Ухвала суду № 91653441, 21.09.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

21 вересня 2020 рокуЛуцькСправа № 140/406/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ксензюка А.Я.,

розглянувши у письмовому провадженні клопотання про закриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій щодо відмови в оформленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01 квітня 2019 року основного розміру пенсії; зобов`язання підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області нову довідку про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-ХІ та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01 квітня 2019 року перерахунку основного розміру пенсії.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року дану справу визнано типовою, провадження у цій типовій адміністративній справі було зупинене до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі №160/8324/19 за позовом ОСОБА _1 до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 17 серпня 2020 року провадження у справі поновлено.

Разом з тим, 28 липня 2020 року відповідачем подано до суду клопотання про закриття провадження у справі на підставі пункту 8 частини першої статті 238 КАС України у зв`язку з тим, що Адміністрацією Державної прикордонної служби України добровільно направлено до Головного управління Пенсійного фонду України нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , тобто повністю виконано вимоги заявника до Адміністрації Державної прикордонної служби України і повне відновлення законних прав та інтересів залежить виключно від дій Головного управління Пенсійного фонду України. До вказаного клопотання додано довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 09 липня 2020 року №11/253 станом на 05 березня 2019 року із зазначенням необхідних складових, яка є предметом даного позову. Одночасно суду надано докази направлення вказаної довідки до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області.

Дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у даній справі, з огляду на таке.

Судом встановлено, що підставою для звернення ОСОБА_1 з даним позовом до суду стала відмова відповідача у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Волинській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії із зазначенням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01 квітня 2019 року основного розміру пенсії.

Як слідує з матеріалів справи, 13 липня 2020 року за №0.11-7488/0/6-20-вих Адміністрацією Державної прикордонної служби України направлено довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 09 липня 2020 року №11/253 станом на 05 березня 2019 року із зазначенням необхідних складових до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області.

Отже, порушення, що стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом, усунуті відповідачем самостійно.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Враховуючи те, що порушення, допущені відповідачем були виправлені останнім самостійно, що свідчить про повне відновлення законних прав та інтересів позивача, тому суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі.

Згідно із частиною першою статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини другої статті 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Крім того, згідно з пунктом 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Як визначено частиною другою статті 7 зазначеного Закону, у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

З матеріалів справи вбачається, що за подання до суду позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в сумі 840,80 грн., що підтверджується квитанцією №54112 від 24 січня 2020 року.

Таким чином, оскільки провадження у цій справі підлягає закриттю, тому сплачену позивачем суму судового збору, який зарахований до спеціального фонду державного бюджету України, що стверджується відповідною випискою, слід повернути позивачеві.

Щодо заявлених до відшкодування витрат на правову допомогу в сумі 15000,00 грн, то суд приходить до таких висновків.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16.

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну допомогу адвоката надано договір про надання правової допомоги від 05 грудня 2019 року, укладений між ОСОБА_1 (клієнт) та адвокатським бюро «Івана Хомича». Вказаним договором передбачено, що за надання правничої допомоги клієнт сплачує адвокатському бюро суму в розмірі 15000,00 грн. за справу №2 за позовом до Державної прикордонної служби України про зобов`язання видати нову довідку про розмір грошового забезпечення з урахуванням всіх складових грошового забезпечення для перерахунку пенсії, яка буде включати щомісячні види грошового забезпечення.

Як вбачається із доданих письмових доказів, а саме: акту прийому-передачі надання правничої допомоги №2/20 від 29 січня 2020, що підписаний замовником ОСОБА_1 та адвокатським бюро «Івана Хомича», сторонами визначено вартість кожного виду правничої допомоги та загальну суму наданих послуг - 15000,00 грн.

В розрахунку витрат на професійну правничу допомогу від 29 січня 2020 року вказано, що загальна вартість робіт/послуг професійної правничої допомоги складає 15000,00 грн. за надання наступних послуг:

консультація клієнта щодо узгодження правової позиції - 500,00 грн. за 2 год;

аналіз нормативно-правових актів законодавства України щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців - 500,00 грн. за 2 год.;

первинний аналіз документів щодо встановлення та перерахунку пенсії, які надані замовником - 500,00 грн. за 1 год.;

отримання доказів для позовної заяви, їх аналіз та систематизація, виготовлення копій документів - 1000,00 грн. за 2 год.;

підготовка та подання адвокатських запитів - 1500,00 грн. за 1 год.;

аналіз позиції відповідача за його відповіддю на адвокатський запит та визначення правової позиції позовної заяви - 1000,00 грн. за 2 год.;

підготовка та подання позовної заяви - 5500,00 грн. за 4 год.

представництво та захист інтересів в судді (відвідання суду для з`ясування обставин та стану справи, ознайомлення з матеріалами справи, розробка та подання клопотань, інших процесуальних документів) - 2500,00 грн.;

правове супроводження процесу виконання відповідачем судового рішення - 2000,00 грн.

Згідно квитанції №0.0.1546490940.1 від 09 грудня 2019 року ОСОБА_1 сплатив на рахунок Івана Хомича 15000,00 грн.

У пункті 269 Рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року у справі №826/7375/18.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, яка не є складною, суті виконаних послуг, зокрема, відсутності юридичного супроводу адвоката в суді у зв`язку з розглядом справи в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні), суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 15000,00 грн. є надмірною та неспівмірною з фактичним обсягом наданих адвокатом послуг, оскільки послуги консультація клієнта щодо узгодження правової позиції, аналіз нормативно-правових актів законодавства України щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців, первинний аналіз документів щодо встановлення та перерахунку пенсії, отримання доказів для позовної заяви, їх аналіз та систематизація, виготовлення копій документів, підготовка та подання адвокатських запитів та аналіз відповіді на них охоплюються загальною діяльністю адвокатського бюро та має на меті складання позовної заяви і подання її до суду.

Крім того, суд наголошує, що розгляд даної справи проведено в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань, представник позивача з матеріалами справи в суді не ознайомлювався, а правове супроводження процесу виконання відповідачем судового рішення не відноситися до правової допомоги наданої під час розгляду справи по суті.

Таким чином, виходячи з конкретних обставин справи та враховуючи обсяг наданих стороні адвокатським бюро послуг, суд вважає за необхідне присудити на користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 1000,00 грн

Керуючись статтями 238, 239, 248, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про судовий збір», суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії закрити.

Повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Адміністрації Державної прикордонної служби України (01601, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 26, ідентифікаційний код 00034039) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) витрати на правову допомогу в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень 00 копійок.

Роз`яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, не допускається.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя А.Я. Ксензюк