реквізити згідно з призначенням цього документу та всі дані щодо товару, необхідні для визначення його вартості та здійснення розрахунків.

Таким чином, на думку суду, твердження відповідача, що відсутність на поданих до митного оформлення інвойсах відміток прикордонної митниці є розбіжностями, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, є необґрунтованим.

Слід зауважити, що митний орган, встановивши вищевказані розбіжності, жодним чином не обґрунтовує, яким чином зазначені розбіжності, позбавляють митний орган можливості перевірити заявлену митну вартість імпортованого товару, оскільки такі розбіжності стосується виключно порядку виконання умов контракту.

Крім того, на думку суду, всупереч вищевказаним вимогам Закону, витребувавши додаткові документи, митниця не зазначила, які саме обставини ці документи повинні підтвердити або у своїй сукупності можуть спростувати/чи впливають на митну вартість товару, що свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Суд відхиляє посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

З наведеного вбачається, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Згідно зі статтею 59 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.

Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

У разі відсутності такого продажу використовується вартість операції з ідентичними товарами, що продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.

У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5-7 частини десятої статті 58 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці в таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними ідентичними товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування.

У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо ідентичних товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.

Відповідно до частини 1 статті 33 Митного кодексу України інформаційні ресурси митних органів складаються із відомостей, що містяться у документах, які надаються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів, та інших документах. Їх використання для здійснення митного контролю обумовлене Митного кодексу України.

Як вбачається з оскаржуваних рішень про коригування митної вартості в самому рішення зазначено лише номер та дату митної декларації, яка стала джерелом інформації для коригування митної вартості. Приймаючи оскаржувані рішення про коригування митної вартості митницею у графі 33 спірних рішень, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваного товару, не надано пояснень щодо зроблених коригувань на обсягів партії ідентичних товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та не зазначена докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваного товару із застосуванням другорядного методу.

Такий підхід для формування оскаржуваних рішень про коригування митної вартості прямо суперечать цитованим вище положенням законодавства, що є самостійною підставою для їх скасування. Вказана позиція підтверджується уставленою судовою практикою Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду викладеної в постанові від 21.12.2018 у справі №815/1670/17.

Оцінюючи оскаржувані рішення у сукупності з іншими обставинами справи, суд приходить до переконання, що загальні посилання на норми Митного кодексу України, зроблені без конкретизації підстав щодо причин незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості, не можуть вважатися достатніми доводами обґрунтованості прийнятих суб`єктом владних повноважень рішень.

При цьому, суд зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення подібних товарів, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

За змістом пункту 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11 вересня 2015 року №689, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Вищевказані сумніви митного органу судом відхиляються, оскільки такі доводи спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документами, які були надані відповідачу під час проведення митних процедур.

Натомість, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення саме складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, рішення про коригування митної вартості товарів від 06.02.2020 №UA110230/2020/000014/1, від 12.02.2020 №UA110230/2020/000018/2 та відповідні картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110230/2020/00031, № UA110230/2020/00040 є такими, що підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Разом із цим, щодо вимоги позивача про скасування рішення про коригування митної вартості від 12.02.2020№UA110230/2020/000017/2 за ЕМД від 10.02.2020 №/2020/003049 суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом встановлено, що у зв`язку з технічною помилкою рішенню про коригування митної вартості товару за ЕМД від 10.02.2020 №UA110230/2020/003049 присвоєно №UA110230/2020/000017/2, проте оскільки рішення за даним номером вже було прийняте раніше, а саме посадовою особою митниці 10 лютого 2020 року було прийнято рішення про коригування митної вартості товару «Дріт сталевий з вуглецевої сталі пружинний EN 10270-1: 2017 SM, Дріт технічний пружинний у бухтах», ввезеного ТОВ «АЛЬФА МЕТИЗ» за номером №UA110230/2020/000017/2, номер рішення було змінене на №UA110230/2020/000018/2. Декларанту повідомлення зі змінами було направлено 12.02.2020. Отже, судом встановлено та позивачем не спростоване, що рішення про коригування митної вартості від 12.02.2020 №UA110230/2020/000017/2 за ЕМД від 10.02.2020 №UA110230/2020/003049 було винесено відповідачем помилково.

Таким чином, оскільки до ЕМД від 10.02.2020 №/2020/003049, вірним є рішення про коригування митної вартості від 12.02.2020 №UA110230/2020/000018/2, що внесено до гр. 44 ЕМД під кодом 1501, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості від 12.02.2020№UA110230/2020/000017/2.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність необхідної сукупності підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути на користь ПрАТ «Укрграфіт» документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 6 228,50 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Український графіт» задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 06.02.2020 №UA110230/2020/000014/1, від 12.02.2020 №UA110230/2020/000018/2.

3. Визнати протиправними та скасувати картки відмови Дніпровської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110230/2020/00031, № UA110230/2020/00040.

4. В решті позовних вимог - відмовити.

5. Судові витрати в сумі 6 228 (шість тисяч двісті двадцять вісім) гривень 50 копійок присудити на користь Приватного акціонерного товариства «Український графіт» (69600, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 20, код ЄДРПОУ 00196204) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ 43350935).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення в повному обсязі складено та підписано 21.09.2020.

Суддя Ю.П. Бойченко