Ухвала суду № 91654394, 21.09.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(про відвід судді)

21 вересня 2020 року м. Житомир справа № 240/1714/20

категорія 109010000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Семенюка М.М.,

з участю секретаря судового засідання Капустинської Г.О.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного інспектора будівельного інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області Сичика Валентина Вячеславовича про визнання дій неправомірними, визнання незаконним та скасування припису,

встановив:

21.09.2020 до початку підготовчого засідання надійшла заява позивача про відвід судді Семенюку М.М.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначив, що суддя Семенюк М.М. не може брати участь в розгляді справи і підлягає відводу, "оскільки після розгляду мого позову він своєю ухвалою від 13 березня 2020 року безпідставно повернув мені позов", а постановою Сьомого апеляційного суду ухвалу від 13.03.2020 було скасовано і справу направлено до Житомирського окружного адміністративного суду для провадження розгляду; вказані обставини викликають у позивача сумнів у неупередженості і об`єктивності судді при розгляді справи.

В підготовчому засіданні суддею Семенюком М.М. заявлено самовідвід у зв`язку із тим, що у заяві про відвід позивач поставив під сумнів його неупередженість і об`єктивність при розгляді справи.

Вирішуючи питання про відвід (самовідвід) судді, суд зазначає наступне.

Відповідно до матеріалів справи, ухвала судді Семенюка М.М. від 13.03.2020 про повернення позовної заяви була скасована апеляційним судом.

Суд вважає, що само по собі скасування вказаної ухвали не свідчить, про неупередженість і об`єктивність судді, який її прийняв, однак може викликати сумніви у позивача в неупередженість і об`єктивність судді.

У відповідності до положень статей 1, 3, 8 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ з`їздом суддів України 22.02.2013, суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду; суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною; суддя повинен здійснювати судочинство в межах та порядку, визначених процесуальним законом, і виявляти при цьому тактовність, ввічливість, витримку й повагу до учасників судового процесу та інших осіб..

Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.

За змістом КАС України процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об`єктивності суду є право відводу (самовідводу).

Підстави для відводу (самовідводу) судді наведені у статті 36 КАС України.

Пунктом 4 частини 1 статті 36 КАС України визначено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Важливу роль у розробці критеріїв неупередженості (тобто безсторонності), як складової права на справедливий судовий розгляд незалежним і безстороннім судом відіграє практика Європейського суду з прав людини.

Так, Європейський Суд у рішенні від 24 травня 1989 року у справі "Хаузшільдт проти Данії" зазначив, що при зовнішній демонстрації судом незалежності та безсторонності можуть виникнути щодо цього сумніви. Тому важливою є та довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні викликати у громадськості.

Зважаючи на недовіру позивача, з метою уникнення будь-яких сумнівів щодо неупередженості, об`єктивності судді, а також враховуючи, практику ЄС у справі "Делькур проти Бельгії" від 17 січня 1970 року, у рішенні якої вказано, що за наявності підстав сумніватись у безсторонності судді, він повинен взяти самовідвід, наведені обставини в подальшому можуть перешкоджати та затягувати розгляд справи по суті.

З метою здійснення завдань адміністративного судочинства та запобігання необґрунтовано-суб`єктивного позивача ставлення до судді Семенюка М.М. і відновлення у нього об`єктивного ставлення та довіри до суду, приходжу до висновку про необхідність задоволення відводу (самовідводу) судді Семенюка М.М.

На підставі викладеного, керуючись статтями 40, 243, 248 КАС України, суд

ухвалив:

Відвід (самовідвід) судді Семенюка Миколи Миколайовича задовольнити.

Відвести суддю Семенюка М.М. від розгляду справи № 240/1714/20.

Передати справу № 240/1714/20 для визначення іншого складу суду в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Суддя М.М. Семенюк