Ухвала суду № 91653858, 21.09.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у роз`ясненні судового рішення

21 вересня 2020 р. Справа №200/14300/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши в порядку письмового провадження заву Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про роз`яснення судового рішення за позовною заявою ОСОБА_1 до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Заявник, Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з заявою, в якій просить суд надати роз`яснення мотивувальної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24.01.2020 №200/14300/19-а за позовом ОСОБА_1 до Управління щодо розбіжностей в даті народження позивачки в посвідці на постійне місце проживання та в пенсійній справі.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 254 КАС України суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно із п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положень частини 4 статті 229 КАС України.

Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене та враховуючи відсутність необхідності розгляду питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи і державного виконавця, суд приходить до висновку про наявність підстав для розгляду заяви в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 24 січня 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 01 липня 2019 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком згідно статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Зобов`язано Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком згідно статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 03.06.2019 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2020 року апеляційну скаргу Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 січня 2020 року у справі № 200/14300/19-а повернуто апелянту.

Відповідно до положень ст. 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду набрало законної сили 10 серпня 2020 року.

Судом в рішенні зазначено, що відповідно статті 44 Закону № 1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Отже, пенсійний орган в силу діючого законодавства наділений повноваженнями вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

При цьому, суд звертає увагу на те, що за результатами судового розгляду справи, судом було встановлено, що відповідач встановивши невідповідність у документах наданих позивачем, не направив відповідних запитів до Пенсійного фонду, в якому раніше перебував позивач для отримання відповідних пояснень щодо встановлення належності пенсійної справи саме позивачу. Тобто, органом пенсійного фонду не вчинено заходів, визначених Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» щодо з`ясування обставин для взяття позивача на облік на підставі пенсійної справи, яка надійшла з Республіки Білорусь.

Враховуючи, що відповідачем не було вчинено будь-яких дій, в порушення статті 44 Закону № 1058-ІV, судом було скасовано рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії позивачу та зобов`язано управління повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З мотивувальної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24.01.2020 року в адміністративній справі № 200/14300/19-а вбачається, що судом зазначено мотиви, з яких суд дійшов до висновків, та закону, яким він керувався, постановляючи рішення.

Натомість, суд звертає увагу, що заявником взагалі не зазначено в чому полягає незрозумілість рішення, а зі змісту заяви вбачається, що відповідач фактично просить встановити юридичний факт дати народження позивачки, що виходить за межі повноважень суду та є недопустимим з точки зору Кодексу адміністративного судочинства України.

У свою чергу, резолютивна частина зазначеного рішення містить чіткий висновок суду за наслідками розгляду позовної заяви позивача, строк і порядок набрання рішення законної сили та його оскарження.

Суд зазначає, що конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим Кодекс адміністративного судочинства України не містить, а зі змісту приписів ст. 254 КАС України вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.

В п. 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі» зазначено, що роз`яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз`ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Суд вказує на те, що необхідність роз`яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли останнє є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що повинні здійснювати його виконання.

Згідно п. 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" №7 від 20.05.2013 зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.

Суд також зазначає, що підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням судового рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. Водночас суд, роз`яснюючи рішення не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Відтак, процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.

Суд звертає увагу на те, що ст. 254 КАС України передбачає можливість роз`яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.

Незрозумілість судового рішення є оцінним поняттям, а доцільність роз`яснення судового рішення приймається на розсуд суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв (здоровий глузд, зрозумілість для звичайної розумної людини без юридичної освіти).

Виходячи з системного тлумачення положень статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, роз`яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз`яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тому, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане Кодексом адміністративного судочинства України.

Заявником в обґрунтування заяви про роз`яснення рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24.01.2020 року в адміністративній справі № 200/14300/19-а не наведено суду жодних обставин, які б об`єктивно свідчили про неясність чи невизначеність судового рішення, та не зазначено які припускаються варіанти тлумачення рішення і як це впливає на його виконання.

Отже, суд вважає, що рішення є чітким і зрозумілим та не потребує додаткового роз`яснення.

Таким чином, заявником суду не доведено, що рішення суду від 24.01.2020 року є незрозумілим, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що заява задоволенню не підлягає, оскільки судове рішення є чітким, зрозумілим, належно обґрунтоване в мотивувальній частині і не потребує додаткового роз`яснення.

Таким чином, на думку суду, з урахуванням раціональності вищезазначених критеріїв доцільності роз`яснення судового рішення, у задоволенні заяви Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про роз`яснення рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24.01.2020 року необхідно відмовити.

Керуючись статтями 241, 243, 254, 255, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про роз`яснення судового рішення за позовною заявою ОСОБА_1 до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя П.В. Кочанова