Рішення № 91654580, 14.09.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2020 року (о 09 год. 30 хв.)Справа № 280/4551/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря Лялько Ю.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГМ ІНДАСТРІС»

до Державної служби України з безпеки на транспорті

до Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області

про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГМ ІНДАСТРІС» (далі - ТОВ «ГМ ІНДАСТРІС», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач 1), Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області (далі - відповідач 2), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову в.о. начальника Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області Гненного Євгена Вікторовича про застосування адміністративно-господарського штрафу №173821 від 31.03.2020, якою позивачу нараховано штраф у сумі 17 000,00 грн.

На обґрунтування позовних вимог посилається на приписи Закону України «Про автомобільний транспорт», Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567, та зазначає, що фактично бетонозмішувач позивача здійснював в цей день (11.02.2020) поставку контрагенту ФОП ОСОБА_1 товару двома партіями (ходками) на той же самий об`єкт і на ту саму номенклатуру товару, а тому підприємство виписало відразу одну товарно-транспортну накладну №Р208 від 11.02.2020 і зазначила в ній весь об`єм бетонної суміші, що буде поставлена за видатковою накладною не за один раз, а за весь день, що не є порушенням чинного законодавства. При цьому, звертає увагу суду, що п. 6.1 договору поставки №02/01/20-Б від 02.01.2020 було обумовлено, що об`єм поставки однієї партії товару не повинене перевищувати 7 куб. метрів. Таким чином, вважає, що висновки відповідача, зазначені в акті №189490 від 11.02.2020 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, працівниками відповідача складався з недостовірних даних, які не підтверджені жодним належним доказом, а отже постанова відповідача про застосування адміністративно-господарського штрафу №173821 від 31.03.2020 є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки вона винесена на підставі акту, складеного неналежним чином, в порушення вимог зазначених в абз. 3 п. 20 Порядку №1567.

Ухвалою суду від 14.07.2020 відкрите провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Перше судове засідання призначене на 17 серпня 2020 року. Відповідачам запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Ухвалу про відкриття провадження отримано уповноваженим представником відповідача 2 за довіреністю 22 липня 2020 року, про що свідчать дані рекомендованого поштового повідомлення про вручення поштового відправлення, уповноваженому представнику відповідача вручена 20 липня 2020 року згідно із відомостями з офіційного сайту «Укрпошти» щодо поштового відправлення 6904107893561.

Відзив на позовну заяву на адресу суду від відповідача не надходив.

Згідно з частиною 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України, справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ТОВ «ГМ ІНДАСТРІС» (попереднє найменування підприємства ТОВ «ГРАДОЛІТ») зареєстровано юридичною особою 18.02.2016 Номер запису: 11031020000039531, про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Видами економічної діяльності позивача за даними Єдиного державного реєстру є код 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (основний).

02 січня 2020 року позивачем (Постачальник) та ФОП ОСОБА_1 (Покупець) укладений договір поставки №02/01/20-Б, за умовами якого Постачальник зобов`язується поставити у власність Покупцю бетонну суміш (далі - Товар), а Покупець зобов`язується прийняти цей Товар та здійснювати його своєчасну оплату на умовах даного Договору. Кількість, асортимент, вартість Товару, терміни поставки вказуються у видаткових накладних, що є невід`ємною частиною цього Договору. Умови постачання та передачі товару визначені розділом 6 Договору, відповідно до п. 6.1 якого передбачено, що поставка товару здійснюється партіями відповідно до заявки Покупця. Об`єм однієї партії товару не повинна перевищувати 7 (сім) кубічних метрів.

На виконання умов договору поставки та згідно з видатковою накладною №208 від 11.02.2020, 11 лютого 2020 року позивачем в адресу ФОП ОСОБА_1 бетонну суміш у кількості 12 куб. м, на загальну суму з ПДВ 30960,00 грн. Перевезення товару за даними товарно-транспортної накладної №Р208 від 11.02.2020 здійснювалось силами позивача автотранспортом HOWO спеціальний бетонозмішувач, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

11 лютого 2020 року працівниками Укртрансбезпеки у Запорізькій області на автомобільній дорозі Н-23, 263 км, проведено перевірку транспортного засобу SINOTRUK HOWO, номерний знак НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 , який належить на праві власності позивачу (водій ОСОБА_2 ), за результатами якої складено акт №189490 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

В ході перевірки встановлено порушення, відповідальність за яке передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу. Так, повна маса ТЗ становить 44,30 т, яка складається: 27,60 т (маса вантажу) + 16,7 т (маса ТЗ) згідно з ТТН №Р208 від 11.02.2020.Водій від підпису та надання пояснень відмовився, про що свідчить відмітка у відповідній графі акту перевірки.

Позивачу надсилалось запрошення на розгляд справи про порушення транспортного законодавства, у якому повідомлялось, що справу з цього питання буде розглянуто 31 березня 2020 року о 10 год. 00 хв.

31 березня 2020 року в.о. начальника управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області розглянуто матеріали перевірки (Акт №189490) та прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №173821, якою за порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», позивача зобов`язано сплатити штраф в розмірі 17000,00 грн. (відповідальність передбачена абзацом 15 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»).

Вважаючи прийняту відповідачем постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу протиправною, позивач звернувся до суду із даним позовом про її скасування.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, відповідно до пункту 1 якого Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Відповідно до пункту 8 Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

Постановою Кабінету Міністрів України №592 від 26.06.2015 "Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби України з безпеки на транспорті" утворено територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, до якого входить управління Укртансбезпеки у Запорізькій області.

Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, є Закон України «Про автомобільний транспорт» №2344-III від 05.04.2001 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №2344-III), відповідно до статті 1 якого автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

На підставі частини 1 статті 5 Закону №2344-III основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Приписами статті 6 зазначеного Закону передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

На виконання вимог статті 6 Закону №2344-III, постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 було затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок №1567), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Відповідно до пункту 3 Порядку №1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Пунктом 15 Порядку №1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Згідно з пунктом 16 Порядку № 1567 під час рейдової перевірки може проводитись габаритно-ваговий контроль.

Таким чином, з урахуванням наведеного, судом встановлено, що реалізацію державної політики, у тому числі, з питань безпеки на наземному транспорті покладено на Державну службу України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека).

У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3, що встановлено пунктом 21 Порядку №1567.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що фахівцями Управління Укртрансбезпеки під час огляду транспортного засобу, який належать позивачу, встановлено порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, у зв`язку із чим 31 березня 2020 року прийнята постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №173821, якою позивача зобов`язано сплатити штраф в розмірі 17000,00 грн.

Відповідно до частини 2 статті 48 №2344-III документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Частина 4 статті 48 Закону №2344-III визначає, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентним уповноваженими органами або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Дозвіл оформлюється підрозділами Державтоінспекції на підставі погоджувальних документів з власниками вулично-дорожньої мережі, залізничних переїздів, мостового господарства, служб міського електротранспорту, електромереж, електрифікації, електрозв`язку, в яких визначаються умови і режим проїзду зазначених транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги -4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь -11т (для автобусів, тролейбусів -11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Так, відповідно до абзацу 15 частини 1 статті 60 Закону №2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 %, але не більше 20 % при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначає Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Пунктом 3 Порядку №879 передбачено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Відповідно до пункту 13 Порядку №879 під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

Особливості габаритно-вагового контролю та вимоги до нього закріплені у пунктах 15 - 25 зазначеного Порядку.

Так, контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції, та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль. Габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль. Габаритно-ваговий контроль транспортного засобу проводиться протягом не більше однієї години (з моменту заїзду транспортного засобу на ваги до кінцевого оформлення матеріалів у разі виявлення порушення). За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення. У разі пред`явлення водієм транспортного засобу міжнародного сертифіката зважування габаритно-ваговий контроль у частині зважування не здійснюється (п.п.15, 16, 16-1, 18 Порядку №879).

При цьому, документальним габаритно-ваговим контролем, за визначенням наведеним у підпункту 5-1 пункту 2 Порядку № 879, є визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу.

Точним габаритно-ваговим контролем є визначення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному або пересувному пункті (підпункт 11 пункту 2 Порядку №879).

До матеріалів справи не надано доказів того, що було здійснено точний габаритно-ваговий контроль транспортного засобу позивача у спеціально відведених та належно облаштованих для цього місцях, та здійснено на обладнанні, яке відповідає вимогам законодавства.

Натомість, під час перевірки відповідачем проведений документальний габаритно-ваговий контроль шляхом додавання до повної маси вантажу згідно з товарно-транспортною накладною №Р208 від 11.02.2020 маси транспортного засобу.

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997 № 363, визначені такі терміни:

Вантаж - всі предмети з моменту прийняття для перевезень до здачі одержувачу вантажу.

Обсяг перевезень - кількість вантажу, перевезеного або заявленого вантажовідправником і прийнятого перевізником для доставки одержувачу (в тоннах).

Товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Отже, ТТН є обов`язковим документом при перевезенні автомобільним транспортом, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до видаткової накладної №208 від 11.02.2020 позивач 11 лютого 2020 року перевозив згідно із замовленням від 10.02.2020 контрагенту бетонну суміш марки М250. Поставка здійснювалась на підставі укладеного між ТОВ «ТМ ІНДАСТРІС» та ФОП ОСОБА_3 договору поставки від 02.01.2020 № 02/01/20-Б, відповідно до якого позивач зобов`язався виготовити і поставити, а покупець прийняти та оплатити Товар (бетону суміш) в порядку і на умовах, передбачених в договорі.

Так, Пунктом 5.1. договору сторони встановили, що поставка товару здійснюється на умовах передоплати.

При цьому, пунктом 6.1. розділу "Умови поставки" договору поставки № 02/01/20-Б від 02.01.2020 сторонами чітко було обумовлено, що Поставка товару здійснюється партіями відповідно до заявки покупця. Об`єм поставки однієї партії товару не повинен перевищувати 7 (сім) кубічних метрів.

Зі змісту пояснень позивача встановлено, що фактично вищевказаний бетонозмішувач здійснював за день поставку даному контрагенту товару двома партіями (ходками) на той же самий об`єкт і на ту саму номенклатуру товару, у зв`язку із чим підприємство позивача виписало одну товарно-транспортну накладну № Р208 від 11.02.2020 і зазначила в ній весь об`єм бетонної суміші, що буде поставлений за видатковою накладною не за один раз, а за весь день. Тобто у ТТН № Р208 від 11.02.2020 містились дані про вагу та об`єм вантажу із рахунку двох поставок, а не однієї, як помилково вважав працівник відповідача.

За приписами пункту 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні Основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Отже, згідно з чинним законодавством перевізник не позбавлений права обмежитись виписаною ТТН на загальну кількість вантажу, яку планується перевезти за день, коли цей же автомобіль за день робить декілька «ходок» за однією і тією ж адресою й перевозить однорідний товар. Доказів зворотного та/або міркувань з цього приводу відповідачем суду не на надано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що Управлінням Укртрансбезпеки у Запорізькій області оскаржувану постанову прийнято необґрунтовано, без врахування всіх обставин у справі, а тому така постанова є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем, на якому лежить тягар доказування, належними і допустимими доказами доводи позивача не спростовано, і доказів дотримання процедури проведення габаритно-вагового контролю не надано.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина перша статті 143 КАС України).

Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №592 від 26.06.2015 «Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби України з безпеки на транспорті» територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті утворено як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, до якого входить управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області, то саме з бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті повинні бути присуджені позивачу здійснені ним судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

Керуючись ст. ст. 9, 137, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ГМ ІНДАСТРІС» (69006, м. Запоріжжя, вул. Парковий бульвар, буд. 1-б, код ЄДРПОУ 40284341) до Державної служби України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 39816845), до Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області (69083, м. Запоріжжя, вул. Музична, 2-а, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову в.о. начальника Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області Гненного Євгена Вікторовича про застосування адміністративно-господарського штрафу №173821 від 31.03.2020, якою Товариству з обмеженою відповідальністю «ГМ ІНДАСТРІС» нараховано штраф у сумі 17000,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГМ ІНДАСТРІС» суму судового збору у розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя І.В. Батрак