Постанова № 9165462, 13.04.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2010 р.                                                                       справа № 2а-18821/08/0570

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Шальєвої В.А.

при секретарі                                                  < Призвище секретаря >

при секретарі Химич М.В., Куркіні В.В.

за участю прокурора Вартанової О.М.

представників позивача Рудобельця В.М., Попело Н.І.

представника відповідача Романенка О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Донецьку, по вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробнича фірма „Донремпуть" до Державної податкової інспекції у м. Краматорську про визнання дій неправомірними та визнання протиправним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Виробнича фірма „Донремпуть" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську про визнання дій неправомірними та визнання протиправним податкового повідомлення-рішення. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за результатами позапланової виїзної перевірки ТОВ „ВФ „Донремпуть" з питань взаємовідносин з ТОВ „Укрінтерпромбудсервіс" за період з 01.07.2007 р. по 31.03.2008 р. ДПІ у м. Краматорську був складений акт № 1537/23-2-21951449 від 28.07.2008 р., яким встановлено порушення позивачем пп. 7.2.4 її. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" в частині заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість за 3-4 квартали 2007 р., 1 квартал 2008 р. на загальну суму 937442 грн. На підставі зазначеного акту податковим органом 12.08.2008 р. було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001132302/0/48774 про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 1406163 грн., в тому числі, за основним платежем - 937442 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 468721 грн.

Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо встановлення в ході перевірки заниження податкового зобов'язання на загальну суму 937442 грн., посилаючись на те, що під час проведення перевірки позивачем була подана податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2008 р., в якій позивачем були самостійно виправлені виявлені помилки в частині зменшення податкового кредиту на 937442 грн. та нараховані штрафні санкцій в розмірі 5% (46872 грн.), які сплачені позивачем. Крім того, позивач зазначає, що податковим органом порушені вимоги п. 5 ч. 6 ст. 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні", оскільки позапланова перевірка може проводитися у разі відсутності відповіді платника податків на обов'язковий письмовий запит податкового органу. Також, на думку позивача, порушені вимоги Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 р. № 327, в частині направлення акту перевірки поштою, а також неприєднання до акту письмових пояснень посадових осіб платника податків.

Також позивач вважає протиправним податкове повідомлення-рішення № 0001132302/0/48774 від 12.08.2008 р. та зазначає наступне.

25.06.2007 р. позивачем були укладені договори підряди з ТОВ „Укрінтерпромбудсервіс" №№ 66-07-П та 67-07-П, за умовами яких ТОВ „Укрінтерпромбудсервіс" зобов'язано виконати роботи з проектування, постачання, монтажу та налагодження пристроїв сигналізації та зв'язку на ділянках ст. Деканська, перегони Кудрява-Деконська, Кудрява-Шевченко. На виконання умов договорів ТОВ „Укрінтерпромбудсервіс" були видані позивачу податкові накладні на загальну суму 5624652,59 грн., в тому числі податок на додану вартість - 937442 грн. Фактичне отримання послуг з проектування, постачання, монтажу та налагодження пристроїв сигналізації та зв'язку підтверджується актами здавання-приймання проектно-пошукових робіт та актами виконаних робіт на загальну суму 5624652,59 грн. Факт оплати позивачем отриманих послуг підтверджується відповідними платіжними документами. Суми податку на додану вартість по податковим накладним, отриманим від ТОВ „Укрінтерпромбудсервіс", включені позивачем до складу податкового кредиту відповідних періодів.

Позивач вважає посилання податкового органу на недійсність податкових накладних, виданих ТОВ „Укрінтерпромбудсервіс", внаслідок анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ „Укрінтерпромбудсервіс" неправомірними.

Позивач просить визнати неправомірними дії відповідача щодо встановлення заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість за 3-4 квартали 2007 р., 1 квартал 2008 р. на загальну суму 937442 грн., визнати протиправним податкове повідомлення-рішення № 0001132302/0/48774.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснивши, що висновки акту перевірки про заниження податкового зобов'язання позивачем доведені в судовому засіданні. Нарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість здійснено у зв'язку з тим, що позивачем до складу податкового кредиту віднесені суми податку на додану вартість за податковими накладними, виданими ТОВ „Укрінтерпромбудсервіс", які є недійсними внаслідок анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ „Укрінтерпромбудсервіс". Відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, прокурора, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю „Виробнича фірма „Донремпуть" зареєстроване в якості юридичної особи на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, державна реєстрація проведена 06.05.1994 р. виконавчим комітетом Краматорської міської ради (а.с. 24 т.1), включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 21951449 (а.с. 25 т.1), є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 06284354 (а.с. 28 т.1).

Відповідач Державна податкова інспекція у м. Краматорську є суб'єктом владних повноважень, якій в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України „Про державну податкову службу в Україні" повноваження.

ДПІ у м. Краматорську була проведена виїзна позапланова перевірка ТОВ „Виробнича фірма „Донремпуть" з питання перевірки правових відносин з ТОВ „Укрінтерпромбудсервіс" за період з 01.07.2007 р. по 31.03.2008 р., за наслідками якої податковим органом складений акт № 1537/23-3-21951449 від 28.07.2008 р. (а.с. 29-35 т.1). В акті перевірки податковим органом зроблений висновок про порушення позивачем пп. 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.1, 7.4.5 п 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", п. п. 2,5 наказу ДПА України від 30.05.1997 р. № 165 „Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення", в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 937442 грн., в тому числі за липень 2007 р. на 16667 грн., за серпень 2007 р. - на 221667 грн., за вересень 2007 р. - на 116135 грн., за жовтень 2007 р. – на 188667 грн., за грудень 2007 р. - на 154539 грн., за лютий 2008 р. - на 66667 грн., за березень 2008 р.-на 173102 грн.

За наслідками перевірки ДПІ у м. Краматорську 12.08.2008 р. прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001132302/0/48774 про визначення ТОВ „Виробнича фірма „Донремпуть" податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 1406163 грн., в тому числі за основним платежем - 937442 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 468721 грн. (а.с. 49 т.1).

Суд вважає зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним з наступних підстав.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість є неправомірне, на думку податкового органу, віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по операціям з ТОВ „Укрінтерпромбудсервіс".

Судом встановлено, що 25.06.2007 р. ТОВ „Виробнича фірма „Донремпуть" були укладені договори підряду з ТОВ „Укрінтерпромбудсервіс" №№ 66-07-П та 67-07-П, за умовами яких ТОВ „Укрінтерпромбудсервіс" зобов'язано виконати роботи з проектування, постачання, монтажу та налагодження пристроїв сигналізації та зв'язку на ділянках ст. Деканська, перегони Кудрява-Деконська, Кудрява-Шевченко (а.с. 53-62 т.1).

Виконання умов зазначених договорів підтверджується виданими ТОВ „Укрінтерпромбудсервіс" позивачеві податковими накладними на загальну суму 5624652,59 грн., в тому числі податок на додану вартість - 937442 грн. (а.с. 63-80 т.1). Фактичне отримання послуг з проектування, постачання, монтажу та налагодження пристроїв сигналізації та зв'язку підтверджується дослідженими в судовому засіданні актами здавання-приймання проектно-пошукових робіт та актами виконаних робіт на загальну суму 5624652,59 грн. (а.с. 81-95 т.1). Факт оплати позивачем отриманих послуг підтверджується виписками про рух коштів по рахунку позивача (96-121 т.1).

Суми податку на додану вартість за податковими накладними, отриманими від ТОВ „Укрінтерпромбудсервіс", включені позивачем до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів: у липні 2007 р. - 16667 грн., у серпні 2007 р. - 221667 грн., у вересні 2007 р. - 116135 грн., у жовтні 2007 р. - 188667 грн., у грудні 2007 р. - 154539 грн., у лютому 2007 р. - 66667 грн., у березні 2008 р. - 173102 грн., про що свідчать податкову декларації з податку на додану вартість за зазначені податкові періоді (а.с. 122-162 т.1).

Проблемою даного спору є правомірність включення до складу податкового кредиту зазначених сум податку на додану вартість.

Відповідно до свідоцтва № 37648483, виданого ДПІ у Печерському районі м. Києва 01.03.2004 р., ТОВ „Укрінтерпромбудсервіс" є платником податку на додану вартість (а.с. 163 т.1). Актом № 339/15-3 від 23.04.2007 р. ДПІ у Печерському районі м. Києва анульоване свідоцтва про реєстрацію ТОВ „Укрінтерпромбудсервіс" № 37648483 у зв'язку з неподанням платником податків податкової звітності з жовтня 2005 р., ТОВ „Укрінтерпромбудсервіс" виключене з реєстру платників податку на додану вартість з 23.04.2007 р. (а.с. 206 т.1).

Суд вважає, що висновок податкового органу щодо неможливості віднесення до складу податкового кредиту зазначених сум податку на додану вартість є помилковим з наступних підстав.

У відповідності до пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно з пп. „ґ" п. 9.8 ст. 9 Закону України „Про податок на додану вартість" реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадку, якщо особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

Порядок анулювання реєстрації платника податку на додану вартість встановлений Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000 р. № 79, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.04.2000 р. за № 208/4429.

Так, згідно з п. 25.2.2 цього Положення не пізніше наступного робочого дня після внесення запису про анулювання реєстрації до Реєстру один примірник акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість надсилається податковим органом особі, реєстрацію якої анульовано, за місцезнаходженням або місцем проживання такої особи, указаним у Свідоцтві, або за наявності відомостей про комісію з припинення (ліквідатора, ліквідаційну комісію тощо) такої особи - за місцезнаходженням комісії.

Судом встановлено, що при анулюванні свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість в порушення зазначених вимог ТОВ „Укрінтерпромбудсірвіс" не було повідомлено про анулювання реєстрації свідоцтва. Про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ „Укрінтерпромбудсервіс" стало відомо у квітні 2008 р. під час подання декларації з податку на додану вартість за березень 2008 р. Ця обставина підтверджується листом ТОВ „Укрінтерпромбудсервіс" (а.с. 164 т.1).

Отже, до березня 2008 р. як ТОВ „Укрінтерпромбудсервіс", так й позивачу не було відомо про те, що ТОВ „Укрінтерпромбудсервіс" з 23.04.2007 р. не є платником податку на додану вартість та не може видавати податкові накладні.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що необізнаність позивача про анулювання реєстрації ТОВ „Укрінтерпромбудсервіс" платником податку на додану вартість не позбавляє його відповідальності у вигляді визначення податкового зобов'язання та нарахування штрафних санкцій.

Згідно з п. 9.2 ст. 9 Закону України „Про податок на додану вартість" будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.

Пунктом 9.3 ст. 9 цього Закону встановлено, що особи, які підпадають під визначення пункту 2.3 статті 2 цього Закону, зобов'язані зареєструватися як платник податку у податковому органі за їх місцезнаходженням (місцем проживання). Форма заяви про реєстрацію визначається у порядку, визначеному центральним податковим органом. Дані з реєстру платників податку підлягають оприлюдненню в порядку, визначеному центральним податковим органом.

Приписи Закону кореспондуються з вимогами Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, відповідно до яких будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку. Індивідуальний податковий номер є єдиним для всього інформаційного простору України і зберігається за платником податку на додану вартість до моменту анулювання реєстрації платника податку на додану вартість (п. 3); для інформування платників податку Державна податкова адміністрація України щомісяця у термін до 12 числа місяця оприлюднює на veЬ-сайті Державної податкової адміністрації України: дані з Реєстру із зазначенням найменування або прізвища, імені та по батькові платника податку, дати податкової реєстрації, індивідуального податкового номера, номера Свідоцтва або Спеціального свідоцтва, дати його видачі; інформацію про осіб, позбавлених реєстрації як платників податку на додану вартість за заявою платника податку або з ініціативи органів державної податкової служби чи рішенням суду, а саме: про анульовані Свідоцтва та Спеціальні свідоцтва платників податку із зазначенням індивідуальних податкових номерів, дат анулювання, причин анулювання та підстав для анулювання свідоцтв (п. 35).

Частиною 2 ст. 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як зазначалось вище, акт про анулювання реєстрація платника податку на додану вартість не був направлений ТОВ „Укрінтерпромбудсервіс". Відповідачем не надано суду доказів щодо оприлюднення податковим органом на veb-сайті Державної податкової адміністрації України даних про анулювання реєстрації ТОВ „Укрінтерпромбудсервіс" платником податку на додану вартість.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач не був обізнаний про анулювання реєстрації контрагента платником податку на додану вартість, а тому правомірно відніс суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів.

Висновки суду опосередковано підтверджуються наступними обставинами.

По-перше, з часу виключення ТОВ „Укрінтерпромбудсервіс" з реєстру платників податку на додану вартість підприємство надавало податкову звітність до податкового органу, та така звітність приймалась, про що свідчать надані позивачем копії податкових декларацій контрагента позивача. При цьому суд зауважує, що відповідачем відомості, надані позивачем, не спростовані.

По-друге, при видачі в перший раз ТОВ „Укрінтерпромбудсевріс" свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 37648481 останньому був присвоєний індивідуальний податковий номер 321592026557 (а.с. 163 т.1). 28.05.2008 р. ТОВ „Укрінтерпромбудсервіс" було видано нове свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100118492, в якому вказаний той самий індивідуальний податковий номер 321592026557 (а.с. 5 т.2).

З урахуванням вимог п. З Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість про те, що індивідуальний податковий номер є єдиним для всього інформаційного простору України і зберігається за платником податку на додану вартість до моменту анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, суд робить висновок, що фактичне анулювання реєстрації ТОВ „Укрінтерпромбудсервіс" не відбулось.

У відповідності до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

У зв'язку з тим, що суми податку на додану вартість, віднесені позивачем до складу податкового кредиту, підтверджені податковими накладними, виданими ТОВ „Укрінтерпромбудсервіс", та відсутні підстави вважати, що ці податкові накладні є недійсними, а також з урахуванням того, що факт отримання позивачем робіт (послуг) від ТОВ „Укрінтерпромбудсервіс" та оплати цих робіт (послуг) підтверджений в судовому засіданні належними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, суд робить висновок про правомірність формування позивачем податкового кредиту у липні, серні, вересні, жовтні, грудні 2007 р., лютому, березні 2008 р. на загальну суму 937442 грн., а тому відсутні підстави для визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість нарахування штрафних санкцій.

Крім того, суд зауважує, що позивачем у зв'язку з отриманням у липні 2008 р. від ТОВ „Укрінтерпромбудсервіс" листа (а.с. 164 т.1) та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників по раніше виданим податковим накладним (а.с. 187-204 т.1) в податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2008 р. (а.с. 36-39 т.1) були самостійно виправлені помилки, що містились в раніше поданих податкових деклараціях, в частині податкового кредиту на суму 937442 грн. на нарахований штраф в розмірі 46872 грн., який сплачений відповідно до платіжного доручення № 816 від 28.07.2008 р. (а.с. 40 т.1).

Отже, позивач самостійно зменшив податковий кредит на суму 937442 грн. та сплатив відповідний штраф, тому у податкового органу були відсутні підстави для нарахування податкового зобов'язання та штрафних санкцій.

З урахуванням викладених обставин суд визнає протиправним податкове повідомлення-рішення № 0001132302/0/48774, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 1406163 грн., в тому числі, за основним платежем - 937442 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 468721 грн.

Разом з тим, суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання дій відповідача щодо встановлення заниження позивачем податкового зобов'язання протиправними задоволенню не підлягають.

Суд вважає, що доводи позивача про порушення податковим органом податкового законодавства в процесі проведення перевірки не заслуговують на увагу, оскільки позивачем посадові особи відповідача були допущені до перевірки.

Крім того, суд звертає увагу на те, що наслідком дій відповідача є конкретне податкове повідомлення-рішення, яке й має для позивача негативні наслідки

Оскільки судом податкове повідомлення-рішення визнане протиправним, визнання дій відповідача щодо встановлення заниження позивачем податкового зобов'язання протиправними є зайвим.

Згідно ст. 94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробнича фірма „Донремпуть" до Державної податкової інспекції у м. Краматорську про визнання дій неправомірними та визнання протиправним податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення № 0001132302/0/48774, прийняте Державної податковою інспекцією у м. Краматорську 12.08.2008 р., про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю „Виробнича фірма „Донремпуть" податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 1406163 грн., в тому числі, за основним платежем - 937442 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 468721 грн.

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробнича фірма „Донремпуть" до Державної податкової інспекції у м. Краматорську про визнання дій неправомірними відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробнича фірма „Донремпуть" судові витрати в розмірі 1 (одна) грн. 70 коп.

Повний текст постанови виготовлений 19 квітня 2010 р.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                       Шальєва В.А.